Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
3838 results
Search Results
Item Надзвичайні повноваження: проблема конституалізації(Видавничий дім«Гельветика», 2025) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті розглядаються наявні в сучасному конституціоналізмі підходи до надзвичайних повноважень і наголошується, що конституційна наука про надзвичайні повноваження традиційно зосе-реджена на проблемі інституційного суверенітету. На думку авторки, нормативна дуальність забезпечує концептуальний інструмент для управління розмежуванням між правом і політикою в конституціоналі-зації надзвичайних повноважень. Суб’єкт, що переключає режим права на режим надзвичайних повно-важень, є центральним у конституційному дискурсі щодо надзвичайних повноважень. Авторка аналізує перетворення надзвичайних повноважень з тимчасового правового механізму на постійний складник режиму національної безпеки, звертаючи увагу на нормалізацію надзвичайних повноважень і загальну сек’юритизацію конституційного порядку. Дослідниця акцентує увагу на політичній природі надзвичай-них повноважень і загрозі верховенству права їх легалізацією. Правовий статус надзвичайних повнова-жень деталізується крізь призму типології правового регулювання надзвичайних повноважень Орена Гросса та Фіоннуали Ні Аолайн. Аналізуючи модель адаптації, «business-as-usual» і надправову моделі надзвичайних повноважень, авторка відмічає, що сучасні дослідники погоджуються щодо фактичного розмежування між винятком і нормою, але мають різні погляди на нормативний характер надзвичайних повноважень. Надзвичайні повноваження, на думку авторки дослідження, керуються етикою політичної відповідальності, яка діє як окремий нормативний порядок. Питання визначення інституційного суб’єкта надзвичайних повноважень, тобто того, хто має відрізнити реальний надзвичайний стан від удаваного, визначається дослідницею як основна проблема в інституційному дизайні надзвичайних повноважень. Зроблено висновок, що конституціоналізація надзвичайних повноважень має здійснюватися за спіль-ною участю виконавчої влади, яка їх запроваджує, законодавчої влади, що їх погоджує, і судової, на яку покладається відповідальність оцінювання обґрунтованості надзвичайних повноважень у конкретній ситуації.Item Принципи інформаційного суспільства у контексті взаємодії парламенту та органів місцевого самоврядування(Видавнича група «Наукові перспективи», 2025) Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychПредставлена до уваги читача наукова робота присвячена проблематиці модернізації та інтенсифікації взаємодії національного парламенту та органів місцевого самоврядування. В основі дослідження ідея, відповідно до якої вирішення вказаної проблеми логічно здійснювати з урахуванням цифрової трансформації й формування інформаційного суспільства як глобальних трендів. Метою дослідження є визначення перспектив реалізації принципів інформаційного суспільства у контексті взаємодії парламенту та органів місцевого самоврядування. Досягнення вказаної мети зумовило завдання, по-перше, концептуалізації принципів інформаційного суспільства; по-друге, окреслення контексту взаємодії парламенту та органів місцевого самоврядування; по-третє, встановлення перспектив реалізації принципів інформаційного суспільства у контексті відповідної взаємодії. У роботі показано, що: 1) інформаційне суспільство, попри свою технологічність, залишається складно організованою соціальною системою індивідів об’єднаних спільними життєвими процесами і потребами; 2) інформаційне суспільство має потенціал забезпечення сталого економічного зростання, збільшення громадського добробуту й зміцнення демократії, але це потребує відповідної конструктивної взаємодії між суб’єктами соціально-політичних та економічних відносин. Взаємодію національного парламенту та органів місцевого самоврядування в роботі визначено як особливий тип відносин і, водночас, форму взаємоперетворюваної, синергійної та каузальної поведінки, яка заснована на системі демократичних принципів та правових норм з метою позитивного розвитку суспільно-політичних відносин у державі та суспільстві. Принциповою позицією автора є те, що вирішення завдань модернізації та інтенсифікації відповідної взаємодії пов’язано з практичним зверненням до принципів інформаційного суспільства, що їх описано у пропонованій роботі.Item Прозоре управління як умова сталого екологічного розвитку: взаємозв’язок корупції та «зеленої» економіки(Ужгородський національний університет, 2025) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychCтаття присвячена встановленню взаємозв’язку між рівнем прозорості державного управління, проявами корупції та ефективністю реалізації політики «зеленої економіки», визначенню правових та інституційних механізмів, здатних забезпечити сталий екологічний розвиток країни. З’ясовано, що «зелена» економіка є невід’ємною складовою стратегії сталого розвитку. Наведено доктринальний та нормативний зміст понять «зелена» економіка та корупція. Встановлено, що «зелена» економіка як модель екологічно збалансованого розвитку потребує ефективного, прозорого та доброчесного управління. Розкрито провідну роль держави у розвитку «зеленої» економіки через забезпечення розробки та реалізацію відповідної державної політики, координацію між інституціями та ефективний розподіл фінансових ресурсів. Зазначено, що корупція, незважаючи на зусилля держави щодо її мінімізації, залишається серйозним бар’єром, що істотно гальмує екологічні реформи, спотворює реалізацію кліматичних ініціатив, підриває довіру громадян до органів державної та місцевої влади і перешкоджає досягненню сталого зростання. Акцентовано увагу на крайніх дослідженнях результати яких свідчать про негативний вплив корупції на реалізацію державних програм, підвищення вартості проєктів, спотворення ринкових умов, зниження довіри до влади, гальмування розвитку відновлюваної енергетики тощо. Вказано на доцільність зміцнення прозорості, відкритості та підзвітності органів влади, разом із посиленням антикорупційної політики, як необхідних умов для досягнення сталого екологічного зростання та реалізації ефективної «зеленої» трансформації економіки країни. Запропоновано прийняти національну стратегію «зеленої» економіки України як першочергову умову для створення ефективної антикорупційної політики у цій сфері. Зроблено висновок, що «зелена» економіка та корупція взаємопов’язані між собою: корупція стримує впровадження «зелених» технологій, тоді як «зелена» економіка вимагає прозорості, відкритості та довіри, відповідно «зелена» трансформація зміцнює доброчесне управління.Item Формування та розвиток Русько-Української радикальної партії з кінця XIX ст. до Першої світової війни(Сумський державний університет, 2025) Губка, О.М.Русько-Українська радикальна партія стала каталізатором трансформації українського національного руху в Галичині з культурного у політичний. Її історія відображає складний процес пошуку оптимального балансу між національними й соціальними чинниками. Попри ідеологічні розколи та втрати, РУРП зуміла адаптуватися до політичних змін і залишила тривалий слід у політичній історії України, заклавши основи для наступних етапів боротьби за українську державність.Item Історія однієї сім’ї на тлі подій минулого(Сумський державний університет, 2025) Соколовська, Е.В.; Король, Віталій Миколайович; Korol, Vitalii MykolaiovychВ кожній родині її історія передається від найстарших, вже літніх людей їхнім нащадкам. Ця інформація надзвичайно важлива не лише з меморіальної точки зору. Вона є ще і цінним історичним джерелом. Спогади старих людей як яскраві ілюстрації дозволяють значно краще усвідомити сутність історичних процесів і зробити наукові дослідження значно рельєфнішими. Нами було записано спогади однієї такої хранительки родинної пам’яті в поважних літах. Це Мусіячина Надія Степанівна, яка народилася 19 березня 1949 р. в селі Козацьке Конотопського району Сумської області.Item Повоєнне Миропілля в спогадах літньої людини(Сумський державний університет, 2025) Скрипка, Д.В.; Король, Віталій Миколайович; Korol, Vitalii MykolaiovychМиропілля – велике поселення на берегах Псла з давньою історією. Зараз це мальовниче село безжалісно знищується ворожими обстрілами і перетворюється на руїни. Колись воно обов’язково відродиться. Але зараз дуже важливо зберегти пам'ять про нього. Зокрема, і про життя цього села після минулої – Другої світової – війни. Восени 2024 р. у с. Запсіллі Миропільської сільської територіальної громади нами було опитано літню людину – Скрипку Михайла Павловича. Наш респондент народився 1 вересня 1934 р. у Миропіллі, де і прожив та пропрацював значну частину свого життя. Опитування велося за спеціально розробленою анкетою-запитальником. Серед основних тем інтерв’ю центральне місце посідають стратегії виживання і ведення власного господарства в умовах повоєнної руїни та нестатків. Цінними є спогади про базарну і ярмаркову торгівлю того періоду. Через призму локальної усної історії вимальовується динаміка змін повсякденного життя і побуту села протягом повоєнної доби.Item Усне джерело з історії села Грушківки Черкаської області(Сумський державний університет, 2025) Іщенко, М.С.; Король, Віталій Миколайович; Korol, Vitalii MykolaiovychМатеріали усної історії є надзвичайно цінним історичним джерелом, яке суттєво доповнює інформацію архівних документів і дозволяє історикам проаналізувати ставлення до конкретних подій їхніх безпосередніх учасників та свідків. До вашої уваги інтерв’ю з Іваном Степановичем Марченком, який народився в 1940 р. в селі Грушківка Черкаської області. Його спогади описують повоєнне дитинство і молодість, які респондент прожив у цьому населеному пункті. Все життя працював механізатором у колгоспі. Наразі він вдівець, має трьох дітей. Тимчасово проживає у м. Лебедині, де в листопаді 2024 р. і відбулося нижченаведене інтерв’ю. В ході роботи над транскриптом особливості мови і мовлення опитуваного максимально збережені. Можливо, цей матеріал колись ще зацікавить і філологів.Item Знищення історико-культурних пам’яток як ознака культурного геноциду(Сумський державний університет, 2025) Юськів, Я.В.Ідея російського (радянського) імперіалізму залишається актуальною і по сьогодні і полягає у послідовному винищенні і асиміляції поневолених (підконтрольних) народів та знищенні їх історико- культурних надбань, аби відірвати їх від свого минулого та залишити без доказів власної ідентичності. Тому, наголошуємо на важливості збереження культурної спадщини як Сумщини, так і усієї України, для наступних поколінь українців.Item Дипломатична історія та музейна дипломатія в системі суспільно-політичних і політико-дипломатичних міждержавних відносин: інституціональний вимір публічного, ментального і соціокультурного просторів ХХІ ст.(Сумський державний університет, 2025) Ціватий, В.Г.Суспільно-політичні процеси в глобалізованому світі актуалізували питання музейної дипломатії та дипломатичної історії як інституціональної історичної пам’яті. Музейна дипломатія та сучасні освітні практики музею перетворюють його на зовсім інше культурне середовище з новими формами участі відвідувачів у різних видах музейної діяльності, у новому інституціональному та культурно- інформаційному вимірі, новому публічному просторі. Дана тенденція стає стимулом для пошуку адекватних напрямів діяльності музею, розвитку наукових підходів, що відповідають ціннісним орієнтирам сучасного суспільства. Сучасні освітні практики перетворюють музейний заклад у зовсім інший культурний простір з новими формами участі відвідувача в різних видах музейної дипломатії, музейної діяльності та публічного простору.Item Дукати: гроші чи прикраси?(Сумський державний університет, 2025) Прядко, І.В.Масштабна перебудова всього життєвого та виробничого устрою українського села за радянських часів значно прискорила відмирання багатьох традицій, включно з уявленнями та звичаями, пов'язаними з культовими прикрасами та носінням дукачів. Попри це, дукачі, а також іконки, хрестики та згарди залишаються цінними пам'ятками народної творчості. Вони є самобутніми та оригінальними мистецькими виробами, що відображають довгий і складний процес розвитку української художньої металопластики.