Механізм регулювання економіки (Mechanism of Economic Regulation)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/198
Browse
5 results
Search Results
Item Повоєнна промислова політика відновлення економіки(Сумський державний університет, 2023) Носирєв, О.О.Метою дослідження є комплексне обґрунтування стратегій повоєнної промислової політики як драйверу відновлення та якісно нової структурної зміни національної економіки з урахуванням тенденцій Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0 й одночасного поглиблення smart-спеціалізації регіонів. Промисловість України в повоєнному періоді повинна стати драйвером створення високорозвиненої індустріальної економіки, спроможної забезпечити відбудову країни та підтримувати її обороноздатність в довгостроковому періоді й здатність швидко реагувати на потреби захисту держави. Повоєнне відновлення не повинно розглядатися лише як повернення економіки на довоєнний рівень, воно має бути спрямоване на його структурну трансформацію, реіндустріалізацію і кардинальне підвищення продуктивності. Інтенсифікація процесів відновлення зруйнованої економіки, мінімізація втрат та збільшення вигод можуть бути забезпечені активною політикою smart-спеціалізації регіонів.Item Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaУ статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.Item Financial Support for Smart Manufacturing towards Industry 4.0 in the Context of Sustainable Development(Sumy State University, 2020) Булавінова, Наталія Олександрівна; Булавинова, Наталья Александровна; Bulavinova, Nataliia Oleksandrivna; Ігнатченко, Анастасія Сергіївна; Игнатченко, Анастасия Сергеевна; Ihnatchenko, Anastasiia SerhiivnaТрансформаційні зміни в екосистемі за останні два десятиліття призвели до технологічного прориву, що змусило весь науковий світ заговорити про Четверту промислову революцію. На тлі змін, які уособлює революція, визначальним є дослідження питання розумного виробництва як головної ланки революції. Парадигмою в розвитку розумного виробництва є не лише розвиток технологій: штучний інтелект, блокчейн у виробництві, промисловий Інтернет речей, робототехніка, кібербезпека та інші, а й фінансова забезпеченість всіх його процесів. Так як розумне виробництво є специфічною категорією економічного розвитку, то потребує і специфічного фінансування. В статті досліджується термінологічне визначення Smart Manufacturing. Був вивчений ринок Smart Manufacturing та здійснено прогноз на найближчі роки. Зазначається, що на початок 2019 року ринок складав 204,95 млрд доларів США, а на 2025 прогнозується 422,88 млрд доларів США. В роботі обґрунтовано, що Smart Factory є механізаційним цехом для Smart Manufacturing, так як Smart Factory, на думку авторів, є середовищем становлення технологій, завдяки яким покращується робота механізмів виробництва. Визначено важливість становлення Industry 4.0 за принципами сталого розвитку, так як діяльність людства призвела до деструкції екосистеми. Досліджено бюджети провідних країн світу для розвитку Smart Manufacturing. Лідером є Німеччина, яка планує закласти в бюджет на розвиток програми Industry 4.0, основою якої є Smart Manufacturing 200 млн дол. США державного фінансування та 300 млн дол США приватного(інвестиції бізнесу). Авторами зазначено важливість впровадження відповідального інвестування. Вивчено інвестиційний клімат України. Так, Україна в 2019 році за рейтингом Doing Business знаходиться на 64 місці, за рейтингом Global Competitiveness Index – на 85 місці, за рейтингом Global Innovation Index – на 47 місці та за рейтингом Transparency International – на 126 місці.Item Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychУ статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.Item EU Economic and Legislative Policies for Industries 3.0 and 4.0 Promotion(Sumy State University, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Скрипка, Є.О.У статті аналізуються соціально-економічні та юридичні механізми забезпечення третьої та четвертої промислових революцій, з урахуванням досвіду ЄС. В роботі обгрунтовано причини виникнення третьої та четвертої промислових революцій; представлено огляд сучасних способів виробництва, економічних відносин, побуту людини, основних потреб та професій, а також багатьох інших атрибутів життя, спричинених третьою та четвертою промисловими революціями. Ці перетворення вимагають формування та прийняття відповідних законів та директив, які вже діють в ЄС. У статті пояснюється, які юридичні інструменти допомагають забезпечити третю та четверту промислові революції. У статті викладена законодавча база формування сестейнового транспорту, агровиробництва та будівництва. В роботі досліджено досвід ЄС щодо створення загальноєвропейського транспортного простору та проаналізовано результати різкого зниження негативних екологічних ефектів транспорту та досягнення до 2050 року скорочення викидів парникових газів на 60 %. В статті пояснюються наслідки повної заборони до 2050 року використання автомобільного транспорту на таких видах палива, як бензин, дизельне паливо та інші вуглецеві види палива, що в свою чергу буде сприяти забезпеченню зеленої економіки та досягнення цілей сестейнового розвитку. Проаналізовано ефекти сестейнового агровиробництва, що об'єднує три основні цілі – екологічне здоров'я, економічну прибутковість та соціальноекономічну рівноправність. У статті розглядаються проблеми розвитку сестейнових поселень, створення життєблагодатного середовища для забезпечення здорового існування людини та її розвитку, включаючи соціальний розвиток, а також мінімізацію негативного впливу на природні системи процесів створення та функціонування самих поселень.