Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
9 results
Search Results
Item Медіасторітелінг і пам’ять війни:наративні стратегії комеморації(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Зубахін, Юрій Володимирович; Zubakhin, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, С.Вступ. Нині актуальне наративне транслювання інформації в умовах російсько-української війни, коли сучасний споживач є не стороннім оглядачем подій, а безпосереднім учасником. Актуальність та мета. Засоби та інструменти комеморації російсько-української війни в медіапросторі дозволяють увічнити час, епоху, людей. У фокусі наукового інтересу – воєнний сторітелінг в українському медіаланшафті як інструмент комеморації. Мета статті – окреслити вербально-візуальний контент воєнного сторітелінгу як інструменту комеморації російсько-української війни. Методологія.Базується на комплексному підході щодо вивчення мультимедійного сторітелінгу як інструменту комеморації через формування історичної пам’яті. Теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення обумовили можливість окреслення сутності понять з теми, описовий метод – охарактеризувати вербально-візуальний контент медіанаративів та визначити їх твірні елементи; компаративний метод – порівняти окреслені наративи, методи узагальнення та синтезу – сформулювати висновки дослідження.Результати. Представлено характеристику вербально-візуального контенту наративів воєнної тематики та виділено основні твірні елементи сторітелінгу як інструменту комеморації. Встановлено, що сторітелінг як інструмент комеморації російсько-української війни сприяє увічненню часу, епохи, людей. Медіатекст означеного формату активізує взаємодію читач-медіа. Однією з ключових функцій трансмедійного сторітелінгу є залучення реципієнтів одночасно на різних платформах і активізація руху між цими платформами. Визначено, що контент наративів воєнної тематики має емоційний вплив на реципієнта, зокрема може бути тригером.Висновки. Сторітелінг у контексті війни виконує не лише інформативну функцію, а є дієвим інструментом комемораційних практик. У такому форматі наратив може висту-пати емоційним тригером для однієї частини аудиторії, а для іншої – інструментом збе-реження пам’яті про події, місця, людей і саму історичну реальність. Візуальні складники воєнних наративів нерідко виконують функцію маркерів змісту, стають носіями підтексту, передаючи глибокі емоційні сенси, що не завжди формулюються словами.Item Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій Революції Гідності (2013–2014 рр.)(Сумський державний університет, 2025) Мітчук, О.; Крупський, І.; Прокопець, В.У будь-якому цивілізованому суспільстві медіа та інші засоби масової комунікації формують інформаційну політику, яка своєю чергою визначає реальний стан громадсько-політичного, економічного, культурного життя у країні й на окремій території та виступає запобіжником або ж натхненником у розвитку тих чи інших подій. Актуальність та мета. Журналісти завжди відіграють визначну роль у суспільстві, а найбільше у час громадянських протистоянь, забезпечуючи інформаційний потік та формування громадської думки, впливаючи на соціальні та політичні процеси. Метою наукової розвідки є вивчення та аналіз діяльності й особливостей медіа та контенту в період Революції Гідності. Методологія дослідження: використано загальнонаукові методи дослідження: дедукції та індукції, метод аналізу та синтезу, порівняння; емпіричні: контент-аналіз та дискурс-аналіз; методи медіа аналузу: фрейм-аналіз, моніторинг медіа. Результати. Використання засобів інформаційно-комунікаційного супроводу та функціонування медіа посідає надзвичайно важливе значення у повсякденному житті, а надто у період революційних змін. Аналіз медіапростору та інформаційно-комунікаційних особливостей періоду Революції Гідності зазнав значних трансформацій. Функціонування соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція» супроводжувалося емоційно-психологічним супроводом, який мобілізував громадськість. Інформаційно-комунікаційні потоки були як національні так і міжнародні, де міжнародні медіа відігравали значну роль у висвітленні подій для світової спільности.Висновки. Інформаційний простір у час громадянських протистоянь та заворушень, акцій непокори та народного супротиву, зокрема, в час Революції Гідності, відіграв визначальну роль у формуванні громадської думки, згуртованості населення та підтримці національної ідентичності. Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій супроводжуються функціонуванням соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція», що демонструє консолідацію суспільства.Item Інформаційна політика України: контентно-тематичні характеристики(Сумський державний університет, 2025) Овчар, Ю.У сучасному функціонуванні суспільства інформація є одним із ключових ресурсів співучасті в адаптивному та особистісному розвитку людини. У ХХI столітті інформація постає не лише еволюційною, але й стратегічною цінністю суспільства, що перебуває у взаємодії внутрішньо- та зовнішньополітичних шляхів реалізації інформаційної політики та контентно-тематичному супроводі представлення у соціумі та є однією з важливих чинників забезпечення могутності держави. У результаті процесів інформатизації та технічної революції відбувається формування інформаційного суспільства. Актуальність і мета. Дослідження функціонування інформаційної політики України щодо контентно-тематичної характеристики зумовлена зростаючим значенням інформації в сучасному суспільстві, особливо в умовах інформаційної війни, веденням інформаційно-психологічних операцій, цифрової трансформації та гібридних загроз, які функціонують у інформаційному просторі. Мета – проаналізувати інформаційну політику України щодо контентно-тематичної характеристики, визначити її ключові аспекти, механізми реалізації та впливу на суспільно-політичні процеси. Методологія. Методологія дослідження базується на комплексному та системному підходах, що поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Застосовано методи: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, контент-аналізу та дискурс-аналізу.Результати. Інформаційна політика України виконує низку ключових функцій, спрямованих на забезпечення інформаційного суверенітету та безпеки держави. Аналіз інформаційної політики України супроводжується серйозним промоційним представленням та контентно-тематичними характеристиками змістового наповнення інформаційного простору. Висновки. Інформаційна політика України є комплексною та динамічною, що адаптована до сучасних викликів та сфокусована на підтримку демократичних цінностей. Сфера сучасного інформаційного функціонування зорієнтована на зміцнення національної безпеки, протидію дезінформації та формування позитивного іміджу держави у міжнародному інформаційному середовищі.Item Регіональний воєнний медіадискурс: тематика соціальних наративів (на прикладі локального видання «Трибуна»)(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Токар, Юрій Вікторович; Tokar, Yurii Viktorovych; Ковальов, С.Нинішня державна гуманітарна політика орієнтована на зміцнення українського суспільства, а в умовах війни і самі українці переосмислили важливість згуртування. Сучасний воєнний дискурс зокрема спрямований на утвердження національної стійкості.Актуальність та мета. У фокусі наукового інтересу – сумське онлайн-видання «Трибуна», медіаландшафт якого сприяє формуванню у суспільстві історичної пам’яті. Мета статті – окреслити специфіку представлення регіональними медіа соціальних наративів як інструменту формування у суспільстві історичної пам’яті про російсько-українську війну. Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу. Описовий метод та контент-аналіз дозволив охарактеризувати проблемно-тематичні групи медіатекстів та означити чинники їх творення, щоб встановити концептуальні смисли в соціальних наративах, а також визначити смисли й функції концепту «війна» в медіатекстах соціальної тематики та їх роль у формуванні історичної пам’яті про російсько-українську війну. Результати. Російсько-українська війна внесла корективи у формування і поширення соціальних наративів та їх проблемно-тематичне наповнення. Встановили, що соціальні наративи утворюють дві тематичні групи: #Здоров’я, #Війна. З’ясували, що у досліджуваному виданні найбільш представлені соціальні наративи в блоці #здоров’я_медицина (45 %). Найменш чисельним є блок щодо залежностей (1 %). Описано, що наративи тематичної групи #Здоров’я є відмінними за контентним наповненням, а концептуальна складова тематичної групи #Війна має негативну конотацію, яка в медіатексті може бути і прихованою. Визначено, що наративи цієї групи є більш впливовими на формування історичної пам’яті про людей, події, місця російсько-української війни. З’ясовано, що нинішня модель соціального наративу формується різними елементами, знаковими серед яких є концепт «війна», психологізм образу героя, накладання реципієнтами додаткових смислів на події та ситуації.Висновки. Проведений аналіз доводить, що індивідуальний досвід війни, представлений в регіональному медіа, є тим фактором, що впливає на українське суспільство і залежить від специфіку транслювання тематичного контенту та смислів концепту «війна».Item «The Call of the Ukraine» (1941–1942 рр.): формування іміджу України в інформаційному просторі Східної Азії(Сумський державний університет, 2024) Дроздовська, О.Стаття присвячена дослідженню спроби засновників української газети «The Call of the Ukraine» (Шанхай, 1941–1942) сформувати імідж України в англомовному інформаційному просторі Східної Азії. Розглядаються особливості презентації України й української ідеї авторами цього видання. Актуальність і мета. Актуальність теми обумовлена тим, що українська іншомовна преса, яка виходила за межами українських земель у першій половині ХХ ст., дотепер залишається поза активним науковим дискурсом. Мета статті – здійснити вивчення контенту газети «The Call of the Ukraine» як популяризатора України і презентанта прагнень та цілей українського народу в англомовному середовищі Східної Азії. Методологія. Застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження (історико-бібліографічний метод, історіографічний, порівняльний, текстологічний аналіз, контент-аналіз, ін.). Результати. З’ясовано, що друковані у газеті «The Call of the Ukraine» матеріали були спрямовані на формування в англомовному середовищі Східної Азії образу України як незалежної (духовно, політично, економічно) держави, суб’єкта міжнародних відносин, а українців – як самодостатньої нації з багатим історичним минулим. Автори видання акцентували питання боротьби української нації за незалежність, наголошували на історичній місії українського народу у Східній Європі. Висновки. Газета «The Call of the Ukraine» – це короткотривалий український пресовий проєкт. Основне завдання цього часопису – презентація України в англомовному інформаційному полі Шанхаю і Східної Азії загалом. У процесі дослідження з’ясовано, що за проблемно-тематичним спрямування опубліковані у виданні тексти формують шість умовних груп: 1) система цінностей українського народу та його історичне минуле; 2) політичні та соціальні відносини українців з іншими народами; 3) економічний потенціал України; 4) злочини проти людяності російського комуністичного режиму на теренах України; 5) ситуація на українських землях у реаліях німецько-радянської війни; 6) життя українських громад у Харбіні й Шанхаї. Отримані результати мають значення для подальших наукових студій українського пресовидання у Китаї першої половини ХХ ст.Item Медична преса періоду Першої світової війни: конструювання соціальної дійсності(Сумський державний університет, 2023) Садівничий, Володимир Олексійович; Садовничий, Владимир Алексеевич; Sadivnychyi, Volodymyr OleksiiovychМета дослідження – проаналізувати проблемно-тематичні складники спеціалізованих медичних періодичних і продовжуваних видань Наддніпрянської України періоду Першої світової війни (1914–1918 рр.), з’ясувати особливості їх виникнення, увести зазначену пресу в науковий обіг. Актуальність формується відсутністю комплексного дослідження питань діяльності спеціалізованої газетно-журнальної медичної преси означеного періоду, її систематизації та проблемно-тематичних пріоритетів. Дослідження дає підстави констатувати, що в цей період виходило друком 6 видань, які на основі типологічних характеристик ми зараховуємо до преси військово-медичної тематики. На їх сторінках превалювали повідомлення, що стосувалися боротьби за життя поранених, а також організації воєнної медичної допомоги. Ці видання відігравали одну з провідних ролей у здійсненні репрезентації військової реальності.Item Специфіка й тенденції висвітлення релігійних конфліктів у медійному середовищі(Сумський державний університет, 2023) Опанасенко, Юлія Сергіївна; Опанасенко, Юлия Сергеевна; Opanasenko, Yuliia SerhiivnaУ статті розглянуто новинний контент на релігійну тематику інтернет-ресурсів Сумської, Харківської, Луганської та Донецької областей. Проаналізовано публікації сайтів «Панорама», «Слобідський край», «Первая полоса» та «62.ua». Мета дослідження – з’ясувати сучасний стан і тенденції висвітлення релігійних конфліктів у мас-медійному середовищі та зміни підходів до теми національних регіональних медіа до і під час широкомасштабної війни. Для досягнення результатів проведено аналіз матеріалів на дотримання повноти інформації, демонстрацію різних точок зору, наявність надлишкової емоційності, жанрову різноманітність. На основі емпіричних спостережень визначено, що до повномасштабної війни контент із релігійною складовою здебільшого створювали з інформаційною та розважальною метою. Виявлено, що під час вторгнення Росії в Україну вектор жанрів змістився до новин, зріс рівень мови ворожнечі, є тенденція до ігнорування важливих релігійних тем і повної відмови від неї.Item Програма суспільного мовника «Виборчий округ» як засіб інформування про кандидатів(Сумський державний університет, 2023) Мостіпан, Тетяна Сергіївна; Мостипан, Татьяна Сергеевна; Mostipan, Tetiana SerhiivnaУ статті аналізуються випуски програм «Виборчий округ. Місцеві» та «Виборчий округ. Дебати», присвячені інформуванню про кандидатів на посади міських голів Ужгорода, Сум, Чернівців. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю детального аналізу аспектів інформування виборців про політичних кандидатів на регіональному рівні. В умовах децентралізації підвищується рівень відповідальності вибору керівництва органів місцевого самоврядування, а отже – зростає потреба виборців в отриманні різнобічної, об’єктивної та неупередженої інформації про кандидатів, зокрема в дискусійному форматі. Мета – проаналізувати випуски програм «Виборчий округ. Місцеві» з кандидатами на посади міських голів Ужгорода, Сум і Чернівців задля виявлення особливостей інформування про кандидатів редакціями регіональних філій суспільного мовника. Досліджено та описано 12 випусків програм, виготовлених зазначеними регіональними філіями суспільного мовника. Виявлено тематичне спрямування та структурні компоненти програм, особливості інформування про кандидатів на посади міських голів.Item ЗМК Полтавщини про ЛГБТ-дискурс(Сумський державний університет, 2018) Семенко, С.Метою пропонованої наукової розвідки є вивчення готовності журналістів полтавських засобів масової комунікації (ЗМК) до висвітлення теми ЛГБТ-спільноти та бажання медійників співпрацювати з громадськими організаціями "Точка опори", "Інсайт", "ТЕРГО". Для реалізації поставлених завдань автором статті було використано такі методи: аналітичного, системного і порівняльного аналізу, метод контент-аналізу, які сприяли з’ясуванню специфіки представлення тем, пов’язаних із ЛГБТ-спільнотою у полтавських ЗМК. У статті названо головні причини непопулярності теми ЛГБТ у полтавських ЗМК: новизна тематики для українського інформаційного простору; відсутність у журналістів чіткого уявлення про професійні стандарти створення текстів про ЛГБТ-спільноту; неготовність суспільства сприймати інформацію такої тематики; побоювання втратити аудиторію. Зазначено, що недостатня поінформованість значної частини полтавських журналістів з аналізованого питання впливає на кількість і якість публікації про ЛГБТ-спільноту. Стверджується, що висвітлення цієї теми в регіональних ЗМК дозволить розвіяти міфи, які існують у суспільстві, сприятиме формуванню толерантного ставлення до представників ЛГБТ-спільноти.