Образ
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67311
Browse
4 results
Search Results
Item Медіасторітелінг і пам’ять війни:наративні стратегії комеморації(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Зубахін, Юрій Володимирович; Zubakhin, Yurii Volodymyrovych; Ковальов, С.Вступ. Нині актуальне наративне транслювання інформації в умовах російсько-української війни, коли сучасний споживач є не стороннім оглядачем подій, а безпосереднім учасником. Актуальність та мета. Засоби та інструменти комеморації російсько-української війни в медіапросторі дозволяють увічнити час, епоху, людей. У фокусі наукового інтересу – воєнний сторітелінг в українському медіаланшафті як інструмент комеморації. Мета статті – окреслити вербально-візуальний контент воєнного сторітелінгу як інструменту комеморації російсько-української війни. Методологія.Базується на комплексному підході щодо вивчення мультимедійного сторітелінгу як інструменту комеморації через формування історичної пам’яті. Теоретичний аналіз, зіставлення й узагальнення обумовили можливість окреслення сутності понять з теми, описовий метод – охарактеризувати вербально-візуальний контент медіанаративів та визначити їх твірні елементи; компаративний метод – порівняти окреслені наративи, методи узагальнення та синтезу – сформулювати висновки дослідження.Результати. Представлено характеристику вербально-візуального контенту наративів воєнної тематики та виділено основні твірні елементи сторітелінгу як інструменту комеморації. Встановлено, що сторітелінг як інструмент комеморації російсько-української війни сприяє увічненню часу, епохи, людей. Медіатекст означеного формату активізує взаємодію читач-медіа. Однією з ключових функцій трансмедійного сторітелінгу є залучення реципієнтів одночасно на різних платформах і активізація руху між цими платформами. Визначено, що контент наративів воєнної тематики має емоційний вплив на реципієнта, зокрема може бути тригером.Висновки. Сторітелінг у контексті війни виконує не лише інформативну функцію, а є дієвим інструментом комемораційних практик. У такому форматі наратив може висту-пати емоційним тригером для однієї частини аудиторії, а для іншої – інструментом збе-реження пам’яті про події, місця, людей і саму історичну реальність. Візуальні складники воєнних наративів нерідко виконують функцію маркерів змісту, стають носіями підтексту, передаючи глибокі емоційні сенси, що не завжди формулюються словами.Item Регіональний воєнний медіадискурс: тематика соціальних наративів (на прикладі локального видання «Трибуна»)(Сумський державний університет, 2025) Ковальова, Тетяна Вікторівна; Kovalova, Tetiana Viktorivna; Токар, Юрій Вікторович; Tokar, Yurii Viktorovych; Ковальов, С.Нинішня державна гуманітарна політика орієнтована на зміцнення українського суспільства, а в умовах війни і самі українці переосмислили важливість згуртування. Сучасний воєнний дискурс зокрема спрямований на утвердження національної стійкості.Актуальність та мета. У фокусі наукового інтересу – сумське онлайн-видання «Трибуна», медіаландшафт якого сприяє формуванню у суспільстві історичної пам’яті. Мета статті – окреслити специфіку представлення регіональними медіа соціальних наративів як інструменту формування у суспільстві історичної пам’яті про російсько-українську війну. Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу. Описовий метод та контент-аналіз дозволив охарактеризувати проблемно-тематичні групи медіатекстів та означити чинники їх творення, щоб встановити концептуальні смисли в соціальних наративах, а також визначити смисли й функції концепту «війна» в медіатекстах соціальної тематики та їх роль у формуванні історичної пам’яті про російсько-українську війну. Результати. Російсько-українська війна внесла корективи у формування і поширення соціальних наративів та їх проблемно-тематичне наповнення. Встановили, що соціальні наративи утворюють дві тематичні групи: #Здоров’я, #Війна. З’ясували, що у досліджуваному виданні найбільш представлені соціальні наративи в блоці #здоров’я_медицина (45 %). Найменш чисельним є блок щодо залежностей (1 %). Описано, що наративи тематичної групи #Здоров’я є відмінними за контентним наповненням, а концептуальна складова тематичної групи #Війна має негативну конотацію, яка в медіатексті може бути і прихованою. Визначено, що наративи цієї групи є більш впливовими на формування історичної пам’яті про людей, події, місця російсько-української війни. З’ясовано, що нинішня модель соціального наративу формується різними елементами, знаковими серед яких є концепт «війна», психологізм образу героя, накладання реципієнтами додаткових смислів на події та ситуації.Висновки. Проведений аналіз доводить, що індивідуальний досвід війни, представлений в регіональному медіа, є тим фактором, що впливає на українське суспільство і залежить від специфіку транслювання тематичного контенту та смислів концепту «війна».Item Фактор інтерактивної актуалізації в алгоритмі медіавпливу: теоретичні основи(Сумський державний університет, 2022) Кутуза, Н.Статтю присвячено теоретичними основам впливу загалом і медіавпливу зокрема. Представлено авторську класифікацію – мегафактори актуалізації впливу подано двома блоками: фактори соціопсихологічних характеристик суб’єкта й об’єкта впливу (або фактори інтерактивної актуалізації комунікативного впливу) та фактори повідомлення (або фактори текстової актуалізації комунікативного впливу), кожен з яких, відповідно, містить низку факторів, що й уможливлюють загалом реалізацію впливу. Основну увагу приділено фактору інтерактивної актуалізації впливу – фактору соціопсихоментальних властивостей суб’єкта впливу та фактору соціопсихоментальних властивостей об’єкта впливу. Підкреслена роль і власне специфіки підґрунтя впливу (нейрофізіологічний, психологічний, лінгвістичний складники), а також вагомість елементів психологічного складника – когнітивний, афективний і конативний фактори, які наявні при сприйнятті будь-якої інформації. Акцентовано й на важливості психолінгвістичних (експериментальних) методів у дослідженні різних видів впливу, що дає змогу виявляти актуальні сугестогени й застосовувати їх при конструюванні впливових контекстів із прогнозувальним ефектом.Item Лінгвалізація концепту біженець у Тернопільській регіональній пресі(Сумський державний університет, 2022) Вільчинська, Т.; Вільчинський, О.Стаття присвячена аналізу концепту БІЖЕНЕЦЬ у регіональній пресі Тернопільщини. Інтерес до нього зумовлений помітними міграційними процесами, що відіграють важливу роль у трансформації дискурсивних практик сучасного суспільства, переосмисленні відомих і виникненні нових найменувань суб’єктів цих процесів. Метою розвідки було з’ясувати особливості мовної об’єктивації концепту на позначення осіб, змушених змінити місце свого проживання в умовах воєнної агресії Росії в 2014 та 2022 рр., на прикладі тернопільського регіонального видання "Вільне життя плюс". Аналіз показав, що концепт БІЖЕНЕЦЬ у досліджених текстах характеризується розгалуженою системою назв та засвідчив потребу їхньої уніфікації, що зумовлено як новітніми викликами інформаційній безпеці держави, так і зміною причин та наслідків біженства.