Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
14 results
Search Results
Item Кризові комунікації українських медіа періоду повномасштабного вторгнення: теоретичний аспект(Сумський державний університет, 2025) Бистров, А.Вступ. У статті розглянуто проблему кризових комунікацій українських онлайн-медіа в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наголошено, що сучасні медіа функ-ціонують у подвійній кризі – воєнній та інформаційній, що посилює суспільну вразливість і вимагає нових підходів до комунікаційних стратегій.Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю теоретичного осмислення ролі медіа у подоланні кризових ситуацій, протидії дезінформації та форму-ванні стійкості суспільства. Метою статті є аналіз теоретичних підходів до розуміння сут-ності кризових комунікацій у журналістиці та окреслення їхньої специфіки в українському інформаційному просторі періоду війни.Методологія. Дослідження базується на огляді наукових праць українських і зарубіж-них науковців, використано методи аналізу й синтезу для систематизації наукових підхо-дів, метод порівняння – для виявлення відмінностей у концепціях кризових комунікацій, а також описовий метод – для репрезентації результатів.Результати. З’ясовано, що кризові комунікації є комплексним процесом управління інформацією в умовах невизначеності, спрямованим на мінімізацію негативних наслідків кризових ситуацій та формування довіри. Українські медіа під час війни виконують клю-чову роль у протидії дезінформаційним кампаніям, підтримці морального духу населення й консолідації суспільства. Як інструменти кризових комунікацій розглянуто телемарафон «Єдині новини», фактчекінгові ініціативи, використання соціальних мереж та мобільних застосунків. Попри доволі високу ефективність використання зазначених практик у кри-зовий період, виявлено низку проблем: поверховість матеріалів, відхід від журналістських стандартів, інформаційне перевантаження аудиторії.Висновки. Кризові комунікації в українських онлайн-медіа сьогодні виконують функ-цію не лише оперативного інформування, а й елементу стратегічної оборони, спрямованої на захист національних інтересів і протидію інформаційній агресії. Вони є частиною шир-шої системи національної безпеки, а отже – вимагають системного підходу, координації дій медіа, держави та експертного середовища.Item Комеморативні практики в дискурсі журналістикознавства(Сумський державний університет, 2025) Яненко, Ярослав Васильович; Yanenko, Yaroslav VasylovychВступ. Збереження історичної пам’яті протягом століть реалізовувалося завдяки до-слідженням у галузі історії, а також літературним творам, присвяченим героям і подіям минулого. Водночас комеморація подій російсько-української війни, як таких що відбулися порівняно недавно, може розглядатися також у дискурсі журналістикознавства.Актуальність і мета. За допомогою сучасних медіатехнологій журналісти фіксують думки та спогади учасників визначних історичних подій. Журналістська робота є важли-вою для комеморації подій та героїв російсько-української війни, і є актуальною темою для досліджень у дискурсі журналістикознавства. Відповідно, метою дослідження є визначення основних особливостей комеморативних практик у дискурсі журналістикознавства.Методологія. Основним методом дослідження є спостереження, що дало можливість визначити актуальні комеморативні практики у сучасному медіасередовищі. Дискурс-ана-ліз медіатекстів дозволив виявити зв’язок між висловлюваннями та фрагментами текстів, обраних за методом випадкової вибірки. За допомогою порівняльного аналізу було уточне-но розуміння процесу комеморації в дискурсі журналістикознавства та рівні, на яких може відбуватися реалізація комеморативних практик.Результати. Уточнено розуміння комеморації в дискурсі журналістикознавства, тож це поняття можна визначити як процес збереження пам’яті про російсько-українську війну за допомогою традиційних та нових медіа. Комеморативні практики у дискурсі журналіс-тикознавства можуть включати публікації у традиційних та нових медіа про події, пам’ятні дати, героїв та героїнь російсько-української війни. Комеморативні практики можуть ре-алізовуватися на різних рівнях (держава, місцева влада, приватні ініціативи тощо). Осно-вними тенденціями застосування комеморативних практик в українських медіа є викорис-тання емоцій, символів та архетипів.Висновки. У статті визначено основні особливості комеморативних практик у дискурсі журналістикознавства, зокрема це знаходження й збереження інформації про важливі по-дії, героїв та героїнь російсько-української війни, створення медіа матеріалів щодо збере-ження історичної пам’яті про війну, а також використання традиційних та нових медіа для розповсюдження інформації про комеморацію російсько-української війни.Item Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій Революції Гідності (2013–2014 рр.)(Сумський державний університет, 2025) Мітчук, О.; Крупський, І.; Прокопець, В.У будь-якому цивілізованому суспільстві медіа та інші засоби масової комунікації формують інформаційну політику, яка своєю чергою визначає реальний стан громадсько-політичного, економічного, культурного життя у країні й на окремій території та виступає запобіжником або ж натхненником у розвитку тих чи інших подій. Актуальність та мета. Журналісти завжди відіграють визначну роль у суспільстві, а найбільше у час громадянських протистоянь, забезпечуючи інформаційний потік та формування громадської думки, впливаючи на соціальні та політичні процеси. Метою наукової розвідки є вивчення та аналіз діяльності й особливостей медіа та контенту в період Революції Гідності. Методологія дослідження: використано загальнонаукові методи дослідження: дедукції та індукції, метод аналізу та синтезу, порівняння; емпіричні: контент-аналіз та дискурс-аналіз; методи медіа аналузу: фрейм-аналіз, моніторинг медіа. Результати. Використання засобів інформаційно-комунікаційного супроводу та функціонування медіа посідає надзвичайно важливе значення у повсякденному житті, а надто у період революційних змін. Аналіз медіапростору та інформаційно-комунікаційних особливостей періоду Революції Гідності зазнав значних трансформацій. Функціонування соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція» супроводжувалося емоційно-психологічним супроводом, який мобілізував громадськість. Інформаційно-комунікаційні потоки були як національні так і міжнародні, де міжнародні медіа відігравали значну роль у висвітленні подій для світової спільности.Висновки. Інформаційний простір у час громадянських протистоянь та заворушень, акцій непокори та народного супротиву, зокрема, в час Революції Гідності, відіграв визначальну роль у формуванні громадської думки, згуртованості населення та підтримці національної ідентичності. Інформаційно-комунікаційні особливості висвітлення подій супроводжуються функціонуванням соціально-комунікаційного трикутника «інформація – аудиторія – реакція», що демонструє консолідацію суспільства.Item Новинні телеграм-канали як інформаційники нового типу, або на чому тепер тримається довіра аудиторії(Сумський державний університет, 2025) Іванова, О.; Мойсеєва, О.; Тхоржевська, Т.Телеграм-канали (ТК) швидко завоювали інформаційний простір незважаючи на низький рівень дотримання журналістських стандартів. Сьогодні в Україні ТК є важливою частиною конструювання реальності, а отже, необхідно шукати, що саме вони вносять в інформаційне поле: способи комунікації, форми подачі інформації, задоволення потреб аудиторії. Актуальність та мета. Актуальність дослідження обумовлена високою популярністю ТК поряд із втрачанням затребуваності професійними медіа. Метою роботи є спроба визначення причин експансії новинних ТК в інформаційне поле України. Мета реалізована за допомогою дослідження контенту ТК та дослідження уявлень про ТК аудиторії.Методи дослідження. Виходячи з поставленої мети, проведено моніторингове до-слідження. До уваги бралися три групи новинних ТК, які відбиралися за принципом рейтинговості. Загалом проведено моніторинг 12 ТК. Спостереженню підлягали усі матеріали вказаних новинних ТК, опубліковані за одну добу. З метою дослідження уявлень споживачів про ТК проведено 35 структурованих інтерв’ю з мешканцями м. Одеса віком від 18 до 65 років. Результати. За допомогою моніторингу виявлено три особливості комунікаційної поведінки новинних ТК по відношенню до аудиторії, які можуть пояснювати активне зацікавлення споживачів цим типом комунікаційних засобів: швидкість повідомлень широкого тематичного спектру, високий рівень візуалізації, відсутність пояснення причинно-наслідкових зв’язків між явищами. Означені особливості частково мають підтвердження в ході інтерв’ювання, зокрема більшість респондентів не докладають великих зусиль для аналізу інформації. Висновки.Відчуття поінформованості в кожен момент часу, відсутність заглибленості в деталі і причинно-наслідкові зв‘язки формують враження обізнаності: такі навички відповідають розвитку інформаційного суспільства, є затребуваними, тримають увагу аудиторії.Item Біблія як медіа: порівняльний аналіз із позицій соціальнокомунікаційного підходу(Сумський державний університет, 2025) Петренко, С.В умовах сучасних інформаційних воєн, розвитку маніпуляційних технологій, кризових явищ світового масштабу дослідницької уваги заслуговують джерела, що транслюють ціннісні наративи, спрямовані на гармонізацію суспільних відносин і відновлення ціннісних систем.Актуальність і мета. Стаття розкриває науковий погляд на Біблію як на медіа, що протягом багатьох століть транслює морально-духовний дискурс і систему засадничих цінностей як фундаментальну основу світоустрою, відтворює унікальну модель комунікації, проте з позицій соціальнокомунікаційного підходу є не вивченою. Це визначає новизну й актуальність розвідки, мета якої – дослідити медійність Біблії та її місце й роль у журналістиці та соціальних комунікаціях.Методи дослідження. Дослідження є комплексним, здійснене в парадигмі «правда – журналістика – суспільство». Методологічна основа – соціальнокомунікаційний підхід. Типологізований об’єкт – Біблія як медіа. Застосовано методи концептуального, порівняльного, дискурсивного аналізу, синтезу. Для розуміння природи та системи духовної комунікації, відображеної в Біблії, а також інтерпретації унікальних властивостей досліджуваного об’єкту використано елементи філософських методів: діалектичного, метафізичного, інтуїтивного, феноменологічного.Результати. У статті подано результати першого етапу дослідження – аналізу Біблії щодо відповідності характеристикам і функціям медіа. З’ясовано відповідність Біблії визначенню «медіа» та сучасним його тлумаченням. Виявлено особливості, що формують унікальність цього медіа. Подано їх перелік та обґрунтування. Встановлено, що Біблія акумулює і транслює інформацію від трансцендентного Першоджерела – Абсолюту, має унікальну структуру та жанрово-стильову побудову, зберігає ціннісну абсолютність, не релятивізує під впливом трендів сучасного світу, доносить контент незмінним, демонструє актуальність, суспільну цінність інформації на тлі локальних і глобальних суспільно-по-літичних подій упродовж багатьох періодів історичного розвитку людства, справляє позитивний вплив на особу та суспільство, транслюючи алгоритми духовного самоусвідомлення і пізнання та спонукаючи до духовного осягнення вічних цінностей і вічного життя. Вказано на зв’язок Біблії з журналістикою.Висновки. Результати дослідження дають підставу визначити Біблію як унікальне медіа, транслятора засадничих цінностей, що спрямоване на відновлення ціннісної системи людства та гармонізацію суспільних відносин і є перспективним джерелом соціальнокомунікаційних досліджень.Item Інформаційна політика України: контентно-тематичні характеристики(Сумський державний університет, 2025) Овчар, Ю.У сучасному функціонуванні суспільства інформація є одним із ключових ресурсів співучасті в адаптивному та особистісному розвитку людини. У ХХI столітті інформація постає не лише еволюційною, але й стратегічною цінністю суспільства, що перебуває у взаємодії внутрішньо- та зовнішньополітичних шляхів реалізації інформаційної політики та контентно-тематичному супроводі представлення у соціумі та є однією з важливих чинників забезпечення могутності держави. У результаті процесів інформатизації та технічної революції відбувається формування інформаційного суспільства. Актуальність і мета. Дослідження функціонування інформаційної політики України щодо контентно-тематичної характеристики зумовлена зростаючим значенням інформації в сучасному суспільстві, особливо в умовах інформаційної війни, веденням інформаційно-психологічних операцій, цифрової трансформації та гібридних загроз, які функціонують у інформаційному просторі. Мета – проаналізувати інформаційну політику України щодо контентно-тематичної характеристики, визначити її ключові аспекти, механізми реалізації та впливу на суспільно-політичні процеси. Методологія. Методологія дослідження базується на комплексному та системному підходах, що поєднує кількісні та якісні методи аналізу. Застосовано методи: аналізу та синтезу, індукції та дедукції, контент-аналізу та дискурс-аналізу.Результати. Інформаційна політика України виконує низку ключових функцій, спрямованих на забезпечення інформаційного суверенітету та безпеки держави. Аналіз інформаційної політики України супроводжується серйозним промоційним представленням та контентно-тематичними характеристиками змістового наповнення інформаційного простору. Висновки. Інформаційна політика України є комплексною та динамічною, що адаптована до сучасних викликів та сфокусована на підтримку демократичних цінностей. Сфера сучасного інформаційного функціонування зорієнтована на зміцнення національної безпеки, протидію дезінформації та формування позитивного іміджу держави у міжнародному інформаційному середовищі.Item Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соцмережах(Сумський державний університет, 2025) Шевченко, В.У сучасному інформаційному середовищі, яке характеризується швидким поширенням новин через онлайн-медіа та соціальні мережі, маніпулювання інформацією стали звичним явищем. Також, під час кризових ситуацій, таких як військові конфлікти або епідемії, збільшується кількість дезінформації, фейків і пропаганди, що негативно впливає на суспільну думку та довіру до медіа. Це дослідження спрямоване на вивчення різноманітних маніпуляцій в онлайн-медіа та соціальних мережах, їх механізмів впливу та наслідків для суспільства.Актуальність і мета. Актуальність теми обумовлена забезпеченням розуміння механізмів маніпуляцій, які використані в медіа для формування суспільної думки. Мета –охарактеризувати ознаки понять, пов’язаних із маніпуляцією та дезінформацією в сучасних медіа, пояснити механізми впливу та наслідки цих явищ.Методологія. У дослідженні використано кілька методів: описовий, класифікаційний та контент-аналіз. Проведено аналіз контенту українських медіа за 2024 рік щодо публікацій маніпулятивного характеру. Також здійснено опитування 250 респондентів для виявлення їх сприйняття недостовірної інформації.Результати. Результати дослідження показали, що маніпуляція є цілеспрямованим психологічним впливом на свідомість аудиторії. Основні види маніпулятивної інформації включають дезінформацію, малінформацію, місінформацію, фейки, пропаганду, ІПСО та джинсу. Дезінформація – це свідомо створена неправдива інформація, тоді як малінформація містить правдиві факти, подані в оманливому контексті. Пропаганда є більш широким поняттям, яке включає як правдиву, так і викривлену інформацію для досягнення певних стратегічних цілей. Висновки підкреслюють необхідність підвищення медійної грамотності серед населення та важливість критичного мислення у сприйнятті інформації з онлайн-джерела.Дослідження показало, що маніпулятивні матеріали використовують емоційний вплив та перекручення фактів для формування певних поглядів у суспільстві. Важливими аспектами є також роль мемів як інструменту маніпуляції серед молоді.Item Медіаобраз міста Суми (на матеріалі онлайн-видання «Цукр»)(Сумський державний університет, 2024) Черниш, Анна Євгеніївна; Chernysh, Anna YevheniivnaМедіаобраз міста зумовлений комплексом чинників медіатизації та широкою мережею медіа, що презентують його. Формується він із урахуванням історії, архітектури, «упізнаваності» за визначними постатями, місцями, брендами, бізнес-стратегіями, комерційною складовою, громадською думкою тощо. Актуальність та мета. Врахування зазначених складових дає можливість висновувати про магістральну роль засобів масової інформації у житті громади. Аналіз медійного контенту регіональних інформаційних джерел сприяє формуванню уявлення про образ міста, яким воно постає у реципієнтів. У фокус наукового зацікавлення потрапило сумське онлайн-видання «Цукр», чиє інформаційне наповнення викликає інтерес задля встановлення позитивного медіаобразу міста. Мета статті – означити медійний образ міста Суми на прикладі контенту сумського онлайн-видання «Цукр». Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, систематизації та узагальнення матеріалу, контент-аналізу, залучені окремі аспекти дискурсивної та наративної методології. Дослідження побудоване на принципах об’єктивності та академічної доброчесності. Результати. Медіа вагомо формують образи різних просторів. За допомогою медіатехнологій та активного процесу диджиталізації творяться іміджі міст, селищ, осередків. Процес медіатизації міського простору дозволяє зосередитися на ключових факторах формування його образу, що є складовими геокультурної та урбаністичної іміджології, серед яких найвизначальнішими є регіональні друковані та онлайн-видання, розвинена система теле- та радіокомунікації, його історична та культурна презентація у медійному середовищі, активні процеси медіаконвергенції. У запропонованій студії обрано фокусаналіз контенту сумського видання «Цукр», що інформує про події у межах визначеного локусу / регіону / території, є спільним комунікативним простором для сумчан і засобом зворотного зв’язку між ними. Висновки. Аналіз контенту видання «Цукр» доводить, що нлайн-платформа є одним із найвпливовіших інформаційних засобів міста Суми, що активно генерує образ успішного, економічно стабільного, перспективного, культуроцентричного міста.Item Превентивна функційність соцмережевих дописів про безпеку громадян та надзвичайні ситуації(Сумський державний університет, 2024) Бондаренко, Т.Вступ. У період воєнного стану помітний запит на превентивні медійні тексти, що інформують про правила дотримання безпеки та надзвичайні ситуації, зокрема в соціальних мережах. Актуальність дослідження. Превенційну функцію в інформуванні громадян про правила безпеки реалізує сектор зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю ДСНС України. Інформування громадян підпорядковане загальним медійним стандартам, проте в період воєнного стану має низку специфічних особливостей. Методологія. Для з’ясування стану наукового опрацювання проблеми, окреслення природи основних термінів використано аналітико-синтетичний метод. За допомогою методів синтезу й узагальнення оптимізовано теоретичний виклад. Метод інтерв’ювання залучено для усного опитування працівників ДСНС. Метод спостереження та аналізу інформаційних продуктів використано для оцінювання контенту. Результати. Обґрунтовано феномен превентивну як міждисциплінарної категорії, що слугує дієвим механізмом запобігання небажаним наслідкам і ситуаціям. Досліджено досвід регіональних ГУ ДСНС України щодо превентивного інформування громадян. Описано переваги використання соціальних мереж для втілення превенції. Досліджено жанрово-композиційну природу дописів, виокремлено такий тип дописів, як превентивний, або інформаційно-роз’яснювальний. Висновки. Для об’єктивного превентивного інформування громадян про правила безпеки та про надзвичайні ситуації необхідно активно використовувати потенціал соціальних мереж. Дописи потрібно готувати на постійній основі, дбати про систематичну періодичність публікацій, що допомагатиме зберігати активність у стрічці, супроводжувати матеріали авторськими світлинами й відео. Опубліковані в соціальній мережі дописи за жанровими характеристиками інтерпретовано як інформаційні, емоційні, ритуальні, пошукові, аргументативні. Виокремлено превентивний, або інформаційнороз’яснювальний, жанр, що має на меті надати чітку інформацію про певну подію, явище, факт та пояснити правила дотримання безпеки. У композиційному плані дописи мають заголовкову, основну та завершальну частини.Item Медіа та психоаналіз: методологічна взаємодія(Сумський державний університет, 2023) Черниш, Анна Євгеніївна; Черныш, Анна Евгеньевна; Chernysh, Anna YevheniivnaСтаття присвячена дослідженню методологічної взаємодії медіа та психоаналізу. Методологічна інтеграція медіа та психоаналізу потрактована з позицій комунікативного психоаналізу, розмовотерапії, поглибленого особистого інтерв’ювання. Зазначено, що медіатехнології актуалізують процеси пізнання, самоосмислення й ревізії багатьох категорій, що часто потрапляють у фокус медійних зацікавлень, – ідентичність, символ, архетип, стереотип, страх, тривога, комплекс, проблема, травма. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу, полілогу, бесіди, виговорення, публічних та анонімних виступів, вільного асоціювання, наративів про інших, висвітлення подій засобами фотомистецтва, кіно, аудіо, відео та текстового повідомлення, радіо, телебачення, інтернету забезпечують виявлення больових точок індивіда та груп, соціуму чи нації в цілому.