Навчально-науковий медичний інститут (НН МІ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40
Browse
11366 results
Search Results
Item Анатомічні та морфологічні особливості будови міжзубного проміжку та поверхонь зубів(Сумський державний університет, 2025) Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana OleksandrivnaЛекційний матеріал присвячено анатомічним та морфологічним особливостям міжзубного проміжку, його структурним елементам і функціям. Розглянуто класифікацію поверхонь зубів та клінічне значення контактного пункту. Окрему увагу приділено визначенню, класифікації й функціональному значенню амбразур, їх ролі у жувальній функції та еволюції зубних доль. Висвітлено морфологічні характеристики вестибулярної поверхні зуба.Item The proportion of secondary caries in the work load of dentist(Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2024) Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Москаленко, Павло Олександрович; Moskalenko, Pavlo Oleksandrovych; Галич, Людмила Вікторівна; Галич, Людмила Вікторівна; Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana Oleksandrivna; Кузенко, Євген ВікторовичМетою дослідження було встановлення частки зубів із вторинним карієсом серед каріозних уражень у дитячого та дорослого населення для визначення обсягу робочого навантаження на лікарів з приводу первинного та вторинного карієсу зубів. Проведено цільове епідеміологічне дослідження стоматологічного статусу 264 мешканців Сумської області вікової групи 35-44 років та 364 дітей 3, 6, 12 та 15 років. При аналізі результатів визначали поширеність, інтенсивність карієсу. Інтенсивність карієсу зубів у дорослих оцінювали за інтегрованими індексом КПВ та кп у дітей. Встановлено, що поширеність карієсу серед 3-річних дітей становила 34,0% (95% ДІ: 25; 43), 6-річних – 69,0% (95% ДІ: 59; 78), 12-річних – 62,0% (95% ДІ: 52; 72), 15-річних – 68,0 (95% ДІ: 58; 77), дорослих – 100%. Інтенсивність карієсу у віці 3 роки за індексом кп дорівнювала 1,54±0,11 зубів, 6 років (КПВ + кп) – 3,16±0,15 зубів, 12 років (КПВ) – 2,33±0,12, 15 років (КПВ) – 2,86±0,18 і у дорослих КПВ становив 14,91±0,37 зубів. Потребували лікування зубів з приводу первинного карієсу 64,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 52,9±6,0% – 6 років, 30,0±10,0% – 12 років, 48,5±6,1% – 15 років, 47,2±2,9% – дорослі. Потребували лікування зубів з приводу вторинного карієсу 36,0±13,0% дітей у віці 3 роки, 47,1±6,0% – 6 років, 70,0±10,05% – 12 років, 51,5±6,1% – 15 років, дорослі – 52,8±3,3%. Таким чином, майже половина робочого часу лікаря-стоматолога припадає саме на повторні візити хворих для усунення наслідків неякісного лікування первинного карієсу зубів, що виникло з низки причин.Item Аномалії вуздечок губ і язика як медико-логопедична проблема(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Зелінська-Любченко, К.О.; Личко, Світлана Олександрівна; Lychko, Svitlana Oleksandrivna; Мороз, Л.В.; Стахова, Л.Л.У статті висвітлено питання взаємодії фахівця-логопеда та лікаря-стоматолога. Наголошено на тісному взаємозв’язку логопедії як полідисциплінарної інтегративної галузі з різними дотичними дисциплінами та науковими напрямами, у тому числі й медициною. Визначена актуальність проблеми зростання кількості дітей із мовленнєвими порушеннями, що свідчить про глобальний характер означеної проблеми. Обґрунтовано проблему мовленнєвих порушень у дітей (зокрема звуковимови), спричинені аномаліями вуздечок губ і язика. Наголошено на необхідності врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей у ході логопедичної та стоматологічної корекції, використанні досягнень сучасної медицини та застосуванні всіх засобів запобігання нанесенню шкоди для психічного чи фізичного стану дитини своїми діями. Підкреслено, що розуміння особливостей артикуляційного апарату, включаючи структуру та функціонування зубощелепної системи, які змінюються на різних етапах розвитку дитини, може сприяти вчасному виявленню факторів ризику для розвитку аномалій прикусу і, відповідно, визначенню причин механічної дислалії. У тексті статті подано характеристику норми та аномалій вуздечок губ та язика та засоби медичної та логопедичної корекції цих порушень. Зазначені види аномалій вуздечок, повʼязані зі зміною місця прикріплення, форми, або розмірів. Висвітлено дані про аномалії вуздечок верхньої та нижньої губи та язика. Виокремлено пʼять типів аномалій вуздечок язика та подано їх детальну характеристику. Зазначено, що аномалії вуздечок призводять до формування неправильного прикусу, карієсу нижніх різців і запалення ясен, оголення коренів зубів та викликають порушення звуковимови. Подано дані щодо діагностики патологій вуздечки язика та правила виконання логопедичних вправ для розтягування короткої вуздечки язика.Item Адгезивний потенціал мікрорельєфу поверхонь емалі і дентину при різних протоколах препарування(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych; Григор’єв, Денис Генадійович; Hryhoriev, Denys HenadiiovychМета дослідження. Оцінити адгезивний потенціал мікрорельєфу поверхні твердих тканин зубів при різних протоколах препарування і адгезивної підготовки. Матеріали та методи дослідження. Видалені імпактні треті моляри сепарували в медіо-дистальному напрямку, отримували дві половини коронкової частини, з яких в залежності від протоколів препарування і адгезивної підготовки формували 4 групи: 1 – препарування ротаційними інструментами без протравлення тканин, 2 - препарування ротаційними інструментами з протравленням 37% гелем фосфорної кислоти, 3 - препарування повітряно-абразивним методом без протравлення, 4 - препарування повітряно-абразивним методом протравленням. Поверхню зразків вивчали під оптичним мікроскопом, фотографували з наступною екстраполяцію зображень в програму з відкритим вихідним кодом для аналізу та обробки зображень ImageJ. Аналізували 2D- та 3D- зображення поверхні (профілю мікрорельєфу) за типом поверхні, її структурою, рельєфом, оптичними характеристиками. Результати. В 1-й групі зразків рельєф поверхні емалі з глибокими борозенками і задирками, нерівномірна мікроструктура, мінімальна шорсткість, відсутність мікропор, пригладжена структура. Гладка поверхня дентину з мінімальними мікротріщинами, обмежена відкритість дентинних канальців, наявність змащеного шару. Помірний потенціал адгезії через відсутність мікромеханічної ретенції і обмежену відкритість канальців у дентині. В 2-й групі - більш виражений мікрорельєф емалі з численними мікропорами і порожнинами. Відкриті дентинні канальці та колагенова мережа. Високий адгезивний потенціал завдяки мікромеханічній ретенції та наступної гібридизації дентину. В 3-й групі - менш агресивний рельєф поверхні емалі, проте з чіткою мікрошорсткістю. Однорідна, шорстка поверхня дентину з частково відкритими канальцями. Помірно високий адгезивний потенціал через однорідність і помірну мікромеханічну ретенцію. в 4-й групі - виражений мікрорельєф емалі і наявність мікропор. Рівномірне відкриття дентинних канальців, чітка пориста структура дентину. Найвищий адгезивний потенціал серед досліджених протоколів. Висновки. Найкращі умови мікрорельєфу для адгезії спостерігаються у зразків 4-ї групи. Мікрорельєф поверхні зразків 2-ї групи також показує хороші умови для зчеплення, але структура тканин зуба менш відкрита. Мікрорельєф поверхні 3-ї групи зразків демонструє задовільний потенціал до адгезії, хоча кислота могла б його посилити. Мікрорельєф поверхні 1-ї групи є найменш сприятливим для зчеплення: мінімальна шорсткість, відсутність мікропор, пригладжена структура.Item Гуманітарна підтримка закладу охорони здоров’я в зоні бойових дій для покращення матеріально-технічного забезпечення(Сумський державний університет, 2025) Савченко, М.О.Основною метою магістерської роботи є дослідження динаміки надходження та ефективного використання гуманітарної допомоги в закладах охорони здоров’я в умовах воєнного стану на прикладі КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня». У роботі проаналізовано чинники, що впливають на обсяги допомоги, зокрема інтенсивність бойових дій, логістичну доступність регіону, наявність міжнародного партнерства і рівень прозорості звітності. Визначено основні проблеми, пов’язані з розподілом ресурсів, їх документальним супроводом, зберіганням та цільовим використанням. Оцінено вплив отриманої допомоги на можливості лікарні підтримувати безперервність і якість медичних послуг, навіть за умов обстрілів та перебоїв з електро- чи водопостачанням. Особлива увага приділена формуванню пропозицій щодо удосконалення механізмів управління гуманітарною підтримкою в медичних закладах для забезпечення більшої стійкості медичної інфраструктури в умовах затяжної кризиItem Оптимізація логістики екстреної медичної допомоги в місті Суми(Сумський державний університет, 2025) Кузьменко, В.В.У процесі підготовки цієї роботи особливу увагу було приділено питанню удосконалення логістичних підходів у системі екстреної медичної допомоги (ЕМД) на прикладі міста Суми. Основна мета полягала не лише у формальному моделюванні маршрутів, а у спробі поєднати інструменти просторового аналізу з практичними обмеженнями, що існують у реальних умовах функціонування служби. У зв’язку з цим було розглянуто можливість використання геоінформаційних систем, алгоритмічних методів оптимізації руху та певних елементів математичного прогнозування навантаження.Item Медико-соціальне обґрунтування покращення системи профілактики раку молочної залози та раку шийки матки (на прикладі Сумської області)(Сумський державний університет, 2025) Сенченко, С.М.Одними з найбільш поширених форм злоякісних новоутворень серед жінок у світі та основною причиною смерті є рак серед жінок є рак молочної залози (РМЗ) та рак шийки матки (РШМ): щороку діагностують майже 1,7 мільйона випадків і понад півмільйона смертей щороку. Рак молочної залози взагалі займає 1-ше місце у загальній структурі злоякісних пухлин серед жінок. Захворюваність коливається від 50-60 на 100 тис. жіночого населення (Англія, Данія, Нідерланди, США, Канада, Україна) до 2-5 (Японія, Мексика). Щорічно у світі від РМЗ вмирає 41 тисяча жінок. У розвинених країнах 1 з 8 жінок протягом життя хворіє на РМЗ. У Європі кожні 2 хвилини діагностують РМЗ, а кожні 6 хвилин - смерть від РМЗ. За темпами поширення раку Україна посідає 2-ге місце в Європі (із щорічним збільшенням приблизно на 3%).Item Вплив цифрових технологій на здоров'я населення(Сумський державний університет, 2025) Рибалко, Б.О.Стрімкий розвиткок цифрових технологій, які все активніше інтегруються у повсякденне життя людини, зокрема у сферу охорони здоров’я. Цифровізація відкриває нові можливості для покращення якості медичних послуг, моніторингу стану здоров’я, профілактики захворювань та забезпечення доступності медичної допомоги незалежно від місця перебування пацієнта. Одним із ключових інструментів сучасної цифрової медицини є мобільні додатки та гаджети, які дозволяють користувачам самостійно відстежувати базові показники організму, планувати фізичну активність, контролювати харчування та навіть спілкуватися з лікарями онлайн.Item Поширеність вживання тютюнових виробів у молодіжному середовищі та заходи з його профілактики(Сумський державний університет, 2025) Цируль, О.А.У роботі досліджено стан поширеності вживання тютюнових виробів у молодіжному середовищі та заходи з його профілактики в умовах воєнного стану в Україні. Проведено опитування 14-15 річних підлітків-учнів ЗЗСО м.Києва щодо вживання тютюнових виробів та здійснено аналіз його результатів. Визначено основні тенденції поширеності вживання тютюнових виробів серед 14-15 річних підлітків м. Києва в умовах воєнного стану. Встановлено, що профілактика вживання тютюнових виробів у молодіжному середовищі у контексті політик та інтервенцій громадського здоров’я має спільну базисну основу із соціальною профілактикою, яка може бути реалізована на трьох рівнях: первинна, вторинна та третинна профілактика. Розроблено експериментальну програму первинної профіктики вживання підлітками тютюнових виробів, орієнтовану на формування пов’язаної із здоров’ям поведінки в умовах ЗЗСО.Item Пародонтальний статус хворих з різним ставленням до комплаєнса лікування пародонтита(Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2024) Лахтін, Юрій Володимирович; Lakhtin, Yurii Volodymyrovych; Кузенко, Євген Вікторович; Kuzenko, Yevhen Viktorovych; Галич, Людмила Вікторівна; Halych, Liudmyla Viktorivna; Циганок, Олександр Васильович; Tsyhanok, Oleksandr Vasylovych; Москаленко, Павло Олександрович; Moskalenko, Pavlo OleksandrovychДотримання комплаєнса пародонтальної терапії може позитивно або негативно вплинути на початок або прогресування захворювання пародонту. Нерегулярна підтримуюча терапія зумовлює вищі показники рецидиву пародонтиту порівняно з пацієнтами, які регулярно дотримуються режиму лікування. Мета дослідження. Встановлення зв’язку пародонтального статусу з дотриманням хворими комплаєнса лікування генералізованого пародонтиту та з’ясування можливих причин його порушення. Методи дослідження. Обстежено стан тканин пародонта 104 хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеня тяжкості, хронічного перебігу у віці 35-44 років за загальноприйнятою методикою. Визначали пробу Шиллера-Пісарєва, йодне число Свракова, глибину пародонтальних кишень, індекс РМА, комплексний пародонтальний індекс, кровоточивість ясен, гігієнічний індекс за Федоровим-Володкіною в перше відвідування, через 3, 6, 9 і 12 місяців. Проводили базову і підтримуючу пародонтальну терапію. Всі пацієнти заповнювали розроблений нами опитувальник при кожному повторному візиті. Результати досліджень. Через 3 місяці після базового лікування стан тканин пародонта був значно кращим, відмічалось статистично значуще покращення по всім показникам. Через 6 місяців стан пародонта погіршився. У 11 з 58 хворих (19%) відмічали загострення запального процесу, але більшість показників пародонтального статусу були кращими за показники первинного огляду. Через 9 місяців відмічали погіршення стану тканин пародонта за всіма показниками, вони не мали статистично значущої різниці з показниками при первинному огляді, до базової пародонтальної терапії. У 14 з 80 осіб (17,5%) було загострення запального процесу. Через 12 місяців пародонтальний статус був значно гіршими за попередній термін і майже наближався до рівня при первинному огляді. Загострення запального процесу в тканинах пародонта реєстрували у 23 з 94 (24,5%) хворих. Регулярність візитів хворими для підтримуючої пародонтальної терапії, була вкрай незадовільною. Так, після базової пародонтальної терапії з 104 хворих на підтримуючу терапію з’явилось через 3 місяці 34 (32,7%), 6 місяців – 58 (55,8%), 9 місяців – 80 (85,1%), 12 місяців – 94 (90,4%) осіб. Результати опитування за першим блоком питань свідчать, що всім хворим надавали інформацію про його хворобу, лікування та рекомендації щодо гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Проте, від 3,4% до 15% хворим інформація про його хворобу була незрозуміла або частково зрозуміла. Інформація лікаря щодо лікування пародонтита була частково зрозуміла 15-17,6% пацієнтам. Не розуміли або частково розуміли рекомендації лікаря щодо гігієнічного догляду за ротовою порожниною 2,5-4,3% хворих. Аналіз відповідей на другий блок питань свідчив, що від 41,4% до 63,8% хворих не дотримувались запланованих візитів до лікаря, 3,4–29,4% - не виконували або частково виконували призначення лікаря, 10,3–14,9% - частково дотримувались гігієнічного догляду за ротовою порожниною. Висновки. Отже, порушення хворими комплаєнса лікування генералізованого пародонтиту призводить до погіршення їх пародонтального статусу. Причинами порушення комплаєнса лікування пародонтита можуть виступати фактори, обумовлені діями як лікаря, так і пацієнта.