Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67238
Browse
17 results
Search Results
Item Дослідження особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень(Сумський державний університет, 2017) Даниленко, О.В.ХОЗЛ залишається однією з найбільших проблем охорони здоров’я на сьогоднішній день. У медико-соціальному та економічному плані воно є однією з основних причин захворюваності та смертності в усьому світі; люди страждають від цього захворювання роками і передчасно вмирають від нього або від його ускладнень. У всьому світі спостерігається прискорене зростання випадків ХОЗЛ внаслідок тривалого впливу факторів ризику і старіння населення [36]. Епідеміологічні дослідження свідчать, що у 4-6% європейців є ознаки ХОЗЛ. Це захворювання дедалі частіше виявляють у осіб до 45 років. Так, на 1000 представників кожної статі захворюваність на ХОЗЛ становить у Великобританії серед чоловіків 17 випадків, серед жінок - 14, в Китаї - 4,2% серед чоловіків і 1,8% — серед жінок [64,48]. Поширеність ХОЗЛ в Україні становить близько 3000 випадків на 100000 населення і щорічно зростає на 8% [73]. У найближчі роки прогнозується подальше зростання захворюваності на ХОЗЛ в Україні [48]. Захворювання дихальної системи в Україні є однією з найпоширеніших причин тимчасової втрати працездатності. Рівень первинної інвалідизації дорослого та працездатного населення внаслідок хвороб органів дихання за останні 5 років складав 18–20 на 10 тисяч населення і є порівняний із таким при гіпертонічній хворобі, а в структурі первинної інвалідності переважають інваліди другої групи [21]. На сьогодні опубліковано велику кількість результатів досліджень, які демонструють існування прямого асоціативного зв’язку між ХОЗЛ і кардіоваскулярними клінічними наслідками [6, 71]. Кардіоваскулярні захворювання у хворих на ХОЗЛ розглядаються в якості провідних причин смертності та летальності в розвинених країнах світу та в Україні, клінічна значущість яких прогресивно зростає в міру старіння популяції [12]. Згідно з результатами популяційних досліджень, у хворих на ХОЗЛ ризик серцево-судинної смерті зростає в 2-3 рази і становить приблизно 50% від загальної кількості смертей [70]. З іншого боку, наявність ХОЗЛ, в свою чергу, також негативно впливає на перебіг серцево-судинних захворювань. У дослідженні Multifactor Primery Prevention Trial в Швеції було продемонстровано, що у пацієнтів з щоденним кашлем і виокремленням мокроти ймовірність померти від серцево-судинних захворювань на 42% більше, ніж у тих, хто не має будь-яких респіраторних симптомів [79]. Так, в дослідженні The Lung Health Study зазначено, що 10% зменшення об'єму форсованого видиху за 1-ю секунду (ОФВ1) збільшує загальну смертність на 14%, серцево-судинну - на 28%, ризик розвитку ІХС - на 20% [61]. Прогноз ХОЗЛ залежить від ступеня обструкції й віку. При легкому ступені він відносно сприятливий, а при важкому – стає гірше (особливо на тлі розвитку гіперкапнії). Летальність після виписки зі стаціонару варіює, залежить від рівня функції легень, наявності системних уражень і супутніх захворювань та частоти загострень ХОЗЛ [55]. Мета нашoї рoбoти з’ясувати клінічні та функціoнальні oсoбливoсті перебігу хрoнічнoгo oбструктивнoгo захвoрювання легень у хворих з артеріальною гіпертензією.Item Оптимізація антикоагулянтної терапії у пацієнтів з фібриляцією передсердь(Сумський державний університет, 2017) Романюк, С.А.Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш поширеним хронічним порушенням ритму серця, яке зустрічається у 1–2% людей у загальній популяції. На сьогоднішній день від цієї аритмії страждають понад 6 мільйонів європейців, і очікується, що за наступні 50 років захворюваність на ФП стане принаймні удвічі вищою, враховуючи постаріння населення. ФП у 5 разів збільшує ризик розвитку інсульту, і кожен п’ятий випадок інсульту обумовлений цією аритмією. Як наслідок, ризик смерті від інсульту, обумовленого ФП, вдвічі вищий, а вартість лікування такого пацієнта зростає у 1,5 рази [42]. ФП асоціюється зі значним ризиком тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ), серед яких ішемічний інсульт (ІІ) становить 91%. Частота ішемічного інсульту (ІІ) у хворих на ФП у 2 - 7 разів перевищує цей показник у пацієнтів без ФП [56]. На сьогоднішній день непрямі антикоагулянти є препаратами вибору для профілактики ІІ та системних тромбоемболій при ФП. При метааналізі шести досліджень виявлено зниження відносного ризику інсульту на 62% у разі використання варфарину [22]. Але, незважаючи на переконливу ефективність варфарину у профілактиці ТЕУ при ФП, у реальному житті менше половини хворих отримують від лікаря таке призначення. Частота призначення оральних антикоагулянтів у країнах Європи становить від 15,5% до 78,8% і лише 51% пацієнтів отримують цю терапію. [24]. Серед причин – розвиток геморагічних ускладнень, неможливість адекватного лабораторного контролю коагулопатіїї. Саме тому проблема антикоагулянтної терапії з урахуванням критеріїв ризику залишається актуальною. Дослідження останніх років показують, що профілактика ТЕУ може мати більше значення для продовження життя, ніж антиаритмічна терапія, яка спрямована на підтримку синусового ритму. Застосування в потрібних випадках антикоагулянтних препаратів допомагає істотно зменшити ризик несприятливого результату у хворих з будь-якою формою ФП. Як і застосування багатьох інших профілактичних засобів, антикоагулянте лікування засноване на балансі запобіганню тромбоемболій і ризик ускладнень у вигляді кровотеч. Саме тому ключовим питанням є виділення хворих, що мають високий ризик ТЕУ, і тих, у кого трапляється підвищений ризик кровотеч. Тому оцінка ризику ТЕУ у конкретного хворого з ФП дуже важлива для прийняття рішення про необхідність вибору тієї чи іншої схеми лікування [35]. При наявності одного і більше факторів ризику, хворим з ФП необхідна тривала терапія антагоністами вітаміну К (АВК) або новими оральними антикоагулянтами (НOАК). На сьогоднішній день варфарин є основним антикоагулянтним препаратом непрямої дії в профілактиці ТЕУ у пацієнтів з ФП різного генезу. Однак необхідність жорсткого контролю показників міжнародного нормалізованого відношення (МНВ), залежність ефективності препарату від раціону харчування послужили приводом для розробки і пошуку НОАК [47]. Мета нашого дослідження полягає у вивченні поширеності тромбоемболічних і геморагічних ускладнень у пацієнтів з неклапанною ФП та оптимізації антикоагулянтної терапії.Item Ефективність застосування L-аргініну у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із ожирінням(Сумський державний університет, 2017) Проценко, О.В.Артеріальна гіпертензія (АГ) та її ускладнення належать до найважливіших медичних і соціальних проблем не тільки в Україні, але й в економічно розвинених країнах світу. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає її як «провідний глобальний ризик підвищен ня смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) в усьому світі». За даними ВООЗ, підвищений артеріальний тиск (АТ) на сьогодні мають 1,5 млрд. людей, зокрема 30-45 % європейського населення [53]. Про масштабність проблеми свідчить і той факт, що у 2013 році Всесвітній день здоров’я був присвячений питанням профілактики, виявлення та лікування АГ і пройшов під девізом «Слідкуйте за своїм артеріальним тиском – скоротіть ризик розвитку інфаркту та інсульту». В Україні, згідно з епідеміологічними дослідженнями, на АГ страждає майже 13 млн. осіб, причому у 20-30 % випадків АГ проходить на тлі ожиріння (Ож) [3, 8]. Серед патофізіологічних механізмів виникнення АГ одним із найважливіших чинників вважається порушення структури і функції ендотелію, який відіграє провідну роль у контролі за судинним тонусом через вивільнення вазоактивних речовин - вазоконстрикторів та вазодилататорів [2, 9]. Взаємодія ендогенних чинників вазоконстрикції (ендотелін, ангіотензин ІІ, адреналін) з вазодилятаторами (оксид азоту, простациклін, ендотеліальний фактор релаксації) забезпечує відповідний баланс вазомоторних реакцій, збереження нормального АТ та адекватний кровообіг [16, 28, 29]. Тривалий вплив таких факторів ризику, як АГ та дисліпідемія, пригнічує вазодилатуючу здатність ендотелію, збільшує проникність судинної стінки до ліпідів, сприяє розвитку атеросклерозу [15, 35]. Ендотеліальна дисфункція виникає також внаслідок інших причин, які випереджають виникнення АГ, супроводжують та обтяжують її перебіг. Мета дослідження: вивчити вплив амінокислоти L-аргініну на перебіг ГХ в поєднанні з Ож, рівень АТ, ліпідний профіль, показники діастолічної функції лівого шлуночка (ДФЛШ).Item Вплив МR-блокади на структурно-функціональні показники серця та судин у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу(Сумський державний університет, 2017) Криворучко, Я.Ю.В ХХІ столітті, як і раніше, перше місце серед основних причин захворюваності, смертності та втрати працездатності займають серцево-судинні захворювання (ССЗ), пов'язані з атеросклерозом (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт) [40]. Аналіз загальної смертності населення в Україні в 2014 році свідчить, що 66,3 % випадку смертей зумовлені хворобами системи кровообігу (ХСК), у той час як у більшості європейських країн цей показник не перевищує 50% [20]. Ведуче місце серед даних нозологій належить артеріальній гіпертензії (АГ), яка незважаючи на достатній прогрес у вивченні патогенезу, клініки, діагностики та лікування залишається найпоширенішим серцевосудинним захворюванням (ССЗ) із численними ускладненнями як в Україні [15], так і в усьому світі. Близько 90% складає її есенціальна форма – гіпертонічна хвороба (ГХ) [64]. За даними офіційної статистики, станом на 2014 рік в Україні зареєстровано понад 12 млн. осіб, хворих на АГ, що становить 32 % дорослого населення. Щорічно АГ вперше виявляється приблизно у 430 тис. пацієнтів [8]. Цукровий діабет (ЦД) 2-го типу, як супутнє захворювання, часто зустрічається у хворих на ГХ, значно збільшуючи захворюваність та смертність, головним чином серцево-судинну [25, 26]. ЦД в країнах світу охоплює від 2 до 8% населення [2, 13, 18, 21]. За даними Міжнародної федерації діабету, в даний час у світі налічується 366 млн. хворих на ЦД [25]. В Україні офіційно зареєстровано більше 1 млн. 100 тис. хворих на цю патологію [32]. Поширеність ЦД з кожним роком постійно зростає, також збільшується смертність, обумовлена його ускладненнями [9, 32]. Так за прогнозами дослідників до 2030 року захворюваність у світі на ЦД зросте до 438 млн. [25]. На даний час, ЦД 2-го типу вважається одним із найбільш вагомих та агресивних факторів ризику ССЗ [2, 13, 21]. Поєднання цих патологій супроводжується метаболічними порушеннями, оксидантним стресом, швидким розвитком атеросклерозу, зниженням рівня оксиду азоту та більш швидким розвитком ускладнень ЦД, зокрема макро- та мікроангіопатій [27, 39, 45] та створює труднощі для вибору терапії. Вивчення механізмів розвитку ЦД та його судинних ускладнень у хворих на ГХ залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини, тому що коморбідність цих патологій має спільний патогенетичний зв'язок і потенціює кардіоваскулярний ризик [45, 50]. Найважливішими механізмами, які ускладнюють взаємний перебіг ЦД та АГ є зміни у системі ренін-ангіотензин-альдостерон (РААС) [17]. При лікуванні хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу необхідно враховувати не тільки ефективність антигіпертензивної дії препаратів, а й їх вплив на метаболізм глюкози та ліпідів, чутливість тканин до інсуліну та структурно-функціональний стан серця, ендотеліальну функцію судин. Незважаючи на наявність декількох класів антигіпертензивних препаратів, прийом багатокомпонентної комбінованої терапії, зустрічається контингент хворих, у яких цільового рівня артеріального тиску (АТ) досягнути не вдається. Ризик серцево-судинних ускладнень (ССУ) постійно зростає. На даний час, недостатньо вивчений вплив окремого класу блокаторів РААС - селективних антагоністів альдостерону (САА) на структурнофункціональний стан серця та ендотеліальну функцію судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу. Не розроблені диференційовані рекомендації стосовно корекції структурно-функціональних змін серця та судин у хворих з даною коморбідною патологією. Вирішення цих питань має безсумнівний практичний та теоретичний інтерес. Мета: дослідити структурно-функціональні зміни серця та судин у хворих на ГХ у поєднанні з ЦД 2-го типу та оцінити терапевтичну ефективність селективних антагоністів альдостерону у комплексному лікуванні пацієнтів з даним коморбідним станом.Item Вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги(Сумський державний університет, 2015) Єрмоленко, Т.С.Мета дослідження: Вивчити вплив тривожно-депресивних розладів на перебіг стабільної стенокардії напруги ІІ-ІІІ функціонального класу.Item Особливості перебігу артеріальної гіпертензії з урахуванням циркануальних ритмів тиреоїдних гормонів серед жителів Сумського регіону(Вид-во СумДУ, 2015) Коваленко, Євген Леонідович; Коваленко, Евгений Леонидович; Kovalenko, Yevhen LeonidovychМета дослідження – покращення якості лікування АГ з урахуванням циркануальних ритмів тиреоїдних гормонів та сезонних температурних коливань. Завдання: • Дослідити сезонний розподіл частоти кризового перебігу артеріальної гіпертензії. • Встановити характер коливань середньомісячних температур та інцидентності гіпертензивних кризів. • Виявити наявність сезонних коливань середніх рівнів тиреоїдних гормонів в межах референтних величин серед жителів Сумського регіону. • Встановити залежність між середнім рівнем тиреоїдних гормонів та температурним фактором . • Проаналізувати циркануальні коливання інцидентності гіпертонічних кризів та середніх рівнів Т3 віл. серед жителів Сумського регіону. • Оцінити вплив соціальних факторів на річний розподіл частоти кризового перебігу артеріальної гіпертензії. • Оцінити ефективність дії національної програми «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою» в м. Суми.Item Покращення якості медичної допомоги хворим артеріальною гіпертензією на основі впровадження механізму внутрішнього аудиту(Вид-во СумДУ, 2014) Сміянова, Юлія Олегівна; Смиянова, Юлия Олеговна; Smiianova, Yuliia OlehivnaВ останнє десятиріччя в національних системах охорони здоров’я країн світу відбулися характерні зміни у системі забезпечення якості медичної допомоги: перехід від ідеології контролю до стимулювання виявлення, оцінки і вирішення існуючих проблем, тобто застосування комплексного, інтегрованого і динамічного підходу до покращання якості, спрямованого на поліпшення результатів роботи системи в цілому, постійну модифікацію і вдосконалення якості медичної допомоги. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36627Item Особливості лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на артеріальну гіпертензію з ожирінням(Вид-во СумДУ, 2014) Вецко, Олеся Богданівна; Вецко, Алеся Богдановна; Vetsko, Olesia BohdanivnaВ Україні та багатьох розвинутих країнах світу захворювання серцево-судинної системи посідають одне з вагомих місць у структурі захворюваності населення та формують основну ланку смертності, первинної інавлідності та втрат, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, визначають загальну тривалість та якість життя пацієнтів. Смертність від серцево-судинних захворювань в нашій державі приблизно у 3,5 рази перевищує середні показники країн ЄС, а для чоловіків у віці 30-59 років та жінок у віці 49-59 років, смертність більше чим у 5 разів вище ніж у цих країнах. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36617Item Якість життя хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від тривалості розмов по стільниковому зв'язку(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Матвієнко, Г.В.Артеріальна гіпертензія посідає одне з провідних місць серед чинників погіршення якості та скорочення тривалості життя населення усього світу. Суттєву роль у реалізації чинників ризику в сучасному суспільстві відіграє негативна зміна способу життя, пов’язана з обмеженням фізичної активності, збільшенням калорійності харчових продуктів і невпинним зростанням емоційно-стресових навантажень. Усе це потенціює основні модифікуючи фактори ризику виникнення серцево-судинних захворювань, що стали негативним надбанням прогресу: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння. Але не зважаючи на всебічне і своєчасне висвітлення у спеціалізованій літературі тактики ведення хворих на артеріальну гіпертензію питання медикаментозного лікування, ми маємо враховувати, що в наш час розвинутих інноваційних технологій та мегаполісів спосіб життя хворих на артеріальну гіпертензію значно змінився. Стрімкий розвиток глобальних інформаційних мереж значною мірою сприяє загальному прогресу суспільства. Сьогодення вимагає направити свій погляд на екзогенні фактори, що впливають на перебіг артеріальної гіпертензії, зокрема на соціально-побутові умови проживання, несприятливі погодні чинники, характер харчування та ряд інших впливів, що можуть змінювати життєдіяльність хворого організму. Ряд авторів відносять до таких чинників широке використання стільникового зв’язку. Актуальність проведеного нами дослідження зумовлена високою поширеністю мобільного зв’язку в Україні та за її межами, що спричиняє необхідність рахуватися з цим зовнішнім фактором, який за даними деяких досліджень, може чинити несприятливий вплив на серцево-судинну систему. Електромагнітні впливи надвисокої частоти, що генеруються пристроями стільникового зв’язку можуть мати велике значення у хворих на таке розповсюджене захворювання, як артеріальна гіпертензія, завдяки дезадаптації та дисбалансу вегетативної нервової системи викликати погіршення перебігу цього захворювання та якості життя хворих на цю недугу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33910Item Вплив гіпотензивної терапії на якість життя хворих на артеріальну гіпертензію з супутнім остеоартрозом(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Шаповал, Т.В.Артеріальна гіпертензія - одне з найпоширеніших серцево - судинних захворювань, частота якої значно збільшується з віком у країнах з перехідною економікою. Поширеність АГ серед дорослого населення (якщо в якості критерію вибрати АТ 160/90 мм.рт.ст) коливається, за даними ВООЗ (1997), від 10 до 20%. Якщо в якості критерію прийняти більш низькі значення, то поширеність захворювання буде ще вище. АГ є однією з основних проблем сучасної кардіології та медицини вцілому. У наш час не викликає сумніву той факт, що підвищений рівень АТ – це патологічний стан який спричиняє такі серйозні ускладнення, як гіпертензивний криз, порушення мозкового кровообігу, застійна серцева або ниркрва недостатність, ураження аорти, периферыйних артерый і судин сітківки. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33909