Маркетинг і менеджмент інновацій (Marketing and Management of Innovations)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/186
Browse
2 results
Search Results
Item The Impact of Human Resources Maintenance on Enhancing Organizational Agility: An Applied Study on Secretariat of Northern Borders Region(Sumy State University, 2023) Saad, M.A.; Al-Naggar, S.A.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання підвищення організаційної гнучкості підприємств. Метою дослідження є визначення впливу ефективності управління персоналом на підвищення організаційної гнучкості. На основі проведеного теоретичного аналізу літературних джерел та підходів до розв'язання проблеми в роботі висунуто ряд гіпотез відповідно до поставленої мети. Вихідні дані дослідження сформовано на основі анкетування 384 співробітників Секретаріату регіону північних кордонів у Королівстві Саудівська Аравія. Анкета складалася з трьох частини: перша частина враховувала характеристики досліджуваної вибірки щодо статі, рівня освіти та кількості років; друга – оцінювання ефективності управління людських ресурсів; третя – оцінювання організаційної гнучкості. Для оцінювання ефективності управління людськими ресурсами та організаційної гнучкості використовувалася шкала Лайкерта, що включала п'ять рівнів задоволення від абсолютно не згоден (1) до абсолютно згоден (5) Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи кореляційного аналізу та ANOVA моделювання. Емпіричне дослідження було проведено з використанням статистичного пакета для соціальних наук (SPSS), що дозволило проаналізувати вхідні дані та перевірити гіпотези дослідження. За результатами дослідження встановлено відсутність статистично значущих відмінностей між статтю, рівнем освіти та досвідом щодо програм підтримки людських ресурсів у муніципалітеті Північного Прикордонного регіону, а також існування взаємозв’язку між підтримкою людських ресурсів у різних вимірах та організаційною гнучкістю. Отримані результати свідчать про значний позитивний вплив ефективності управління людськими ресурсами на організаційну гнучкість. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними при розробці програм підтримки розвитку персоналу для підвищення організаційної гнучкості.Item Innovations in government management of the healthcare system: forecasting of COVID-19 consequences in social, investment and business development(Sumy State University, 2020) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Rashid, M. N.; Vojtovic, S.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Lieonov, H.Ця стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання необхідності проведення інноваційної політики урядом у сфері охорони здоров’я у зв’язку з трансформацією траєкторії соціальноекономічного розвитку країни через пандемію COVID-19. Основною метою даного дослідження є прогнозування двох сценаріїв розвитку основних показників соціально-економічного розвитку країни: з урахуванням пандемії COVID-19 та можливий перебіг подій без впливу епідеміологічних загроз. Систематизація літературних джерел та підходів щодо проведення інноваційної діяльності та визначення обсягу негативних наслідків для національної економіки, через введення карантинних обмежень засвідчила, що це питання є досить актуальним по всьому світі. Дослідження питання трансформації траєкторії економічного розвитку України в статті здійснено в наступній логічній послідовності: 1) збір статистичної інформації, що включає 118 індикаторів соціального розвитку, стану капітального інвестування та ділових очікувань підприємств України та відсіювання мультиколінеарних показників серед них; 2) проведення декомпозиції часових рядів окремо для проміжку за 5 років до карантину та з урахуванням впливу пандемії; 3) прогнозування наслідків пандемії по досліджуваним індикаторам економічного розвитку у 2020-2022 роках за допомогою перетворення часового ряду в ряд Фур‘є. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи перевірки на мультиколінеарність коефіцієнтами Пірсона, декомпозиції адитивних моделей на трендову та циклічну складову, виділення циклічних коливань методом швидкого перетворення Фур’є, екстраполяція побудованих моделей на наступні роки та перевірка якості побудованих моделей за допомогою F-тесту, періодом дослідження обрано щоквартальні дані за 2015-2020 роки. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що серед досліджуваних факторів соціально-економічного розвитку велика частина зазнала значних трансформацій, через введення урядом карантинних обмежень. Це обумовлює необхідність проведення інноваційної політики у сфері охорони здоров’я для мінімізації подібних наслідків у майбутньому.