Дисертації
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/106
Browse
4 results
Search Results
Item Організаційно-правові засади реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави(Сумський державний університет, 2023) Деменко, Карина Едуардівна; Деменко, Карина Эдуардовна; Demenko, Karyna EduardivnaУ дисертації здійснено комплексне дослідження сутності та особливостей організаційно-правових засад реалізації валютної політики як засобу забезпечення фінансової безпеки держави. Науково обґрунтовано та вироблено пропозиції щодо удосконалення валютного законодавства України в частині забезпечення фінансової безпеки держави. Запропоновано під економічною безпекою вважати результат цілеспрямованої та науково-обґрунтованої діяльності держави в особі уповноважених органів влади, що діють на підставі чинного законодавства, яка переростає в стан економіки, що здатний забезпечити стійкість держави та стабільність функціонування її механізму до зовнішніх і внутрішніх загроз та цілеспрямованих актів інших держав, спрямованих на її дестабілізацію та економічне послаблення. Встановлено, що фінансова політика це передбачена чинним законодавством діяльність уповноважених державою органів, в компетенцію яких входять повноваження із регулювання публічних фінансових відносини задля мобілізації фінансових ресурсів та їх ефективне використання з метою формування стабільної економіко-соціальної системи та її зростання. Реалізація розробленої державної фінансової політики здійснюється за двома напрямами: регламентування фінансових відносин у суспільстві та здійснення поточної фінансової діяльності. Базовим елементом є регламентування фінансових відносин, яке може здійснюватися державою у законодавчій та адміністративній формах, що об’єктивується у організаційно-правовому забезпеченні фінансової безпеки. Виявлено, що фінансова безпека держави включає в себе цілий ряд складових частин, серед яких є валютна безпека, яку слід розглядати як стан курсоутворення, що характеризується високою довірою суспільства до національної грошової одиниці, її стійкістю, створює оптимальні умови для поступального розвитку вітчизняної економіки, залучення в країну іноземних інвестицій, інтеграції України до світової економічної системи, а також максимально захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках. Доведено, що організаційно-правове забезпечення фінансової безпеки держави це здійснювана, на основі чинного законодавства держави, діяльність створеної системи уповноважених державою органами у сфері фінансової безпеки держави із впорядкування суспільних відносин за допомогою правових норм, приписів і сукупності засобів упорядкування, а також їх юридичне закріплення, охорона, реалізація та розвиток. Виявлено, що валютна політика держави це діяльність уповноважених нею органів із реалізації сукупності економічних, правових та організаційних заходів за допомогою визначених інструментів у сфері валютно-фінансових відносин з метою досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей загальної економічної політики держави у сфері валютних відносин. Встановлено, що організаційно-правові засади реалізації валютної політики держави це її діяльність із створення і впорядкування системи уповноважених органів для реалізації її завдань і функцій. До них відносяться: а) принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин; б) методи реалізації валютної політики, які використовують уповноважені органи у сфері регулювання валютних відносин; в) інструменти, які використовують уповноважені органи для досягнення цілей і завдань валютної політики. Принципи організації та діяльності уповноважених органів у сфері регулювання валютних відносин складають систему, до якої включаються: а) принципи побудови системи державних органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються в: принципі системності державного управління та принципі єдиного органу регулювання валютних відносин; б) принципах функціонування уповноважених державою органів у сфері регулювання валютних відносин, що об’єктивуються у: принципі поєднання внутрішньої та зовнішньої валютної політики; принципі захисту національного інтересу. В процесі реалізації валютної політики уповноважені державою органи найчастіше використовують два види методів реалізації валютної політики, а саме: адміністративні та економічні. Адміністративні методи використовуються з метою максимально швидкого отримання запланованого результату валютної політики. До адміністративних методів реалізації валютної політики відносяться методи: а) адміністративного правовизнання; б) адміністративного дозволу; в) адміністративного примусу. Методи адміністративного правовизнання при реалізації валютної політики, як засобу забезпечення фінансової безпеки держави, об’єктивуються в: а) підтвердженні публічно-значимих станів та б) підтвердженні законності здійснюваної діяльності. Інструментами реалізації валютної політики є певні операції і механізми, за допомогою яких центральний банк може впливати на поточні орієнтири монетарної політики, що позначається на організації валютних відносин в країні. До них відносяться: а) валютна інтервенція, б) девальвація і ревальвація національної грошової одиниці; в) управління обліковою ставкою; г) диверсифікація валютних резервів держави. Використання саме цих інструментів дає можливість оперативно й ефективно вирішувати проблеми, які пов’язані з фінансовою стабільністю держави. Узагальнено досвід зарубіжних країн (зокрема, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Чеської Республіки, Республіки Азербайджан, Республіки Казахстан) з правового регулювання валютних відносин і його впливу на забезпечення фінансової безпеки держави. При дослідженні окремих нормативно-правових актів деяких зарубіжних держав встановлено наявність загальних тенденцій реалізації валютної політики, що характерні для всіх країн та особливостей її реалізації, що притаманні окремим країнам. Загальні тенденції полягають у тому, що всі країни не залежно від рівня розвитку фінансово-економічного сектора, особливостей історичного розвитку, політичної системи та обраних напрямків розвитку держави загалом, формують економічно-правовий механізм регулювання валютної сфери, таким чином, щоб він (механізм) міг забезпечити захист фінансово-економічної безпеки держави, в цілому, і валютної сфери, зокрема. Особливостями є те, що в країнах із розвинутою економікою перевага віддається економічним методам регулювання із паралельним застосуванням правоустановчих та дозвільних адміністративних методів, розрахованих на самоорганізацію та ризикоорієнтований підхід до оцінки діяльності суб’єктів валютного ринку, в правовому регулюванні інших держав переважає доля адміністративних методів державного впливу на валютні відносини. Запропоновано управлінські моделі, в яких переважають економічні методи регулювання валютних відносин, називати економічно-адміністративними, а управлінські моделі регулювання, в яких превалюють адміністративні методи – адміністративно-економічними. За результатами дослідження було констатовано, що сьогоднішній стан системи управління валютної сфери України є нецілісним. Повноваження в регулюванні валютних відносин є розпорошеними між різними органами, що призводить до розмивання як самої діяльності, і як результат, не дозволяє досягати закладених у валютній політиці цілей. Для скорішого набуття системою державного управління у сфері валютного регулювання властивості цілісності, запропоновано підвищити синхронізованість діяльності Національного банку із іншими органами виконавчої влади, а також із підпорядкованими йому суб’єктами валютних відносин. Запропоновано класифікувати комунікацію Національного банку України в управлінській системі за критерієм адміністративно-організаційної взаємодії на горизонтальну та вертикальну. Горизонтальна комунікація відбувається між Національним банком і учасниками валютних відносин, які не перебувають у нього у підпорядкуванні. Вертикальна комунікація втілюється у підзвітності Національного банку Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень та Президенту України. Змістом такої комунікації є, в тому числі, і питання стану валютної політики та стану безпеки. Запропоновано для забезпечення ефективності процесу реалізації та високих результатів впровадження валютної політики на територіях та регіонах, які підлягають відновленню, на законодавчому рівні передбачити введення податкових канікул, а також спростити адміністративний порядок залучення суб’єктів-господарювання до інвестиційної діяльності, можливо, аж до встановлення явочного характеру реєстрації інвестицій. Встановлено, що із введенням воєнного стану, валютне законодавство України зазнало значних змін у вигляді встановлення додаткових, в порівнянні із мирним часом, заборон та обмежень. Особливостями норм правових актів у сфері регулювання валютних відносин є те, що вони направлені на регулювання двох часових періодів: воєнного та поствоєнного. Перший передбачає особливості правового регулювання валютних відносин під час дії воєнного стану. Другий – фіксує такі правові та організаційні міри та заходи, які сформовані із врахуванням досвіду воєнного часу, а також розраховані для попередження та недопущення загроз при реалізації економічно-фінансовій політиці відновлення України, в тому числі, валютної політики.Item Управління валютними ризиками підприємств-експортерів(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2004) Русаненко, І.С.У роботі досліджено методологічні та методичні засади управління валютними ризиками підприємств-експортерів при здійсненні ними зовнішньоекономічній діяльності, у тому числі розглянуто поняття, головні чинники виникнення та основні види валютних ризиків, визначено основні методи та інструменти їхнього хеджування. Проаналізовано експортну діяльність підприємств металургійної галузі, досліджено основні види фінансових ризиків, що її супроводжують, визначено ступінь впливу ризиків на діяльність цих підприємств. Досліджено особливості формування валютної політики підприємств в умовах нестабільного фінансового середовища, класифіковано її основні види, запропоновано створення на підприємствах спеціалізованого відділу управління валютними ризиками. На прикладі конкретного зовнішньоторговельного контракту розглянуто використання строкових валютних угод (валютних деривативів) для хеджування трансакційного валютного ризику та порівняно їхню ефективність. На основі розгляду та узагальнення зарубіжного досвіду використання форфейтингу для управління валютними ризиками підприємств-експортерів розглянуто можливості та перспективи його застосування в Україні.Item Механізм реалізації валютної політики в Україні(Українська академія банківської справи Національного банку України, 2009) Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychДисертацію присвячено розробці теоретико-методологічного забезпечення та практичних рекомендацій, спрямованих на удосконалення механізму реалізації валютної політики в Україні.Item Організація валютного курсоутворення та забезпечення стабільності грошової одиниці України(Українська академія банківської справи Національного банку України, 1999) Журавка, Федір Олександрович; Журавка, Федор Александрович; Zhuravka, Fedir OleksandrovychВ дисертаційній роботі досліджені питання формування, розвитку та вибору режиму валютного курсу, який відповідає економічному стану держави та її зовнішньоекономічним відносинам на певному етапі розвитку. На основі комплексного дослідження чинників та стану вітчизняного валютного ринку визначено тенденції та перспективи його розвитку, досліджено специфіку впливу системи валютного курсоутворення на формування доходної частини державного бюджету та обґрунтовано основні напрямки вдосконалення валютного контролю з метою стимулювання бюджетних надходжень. Всебічно досліджено методологічні та методичні засади вибору оптимального режиму валютного курсу та охарактеризовано його вплив на забезпечення стабільності грошової одиниці України. Внесено пропозиції щодо вдосконалення методики розрахунку валютних курсів для коригування статей платіжного балансу, запропоновано індексний метод розрахунку паритету купівельної спроможності на основі співвідношення ефективних виробничих витрат і визначено напрямки його можливого застосування.