Автореферати
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/96
Browse
27 results
Search Results
Item Управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки(Сумський державний університет, 2024) Артюхов, Артем Євгенович; Artiukhov, Artem YevhenovychДисертаційна робота присвячена розробленню теоретико-методологічного підґрунтя, та науково-методичного інструментарію управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. У дисертаційній роботі сформовано методологію управління якістю освітньо-наукової діяльності в діаді «підприємницький заклад вищої освіти – державне регулювання національної економіки» з урахуванням того, що система забезпечення якості освітньо-наукової діяльності є відкритою та здатною до самонавчання і самовдосконалення. У цій діаді запропоновано комбіноване застосування державних (регуляторних) та локальних (на рівні закладу вищої освіти) управлінських (менеджерських і координаційних) механізмів в рамках американської моделі управління якістю освітньо-наукової діяльності, яка поєднує внутрішні та зовнішні системи управління якістю із урахуванням автономії закладу освіти у виборі оптимальних шляхів своєї діяльності. Розгляд системи управління якістю освітньо-наукової діяльності як безперервного технологічного процесу та технічної системи дозволяє впровадити підходи до тестування, застосовуючи аналогії із гнучкими методами тестування програмного забезпечення. Проаналізовано ландшафт наукових досліджень, які спрямовані на формування ефективної системи управління якістю освітньо-наукової діяльності з виділенням основних індикаторів, які чинять визначний вплив на процеси забезпечення якості в освіті і науці. Результати аналізу засвідчили необхідність удосконалення політики забезпечення якості освітньо-наукової діяльності у відповідь на виклики, пов’язані із обмеженістю державного фінансування освіти і науки та необхідністю формування концепції трансформації закладів освіти в навчально-науково-виробничі хаби. Цей процес вимагає збалансованої пріоритезації регуляторних інтервенцій, а також обґрунтованого опису і оцінювання наслідків цієї політики для соціально-економічного розвитку держави та методів оптимізації механізмів її реалізації. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня технічної ефективності вищої освіти як індикатора її якості та підґрунтя для створення державних регуляторних механізмів. Встановлено, що на якість вищої освіти найбільший вплив мають капітальні й поточні витрати на фінансування вищої освіти, кількість залучених викладачів та чисельність дорослого населення, що здобуває вищу освіту, а також частка населення, що здобуває вищу освіту, в його загальній кількості. За результатами моделювання визначено країни з дуже високим, високим, задовільним і низьким рівнями технічної ефективності. Показано, що в Україні на даний час не спрацьовує ланцюговий механізм впливу вхідних параметрів (індикатори ресурсного забезпечення та масштабу) на вихідні (частка робочої сили з вищою освітою відповідних рівнів) з урахуванням параметрів контексту (зайнятість населення, ВВП на душу населення) і необхідним є впровадження успішних кейсів країн з дуже високим та високим рівнями технічної ефективності. В дисертації створено наукове підґрунтя для дослідження каузальних зв’язків, які виникають між цифровізацією економіки та ключовими детермінантами якості вищої освіти як елементами регулювання національної економіки. Рівень цифровізації національної економіки оцінено часткою зайнятих у сфері інформаційно-комунікаційних технологій у загальній зайнятості населення, часткою товарів та послуг у ВВП, що продукуються в цій сфері. Визначено освітні індикатори, які мають різний ступінь впливу на цифровізацію економіки та пов’язані серед іншого із співвідношенням кількості студентів та викладачів, державної підтримки навчання студентів, частка робочої сили з вищою освітою та рівень освідченості населення, тривалість здобуття освіти. В дисертаційній роботі запропоновано методичні засади дослідження ролі та місця якості наукової діяльності у забезпечення соціально економічного прогресу та розвитку національної економіки. Визначено, що наукова діяльність чинить статистично значущий вплив на соціально економічний розвиток країни. Для дослідження обрано показники рівня якості наукової діяльності, економічного та соціального прогресу. В роботі показано, що вплив наукової діяльності на рівень соціального прогресу є більш значним, ніж вплив на рівень економічного прогресу. Результати кластеризації масиву досліджуваних країн показали, що Україна має найнижчий рівень якості наукової діяльності (четвертий кластер) та повинна використати досвід країн з першого, другого та третього кластерів для підвищення ефективності державного регулювання якості наукової діяльності в контексті розвитку національної економіки. Розроблено науковий базис державного стимулювання трансферу інновацій через вибір оптимальної моделі взаємодії «наука – бізнес». Покроковий алгоритм вибору оптимальної моделі взаємодії враховує особливості підприємства, яке потенційно буде здійснювати трансфер інновацій, пошук критеріїв ухвалення рішення про визначений варіант взаємодії, економічні показники, що визначають перспективи співпраці в різних моделях взаємодії та експертне оцінювання ефективності обраної моделі трансферу інновацій. В результаті реалізації алгоритму відбувається вибір варіанту взаємодії у вигляді купівлі бізнесом розробленого науковцями продукту та його адаптації відповідно до своїх вимог або спільного розроблення інноваційного продукту. Запропоновано методичні основи державного стимулювання трансферу інновацій на основі комплексної моделі сибору стратегії виходу інновації на ринок та оцінювання стану її готовності до впровадження в реальний сектор економіки. Рівень технологічної та інноваційної готовності наукового продукту до впровадження в реальний сектор національної економіки визначає вибір стратегії виходу на ринок, а також вибір шляху комерціалізації наукового продукту на ринок у вигляді ініціативної пропозиції («технологічний по штовх») або відповіді на потреби ринку («ринкова тяга»). Визначено методичні основи реалізації комплексної програми (державної політики) переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету з пріоритетним фінансуванням його діяльності за рахунок спеціального фонду. Моделювання процесу переходу до парадигми підприємницького університету було проведено для університетів – лідерів міжнародних рейтингів. За результатами моделювання запропоновано оптимізаційну модель підвищення співвідношення «спеціальний фонд / загальний фонд» з прогнозуванням оптимальної моделі фінансування для кожного університету в умовах зменшення державного фінансування та запровадження комплексної програми стимулювання переходу закладів вищої освіти до моделі підприємницького університету як елементу управління якістю освітньо-наукової діяльності в контексті регулювання національної економіки. Запропоновано методичні основи врахування результатів акредитації освітніх програм в процесі державного регулювання національної економіки введенням композитного індикатору результатів акредитації освітніх програм до формули фінансування закладів вищої освіти. Результати акредитації освітніх програм були враховані при розрахунку прогнозного фінансування закладів вищої освіти, які мають лідуючі рейтингові позиції в національних та міжнародних рейтингах. Спрогнозовано, що частина закладів вищої освіти за рахунок успішної акредитації отримають додаткове державне фінансування, а для частини університетів внаслідок задовільного або незадовільного рівня акредитації частини освітніх програм державне фінансування буде зменшено. Створено наукове підґрунтя для визначення обсягів базового фінансування з урахуванням результативності трансферу наукових досягнень у підготовку кваліфікованого випускника. Модель враховує ефективність впровадження наукових досліджень за рахунок зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості освітньо-наукової діяльності. Для реалізації державної політики регулювання динамічної системи «управління якістю освітньо-наукової діяльності» показник зовнішнього оцінювання може стати основою для рейтингування університетів за галузями знань, а показник внутрішнього оцінювання – для стимулювання розвитку галузей знань за рахунок спеціального фонду, виділеного на ці потреби в межах автономії закладу вищої освіти. В дисертації запропоновано концепцію «чорної», «сірої» та «білої» скринь для опису механізмів управління якістю освітньо-наукової діяльності в системі державного регулювання національної економіки. Кожна скриня описується набором параметрів, наявність або відсутність яких дозволяє від нести систему до того чи іншого виду. Концепцію скринь використано для опису еволюції системи управління якістю освітньо-наукової діяльності від 1991 року до цього часу. Концепція скринь застосована на макро-, мезо- та мікрорівнях, від наднаціональних політик до локальних політик університетів. Показано зв'язок типів скринь на різних рівнях та встановлено, наприклад, що детермінованість системи управління якістю освітньо-наукової діяльності у вигляді «білої» скрині на вищому рівні не є умовою формування концепції «білої» скрині на нижчому рівні. Концепція скринь дозволяє ви значити ефективність системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності для конкретного закладу вищої освіти за умови затвердженого державою переліку однозначних критеріїв. Розроблено наукове підґрунтя розгляду процесу управління якістю освітньо-наукової діяльності як технічної системи та безперервного технологічного процесу. Виділено чотири технологічні операції цього процесу, що дозволяють розглянути систему «якість освітньо-наукової діяльності» як динамічний процес з «двигуном» (індикатори роботи системи», «робочим органом» (вагомі та найбільш релевантні індикатори впливу), «передавальним механізмом» (причинно-наслідкові зв’язки між релевантними індикаторами впливу та якістю освітньо-наукової діяльності) та ланки регулювання (регуляторні та управлінські механізми в межах індикатора якості освітньо-наукової діяльності). За результатами такого технічного підходу до опису нематеріальної системи з’являється вдосконалений механізм державної підтримки з визначенням каталізаторів та інгібіторів процесу забезпечення якості освітньо-наукової діяльності та політика державного регулювання діяльності закладів вищої освіти щодо зменшення впливу інгібіторів та підсилення ступеню вагомості каталізаторів. Запропоновано методичний базис тестування систем забезпечення якості освітньо-наукової діяльності як регуляторного інструменту на основі аналогій з розробленням та тестуванням програмного забезпечення. На відміну від традиційного підходу «водоспад» тестування системи забезпечення якості освітньо-наукової діяльності відбувається за допомогою гнучкого алгоритму «тестування ефективності релевантних індикаторів – контроль якості – забезпечення якості». Такий підхід дозволяє забезпечити розроблення держав них регуляторних інструментів забезпечення якості освітньо-наукової діяльності з тестуванням на всіх етапах впровадження та внесенням необхідних змін до алгоритмів на проміжних етапах без очікування повного завершення процесу імплементації управлінського та регуляторного механізму.Item Обгрунтування економічного інструментарію сталого розвитку підприємства машинобудівної галузі(Сумський державний університет, 2021) Козлов, Д.В.У дисертації за допомогою трендового аналізу виявлені часові закономірності еволюції суспільного інтересу до економічного інструментарію сталого розвитку у взаємозв’язку з найбільш важливими суспільно-економічними трансформаціями та регуляторними інтервенціями; здійснений бібліометричний і компаративний аналіз для виявлення змістовно-контекстуальних взаємозв’язків у розвитку категоріальнопонятійного апарату інструментарію сталого розвитку; удосконалені методичні засади дослідження результативності економічного інструментарію сталого розвитку машинобудівних підприємств у контексті досягнення Цілей сталого розвитку; удосконалені методичне підґрунтя визначення грошового еквіваленту екстерналій як об’єкту застосування економічного інструментарію сталого розвитку машинобудівних підприємств; удосконалене формування інструментарію забезпечення сталого розвитку машинобудівних підприємств з урахуванням впливу індикаторів на прибуток; удосконалені практичні підходи до формування стратегії управління машинобудівних підприємств з урахуванням Цілей сталого розвитку.Item Маркетингові детермінанти управління зеленою конкурентоспроможністю(Сумський державний університет, 2021) Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena YuriivnaУ дисертації поглиблено теоретичні засади виявлення закономірностей розвитку теорії зеленої конкурентоспроможності, розвинено науково-методичне обгрунтування ролі маркетингових детермінант при її дослідженні; поглиблено наукове підгрунтя типологізації теоретико-методичних підходів до визначення її сутності; вдосконалено трактування сутності зеленої конкурентоспроможності та концептуальні засади її формування; поглиблено науково-методичне підгрунтя типологізації підходів до оцінювання зеленої конкурентоспроможності; розроблено теоретико-методологічне підгрунтя оцінювання рівня зеленої конкурентоспроможності; емпірично підтверджено гіпотезу про взаємозв’язок між інтегральним індексом зеленої конкурентоспроможності та рівнем каплингу її складових; побудовано науково-методичне підгрунтя довгострокового прогнозування трансформації рівня зеленої конкурентоспроможності; розроблено науково-методичний підхід визначення впливу інтеграції стейкхолдерів у систему управління підприємством; удосконалено науково-методичний підхід до обгрунтування ролі критеріїв якості маркетингових каналів комунікації; поглиблено теоретико-методологічні засади обгрунтування причинно-наслідкових зв’язків між релевантними характеристиками маркетингових каналів комунікації та рівнем зеленої конкурентоспроможності підприємств.Item Детермінанти підвищення енергетичної ефективності національної економіки(Сумський державний університет, 2021) Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaДисертаційна робота присвячена розвитку теоретичних засад виявлення закономірностей еволюції теорії забезпечення енергоефективності національної економіки, вдосконаленню концептуальних засад реалізації державної політики, обгрунтуванню механізмів, принципів та інструментів її підвищення, поглибленню типологізації підходів і розробленню теоретико-методичного інструментарію інтегрального оцінювання її рівня, розвитку науково-методичних засад визначення дивергентних та конвергентних складових енергоефективності національної економіки на основі концепцій σ- і β-конвергенції, вдосконаленню методичного інструментарію прогнозування її дивергентної складової, оцінюванню впливу інституціональних та інвестиційно-інноваційних детермінант на його підвищення.Item Детермінанти мінімізації розривів енергоефективності у національній економіці(Сумський державний університет, 2020) Павлик, Владислав Володимирович; Павлик, Владислав Владимирович; Pavlyk, Vladyslav VolodymyrovychУ дисертації уточнено сутність розривів енергоефективності, типологізацію їх видів, обгрунтувано їх системоутворювальні детермінанти та визначено основні засади реалізації державної політики їх мінімізації, удосконалено теоретичні засади дослідження структурно-функціонального середовища формування й розвитку теорії управління розривами енергоефективності, поглиблено типологізацію підходів та методичний інструментарій оцінювання розривів енергоефективності та їх прогнозування, розроблено науково- методологічне підгрунтя оцінювання впливу якості державного регулювання національної економіки на ефективність управління розривами енергоефективності, обгрунтовано наявність коінтеграційних зв’язків у ланцюзі "якість інституціонального середовища ↔ обсяг залучених зелених інвестицій в енергетику ↔ обсяг розривів енергоефективності".Item Розвиток нафтодобувного комплексу в системі національного господарства(Сумський державний університет, 2019) Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Млаабдал, Саади Махмуд Абаас; Mlaabdal, Saady Makhmud AbaasУ дисертації визначено сутність поняття сталого розвитку нафтодобувного комплексу національної економіки як процесу розбудови його потенціалу з урахуванням інтерференції ефектів крос-секторної взаємодії нафтозалежних галузей національної економіки, що забезпечує нівелювання соціо-еколого-економічних суперечностей його розвитку, підвищення енергетичної безпеки та стійкості національної економіки. Розвинуті концептуальні основи формування системи державного регулювання нафтодобувної галузі національної економіки, орієнтовані на забезпечення його сталого розвитку, обгрунтовують зміст принципів, базових параметрів його розвитку та системоутворювальних детермінант (інституційної, економічної, організаційної), враховують мультиплікативні ефекти крос-секторної взаємодії стейкхолдерів нафтодобувного комплексу, системно-структурні взаємозв’язки нафтозалежних галузей національної економіки. Сформовані теоретичні підходи до класифікації конфліктів у нафтодобуванні, які передбачають критерії їх систематизації за ступенем залученості суб’єктів галузі, за етапами (фазами) господарської діяльності, за змістом виникнення. Удосконалено теоретико-методичні підходи визначення закономірностей взаємного впливу базових детермінант розвитку нафтодобувного комплексу національної економіки. Емпірично підтверджено гіпотезу про коінтеграційний та причинно-наслідковий зв’язок ключових детермінант функціонування нафтодобувного комплексу (обсяги видобутку нафти та рентних платежів за нафту) і системи національного господарства в цілому (ВВП, витрати капіталу та праці в національній економіці). Удосконалено наукове обгрунтування впливу інституційного середовища на функціонування нафтодобувного комплексу, яке враховує ланцюговий характер виникнення змін та взаємообернений їх зв’язок у системі "обсяги видобутку нафти → обсяги рентних платежів → рівень корупції → ефективність державного управління".Item Маркетинг і менеджмент зелених інвестицій(Сумський державний університет, 2019) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana VolodymyrivnaУ дисертації поглиблено структуризацію методичних підходів до визначення сутності зелених інвестицій та уточнено їх зміст, удосконалено теоретикометодичне підгрунтя системної реалізації управлінського, маркетингового та інституційного забезпечення зеленого інвестування, визначено специфічні принципи та вдосконалено критеріальну базу менеджменту зелених інвестицій, обгрунтовано специфічні особливості комплексу маркетингу зелених інвестицій і здійснено типологізацію їх стратегій, удосконалено підхід до оцінювання рівня доброчесності маркетингової політики екологовідповідального підприємства, поглиблено типологізацію підходів до визначення зеленого бренда компанії та розроблено конвергентний підхід до його вимірювання, обгрунтовано напрямки взаємозв’язку зеленого бренда та зелених інвестицій, розроблено науково-методологічне підгрунтя оцінювання впливу рівня доброчесності маркетингової політики еколого-відповідального підприємства на його зелений бренд, обгрунтовано коінтеграційні зв’язки між обсягами зелених інвестицій підприємницького сектору та еколого-економічними ефектами, визначено напрямки їх урахування під час формування системи комунікацій між стейкхолдерами зеленого інвестування, обгрунтовано драйвери розвитку системи маркетингу та менеджменту зелених інвестицій на підприємствах України на основі європейського досвіду.Item Еколого-економічне обгрунтування дематеріалізації процесів виробництва і споживання продукції(Сумський державний університет, 2019) Гончаренко, О.С.Дисертацію присвячено узагальненню теоретичних засад та удосконаленню науково-методичних підходів до еколого-економічного обгрунтування дематеріалізації процесів виробництва і споживання продукції. У роботі вперше запропоновані теоретико-концептуальні підходи до формування моделі ринку повторного використання товарів широкого вжитку. З метою забезпечення зниження деструктивного впливу матеріальних потоків на довкілля за рахунок дематеріалізації товарів та послуг у дисертації удосконалено методичні підходи до оцінки рівня дематеріалізації продукції та визначення соціо-еколого-економічних ефектів й ефективності дематеріалізаційних заходів на підприємстві. Запропоновано теоретико-концептуальний підхід до побудови моделі матеріального балансу національної економіки як соціально-економічної системи з урахуванням інформаційних факторів. Удосконалено теоретико-концептуальний підхід до формування еколого-економічного механізму управління дематеріалізацією на підприємстві. Розроблено теоретичні підходи до формування стратегії дематеріалізаційних змін на підприємстві.Item Управління сталим розвитком аграрного сектора економіки(Сумський державний університет, 2019) Стоянець, Н.В.В дисертації обгрунтовано змістовні аспекти та розроблено концепцію управління сталим розвитком аграрного сектору економіки з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інституційних факторів впливу, розроблено методологію комплексного кількісного оцінювання сталого розвитку аграрного сектору економіки та його складових, формалізовано взаємозв’язки між релевантними екологічними, економічними та соціальними детермінантами та узагальнюючим показником сталого розвитку аграрного сектору економіки, ідентифіковано часові лаги максимального відгуку цільових параметрів сталого розвитку аграрного сектору економіки у відповідь на дію найбільш значимих соціо-еколого-економічних факторів, конкретизовано характер впливу інституційного середовища держав на цільовий параметр сталого розвитку аграрного сектору економіки, удосконалено методичний інструментарій державного управління сталого розвитку аграрного сектору економіки у розрізі екологічного, економічного та соціального каналів впливу, розроблено методичні засади ідентифікації стратегії сталого розвитку аграрного сектору економіки на регіональному рівні залежно від стану екологічного, економічного та соціального потенціалу.Item Оцінка впливу розвідки та видобутку нафти на довкілля та соціально-економічний розвиток регіону дельти Нігеру в Нігерії(Сумський державний університет, 2018) Нвосу, Дж.Е.В роботі пропонується концепція соціо-еколого-економічної стабільності регіонального розвитку, як зони перетину трьох динамічних компонент, - соціальної, економічної та екологічної систем. Удосконалено методичний підхід до визначення системи факторів впливу на соціо-еколого-економічну систему на основі урахування чинників етно-культурного розвитку, форм поділу праці, джерел економічного розвитку та суспільно-економічного укладу в цілому, інтерпретованих з позицій носія традиційної культури. Запропоновано та апробовано науково-методичний підхід до оцінювання рівня соціально-екологічно-економічної стабільності регіону. Удосконалено науково-методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму підтримки соціо-еколого-економічної стабільності території за допомогою модулю визначення зони стабільності. Дістали подальшого розвитку положення теорії еколого-економічного збитку через модифікацію трактування факторів стану. Доповнені положення теорії сталого регіонального розвитку за рахунок виявлення парадоксів розвитку регіональних систем в результаті невідповідності укладів між регіонами. Здійснено обґрунтування подальшого використання запропонованого підходу до оцінки регіонального розвитку для нафтовидобувних територій.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »