Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
13 results
Search Results
Item Специфіка застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини»(Сумський державний університет, 2025) Пуцята, І.Вивчення теми зумовлене необхідністю аналізу ефективності інформаційної політики в умовах воєнного стану, протидії дезінформації та консолідації суспільства. Телемарафон став ключовим інструментом державної комунікації, а його дослідження дозволяє оцінити вплив сучасних медіатехнологій на формування суспільної думки, стійкість до інформаційних загроз та підтримку національної єдності. Актуальність і мета. Актуальність теми зумовлена зростаючою роллю мас-медійних платформ у кризових ситуаціях, зокрема під час війни.Метою дослідження є систематизація й узагальнення відомостей щодо специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини».Методологія. Для вивчення специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини» застосовані контент-аналіз, експертне опитування, а також порівняльний аналіз. У статті вивчені конкретні приклади задіяння сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини». Результати. Аналіз специфіки застосування сучасних соціально-комунікаційних технологій у національному телемарафоні «Єдині новини» дозволяє стверджувати, що цей проєкт є унікальним інформаційним явищем, що забезпечує оперативне та достовірне висвітлення подій в умовах воєнного стану. Використання новітніх технологій сприяє розширенню аудиторії та підвищенню ефективності комунікації між державою, засобами масової інформації та громадянами. Висновки. В умовах гібридної війни ефективний моніторинг інформаційного простору є необхідним для протидії фейковим новинам та інформаційним атакам. Сучасні соціально-комунікаційні технології в національному телемарафоні «Єдині новини» застосовуються для оперативного інформування населення, забезпечення інтерактивності та широкого охоплення аудиторії. Використання прямих включень, аналітичних платформ, соціальних мереж та цифрових сервісів дозволяє підвищити доступність інформації, залучити громадян до обговорення важливих подій і забезпечити ефективну комунікацію між державними органами, експертами та суспільством.Item Новинні телеграм-канали як інформаційники нового типу, або на чому тепер тримається довіра аудиторії(Сумський державний університет, 2025) Іванова, О.; Мойсеєва, О.; Тхоржевська, Т.Телеграм-канали (ТК) швидко завоювали інформаційний простір незважаючи на низький рівень дотримання журналістських стандартів. Сьогодні в Україні ТК є важливою частиною конструювання реальності, а отже, необхідно шукати, що саме вони вносять в інформаційне поле: способи комунікації, форми подачі інформації, задоволення потреб аудиторії. Актуальність та мета. Актуальність дослідження обумовлена високою популярністю ТК поряд із втрачанням затребуваності професійними медіа. Метою роботи є спроба визначення причин експансії новинних ТК в інформаційне поле України. Мета реалізована за допомогою дослідження контенту ТК та дослідження уявлень про ТК аудиторії.Методи дослідження. Виходячи з поставленої мети, проведено моніторингове до-слідження. До уваги бралися три групи новинних ТК, які відбиралися за принципом рейтинговості. Загалом проведено моніторинг 12 ТК. Спостереженню підлягали усі матеріали вказаних новинних ТК, опубліковані за одну добу. З метою дослідження уявлень споживачів про ТК проведено 35 структурованих інтерв’ю з мешканцями м. Одеса віком від 18 до 65 років. Результати. За допомогою моніторингу виявлено три особливості комунікаційної поведінки новинних ТК по відношенню до аудиторії, які можуть пояснювати активне зацікавлення споживачів цим типом комунікаційних засобів: швидкість повідомлень широкого тематичного спектру, високий рівень візуалізації, відсутність пояснення причинно-наслідкових зв’язків між явищами. Означені особливості частково мають підтвердження в ході інтерв’ювання, зокрема більшість респондентів не докладають великих зусиль для аналізу інформації. Висновки.Відчуття поінформованості в кожен момент часу, відсутність заглибленості в деталі і причинно-наслідкові зв‘язки формують враження обізнаності: такі навички відповідають розвитку інформаційного суспільства, є затребуваними, тримають увагу аудиторії.Item Комунікаційна конвергенція журналістики та паблік рилейшнз(Сумський державний університет, 2024) Тєлєтов, Олександр Сергійович; Tielietov, Oleksandr Serhiiovych; Тєлєтова, С.Вступ. У статті розглядаються сутнісні характеристики конвергенції журналістики та піару, основні причини цього процесу, з’ясовуються ключові аспекти взаємодії зазначених видів масової комунікації, принципи медіарилейшнз, окреслено вектори розвитку інтеграції журналістики й PR та її наслідки для обох сфер. Актуальність і мета. Вивчення різних аспектів взаємодії медіа та паблік рилейшнз є надзвичайно актуальним, оскільки в сучасному медіасередовищі ці комунікативні практики все більше впливають одна на одну. Осмислення наслідків їх конвергенції допомагає визначити нові креативні підходи до стратегій комунікації, адаптувати їх до сучасних реалій. Метою статті є визначення особливостей конвергентних процесів, які останнім часом відбуваються у сфері журналістики та зв’язків із громадськістю. Методологія. Дослідження проводилося за допомогою аналізу наукових джерел, аналітичного методу, системного підходу при розгляді динаміки та взаємоз’язку на різних рівнях між журналістикою та паблік рилейшнз, порівняльного методу для виявлення їх спільних та відмінних рис, моніторингу медіапростору, що дозволяє з’ясувати вплив певних PR-стратегій та інструментів на журналістські практики; методу теоретичного узагальнення. Результати. Зазначено основні принципи медіарилейшнз: принцип довіри, достовірності інформації, двостороннього дотримання інтересів, врахування тенденцій розвитку, стилю комунікацій та етичних стандартів. До основних конвергентних процесів журналістики та паблік рилейшнз віднесено: використання схожих інструментів та методів для досягнення цілей, створення спільного контенту, що задовольняє потреби обох сторін, спільне управління інформаційними потоками, поєднання журналістських підходів до створення матеріалів з PR-стратегіями залучення уваги, формування сфери загальної професійної відповідальності, проведення спільних інформаційних кампаній та інших заходів, створення нового формату медіатексту, який поєднує риси журналістського та PR-тексту, використання Інтернету як каналу, засобу та середовища комунікації. Висновки. Новизна дослідження полягає в отриманні більш чіткого уявлення про гібридизацію різних видів масових комунікацій в умовах цифровізації суспільства. У результаті конвергентних процесів журналістика та паблік рилейшнз стають все більш взаємозалежними, що відкриває нові можливості для створення та поширення інформації. Ця взаємодія веде до трансформації обох сфер, сприяє їх розвитку та підвищує ефективність впливу на аудиторію.Item Сучасне інформаційне суспільство та новий період журналістики(Сумський державний університет, 2024) Мітчук, О.; Горбенко, Г.Вступ. Розвиток нових інформаційних технологій вносить корективи не тільки в науку, а й медіапростір. В епоху інформаційної глобалізації, розвитку кросмедійності, в епоху інформаційних воєн та формування нових інформаційно-політичних спільнот, постала проблема визначення компромісів між функціонуванням громадянського суспільства і медіа інституціями. Актуальність і мета. Актуальність дослідження окреслюється вивченням змін, що відбуваються в українській журналістиці. Метою є визначення ролі та місця мас-медій у суспільно-політичних інститутах як факторів забезпечення демократичних і політичних прав та свобод громадян. Методологія. Методологічну основу статті становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів. Опрацювання джерельної бази ґрунтувалося на застосуванні аналітико-синтетичного, логічного методів, що допомогло сформулювати систему вихідних теоретичних положень, принципів відбору, аналізу та узагальнення матеріалу дослідження. Застосовано також методи порівняльно-історичний, аналітичний, міждисциплінарного аналізу та синтезу. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування. Результати. Розвиток української журналістики в новий період історії є складним, оскільки відбувається «гоніння» на журналістів та перешкоджання їхній діяльності. У нинішній період «кланізації» українських медій спостерігається повернення до цензури та перевтілення провладних ЗМІ в засоби пропаганди, а поява чи відновлення цензури в Україні на початку ХХІ ст. залежить від низки подій новітньої історії, пов’язаних із діяльністю влади, слабкістю громадянського суспільства, відсутністю верховенства права, економічною нестабільністю, відсутністю середнього класу та наявність тіньової сфери політики й економіки. Висновки. Новий світовий порядок в інформаційному просторі створює нові загрози: загроза викривлення комунікаційного процесу в суспільстві щодо сприйняття інформації; загроза політичного контролю; загроза нових можливостей маніпулювання громадською думкою.Item Інформаційно-комунікаційна діяльність: контентні та аудиторні характеристики(Сумський державний університет, 2023) Мітчук, О.; Крупський, І.Стаття має на меті вивчення контентних та аудиторних характеристик соціальних комунікацій як базисних понять функціонування інформаційної культури. Аналізується масштабність інформатизації суспільства, де розвиток мережі «Інтернет» зумовив якісно новий характер продукування та розповсюдження інформації і необхідність розроблення нових підходів до індивідуального керування інформаційними потоками. Характеризуються докорінні технологічні зміни, що ґрунтуються на використанні комп’ютерної техніки, які дали потужний поштовх до розвитку та перегляду поняттєвої бази, що стало об’єктом багатоаспектних наукових розвідок інформаційно-комунікаційної діяльності.Item Боротьба проти надмірного споживання алкоголю (за матеріалами преси Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ ст.)(Сумський державний університет, 2022) Сидоренко, Н.Мета цього дослідження – визначити основну тематику публікацій, що відображали процеси протверезіння суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Об’єктом дослідження обрано пресу кількох груп періодики: маcову, духовно-релігійну, спеціалізовану (медичну, наукову, виробничо-практичну, антиалкогольну), що висвітлювали питання виробництва спиртних напоїв та протидії алкоголізму. Серед методів дослідження – моніторинг масиву періодики більшості губерній Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ ст., методи класифікації, історичний, логічний, описовий, узагальнення. З’ясовано, що відповідно до призначення періодичних видань дискусія велася здебільшого у двох напрямках: 1) відстоювання культури виноградарства й хмелю, піднесення виноградно-винної та пивної промисловості, боротьба з фальсифікацією напоїв; заперечення не самого алкоголю, а алкоголізму; 2) охорона народного здоров’я, застосування на всіх рівнях заходів щодо подолання пияцтва й алкоголізму, що загрожують життю й добробуту народів багатьох країн.Item Літературна критика в площині соціальних комунікацій: поняття, завдання, функції(Сумський державний університет, 2021) Харамурза, Д.У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття літературної критики. Досліджено актуальні завдання, форми та функції літературної критики в медіапросторі. У ході дослідження авторка доходить висновку, що наразі регулятивна та освітня функції суттєво поступаються маркетинговій, комунікаційній, інформаційній та фільтраційній. Проведений аналіз дозволив з’ясувати, які трансформаційні процеси переживає сучасна літературна критика, як змінюється автор та форма літературно-критичного матеріалу. Виділено характерні ознаки, які набуває літературна критика як підсистема соціальних комунікацій.Item Мова ворожнечі в українському Інтернет-просторі: релігійний вимір(Сумський державний університет, 2019) Козиряцька, С.У ході дослідження проведено моніторинг Мережі, що дав змогу виявити світські та конфесійні Інтернет-ресурси, які вдаються до виражальних засобів мови ворожнечі в заголовковому комплексі або текстах повідомлень на релігійну тематику. Встановлено причини використання мови ворожнечі та її особливості, зокрема апеляція до політичних стереотипів та використання політично маркованої лексики або політичного сленгу; жаргонізмів, вульгаризмів, дисфемізмів, стилістичного зниження, що забезпечують необхідний експресивний ефект. Відзначено важливість статусу комунікатора, що надає повідомленню більшої ваги, а також повторюваності інформації, що виступає як складова цілеспрямованої стратегії з дискредитації однією конфесією інших.Item Висвітлення інновацій в інтернет-виданнях: змістові чинники впливу на дифузію(Сумський державний університет, 2019) Зайцева, Станіслава Станіславівна; Зайцева, Станислава Станиславовна; Zaitseva, Stanislava StanislavivnaСтаття торкається проблеми розкриття в контенті інтернет-видань чинників дифузії інновацій (на прикладі українських інновацій у сфері медицини). В основі дослідження – теорія дифузії інновацій Е. Роджерса, відповідно до якої на рішення людини про засвоєння інновації впливають такі чинники: доступність для спостереження, відносна перевага, сумісність, складність, можливість спробувати. З’ясовано, що потенційний рівень ефективності публікацій українських інтернет-видань про інновації у сфері медицини переважно низький. Найбільш докладне висвітлення чинників дифузії характерне для оригінальних авторських публікацій, яких у вибірці нараховано лише близько 30 %. У матеріалах, запозичених повністю або видозмінених (70 %), як правило, розкрито менше позицій і наявні викривлення інформації першоджерел.Item "Маршрут №1" газети "День" у контексті реалізації геобрендингових завдань(Сумський державний університет, 2018) Воронова, В.Відсутність налагодженої належним чином співпраці суб’єктів геобрендингу зі ЗМІ як генератором, провідником та інтерпретатором інформації про геобренд, неповне використання їхніх можливостей актуалізує дослідження комунікаційних інструментів геобрендингу, що сприятиме глибшому розумінню самої технології та її результативності. Метою статті є визначення ролі ЗМІ у процесі геобрендингу. Автор окреслює особливості тематичного проекту газети "День" – "Маршрут №1" як інструменту формування у стейкхолдерів уявлення про регіони як бажані з певної точки зору: для проживання, для реалізації професійних інтенцій, для відпочинку й туризму, для розвитку бізнесу тощо; простежує жанрові, ілюстраційно- оформлювальні, контентні його характеристики. Встановлюється роль ЗМІ як базового елемента геобрендингових комунікацій. Визначається дуальна їх природа: як споживача геобренду і як особливої групи стейкхолдерів, відповідальних за формування образу території.