Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67238
Browse
3 results
Search Results
Item Вплив фібриляції передсердь на якість життя хворих у віковому та гендерному аспектах(Сумський державний університет, 2017) Миськов, Д.О.Хвороби системи кровообігу (ХСК), посідаючи перше місце за поширеністю, зумовлюють більше половини всіх випадків смерті та становлять третину причин інвалідності. ХСК суттєво впливають на тривалість і якість життя населення, показники смертності, тому є однією з головних проблем охорони здоров’я сьогодення. В Україні ХСК діагностуються в трьох чвертей населення,а в двох третин вони є причиною смерті [1].Одним з ускладнень захворювань серцево-судинної системи є порушення ритму та провідності серця, серед яких ФП є найбільш частим порушенням серцевого ритму. Згідно з рекомендаціями Європейської асоціації кардіологів, ФП визначається як “суправентрикулярна тахіаритмія, що характеризується некоординованою активацією передсердь з погіршенням внаслідок цього їхньої функції[2,3,4]. Згідно зі статистикою, 1,5 млн. громадян нашої країни страждають на фібриляцію передсердь. Це найпоширеніша аритмія, що удвічі підвищує смертність і становить соціальну проблему, оскільки кількість інсультів при фібриляції зростає у п’ять – шість разів. В Україні щороку реєструється близько 300 тис. нових випадківаритмій. У дітей цю патологію спостерігають рідко. Це порушенняритму спричиняє виникнення і розвиток тромбоемболічнихускладнень [3]. Актуальність проблеми вивчення аритмій зумовлює насамперед те, що такі порушення ритму серця достовірно збільшують ризик смерті від серцево-судинних і всіх причин відповідно удвічі та 1,7 разу. Частота ішемічногоінсульту у хворихна фібриляцію передсердь становить 5% на рік, щовп’ятеро-всемеро більше, ніж у пацієнтів без цьогозахворювання[3,5]. На ФП страждають 1 – 2 % популяції і ця цифра, ймовірно зростатиме у наступні 50 років. У пацієнтів з гострим інсультом систематичне електрокардіографічне (ЕКГ) моніторування може дозволити виявити ФП у 1 з 20 пацієнтів, що на багато більше тієї кількості осіб з ФП, яких можна було б виявити за допомогою стандартної ЕКГ у 12 відведеннях. Але також ФП може довгий час залишатись недіагностованою («німа» ФП), і багато пацієнтів з ФП ніколи не будуть госпіталізовані. Отже, істинна поширеність ФП, ймовірно ближче до 2 % популяції. Поширеність ФП зростає з віком, збільшуючись від <0,5 % серед осіб віком 40-50 років до 5-15 % серед осіб віком 80 років. Захворювання частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок. Після досягнення 40 річного віку по життєвий ризик розвитку ФП у майбутньому становить близько 25%. Захворюваність на ФП зростає ( 13% в останні два десятиріччя) [5,6]. За даними популяційного дослідження, проведеного в ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска», встановлено, що за даними ЕКГ, зареєстрованої під час проведення епідеміологічного обстеження, поширеність ФП/тріпотіння передсердь (ТП) серед міського населення складає 1,2 %. Стандартизований показник поширеності ФП/ТП в міській популяції України становить 0,9 % (серед чоловіків - 0,9%, серед жінок – 1,0%). З урахуванням даних анкетування та аналізу медичної документації, зокрема, наданих пацієнтами ЕКГ, стандартизований показник поширеності ФП/ТП складає 2,5% (2,7% серед чоловіків і 2,4% серед жінок). За даними отриманими при однократній реєстрації ЕКГ, ФП/ТП в два рази частіше зустрічаються в міській популяції, ніж у сільській (1,2 і 0,6% відповідно, р<0,05). Результати аналізу двох досліджень проведених з інтервалом 25 років, свідчать про шестикратне збільшення поширеності ФП/ТП серед міського населення України(від 0,2 до 1,2%) і трикратне – в сільській популяції (від 0,2 до 0,6%)[6,7,9]. Мета: оцінити якість життя хворих з ФП при наявності коморбідних захворювань.Item Клініко-антропометричні показники як предиктор розвитку серцевої недостатності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією(Сумський державний університет, 2016) Безкоровайний, А.О.Однією з серйозних проблем охорони здоров'я в усьому світі є неухильне зростання ожиріння та захворювань, асоційованих з ним. [22]Найбільш частими хворобами, асоційованими з ожирінням, з боку серцево-судинної системи є: артеріальна гіпертензія (АГ), ішемічна хвороба серця (ІХС), хронічна серцева недостатність, аритмія, легенева гіпертензія, ішемічний інсульт, венозний застій, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії. З метою зниження частоти гострих та хронічних серцево-судинних катастроф, у світі активно розробляється концепція вивчення факторів (предикторів), що статистично достовірно збільшують вірогідність розвитку ураження органів-мішеней, зокрема серцевої недостатності. Серед таких предикторів на даний час найбільшого значення мають дисфункція серцевого м’язу, генетичні фактори, інтерстеційний фіброз міокарда, нейрогуморальні чинники. Важливе значення для своєчасної діагностики серцевої недостатності має також оцінка клініко-антропометричних показників. З іншого боку,даних, що вказують на самостійне значення цього фактору, як предиктора серцевої недостатності при артеріальній гіпертензії у різних вікових категорій, на нашу думку, недостатньо. Останнє зумовлює актуальність та наукову новизну досліджень, що заплановані нами для проведення.Item Місце метаболічної терапії у лікуванні ішемічної хвороби серця, та її вплив на перебіг хвороби(Сумський державний університет, 2016) Мещенінов, А.І.Сучасна стратегія надання допомоги хворим на ІХС, по-перше, передбачає призначення препаратів, дія яких спрямована на поліпшення прогнозу в даної категорії хворих (антитромбоцитарні та гіполіпідемічні препарати, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту та бета-адреноблокатори). По-друге, не менш важливим аспектом в лікуванні пацієнтів зі стенокардією є поліпшення якості їх життя, що досягається застосуванням антиангінальних засобів, таких як нітрати, антагоністи кальцію, бетаа-дреноблокатори та інгібітори Ifканалів синусового вузла[1,35]. Враховуючи той факт, що в основі формування морфофункціональних змін міокарда та судинного русла лежить порушення внутрішньоклітинного енергетичного обміну, обумовлене його гіпоксією внаслідок порушення коронарного кровотоку, використання препаратів гемодинамічної дії (бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію, нітратів) має повною мірою забезпечувати оптимізацію співвідношення між потребами серцевого м'яза в кисні і його доставкою.[63] Однак, як показують результати ряду досліджень, дані препарати не завжди ефективно контролюють симптоми захворювання навіть при використанні їх в раціональних комбінаціях. Сучасні дослідження довели, що навіть хірургічне лікування ІХС не завжди призводить до поліпшення стану пацієнтів. [52] Ймовірно, це пов'язано з тим, що можливості терапії обмежені умовами функціонування міокарда при ішемії, наявністю інших адаптаційних і дезадаптаційних процесів, що роблять істотний вплив на кардіоміоцити і міокард в цілому. Крім того, традиційний гемодинамічний підхід до лікування хворих зі стабільною стенокардією часто не задовольняє ні лікаря, ні самих хворих: більше 60 % пацієнтів з ІХС оцінюють якість свого життя як незадовільний або погане, а у половини хворих, як мінімум двічі в тиждень виникають напади стенокардії спокою.[52,37] Тому в даний час назріла необхідність використання принципово нових шляхів у лікуванні ІХС у зв'язку з розумінням сутності порушень, що відбуваються у метаболізмі кардіоміоциту при гіпоксії, формуванням нових уявлень про патогенез ІХС. Одним з напрямків медикаментозного впливу на ішемізований міокард стало застосування міокардіальних цитопротекторів у складі комплексної терапії ІХС.[24,19] Але навіть зважаючи на все вище сказане, питання використання метаболічної терапії при патології серцево-судинної патології сьогодні жваво обговорюється. Досить часто певна частина лікарів нехтують призначинням цієї групи препаратів своїм хворим, мотивуючи це відсутністю ефекту від призначенням, тривалістю курсу лікування , недотриманням пацієнтами рекомендацій лікаря, вартістю таких препаратів, що особливо помітно на сьогоднішній день.[8] З появою вітчизняних аналогів з'явилася альтернатива відомим брендовим виробникам, і препарати цієї групи стали більш доступними. Тому є сенс продовжувати вивчення цієї теми для більш ефективного лікування хворих на ІХС.