Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
6 results
Search Results
Item Ukrainian contribution into the US intercultural communication(Sumy State University, 2025) Gresko, О.Вступ. Міжкультурна комунікація є потужним інструментом публічної дипломатії в умовах гібридних воєн XXI століття. У США національна ідентичність різних етнічних груп доповнює загальне культурне розмаїття. Український внесок в американське суспільство є визначним завдяки професійній реалізації окремих осіб і проактивності українських громад і організацій. Це дослідження є продовженням моїх прагнень представити Україну як незалежну суверенну державу, українську культуру та медіа в міжнародній комунікації.Актуальність дослідження зумовлена тим, що в глобалізованому і мультикультур-ному середовищі необхідно розвивати певні комунікаційні навички для ефективної вза-ємодії з різними народами. Мета дослідження – показати присутність української культури в медіа- та комунікаційному ландшафті США та продемонструвати публічну дипломатію як «м’яку силу» для розвінчування міфів про Україну.Методологія дослідження базується на комплексному та системному підходах. Засто-совано методи аналізу та синтезу, спостереження та опитування, індукції та дедукції. За-гальні тенденції щодо присутності України в міжкультурній комунікації США визначено за допомогою серії розроблених анкет, дискусій у фокус-групах і моніторингу американських медіа.Результати. Американська міжкультурна комунікація з її особливостями відкрита для нових учасників. Український вплив став набагато очевиднішим під час російсько-української війни, особливо після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Університети США відіграють помітну роль у розвитку досліджень міжкультурної комунікації, надаючи іноземним студентам можливість презентувати свої власні культури.Висновки. Українська діаспора в США зробила вагомий внесок у міжкультурну комунікацію США, зберігши національні традиції та ідентичність. Імідж України в американських ЗМІ є позитивним. Американці підтримують українців у їхній боротьбі за свободу та демократію. Місія культурних послів щодо розвінчування міфів полягає в тому, щоб остаточно закріпити в американській свідомості правдиві наративи про Україну, яка є частиною європейської цивілізації.Item Інформаційний інтелектуалізм В. Буряка як свідомісно-творче доповнення концепції журналістської майстерності В. Здоровеги(Сумський державний університет, 2023) Сенкевич, Г.У науковій розвідці визначено складові компоненти журналістської майстерності за концепцією В. Здоровеги та в контексті творчої свідомості В. Буряка. З’ясовано, що творчий процес як система організації інформації має об’єктивно ціннісний характер і є проявом сучасного інформаційного мислення. Виявлено роль інтелектуальної домінанти в процесі роботи з фактами у свідомісному просторі, окреслені умови суб’єктивізації факту. Встановлено, що інформаційний інтелектуалізм є найвищим проявом інформаційно-творчої свідомості, інтелектуального свідомісного осмислення та вираження інформації. Автором висловлено припущення, що інформаційний інтелектуалізм у розумінні В. Буряка є свідомісно-творчим доповненням концепції журналістської майстерності В. Здоровеги.Item Maskot as a tool of image formation(Sumy State University, 2022) Fisenko, T.Маскоти не тільки використовуються в різних видах реклами, вони все частіше стають символами бренду й беруть участь у формуванні іміджу організації, оскільки роблять рекламні кампанії яскравішими, а отже, й ефективнішими. Метою статті було виявлення особливостей створення маскота (бренд-персонажа), окреслити теоретичні аспекти формування іміджу бренду за участю персонажа, переглянути практичний досвід використання персонажів. У розвідці також узагальнено та розглянуто історичний досвід залучення персонажів бренду до процесу формування іміджу організації. На основі різних досліджень удосконалено типологію символів бренду.Item Інноваційна діяльність українських ВНЗ в мас-медійному науковому дискурсі(Сумський державний університет, 2016) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaУ статті досліджується інноваційна діяльність як наукова проблема соціальних комунікацій. Автор визначає основні наукові напрями та підходи до вивчення нововведень у різних сферах життєдіяльності суспільства. Принципово важливим для дослідження є розуміння інноваційної діяльності як важливої складової функціонування соціуму, що виявляє себе на різних рівнях: особистісному, колективному та державному. Вона не лише інтегрується в різні сфери, а й виступає окремим видом діяльності і є органічною складовою наукової комунікації. Така діяльність – запорука успішного розвитку ВНЗ. Саме інновації, завдяки своїм особливим властивостям – здатності стимулювати наукову діяльність – є одним із чинників формування іміджу ВНЗ.Item Науково-дослідна діяльність як фундаментальна складова іміджу закладів вищої освіти(Сумський державний університет, 2018) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaАктуальність дослідження визначається необхідністю вивчення науково-дослідної проектної діяльності як соціокомунікаційного феномену. Мета статті – обґрунтувати важливість науково-дослідних проектів у контексті створення позитивного іміджу закладів вищої освіти. Узагальнюються результати наукових розвідок, у яких обговорюються соціокомунікаційні практики іміджелогії закладів вищої освіти, та наголошується на тому, що науково-дослідним проектам у соціокомунікаційному дискурсі не приділяється належна увага. Окреслено основні складові науко-водослідної діяльності, які є базисом формування іміджу закладів вищої освіти, та розглянуто їх на прикладі діяльності Сумського державного університету, який стабільно посідає високі позиції у міжнародних та вітчизняних рейтингових системах.Item Мас-медійний образ 8 Березня крізь призму концептуального аналізу(Сумський державний університет, 2018) Мірошниченко, П.Мета статті – схарактеризувати мас-медійний образ концепту 8 Березня як прояв дискурсивної, гендерованої влади. Розуміння сутності Міжнародного жіночого дня варіювалося під впливом різноманітних соціокультурних змін. Нині мас-медіа в трансляції смислів 8 Березня віддають перевагу тим із них, які внормовують невиразну суб’єктність жінки, її ледь що не природну залежність від різних проявів чоловічої уваги. Лінгвокультурологічний аналіз концепту 8 Березня виявив культурно-історичну традицію в позбавленні жінки суб’єктності, суспільному санкціонуванні її залежності від чоловіка. Моніторинг програм популярних українських радіостанцій засвідчив неабияке значення та вагому роль панівних чоловічих стереотипів і установок у моделюванні образу 8 Березня.