Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
57 results
Search Results
Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як основоположний документ у сфері митної справи(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychГоловними досягненнями ВМО є підготовка й підписання Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.) яка містить основні стандартні правила у сфері спрощення та гармонізації митних процедур. До її структури входять Загальний та Спеціальні додатки. Норми Спеціальних додатків оновленої Кіотської конвенції сформульовані у вигляді Стандартних i Рекомендованих правил. Застосування Стандартних правил, як зазначалося вище, є обов’язковим, у цьому виявляється імперативність положень оновленої Кіотської конвенції. Щодо Рекомендованих правил, то держави можуть не брати ці правила до застосування (застереження). Якщо застереження не зроблено, правила підлягають застосуванню автоматично. Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур спрямована на спрощення та гармонізацію митних процедур і зменшення кількості необхідних для митного оформлення документів. Це має на меті сприяти веденню зовнішньої торгівлі та гармонізувати митні формальності, що застосовуються в національних митних нормах. Оновлена Кіотська конвенція містить у собі як обов’язкові для держав, що приєдналися, норми, так i норми, які надають право вибору правової поведінки, чи відносять прийняття відповідного правового рішення до компетенції національного митного органу. В цьому i виявляється поєднання імперативності та диспозитивності норм цієї конвенції. Необхідно відмітити, що у межах оновленої Кіотської конвенції, механізм прийняття митних стандартів занадто складний. Функція Керівного комітету конвенції (стаття 6 оновленої Кіотської конвенції) дублюється з функцією яку має Рада Всесвітньої митної організації, яка є вищим органом цієї організації, (стаття 3 Конвенції Про створення Ради митного співробітництва) щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції. Також оновлена Кіотська конвенція не містить базових понять на яких будується цей міжнародний дого вір, а саме: «митні процедури», «спрощення митних процедур», що не сприяє повній відповідності національного митного законодавства її положеннямItem Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні: процесуальні аспекти(Ужгородський національний університет, 2019) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Бенько, А.В.У статті розглянуто питання щодо забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, досліджено світовий досвід та запропоновано шляхи щодо усунення проблемних питань у сфері забезпечення безпеки осіб у кримінальному провадженні. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Необхідно констатувати той факт, що значна кількість кримінальних правопорушень залишається нерозкритими через відмову потерпілих або свідків надавати обвинувальні показання, у зв’язку із побоюваннями впливу зі сторони обвинувачених. Тож існуюча ситуація може підірвати систему кримінальної юстиції. Міжнародною спільнотою ще з середини минулого століття було започатковано впровадження інституту захисту шляхом нормативного закріплення стандартів щодо надання гарантій особам, які надають свідчення і тим самим сприяють реалізації кримінального провадження. Можемо навести приклади найвагоміших нормативно-правових актів: Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадські й політичні права, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, положення якої покладають обов’язок уживати заходів для забезпечення захисту позивача та свідків від будь-яких форм неналежного поводження. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Ключові слова: кримінальне провадження, безпека осіб, заходи безпеки, захист, гарантії, учасники кримінального провадження, міжнародний досвід.Item Система джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychМіжнародно-правове регулювання спрощення та гармонізації митних процедур здійснюється нормами міжнародного митного права,у зв’язку з чим систему джерел їх правового регулювання доцільно розглядати у сфері міжнародного права. Статут Міжнародного суду ООН (п. 1 ст. 38), закріплює перелік таких джерел як: міжнародні конвенції; міжнародні звичаї; загальні принципи права; судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй. До трьох основних джерел міжнародного митного права, що регулюють спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері між- народної торгівлі, можна віднести такі як: міжнародні договори: конвенції, угоди (наприклад, Міжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973р., тощо); міжнародні звичаї (найвідомішим прикладом уніфікації міжнародних звичаїв, що також стосується спрощення національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності, є ІНКОТЕРМС 2010 р.); загальні правові принципи, визнані цивілізованими націями (наприклад, Генеральна угода з тарифів i торгівлі 1947 р.). Однак установлено, що, крім джерел, визначених у ст. 38 Статуту МС ООН, до допоміжних джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур можна також віднести : резолюції та рішення міжнародних організацій (наприклад: Резолюція Ради ВМО «Про Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації» 2005 р); типові (модельні) закони (наприклад, Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи ООН 2001 р.); діюча практика у сфері міжнародних митних правовідносин (наприклад, практика застосування рентгенотехніки як ефективного інструменту для виявлення контрабанди або практика здійснення співробітництва митних органів на кордонах); внутрішнє законодавство держав (наприклад, Конституція України, Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»); національна судова практика (наприклад, лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 № 720/100/13-08 про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства). Ключові слова: джерела міжнародного митного права, міжнародні договори, міжнародні звичаї, загальні правові принципи, резолюції та рішення міжнародних організацій, типові (модельні) закони, діюча митна практика, національне законодавство, національна судова практика.Item Поняття та особливості митної безпеки як складової національної безпеки України(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Каріх, Ігор Володимирович; Karikh, Ihor VolodymyrovychОднією з особливостей митної справи є те, що вона не є перманентним явищем, а постійно розвивається та зазнає суттєвих трансформаційних змін. Всі зміни які мають ключове значення для захисту національної безпеки у сфері захисту митних інтересів України повинні базуватися насамперед на науково-правових обґрунтованих дослідженнях із подальшим їх впровадженням у практичну діяльність. Події в Україні, що пов’язані із збройною агресією Російської федерації значно прискорили євроінтегрaційні процеси, які направлені на інтеграцію України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами. Особливого знaчення як для зовнішньо-, тaк і внутрішньополітичної діяльності держави нaбувaє митнa політикa держaви, якa спрямовaнa, нa зaхист митних інтересів тa зaбезпечення митної безпеки Укрaїни. Cлід звернути увагу, що реaлізaція зaвдaнь митної політики держави потребує чіткого виробленого понятійно-кaтегоріaльного aпaрaту в цій сфері, який розкривaє її сутність і може бути використаний в правовому полі, що значно полегшує роботу прaвозaстосовувaчів, сприяє підвищенню результaтів їх діяльності. Однією з фундaментaльних прaвових кaтегорій, які хaрaктеризують держaвну митну політику, можнa нaзвaти митну безпеку. Отже митна справа стає не лише інструментом зовнішньоекономічної діяльності, а й відіграє більш важливу роль. Як зазначає законодавець, головною метою митної безпеки є забезпечення захисту митних інтересів країни, отже, її суттю є забезпечення захисту життєво важливих потреб, інтересів та цінностей людини, суспільства, держави від внутрішньо- та зовнішньоекономічних загроз. Враховуючи вищезазначені умови є необхідністю проведення актуальних досліджень поняття митної безпеки як важливої складової національної безпеки України. У статті проведено науковий аналіз та узагальнено теоретичні поняття митної безпеки як складової національної безпеки держави, деяких її складових частин. Визначено місце, роль та мету митної безпеки, розглянуто статус суб’єктів забезпечення митної безпеки. Запропоновано визначати митну безпеку з позицій особливого правового порядку діяльності уповноважених суб’єктів щодо забезпечення виконання учасниками митних відносин загальнообов’язкових правил у сфері державної митної справи.Item Нормативно-правове забезпечення митної безпеки на міжнародному рівні(Видавничий дім "Інтернаука", 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychУ статті здійснено аналіз окремих елементів сучасного стану нормативно-правового регулювання митних відносин. Деталізовано понятійно-категоріальний апарат відносин митної безпеки як складової частини економічної безпеки у загальній системі державної політики України. Охарактеризовано основні доктринальні положення з проблематики міжнародного нормативно-правового забезпечення митної справи, зокрема, удосконалення організації міжнародного митного співробітництва щодо забезпечення митної безпеки у реалізації відносин національної митної політики. Встановлено необхідність реалізації заходів, спрямованих на запровадження міжнародних стандартів митної діяльності, виконання умов чинних конвенцій Всесвітньої митної організації щодо боротьби з порушеннями митних правил, контрабандою та разом з міжнародною прогресивною спільнотою реалізовувати інші заходи, що визначаються міжнародним митним правом. Запропоновано авторське визначення правової категорії безпеки як стану відсутності явної чи потенційної загрози, який досягається різними засобами захищеності від будь-якої шкоди чи інших можливих проявів небезпеки. На підставі аналізу доктринальних позицій та міжнародних конвенцій про створення Ради Митного Співробітництва, про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні порушень митного законодавства, про тимчасове ввезення запропоновано внесення змін до п. 2 статті 6 Митного кодексу України у частині внесення нового визначення категорії «митна безпека». Визначено перелік заходів, які повинна здійснювати Україна у рамках забезпечення митної безпеки з метою виконання міжнародних зобов’язань визначених законодавством міжнародне співробітництво, а також охарактеризовано завдання та напрями такого співробітництва. Вказано на необхідність подальшого дослідження питання міжнародного нормативно-правового регулювання відносин митної безпеки, зокрема, участі нашої держави у заходах міжнародного безпекового розвитку світової митної сфери.Item Засоби та способи забезпечення економічної безпеки України: правові аспекти(Сумський державний університет, 2023) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Ільченко, Б.О.Економічна безпека України є головною складовою в системі забезпечення національної безпеки країни, враховуючи потенційні внутрішні та зовнішні загрози, які можуть негативно вплинути на публічні інтереси в Україні. Економічна безпека держави є основою для належного функціонування всіх підсистем національної безпеки: політичної, соціальної, військової, екологічної, технологічної, інформаційної безпеки. Це пов’язано із тим, що без ефективного функціонування економіки, держава не здатна проводити ефективну соціальну політику, забезпечувати військово-політичну стабільність, розширювати науково-технічний потенціал та забезпечувати загальний суспільний розвиток у всіх сферах.Item Єдиний порядок митного транзиту для України: правові аспекти(Сумський державний університет, 2023) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr VasylovychПриєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту так званого «митного безвізу» є одним із наймасштабніших проєктів у національному митному законодавстві та надає можливість Україні приєднатися до міжнародного застосування електронної транзитної системи NCTS – new computerized transit system, впровадити європейські практики у здійсненні митних процедур в Україні. Але разом зі спрощенням митних процедур з ЄС, виникають проблемні питання пов’язані з імплементацією цих норм, адже суб’єкти господарської діяльності ЄС мають велечезний досвід застосування норм Конвенції, тоді як для адаптації української митної системи до нових вимог потрібен час.Item Поняття та принципи екстрадиції у кримінальному процесуальному праві(Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Сенченко, С.М.Екстрадиція осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджених судом іноземної держави, для кримінального переслідування або виконання вироку, а також передача осіб, засуджених до позбавлення волі, для відбування покарання в державі, громадянами яких вони є, визнається найважливішим видом міжнародного співробітництва у сфері кримінального судочинства, що дозволяє забезпечити незворотність притягнення осіб до відповідальності, призначення покарання, соціальну реабілітацію засуджених осіб. Особливого значення інститут екстрадиції набуває в умовах глобалізації, інтеграції, міграції населення та зростання рівня організованої транснаціональної злочинності.Item Інститут присяжних у кримінальному судочинстві України(Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Кучмістенко, О.В.Присяжні засідателі мають вагоме значення у кримінальному судочинстві, які разом із професійними суддями впливають на вирішення подальшої долі людей. Участь присяжних засідателів у кримінальному судочинстві є гарантією законності останнього та сприяє його об’єктивності, але задля того, щоб така робота була ефективною, потрібно якісно підійти до питання правового, матеріального та практичного регулювання участі лави присяжних у кримінальному процесі. Нині, інститут присяжних у нашій країні лише стає на свій шлях зміцнення у судовій системі, тому зосередивши увагу та доклавши певних зусиль суд присяжних в Україні стане одним із розвинених демократичних елементів системи правосуддя.Item Процесуальний статус слідчого судді: процесуальні аспекти(Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr VasylovychНеобхідність охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження в Україні, а також забезпечення неупередженого та ефективного розслідування зумовлюють розробку та запровадження нових правових інститутів для вдосконалення системи кримінальних процесуальних гарантій. (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Сам е на інститут сідчого судді у кримінальному процесі покладено здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження на стадії досудового розслідування. Термін «слідчий суддя» та його процесуальний статус визначені у пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з яким ним є суддя суду першої ін- станції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, перед- баченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, – голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.