Автореферати

Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі, що полягає в розробленні теоретико-методологічних засад і методичного підґрунтя розвитку сфери цифрових фінансових послуг в умовах формування цифрової економіки. У дисертації узагальнено діалектичні підходи та інституціональні засади розвитку інформаційного суспільства, визначено складові теоретичної моделі інтернет-економіки як передумови формування цифрової економіки. Шляхом теоретичного аналізу та систематизації наукових джерел охарактеризовано складові компоненти та фактори розвитку цифрової економіки, що дало змогу обґрунтувати та визначити її сутність як різновиду економіки, що передбачає процес створення та передачі цифрової послуги або продукту як результату інноваційного поєднання цифрових даних, цифрових технологій і людського капіталу, які здійснюються мережевими компаніями й цифровими платформами та екосистемами. Узагальнення підходів науковців до змістових характеристик базових понять дослідження дозволило обґрунтувати сутність, види, мету та способи функціонування цифрових платформ в умовах формування цифрової економіки; визначити складові успішності цифрових платформ; навести порівняльну характеристику та основні функції цифрових платформ; окреслити роль цифрових платформ як фактору трансформації бізнесу в умовах цифрової економіки. У роботі здійснено компаративний аналіз світових рейтингів цифрової економіки, виявлено країни, що займають найвищі показники в рейтингах. Проведено аналіз базових інфраструктурних елементів сформованості цифрової економіки у країнах світу (розвиток ІКТ сфери та е-комерції). Досліджено технології, що формують контур цифрової економіки країн світу (блокчейн, інтернет речей, штучний інтелект, великі дані, хмарні технології). Розроблено структурно-логічну схему впливу підривних цифрових технологій на суб’єктів економічної діяльності (виробників і споживачів товарів та послуг) з позицій переваг і можливостей та потенційних ризиків. Проаналізовано стан розвитку цифрової економіки в Україні. На основі методу розрахунку індексних інтегральних показників, що охоплюють індикатори розвитку ІКТ-сектору, стан розвитку цифрової інфраструктури, рівень цифровізації бізнесу, цифрової культури та навичок в країні, здійснено комплексну оцінку рівня сформованості цифрової економіки в Україні. На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної літератури уточнено категорію «послуга» та визначено її характерні особливості. Представлено характеристику видів послуг залежно від різних критеріїв класифікації. Схарактеризовано сервіс як додаткову цінність послуги для клієнта, що визначається рівнем обслуговування, обсягом додаткових послуг та продуктів в межах надання основної послуги. Акцентовано, що сучасним трендом є конвергенція сфер послуг та виробництва матеріальних продуктів. Теоретично обґрунтовано сутність цифрових послуг як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу інтегрованого сервісно-цифрового продукту у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено створення та розподіл цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій. Розроблено структурно-логічну схему формування попиту та пропозиції на цифрові послуги. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних послуг. Запропоновано теоретичну модель дизайну цифрової послуги, яка охоплює питання впливу на бізнес-середовище, взаємодію зі споживачами та рівень використовуваних технологій за критеріями: спосіб доставки, рівень зрілості, еластичність, спосіб монетизації. У дослідженні визначено сутність поняття «фінансові послуги» як виду економічної діяльності щодо купівлі-продажу фінансового продукту, пов’язаного з рухом фінансових активів (ресурсів), в основі якого споживча цінність у матеріальній чи нематеріальній формі, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Запропоновано дворівневу концептуальну модель їх надання. Проаналізовано ознаки фінансових послуг, перелік яких запропоновано розширити ознаками сервісних якостей при наданні сучасних фінансових послуг. Досліджено генезис, еволюцію та сутність фінансових технологій (фінтеху). Здійснено розмежування категорій «електронні фінанси», «цифрові фінанси» та «фінтех». Наведено складові фінтех-екосистеми. Проаналізовано країни за рівнем розвитку фінтех-складових. На основі аналізу міжнародних рейтингів визначено зв’язок між розвитком фінтеху та рівнем цифровізації країн світу. За допомогою кластерного аналізу наукових публікацій охарактеризовано сутність цифрових фінансових послуг як виду економічної діяльності в умовах цифрової економіки, що стосується купівлі-продажу фінансових послуг (продуктів) у формі цифрової транзакції, в основу якого покладено процес створення та розподілу цінності для споживача у матеріальній чи нематеріальній формі за допомогою цифрових технологій, що виникає як результат спільної взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг. Проведено порівняльний аналіз цифрових і традиційних фінансових послуг. Представлено характеристику фінтех-моделі надання цифрових фінансових послуг у контексті забезпечення потреб споживачів фінансових послуг. Обґрунтовано методологічні засади фінтех-ландшафту, який охоплює фінтех-компанії, що надають цифрові фінансові послуги в межах різних напрямків фінтеху, а також представників фінтеху, які формують фінтех-інфраструктуру, комбінуючи цифрові технології та сприяючи підвищенню якості й довіри до цифрових фінансових послуг. Запропоновано визначення сутності поняття «цифрового банкінгу», обґрунтовано способи та напрямки функціонування банку в межах концепції цифрового банкінгу. Наведено порівняльну характеристику переваг та ризиків концепції відкритого банкінгу у розрізі банків, фінтех-компаній та споживачів. Представлено стратегії реагування банків на упровадження відкритого банкінгу. Запропоновано характеристику сутності різних видів відкритого банкінгу. Наведено характеристику цифрових банків та схематичне зображення суттєвого впливу цифрового банкінгу на зростання відкритої цифрової економіки. Проведено аналіз рівня розвитку електронно-платіжного сегменту банківського сектора за трьома групами індикаторів, що характеризують стан та динаміку: безготівкових операцій та платежів; процесів використання платіжних карток та здійснення операцій з електронними грошима; платіжної банківської інфраструктури. Розроблено науково-методичний підхід здійснення комплексної оцінки ефективності електронно-платіжного сегменту банківського сектора як передумови цифровізації банків в Україні. Методом розрахунку функції бажаності Харрінгтона проведено оцінювання «якості» функціонування електронно-платіжного сегменту банківського сектора України. У дисертації здійснено обґрунтування ключових трендів на ринку фінансових послуг, наведено їх характеристику та вплив на суб’єктів ринку. Обґрунтовано методологічні засади процесів підриву, дезінтермедіації та дезагрегації на ринку фінансових послуг. Розроблено ілюстративну модель функціонування різних видів цифрових платформ на ринку фінансових послуг та виділено складові елементи бізнес-моделей цифрових платформ, що функціонують на ринку фінансових послуг. Представлено складові елементи процесу надання фінансових послуг та продуктів у межах тренду «конс’юмеризації фінансових послуг». Обґрунтовано концепцію вбудованих фінансів, представлено аналіз складових екосистеми вбудованих фінансових послуг та розроблено карту її учасників. Доведено вплив BigTech-компаній на трансформацію ринку фінансових послуг у формі процесу пропозиції фінансових послуг компаніями операторами цифрових платформ як складової створення додаткової цінності продуктів бренду в межах формування єдиної екосистеми для широкого кола користувачів платформи. Проведено аналіз ключових фінансових продуктів BigTech-компаній, наведено характеристику мотивів та драйверів, що спонукають представників BigTech до експансії на ринку фінансових послуг. Визначено потенційні переваги та ризики діяльності BigTech-компаній на ринку фінансових послуг. Проаналізовано процеси кооперації та партнерства як фактору стратегічних змін на ринку цифрових фінансових послуг. Визначено та схарактеризовано основні форми та мотиви партнерства між фінтех-компаніями і традиційними фінансовими установами. У роботі проведено комплексне оцінювання банків за рівнем електронно платіжної та фінансової діяльності. За допомогою методу головних компонент та бінарних розрахунків запропоновано комплексний показник ефективності електронно-платіжної діяльності банку. З урахуванням інструментарію кластерного аналізу та ПЗ Viscovery SOMine, що спирається на алгоритм самоорганізаційних карт Кохонена, здійснено розподіл банків України на кластери за критерієм ефективності електронно-платіжної діяльності. Здійснено відбір, обґрунтування й аналіз показників цифровізації банків в Україні. Запропоновано та проаналізовано понад п’ятдесят показників для оцінки рівня цифровізації банків у межах п’яти груп складових цифровізації банків в Україні. Обґрунтовано застосування науково-методичного підходу щодо розрахунку інтегральної оцінки рівня цифровізації банківської діяльності в Україні. Здійснено порівняльний аналіз та розроблено матрицю розподілу банків за рівнями цифрової, електронно-платіжної та фінансової діяльності.

У дисертації здійснено комплексний аналіз діяльності фінансових установ, розроблено науково-методичні підходи до оцінки їхнього впливу на економічне зростання України. Доведено, що фінансові установи, виступаю-чи факторами попиту, пропозиції та розподілу, формують ресурсну базу ро-зширеного відтворення народного господарства, стимулюють економічне зростання країни. Шляхом застосування методів побудови кривої концентрації валової доданої вартості та банківських кредитів за видами економічної діяльності, економіко-математичної моделі та комплексного показника залежності економічного зростання від індикаторів розвитку фінансового сектора в докризовий період та в умовах кризи обґрунтовано вплив діяльності фінансових установ на економічне зростання України. Здійснено оцінку впливу інфляції на діяльність фінансових установ. Встановлено наявність критичних значень інфляції, вихід за межі яких змінює характер чутливості фінансового сектора до темпів зростання цін. З урахуванням факторів, що стримують і сприяють розвитку фінансових установ, оцінки ефекту та можливостей посилення розвитку фінансового сектора, а також макроекономічної ситуації на світовому фінансовому ринку запропоновано сценарії розвитку вітчизняного фінансового сектора.

Автореферати

Browse

Filters

Settings

Sort By

Results per page

Search Results