Автореферати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96
Browse
22 results
Search Results
Item Управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки(Сумський державний університет, 2024) Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem YevhenovychДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного підґрунтя, та науково-методичного інструментарію управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. У дисертаційній роботі сформовано методологію управління якістю освітньо-наукової діяльності в діаді «підприємницький заклад вищої освіти – державне регулювання національної економіки» з урахуванням того, що система забезпечення якості освітньо-наукової діяльності є відкритою та здатною до самонавчання і самовдосконалення. У цій діаді запропоновано комбіноване застосування державних (регуляторних) та локальних (на рівні закладу вищої освіти) управлінських (менеджерських і координаційних) механізмів в рамках американської моделі управління якістю освітньо-наукової діяльності, яка поєднує внутрішні та зовнішні системи управління якістю із урахуванням автономії закладу освіти у виборі оптимальних шляхів своєї діяльності. Розгляд системи управління якістю освітньо-наукової діяльності як безперервного технологічного процесу та технічної системи дозволяє впровадити підходи до тестування, застосовуючи аналогії із гнучкими методами тестування програмного забезпечення. Проаналізовано ландшафт наукових досліджень, які спрямовані на формування ефективної системи управління якістю освітньо-наукової діяльності з виділенням основних індикаторів, які чинять визначний вплив на процеси забезпечення якості в освіті і науці. Результати аналізу засвідчили необхідність удосконалення політики забезпечення якості освітньо-наукової діяльності у відповідь на виклики, пов’язані із обмеженістю державного фінансування освіти і науки та необхідністю формування концепції трансформації закладів освіти в навчально-науково-виробничі хаби. Цей процес вимагає збалансованої пріоритезації регуляторних інтервенцій, а також обґрунтованого опису і оцінювання наслідків цієї політики для соціально-економічного розвитку держави та методів оптимізації механізмів її реалізації. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня технічної ефективності вищої освіти як індикатора її якості та підґрунтя для створення державних регуляторних механізмів. Встановлено, що на якість вищої освіти найбільший вплив мають капітальні й поточні витрати на фінансування вищої освіти, кількість залучених викладачів та чисельність дорослого населення, що здобуває вищу освіту, а також частка населення, що здобуває вищу освіту, в його загальній кількості. За результатами моделювання визначено країни з дуже високим, високим, задовільним і низьким рівнями технічної ефективності. Показано, що в Україні на даний час не спрацьовує ланцюговий механізм впливу вхідних параметрів (індикатори ресурсного забезпечення та масштабу) на вихідні (частка робочої сили з вищою освітою відповідних рівнів) з урахуванням параметрів контексту (зайнятість населення, ВВП на душу населення) і необхідним є впровадження успішних кейсів країн з дуже високим та високим рівнями технічної ефективності. В дисертації створено наукове підґрунтя для дослідження каузальних зв’язків, які виникають між цифровізацією економіки та ключовими детермінантами якості вищої освіти як елементами регулювання національної економіки. Рівень цифровізації національної економіки оцінено часткою зайнятих у сфері інформаційно-комунікаційних технологій у загальній зайнятості населення, часткою товарів та послуг у ВВП, що продукуються в цій сфері. Визначено освітні індикатори, які мають різний ступінь впливу на цифровізацію економіки та пов’язані серед іншого із співвідношенням кількості студентів та викладачів, державної підтримки навчання студентів, частка робочої сили з вищою освітою та рівень освідченості населення, тривалість здобуття освіти. В дисертаційній роботі запропоновано методичні засади дослідження ролі та місця якості наукової діяльності у забезпечення соціально економічного прогресу та розвитку національної економіки. Визначено, що наукова діяльність чинить статистично значущий вплив на соціально економічний розвиток країни. Для дослідження обрано показники рівня якості наукової діяльності, економічного та соціального прогресу. В роботі показано, що вплив наукової діяльності на рівень соціального прогресу є більш значним, ніж вплив на рівень економічного прогресу. Результати кластеризації масиву досліджуваних країн показали, що Україна має найнижчий рівень якості наукової діяльності (четвертий кластер) та повинна використати досвід країн з першого, другого та третього кластерів для підвищення ефективності державного регулювання якості наукової діяльності в контексті розвитку національної економіки. Розроблено науковий базис державного стимулювання трансферу інновацій через вибір оптимальної моделі взаємодії «наука – бізнес». Покроковий алгоритм вибору оптимальної моделі взаємодії враховує особливості підприємства, яке потенційно буде здійснювати трансфер інновацій, пошук критеріїв ухвалення рішення про визначений варіант взаємодії, економічні показники, що визначають перспективи співпраці в різних моделях взаємодії та експертне оцінювання ефективності обраної моделі трансферу інновацій. В результаті реалізації алгоритму відбувається вибір варіанту взаємодії у вигляді купівлі бізнесом розробленого науковцями продукту та його адаптації відповідно до своїх вимог або спільного розроблення інноваційного продукту. Запропоновано методичні основи державного стимулювання трансферу інновацій на основі комплексної моделі сибору стратегії виходу інновації на ринок та оцінювання стану її готовності до впровадження в реальний сектор економіки. Рівень технологічної та інноваційної готовності наукового продукту до впровадження в реальний сектор національної економіки визначає вибір стратегії виходу на ринок, а також вибір шляху комерціалізації наукового продукту на ринок у вигляді ініціативної пропозиції («технологічний по штовх») або відповіді на потреби ринку («ринкова тяга»). Визначено методичні основи реалізації комплексної програми (державної політики) переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету з пріоритетним фінансуванням його діяльності за рахунок спеціального фонду. Моделювання процесу переходу до парадигми підприємницького університету було проведено для університетів – лідерів міжнародних рейтингів. За результатами моделювання запропоновано оптимізаційну модель підвищення співвідношення «спеціальний фонд / загальний фонд» з прогнозуванням оптимальної моделі фінансування для кожного університету в умовах зменшення державного фінансування та запровадження комплексної програми стимулювання переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету як елементу управління якістю освітньо-наукової діяльності в контексті регулювання національної економіки. Запропоновано методичні основи врахування результатів акредитації освітніх програм в процесі державного регулювання національної економіки введенням композитного індикатору результатів акредитації освітніх програм до формули фінансування закладів вищої освіти. Результати акредитації освітніх програм були враховані при розрахунку прогнозного фінансування закладів вищої освіти, які мають лідуючі рейтингові позиції в національних та міжнародних рейтингах. Спрогнозовано, що частина закладів вищої освіти за рахунок успішної акредитації отримають додаткове державне фінансування, а для частини університетів внаслідок задовільного або незадовільного рівня акредитації частини освітніх програм державне фінансування буде зменшено. Створено наукове підґрунтя для визначення обсягів базового фінансування з урахуванням результативності трансферу наукових досягнень у підготовку кваліфікованого випускника. Модель враховує ефективність впровадження наукових досліджень за рахунок зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості освітньо-наукової діяльності. Для реалізації державної політики регулювання динамічної системи «управління якістю освітньо-наукової діяльності» показник зовнішнього оцінювання може стати основою для рейтингування університетів за галузями знань, а показник внутрішнього оцінювання – для стимулювання розвитку галузей знань за рахунок спеціального фонду, виділеного на ці потреби в межах автономії закладу вищої освіти. В дисертації запропоновано концепцію «чорної», «сірої» та «білої» скринь для опису механізмів управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. Кожна скриня описується набором параметрів, наявність або відсутність яких дозволяє від нести систему до того чи іншого виду. Концепцію скринь використано для опису еволюції системи управління якістю освітньо-наукової діяльності від 1991 року до цього часу. Концепція скринь застосована на макро-, мезо- та мікрорівнях, від наднаціональних політик до локальних політик університетів. Показано зв'язок типів скринь на різних рівнях та встановлено, наприклад, що детермінованість системи управління якістю освітньо-наукової діяльності у вигляді «білої» скрині на вищому рівні не є умовою формування концепції «білої» скрині на нижчому рівні. Концепція скринь дозволяє ви значити ефективність системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності для конкретного закладу вищої освіти за умови затвердженого державою переліку однозначних критеріїв. Розроблено наукове підґрунтя розгляду процесу управління якістю освітньо-наукової діяльності як технічної системи та безперервного технологічного процесу. Виділено чотири технологічні операції цього процесу, що дозволяють розглянути систему «якість освітньо-наукової діяльності» як динамічний процес з «двигуном» (індикатори роботи системи», «робочим органом» (вагомі та найбільш релевантні індикатори впливу), «передавальним механізмом» (причинно-наслідкові зв’язки між релевантними індикаторами впливу та якістю освітньо-наукової діяльності) та ланки регулювання (регуляторні та управлінські механізми в межах індикатора якості освітньо-наукової діяльності). За результатами такого технічного підходу до опису нематеріальної системи з’являється вдосконалений механізм державної підтримки з визначенням каталізаторів та інгібіторів процесу забезпечення якості освітньо-наукової діяльності та політика державного регулювання діяльності закладів вищої освіти щодо зменшення впливу інгібіторів та підсилення ступеню вагомості каталізаторів. Запропоновано методичний базис тестування систем забезпечення якості освітньо-наукової діяльності як регуляторного інструменту на основі аналогій з розробленням та тестуванням програмного забезпечення. На відміну від традиційного підходу «водоспад» тестування системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності відбувається за допомогою гнучкого алгоритму «тестування ефективності релевантних індикаторів – контроль якості – забезпечення якості». Такий підхід дозволяє забезпечити розроблення держав них регуляторних інструментів забезпечення якості освітньо-наукової діяльності з тестуванням на всіх етапах впровадження та внесенням необхідних змін до алгоритмів на проміжних етапах без очікування повного завершення процесу імплементації управлінського та регуляторного механізму.Item Державне регулювання освіти в контексті розвитку національної економіки(Полтавський університет економіки і торгівлі, 2019) Майборода, Тетяна Миколаївна; Майборода, Татьяна Николаевна; Mayboroda, TetyanaМайборода Т. М. Державне регулювання освіти в контексті розвитку національної економіки. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», Полтава, 2019. У дисертації досліджено місце освіти в системі національної економіки, еволюціонування державного регулювання освіти, його методи та інструменти, доповнено систему принципів його реалізації. Проаналізовано основні тенден- ції розвитку освіти в Україні, обґрунтовано вплив державного регулювання освіти на розвиток соціально-трудових відносин, доведено вплив державного фінансування освіти на трансформацію галузевої та технологічної структури на- ціональної економіки. Проведено факторно-сегментний аналіз зв’язку між результативністю досягнення Цілей сталого розвитку і державним регулюванням освіти, здійснено агреговане оцінювання впливу інструментів державного регу- лювання освіти на результативність реалізації стратегії сталого розвитку націо- нальної економіки, запропоновано оптимізацію регіональної мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти.Item Конвергенція освітніх та економічних трансформацій: безпекові виклики для національної економіки в умовах цифровізації(Сумський державний університет, 2021) Новіков, В.В.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання розвитку науково-методичних засад дослідження конвергенції освітніх та економічних трансформацій у національній економіці під впливом цифровізації, обгрунтування безпекових викликів, які вони провокують. Удосконалено методичні засади інтегрального оцінювання економічних, освітніх та цифрових трансформацій; методичне підгрунтя визначення каталізаторів та інгібіторів впливу економічних, освітніх і цифрових трансформацій на резильєнтність місцевих громад; поглиблено методичне підгрунтя визначення рівнів економічної, соціальної й інформаційної безпеки національної економіки; розроблено методичні засади верифікації ключових каналів впливу конвергенції економічних та освітніх трансформацій на рівні економічної, соціальної та інформаційної безпеки; вдосконалено науково-методичні засади верифікації часових горизонтів впливу економічних та освітніх трансформацій на економічну, соціальну й інформаційну безпеку національної економіки; поглиблено методичні засади оцінювання конвергентних взаємозв’язків у ланцюзі "економіка – освіта – національна безпека – цифровізація"; вдосконалено методичний інструментарій моделювання впливу цифровізації суспільства та освіти на економічну, соціальну й інформаційну безпеку.Item Державна міграційна політика в системі управління національним господарством(Сумський державний університет, 2021) Пудрик, Д.В.У дисертації поглиблено дослідження наукового ландшафту встановлення ролі та місця державної міграційної політики в системі управління національним господарством, окреслено концептуальні засади її реалізації; обгрунтовано напрямки реформування державної міграційної політики в Україні на основі формалізованих причинно-наслідкових зв’язків між рівнем чистого міграційного приросту та сукупністю параметрів розвитку національної економіки, співпадіння/неспівпадіння трендів ключових індикаторів Цілей сталого розвитку та міграційної динаміки, її зв’язку з глобалізаційними процесами; сформовано пропозиції щодо реформування державної міграційної політики на основі формалізації залежностей індикаторів міграційних процесів від рівнів безробіття та доходів на душу населення, ефективності державного врядування та бренда країни; розроблено методологію встановлення ролі конкурентоспроможності національної системи вищої освіти як детермінанти зміни міграційних процесів; удосконалено підхід до сценарного прогнозування впливу рівнів грамотності населення та його залученості до неформальної освіти на міграційний чистий приріст; розроблено методологічний інструментарій оцінювання впливу інтенсивності міграційних процесів на рівень економічної конвергенції України з країнами-членами ЄС; розвинуто науково-методичний підхід до оцінювання динамічного інтегрального індексу соціального прогресу як рефлектора державної міграційної політики; поглиблено методичний інструментарій оцінювання взаємовпливу індикаторів державної міграційної політики та рівня соціального прогресу країни.Item Детермінанти підвищення інвестиційного потенціалу національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Москаленко, Б.А.Дисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення тенденцій в еволюції теорії управління інвестиційним потенціалом національної економіки, поглибленню концептуальних основ реалізації державної політики забезпечення інвестиційного потенціалу національної економіки, обгрунтуванню механізмів та функцій стейкхолдерів, принципів та інструментів його підвищення, розвитком типологізації існуючих та розробленню нового підходу до оцінювання інтегрального індексу інвестиційного потенціалу національної економіки, удосконаленню методичного інструментарію оцінювання рівня каплингу його системоутворюючих детермінант, розвитку науково-методичного інструментарію оцінювання впливу інституціональної детермінанти на інвестиційний потенціал національної економіки, обгрунтування коінтеграції між рівнями інвестиційного потенціалу національної економіки та його інституціонально-поведінковими детермінантами.Item Інформаційна безпека як драйвер розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna MykolaivnaУ дисертації уточнено змістовну сутність інформаційної безпеки та сформовано концептуальну модель її забезпечення в системі управління національної економіки; структуровано науковий доробок щодо напрямів дослідження інформаційної безпеки як драйверу розвитку національної економіки; сформовано склад показників для оцінювання її рівня шляхом канонічного аналізу взаємного впливу індикаторів її розвитку та інформатизації; розроблено методологію інтегрального оцінювання рівня інформаційної безпеки національної економіки та аналізу її ефективності; досліджено залежність національних патернів забезпечення інформаційної безпеки населення від рівня економічного розвитку країни та суспільних традицій; обгрунтовано вплив рівня кібербезпеки країни на її привабливість для легалізації кримінальних доходів; визначено часові характеристики впливу "інформаційних бульбашок" на функціонування глобального цифрового економічного простору; удосконалено методологічні засади обгрунтування таргетів та напрямків реформування системи забезпечення інформаційної безпеки в Україні; поглиблено методологію обгрунтування пріоритетів формування державних секторальних та галузевих програм у напрямку її забезпечення; розроблено методологію визначення ролі цифрової спроможності та кібербезпеки країни у забезпеченні збалансованості розвитку національної економіки; поглиблено методичні засади експрес-оцінювання ризиків втрати інформації; на засадах системно-динамічного імітаційного моделювання поглиблено підхід до вибору найбільш ефективної системи захисту інформації; запропоновано трьохрівневу систему попередження фінансових кіберзагроз.Item Детермінанти підвищення енергетичної ефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaДисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення закономірностей еволюції теорії забезпечення енергоефективності національної економіки, вдосконаленню концептуальних засад реалізації державної політики, обгрунтуванню механізмів, принципів та інструментів її підвищення, поглибленню типологізації підходів і розробленню теоретико-методичного інструментарію інтегрального оцінювання її рівня, розвитку науково-методичних засад визначення дивергентних та конвергентних складових енергоефективності національної економіки на основі концепцій σ- і β-конвергенції, вдосконаленню методичного інструментарію прогнозування її дивергентної складової, оцінюванню впливу інституціональних та інвестиційно-інноваційних детермінант на його підвищення.Item Організаційно-економічні засади запровадження розумних енергомереж в енергетичному секторі України(Сумський державний університет, 2020) Вакуленко, Ігор Анатолійович; Вакуленко, Игорь Анатолиевич; Vakulenko, Ihor AnatoliiovychУ роботі поглиблено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування та розвитку концепції розумних енергомереж; здійснено еволюційний, географічний і змістовний аналізи її розвитку; визначено вплив ефективності політики запровадження розумних енергомереж на соціальні й економічні індикатори розвитку та обґрунтовано їх роль у розбудові в Україні інтегрованої енергоцентрованої моделі економіки; розроблено теоретичне підґрунтя компаративного аналізу наявних систем оцінювання ефективності розумних енергомереж і запропоновано методичний інструментарій інтегрального оцінювання ефективності їх функціонування, що передбачає врахування його цільового призначення, прямих та опосередкованих ефектів від розвитку розумних енергомереж, можливостей подальшої їх оптимізації; поглиблено методичне підгрунтя та розроблено дорожню карту запровадження розумних енергомереж в енергетичному секторі національної економіки; удосконалено методичні засади узгодження інтересів стейкхолдерів під час розбудови розумних енергомереж через застосування організаційно-комунікаційної схеми їх взаємодії.Item FinTech інновації як детермінанти розвитку національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Рубанов, Павло Миколайович; Рубанов, Павел Николаевич; Рубанов, Павел Николаевич; Rubanov, Pavlo Mykolaiovych; Rubanov, Pavlo MykolaiovychУ дисертації уточнено визначення сутності поняття "FinTech інновація", поглиблено критеріальну базу структуризації ринку FinTech інновацій та обгрунтовано їх роль у розвитку національної економіки. Розроблено методологічні засади інтегрального оцінювання рівня технологізації фінансових послуг, виявлено загальні закономірності його взаємного впливу з детермінантами розвитку національної економіки. Запропоновано структурно-логічну схему вибору моделі онлайн-фінансування, виявлено регіональні закономірності та детермінанти їх розвитку. Систематизовано ознаки, сфери функціонального використання й ризики криптовалют, запропоновано концепцію оцінювання їх вартості. Оцінено рівень цифрової фінансової інклюзії сектору домогосподарств, розроблено рекомендації щодо вибору моделі онлайн-фінансування в секторі нефінансових корпорацій.Item Детермінанти мінімізації розривів енергоефективності у національній економіці(Сумський державний університет, 2020) Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychУ дисертації уточнено сутність розривів енергоефективності, типологізацію їх видів, обгрунтувано їх системоутворювальні детермінанти та визначено основні засади реалізації державної політики їх мінімізації, удосконалено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування й розвитку теорії управління розривами енергоефективності, поглиблено типологізацію підходів та методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності та їх прогнозування, розроблено науково- методологічне підгрунтя оцінювання впливу якості державного регулювання національної економіки на ефективність управління розривами енергоефективності, обгрунтовано наявність коінтеграційних зв’язків у ланцюзі "якість інституціонального середовища ↔ обсяг залучених зелених інвестицій в енергетику ↔ обсяг розривів енергоефективності".
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »