Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
2 results
Search Results
Item Management of Country’s Social Brand Under Conditions of Uncertainty in the Health Domain(Sumy State University, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Demchyshak, N.; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Kriskova, P.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Volk, A.Пандемія коронавірусу XXI століття на практиці показала, що наявні на той момент механізми національних систем медичного та соціального забезпечення населення різних країн світу виявилися не спроможними швидко та ефективно адаптуватися та реалізовувати ефективні заходи щодо запобігання негативним наслідкам для досягнення стану резильєнтності та якості життя населення. У статті емпірично обґрунтовано напрямки та силу впливу пандемії COVID-19 на соціальний бренд країни з метою формування дієвих національних стратегій протидії ризикам у сфері громадського здоров’я та підтримки соціального бренду країни для її основних внутрішніх стейкхолдерів у період невизначеності. Стаття присвячена аналізу каналів, через які пандемія COVID-19 вплинула на різні аспекти національних систем управління Австрії, Словенії, Франції та України. Для аналізу використане поєднання методів кореляційного аналізу, каузального моделювання та побудови когнітивних карт для візуалізації залежностей. Виявлено, що ключовими показниками, які верифікують зазначений вплив є задоволеність потреб у медичному огляді та догляді, забезпеченість медичної системи лікарняними ліжками та загальні витрати на соціальний захист населення. Індикатором соціальної привабливості країни для її внутрішніх стейкхолдерів прийнято показник чистої міграції та емпірично визначено, що на цей показник значний вплив мають забезпеченість медичної системи та ефективність її функціонування, особливо у період аналізу даних з урахуванням стану пандемії. Виявлено залежність між соціальною та економічною забезпеченістю населення та його схильністю до критичної оцінки власного здоров’я, готовності до профілактики захворювань та формування більш високих вимог до медичного обслуговування. Визначені закономірності будуть корисними при розробленні національної стратегії побудови ефективної в умовах невизначеності системи медичного та соціального забезпечення населення, що є вагомою складовою політики її бренд-менеджменту.Item Innovations in government management of the healthcare system: forecasting of COVID-19 consequences in social, investment and business development(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Rashid, M. N.; Vojtovic, S.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Lieonov, H.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання необхідності проведення інноваційної політики урядом у сфері охорони здоров’я у зв’язку з трансформацією траєкторії соціальноекономічного розвитку країни через пандемію COVID-19. Основною метою даного дослідження є прогнозування двох сценаріїв розвитку основних показників соціально-економічного розвитку країни: з урахуванням пандемії COVID-19 та можливий перебіг подій без впливу епідеміологічних загроз. Систематизація літературних джерел та підходів щодо проведення інноваційної діяльності та визначення обсягу негативних наслідків для національної економіки, через введення карантинних обмежень засвідчила, що це питання є досить актуальним по всьому світі. Дослідження питання трансформації траєкторії економічного розвитку України в статті здійснено в наступній логічній послідовності: 1) збір статистичної інформації, що включає 118 індикаторів соціального розвитку, стану капітального інвестування та ділових очікувань підприємств України та відсіювання мультиколінеарних показників серед них; 2) проведення декомпозиції часових рядів окремо для проміжку за 5 років до карантину та з урахуванням впливу пандемії; 3) прогнозування наслідків пандемії по досліджуваним індикаторам економічного розвитку у 2020-2022 роках за допомогою перетворення часового ряду в ряд Фур‘є. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи перевірки на мультиколінеарність коефіцієнтами Пірсона, декомпозиції адитивних моделей на трендову та циклічну складову, виділення циклічних коливань методом швидкого перетворення Фур’є, екстраполяція побудованих моделей на наступні роки та перевірка якості побудованих моделей за допомогою F-тесту, періодом дослідження обрано щоквартальні дані за 2015-2020 роки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що серед досліджуваних факторів соціально-економічного розвитку велика частина зазнала значних трансформацій, через введення урядом карантинних обмежень. Це обумовлює необхідність проведення інноваційної політики у сфері охорони здоров’я для мінімізації подібних наслідків у майбутньому.