Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (НН МІ)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67238
Browse
8 results
Search Results
Item Оптимізація контролю бронхіальної астми асоційованої з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою(Сумський державний університет, 2016) Січненко, А.А.Бронхіальна астма (БА) – одне із найбільш розповсюджених хронічних захворювань і розглядається в сучасному суспільстві не лише як значна медична, але і як соціальна проблема. За даними епідеміологічних досліджень, поширеність БА у світі коливається в середньому в межах від 1% до 18%. Вивчення проблеми БА, має багаторічну історію, однак, не зважаючи на велику кількість робіт, присвячених етіології, патогенезу, лікуванню, ріст захворюваності БА збільшується.Item Вплив антилейкотрієнових препаратів на якість життя хворих на бронхіальну астму асоційовану з ожирінням(Сумський державний університет, 2016) Фоміна, В.О.Розрахункова поширеність БА в Україні – понад 3 млн. хворих [7]. Смертність у всьому світі від даного захворювання також зросла до 250 тис. випадків щорічно. У свою чергу, більше 30% населення земної кулі страждає на ожиріння, а експерти ВООЗ прогнозують його зростання і надалі. Так, найближчим часом очікується, що 2,3 млрд. населення в усьому світі матимуть надлишкову масу тіла, а 700 млн. осіб – ожиріння [26]. У пацієнтів з коморбідністю БА та ожиріння залишається досить низьким показник досягнення контролю БА [21]. Повний контроль над БА визначається як: відсутність симптомів вдень, відсутність нічного пробудження через БА, відсутність потреби у невідкладному лікуванні, відсутність обмежень активності та фізичного навантаження, відсутність загострень, нормальна функція легенів (об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та/або пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШвид) більше 80% від належного рівня або персонально кращого), мінімальні побічні ефекти від ліків, запобігання смертності від БА [2, 68]. За об’єктивними критеріями контролю БА лише 47% пацієнтів дійсно контролюють свою БА [64]. Згідно з сучасними рекомендаціями, досягнення загального контролю є основною метою лікування хворих на БА [1, 40, 50, 63]. Опитувальник ACQ є інструментом для оцінки БА, який сьогодні найчастіше використовується у клінічних дослідженнях. Даний інструмент був вивчений у 9-тижневому дослідженні за участю 50 хворих на БА, результати якого показали високий рівень інформативності опитувальника та зміни рівнів контролю БА у відповідь на протиастматичну терапію [81]. Принцип терапії, заснований на досягненні і підтриманні контролю хвороби, дозволяє знизити частоту важких ускладнень і інвалідизації, значно поліпшити якість життя хворих (ЯЖ) [23, 67]. На сучасному етапі розвитку медицини зростає зацікавленість саме проблемами соціальної адаптації хворих. ЯЖ — інтегральна характеристика фізичного, психологічного, емоціонального й соціального функціонування людини, заснована на її суб’єктивному сприйнятті [19, 25]. В Україні не існує національних опитувальників з ЯЖ, тому проблема адаптації міжнародних опитувальників для нашої країни є актуальною. Одним з найбільш популярних при проведенні медичних, соціально-економічних досліджень є опитувальник Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF-36). Українська версія опитувальника SF-36 показала високу інформативність та чутливість при порівнянні здорових осіб та хворих на БА. Проведена процедура адаптації міжнародного опитувальника MOS SF-36 дає можливість використовувати його при вивченні параметрів ЯЖ хворих з різними патологічними станами [32]. Вивчення особливостей ЯЖ в різних клінічних ситуаціях має принципове значення для уточнення програм лікування та реабілітації хворих на БА [5]. У літературі наведені дані про вищу ефективність антилейкотрієнових препаратів (АЛТП) при БА, асоційованій з ожирінням, порівняно з монотерапією глюкокортикостероїдами (ГКС) [15-17]. Існує кілька фенотипів БА, при яких з великою вірогідністю буде мати місце знижена відповідь на монотерапію інгаляційними глюкокортикостероїдами (ІГКС): БА курця; БА у поєднанні з ожирінням; синдром БА-ХОЗЛ; пізня менопаузальна БА у жінок, – що пояснюється формуванням не еозинофільного, а скоріше нейтрофільного запалення у таких випадках [44, 66, 75]. Для цих пацієнтів кращою стратегією тривалої терапії БА є призначення комбінованих препаратів ІГКС і бета 2-агоністів тривалої дії (ТДБА) або, у якості альтернативи, ІГКС і холінолітики (ХЛ), ІГКС і АЛТП (останні представлені на вітчизняному ринку тільки антагоністами лейкотрієнових рецепторів) [18]. Відомості щодо використання АЛТП у хворих на БА асоційовану з ожирінням, обмежені через відсутність рандомізованих проспективних досліджень у даної категорії хворих [14]. Поглиблене вивчення впливу АЛТП на рівень контролю БА, динаміку показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) та ЯЖ хворих на БА, асоційовану з ожирінням, дозволить розробити диференційовані схеми фармакотерапії саме цього фенотипу БА.Item Особливості клініко-лабораторного перебігу та лікування астма-ХОЗЛ OVERLAP синдрому(Сумський державний університет, 2016) Костюченко, Т.Ю.Приблизно 1 особа з 12 у всьому світі страждає від бронхіальної астми або хронічного обструктивного захворювання легень. В останні роки було звернуто увагу на те, що деякі пацієнти з астмою або хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), не можуть бути однозначно кваліфіковані, як ті, які мають один з перерахованих синдромів на основі визначень закладених в міжнародних керівних принципах, тобто GINA і GOLD,відповідно. Аналіз таких випадків показав, що вони являють собою змішаний фенотип з комбінацією симптомів астми та ХОЗЛ. Існують різні теорії щодо виникнення даної проблеми: можливо це поєднання у одного хворого астми та ХОЗЛ, які є різними за патогенезом захворюваннями(«Британська теорія»), або є частиною загального патогенетичного шляху(«Голландська теорія»), або, можливо, як нещодавно було запропоновано, додатковий патологічний процес характерний тільки для синдрому перекриття[1]. Як відомо, БА - одна з найбільш поширених патологій, якою страждають особи різного віку у всьому світі, вона являє собою серйозну соціальну, епідеміологічну та медичну проблему. За оцінками ВООЗ, щорічно БА зумовлює втрату 15 млн. так званих DALY (Disability Adjusted Life Year- «рік життя, змінений або втрачений у зв'язку з непрацездатністю»), що становить 1% від загального всесвітнього збитку від хвороб [2]. Що стосується ХОЗЛ, то вона також відноситься до числа найбільш поширених захворювань. У структурі захворюваності ХОЗЛ входить в ряд лідируючих по числу днів непрацездатності, причин інвалідності і займає 4-е місце серед причин смерті в світі. Метою наукової роботи є покращення ефективності лікування хворих на поєднану патологію шляхом вивчення особливостей перебігу захворювання.Item Особливості перебігу ХОЗЛ при наявності атопічного фактору(Сумський державний університет, 2016) Небоян, Є.Б.Патогенез хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) є складним і недостатньо вивченим. Відомо, що атопічний фактор досить часто спостерігається при бронхіальній астмі (БА) і має значний вплив на її перебіг, проте невідомо щодо його частоти та впливу на перебіг ХОЗЛ. Атопія (походить від грецького atopos, що означає "не на місці") визначається як спадкова схильність виробляти імуноглобулін Е (IgE) - антитіла проти розповсюджених алергенів навколишнього середовища. Підвищений рівень IgE може призвести до клінічного прояву атопічних захворювань, таких як алергічний риніт, атопічний дерматит, екзема, бронхіальна астма, т.інше. На сьогоднішній день ми маємо міжнародні діагностичні та лікувальні рекомендації щодо ведення хворих на ХОЗЛ, проте ці рекомендації не враховують фактору атопії у таких пацієнтів. Значною мірою така ситуація зумовлена недостатніми знаннями про роль атопії в патогенезі і наслідках ХОЗЛ. В літературі також повідомляється що атопія є можливим фактором ризику розвитку ХОЗЛ 10-13. Тому інтерес до пошуку зв'язку між атопією та ХОЗЛ і вплив цього фактору на перебіг захворювання невпинно зростає. Розуміння цієї проблеми має клінічне значення, оскільки може сприяти диференціювати тактику ведення пацієнтів в залежності від присутності або відсутності атопічного фактору. Метою наукової роботи є покращення лікування хворих на ХОЗЛ шляхом вивчення особливостей перебігу ХОЗЛ при наявності атопічного фактору.Item Особливості перебігу бронхіальної астми у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою(Сумський державний університет, 2016) Козуб, Д.Д.Бронхіальна астма в кінці минулого століття стала однією з найбільш поширених патологій людства. Клінічні прояви хвороби були відомі лікарям давно, описи характерних нападів були зроблені більше 3 тисяч років назад, коли знаменитий медик ван Гельмонт вперше пов'язав це захворювання з димом і дратівливими речовинами, проте вперше увагу лікарських товариств хвороба привернула в роки першої світової війни [1,71]. Механізм смерті пов'язували з призначенням наркотичних речовин. Наступна хвиля наростаючої поширеності бронхіальної астми збіглася з періодом Другої світової війни. Хвороба стала досягати 1% серед всієї популяції, реєструвалося все більше хворих з тяжким перебігом хвороби , що спонукало до пошуку нових, більш ефективних методів лікування, так у клінічну практику увійшли симпатоміметики та системні стероїдні препарати [2,5]. Кінець 60-х років відзначений створенням нової генерації антиастматичних препаратів, але стримати поширеність хвороби не вдавалось. Систематичні епідеміологічні дослідження останніх 25 років показали, що астма досягла рівня 5-10% серед дорослого населення, а серед дітей практично 10-14% [7,13]. Сьогодні астма являє економічну, соціальну та медичну проблему. Соціальна значимість БА визначається не кількістю осіб з цим діагнозом, а її місцем у загальній патології людини [8,20]. Вона порівнянна з такими захворюваннями як тиреотоксикоз, діабет, виразкова хвороба, ГЕРХ й обумовлює 1,4% всіх госпіталізацій, 1,5% всіх інвалідів, 0,2% загальної смертності населення. У загальному БА скорочує тривалість життя у чоловіків на 6,6 років а жінок - на 13,5 років. Світова медична спільнота робить інтенсивні спроби вироблення єдиних підходів до діагностики та лікування цієї патології [9,18]. Створені рекомендації Європейського респіраторного Товариства, Американської Академії алергології та клінічної імунології. Останнім, найбільш повним і сучасним, є рекомендаційний документ ВООЗ під назвою "Global Initiative for Asthma" (Глобальна ініціатива по астмі), опублікований в 1993 р [16,19]. У наш час суттєвим у діагностиці бронхіальної астми є одночасне поєднанні класичних симптомів з різними позабронхіальними, такими як печія, відрижка повітрям, біль за грудиною, гіперсалівація під час сну, тяжкість в епігастральній ділянці, кашель на тлі диспепсії та інше [22,70]. Данні симптоми характеризують часте поєднанні БА та ГЕРХ, що має важливе значення в діагностиці даних захворювань та у підходах до лікування [29,66]. В останні роки увага до цієї проблеми істотно підвищилась, однак, до теперішнього часу особливості ураження ШКТ при БА недостатньо досліджені як пульмонологами, так і гастроентерологами та єдиний погляд на механізми розвитку та підходи до лікування відсутні [61,68,73]. Домінує думка про те, що в більшості випадків патологія гастродуоденальної системи патогенетично не пов'язана і лише 25% захворювань мають патогенетичний зв'язок з БА [45,52,60,77]. Такий підхід не враховує тісне взаємовідношення слизових дихальної системи та верхнього поверху шлунково-кишкового тракту, об'єднаних спільним ембріональним розвитком, кровопостачанням, нейрогуморальним забезпеченням, що мають єдину імунологічну основу, яка обумовлює морфологічну схожість і універсальність будови та реакцій [41,78]. Нерідко переважання клінічних симптомів, характерних для бронхіальної астми (виникнення нападів задухи, що супроводжуються вимушеним положенням хворого, утрудненням видиху, появою блідості особи з синюшним відтінком, здуттям шийних вен і грудної клітки, обмеженням дихальних екскурсій, напругою м'язів шиї і м'язів черевного преса, появою і посиленням кашлю з відходженням мокротиння або без неї, почастішання пульсу і т. д.), «затушовує» клінічну симптоматику супутніх уражень шлунково-кишкового тракту, зокрема клінічну картину ГЕРХ. Тому необхідно приділяти достатню увагу ретельному обстеженню хворих, що страждають бронхіальною астмою [24,38,57,71]. Отже, дана тема є досить актуальною для дослідження та винайдення оптимального лікування комбінованої патології [26,49].Item Диференційні підходи до фармакотерапії різних патологічних станів, що супроводжуються кашлем(Сумський державний університет, 2016) Лисенко, Ю.В.На жаль, не можна навести інформацію щодо поширеності кашлю серед населення України, через те, що на даному етапі реформування медицини в Україні статистична інформація спирається на нозології, а кашель – це симптом, що може бути присутнім при багатьох нозологіях. Можна лише відмітити, що причиною кашлю серед населення різних вікових категорій можуть бути: гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), вірусні інфекції, туберкульоз, хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма (БА), гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ), активне та пасивне паління, прийом інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (ІАПФ), аутоімунна патологія, алергія, рак легень, хвороби серцево-судинної системи (тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА), застійна серцева недостатність), анатомічні порушення (наприклад, трахеобронхомаляція), інтерстиційні (колагенові) хвороби легень, аспірація сторонніх тіл тощо [33,34]. Незважаючи на таку багатогранну природу, кашель все таки займає перше місце серед симптомів, обумовлених саме патологією дихальних шляхів і може бути проявом важких захворювань, а при відсутності належного лікування - обтяжуватися серйозними ускладненнями [29]. У дитячій практиці кашель, як правило, є проявом гострої респіраторної інфекції (ГРІ). У структурі захворюваності українських дітей у віці від 0 до 14 років респіраторні захворювання посідають перше місце; їх питома вага становить 52,68%. Від 20 до 60% дитячої популяції часто (5 разів на рік і більше) хворіють ГРЗ [12,18,29]. Зазвичай, кашель завдає значного дискомфорту хворим та порушує якість їхнього життя, особливо у тих випадках, коли мова йде про початкові прояви гострих запальних захворювань дихальних шляхів: сухий, частий, інтенсивний або малопродуктивний кашель з утрудненим відходженням мокротиння [23]. Саме це у першу чергу змушує пацієнтів звертатися за допомогою до спеціаліста загальної практики. Головна потреба дорослих соціально-активних пацієнтів сьогодні збігається з глобальними завданнями амбулаторної служби у цілому і полягає у швидкому відновленні соціальної функції [29]. Однак, незважаючи на важливе місце в семіотиці респіраторних захворювань, знання лікарів про причини, особливості, підходи до діагностики та диференційованого лікування кашлю недосконалі, що вимагає прийняття відповідних заходів [27,29].Item Взаємозв'язок BCL1 поліморфізму гена глюкокортикоїдного рецептора із тяжкістю перебігу та рівнем контролю бронхіальної астми(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Кмита, Владислава Володимирівна; Кмыта, Владислава Владимировна; Kmyta, Vladyslava VolodymyrivnaУ всьому світі спостерігається зростання захворюваності на бронхіальну астму (БА) та летальності від цього недуга. Згідно останніх даних Всесвітньої організації охорони здоров’я кожний 15-й житель на нашій планеті страждає від БА, а це приблизно 100 мільйонів жителів. Розповсюдженість БА в Європі становить більше 5%, серед населення України – 0,5 – 1%, в той час згідно світової статистики – у 5 – 11% загальної популяції. Щорічно, згідно даних GINA, у Сполучених Штатах Америки витрачається близько 3 міліардів доларів на лікування БА. Неможливо не звернути увагу на те, що з кожним роком кількість хворих зростає, відповідно, порівнюючи дані за 2008 та 2012 роки, відмічено приріст захворюваність на 11%, що в цілому складає – тисячі хворих. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33913Item Рівень контролю та ступінь тяжкості у хворих на бронхіальну астму в залежності від типу поліморфізму гена Gln27Glu ADRB2(СумДУ; Мед. ін-т, 2013) Бондаркова, Анна Миколаївна; Бондаркова, Анна Николаевна; Bondarkova, Anna MykolaivnaБронхіальна астма (БА) є розповсюдженим захворюванням. В деяких країнах ця хвороба виступає основною причиною інвалідизаціі та смертності, опереджає навіть серцево-судинні та онкологічні захворювання. Згідно з даними ВООЗ на БА в усьому світі страждають приблизно 300 мільйонів людей. У зв’язку з урбанізацією населення у 2025 року очікується збільшення кількості хворих на БА до 400 мільйонів чоловік. Зростання захворюванності, збільшення кількості тяжких форм, резистентність до лікування та збереження на минулому рівні показників смертності зумовлюють те, що БА є важливою медичною та соціальною проблемою. БА відноситься до групи мультифакторіальних захворювань, етіологія та патогенез котрих визначається складною взаємодією факторів навколишнього середовища та генетичних факторів . При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33907