Business Ethics and Leadership (BEL)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61434
Browse
5 results
Search Results
Item Determinants of Leadership in Higher Education in European Countries(Academic Research and Publishing UG, 2023) Позовна, Ірина Вікторівна; Pozovna, Iryna Viktorivna; Arhipov, S.; Kuzior, A.Стрімкий технологічний розвиток, глобалізація, цифровізація, пандемія COVID-19 та багато інших чинників спричиняють значні трансформації в освіті, що вимагає регулярного оновлення прогнозів короткострокових та довгострокових трендів розвитку ринку освітніх послуг, визначення потреби ринку праці, оновлення стратегій підготовки кваліфікованих спеціалістів тощо. Дослідження спрямоване на визначення основних детермінант, що визначають лідерство 31 європейської країни у сфері вищої освіти на 2017-2021 рр. Для досягнення мети дослідження використовувалися наступні методи дослідження: аналіз і синтез, порівняння і групування, індукція і дедукція, абстрагування і логічне узагальнення, таблично-графічний метод, факторний аналіз (метод головних компонент), кластерний аналіз (ієрархічний, Уорда). метод). Масив вхідних даних включає п'ятнадцять різних показників (офіційні статистичні дані Євростату та Європейської комісії), що характеризують розвиток вищої освіти. Факторний аналіз, проведений методом головної компоненти, довів, що найбільш значущими детермінантами, які визначають лідерство європейських країн у сфері вищої освіти, є кількість студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах, кількість нових абітурієнтів, кількість викладачів і наукових працівників. педагогічні працівники вищої освіти, державні та приватні витрати на здобуття вищої освіти, матеріальна допомога здобувачам вищої освіти, кількість випускників за рівнями вищої освіти. Ці змінні є основою ієрархічного кластерного аналізу за методом Уорда. Це дало змогу виділити п’ять кластерів серед європейських країн, що відрізняються детермінантами, що визначають лідерство країни у вищій освіті. Усі розрахунки проводились у пакеті програм STATA/SE 18.0. Моделювання виявило, що фінансування є визначальним фактором лідерства у вищій освіті для Великобританії, Франції та Німеччини. Лідером за кількістю студентів, які навчаються у вищих навчальних закладах у 2017 та 2021 роках, є Туреччина. Водночас для більшості досліджуваних країн показники фінансування вищої освіти та показники, що характеризують кількість учасників навчального процесу, мали тенденцію до зниження у 2021 р. порівняно з 2017 р. Отримані результати можуть бути використані органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими зацікавленими сторонами для гармонізації реформування ринку вищої освіти, а закладами вищої освіти для підвищення якості освітніх послуг та їх відповідності вимогам потреби ринку праці.Item A Study of the Link Between Individual’s Biographical Variables and Propensity for Entrepreneurial Leadership(Academic Research and Publishing UG, 2023) Khuboni, T.C.; Msosa, S.K.; Ntshangase, B.A.Після закінчення навчання випускники вищих навчальних закладів постають перед складним вибором: працювати в організації чи відкрити власну справу. Значну роль у процесі прийняття рішень відіграють особистісні якості особистості, а також наявність у вищому навчальному закладі ініціатив, спрямованих на виховання у студентів прагнення до власної підприємницької діяльності як альтернативи традиційній зайнятості. Метою цього дослідження є перевірка гіпотези про те, що схильність індивіда до підприємницького лідерства шляхом відкриття власного бізнесу залежить від його біографічних даних (віку, статі, академічного рівня, наукової сфери, раси та національності). Методичним інструментарієм дослідження є методи описового, кількісного та перехресного дослідження. Об’єктом дослідження є вибірка з 332 студентів університетів Південної Африки. Дослідження проводилось у такій логічній послідовності: на першому етапі за випадковою вибіркою було відібрано 332 респонденти − студенти вищого навчального закладу Південної Африки. За допомогою відповідей на запитання респонденти висловили своє ставлення до самостійної підприємницької діяльності. Обробку та аналіз даних проводили за допомогою програмного забезпечення SPSS з використанням засобів описової та логічної статистики. Результати емпіричних розрахунків доводять відсутність впливу статі, раси та підприємницьких намірів на схильність респондентів до власної підприємницької діяльності. В той самий час, спостерігається статистично значуща різниця у ставленні до підприємництва залежно від національності респондентів, їх віку та спеціальності навчання: респонденти віком до 24 років більш схильні до відкриття власної справи, порівняно з респондентами старше 35 років; Південноафриканці частіше починають власний бізнес, ніж зімбабвійці. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично обґрунтовує наявність численних проблем, що знижують схильність студентів до підприємницької діяльності як альтернативного варіанту кар’єрного розвитку. За результатами дослідження зроблено висновок, що започаткування власної справи випускниками потребує їх соціальної підтримки: уряд має змінити тактику та політику щодо розвитку підприємництва, і вищим навчальним закладам слід приділяти більше уваги заходам, спрямованим на заохочення студентів до відкриття власної справи. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для активізації розвитку підприємництва в країнах, що розвиваються, з точки зору розуміння мотивів та ставлення випускників вищих навчальних закладів до розвитку своєї кар’єри через здійснення самостійної підприємницької діяльності.Item Formation of Online Content Patterns of Higher Education Based on Trends to Preserve Intellectual Capital Quality Decreasing in Ukraine During Wartime(Sumy State University, 2023) Барвінок, Вероніка Юріївна; Барвинок, Вероника Юрьевна; Barvinok, Veronika Yuriivna; Pudło, T.У статті розглядається сучасний етап формування онлайн-контенту вищої освіти в світі та в Україні. Основна мета цієї роботи – розробити шаблони для створення освітнього контенту для покращення навчального процесу в університетах, незважаючи на повномасштабну війну, включаючи гнучкість. Для цього автор використав бібліометричний, тенденційний та кластерний аналізи. В якості аналітичних інструментів були обрані Google Trends і VosViewer. Дослідження поділяється на три частини: вивчення моделей онлайн-контенту у вищій освіті (ВО) на основі огляду літератури, визначення тенденцій у ВО та вивчення онлайн-навчального контенту в контексті гнучкого процесу навчання в університетах. Етап дослідження ключових тенденцій розвитку вищої освіти в Україні є початковим, оскільки демонструє сучасне теоретичне підґрунтя в усьому світі, і зокрема в Україні, особливо публікації після 2019 року. Основними підходами до оновлення освітньої системи були вдосконалення дистанційної або змішане навчання як сучасна модель навчання. Основними зацікавленими сторонами є студенти та викладачі. Проте вчителі перетворюються на фасилітаторів, які готують навчальний контент і підтримують учнів у самостійному навчанні на основі їхніх запитів. Що стосується України, то тенденція посилилася через те, що постраждалі від повномасштабної війни студенти не можуть навчатися традиційно (очно). Щоб дізнатися, як змінилися тенденції ВО в Україні під час ключових політичних змін в Україні, автор використовував Google Trends для пошуку запитів основних споживачів освітніх послуг в Україні щодо вищої освіти за ключовими словами «університет» трьома мовами. Періоди адаптації показали реакцію молоді на критичні політичні зміни в Україні. Таким чином було досліджено ставлення до вищої освіти під час початку Помаранчевої революції, Революції Гідності, війни на сході України та повномасштабної війни. Значні зміни були помічені після 24 лютого 2022 року порівняно з 30 листопада 2013 року. Зросла популярність запитів на основі університетів за кордоном та навчання як інструменту працевлаштування. Найбільш актуальними запитами при формуванні онлайн-контенту є «дистанційне навчання» та «дистанційна освіта». Крім того, виявлено тенденцію зростання запитів українською мовою порівняно з російською приблизно на 10%. Підтверджено можливість використання трендів як інструменту формування моделей змісту освіти. Ось чому ця стаття має на меті дослідити такі терміни за роками, як «тенденції освітнього контенту», «освітні тренди» (205 статей), «тенденції онлайн-контенту» (305 статей) і «тенденції освітнього онлайн-контенту» (25 статей) на платформи Web of Science (WOS). Ключові сектори освітнього онлайн-контенту включають категорії освіти, освітніх досліджень, економіки, соціальних наук, міждисциплінарних, багатодисциплінарних наук і менеджменту. Крім того, Україна лідирує за публікацією статей у формуванні он-лайн освітніх моделей з Польщею, Росією, США, Болгарією та іншими. Крім того, «Тенденції освітнього контенту» та «тенденції онлайн-контенту» порівнювали для вимірювання теоретичних прогалин за допомогою кластерного аналізу, де основними кластерами є вчитель, аналіз контенту, розвиток, якість, освітній прогрес і соціальні медіа. Результати цього дослідження містять цінні наслідки та рекомендації щодо формування онлайн-контенту у вищій освіті, особливо під час війни та в післявоєнний період.Item Towards the assurance of transparency and quality of higher education in Ukraine: National Qualification Framework(Sumy State Univesity, 2018) Skliar, I.Привабливість та прозорість вищої освіти залежать від комплексу чинників, які ґрунтуються на забезпеченні якості. Реалізація цих процедур базується на національних системах кваліфікації. Метою статті є короткий огляд змін у вищій освіті України, особливо прогрес у реалізації Національної системи кваліфікації.Item Internal Quality Assurance System for the Higher Education: Experience of Ukraine and Poland(Sumy State University, 2017) Mazurkiewicz, M.; Люта, Ольга Василівна; Лютая, Ольга Васильевна; Liuta, Olha Vasylivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn IvanovychThe research paper investigates the state of the internal system of quality assurance for higher education and identifies the main approaches for its enhancement under the process of integration of Ukraine into the global educational area. The authors conducted a thorough analysis of the existing national and foreign approaches to the definition of “quality of education”. It has been determined that at different stages of the historical development of the society the requirements for education and its quality have changed, along with the content of the latter category. At a modern stage, content “quality of education” is comprehensive and contains the characteristics of all components of learning, the conditions and results of the educational process. A research on a practical nature of constructing and implementing the internal quality assurance system by the higher educational institutions of Ukraine has been carried out and the main shortcomings inherent in this process at the present stage has been determined on the basis of the survey conducted within the implementation of the international grant project “Quality Assurance System in Ukraine: Development on the Base of ENQA Standards and Guidelines” of the EU Erasmus + Programme. Among the main problems inherent in the internal quality assurance systems in Ukraine were determined the following: 1) ESG 2015, in particular regarding the internal quality assurance (namely, assurance, not just monitoring, evaluation, control), are still not completely comprehended and systematically not applied in national practice; 2) most of HEIs do not conduct student evaluation of time spent on studying the courses as well as analysis of their subjective evaluation of workload for learning; 3) insufficient provisions for internal systems of academic staff selection; 4) the low level of information transparency; limited information is publicly available to all internal and external stakeholders; 5) there is no common framework to which institutions can refer. This leads to strong differences in implementation of internal quality assurance procedures and thus to different results and outcomes. The research paper describes the experience of Polish higher educational institutions in terms of the developing an internal quality assurance system for the higher education. The main task of the further work is to identify the main approaches for improving the internal quality assurance system at the Ukrainian higher education institutions based on application of the best European experience.