Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
75 results
Search Results
Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як основоположний документ у сфері митної справи(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychГоловними досягненнями ВМО є підготовка й підписання Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.) яка містить основні стандартні правила у сфері спрощення та гармонізації митних процедур. До її структури входять Загальний та Спеціальні додатки. Норми Спеціальних додатків оновленої Кіотської конвенції сформульовані у вигляді Стандартних i Рекомендованих правил. Застосування Стандартних правил, як зазначалося вище, є обов’язковим, у цьому виявляється імперативність положень оновленої Кіотської конвенції. Щодо Рекомендованих правил, то держави можуть не брати ці правила до застосування (застереження). Якщо застереження не зроблено, правила підлягають застосуванню автоматично. Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур спрямована на спрощення та гармонізацію митних процедур і зменшення кількості необхідних для митного оформлення документів. Це має на меті сприяти веденню зовнішньої торгівлі та гармонізувати митні формальності, що застосовуються в національних митних нормах. Оновлена Кіотська конвенція містить у собі як обов’язкові для держав, що приєдналися, норми, так i норми, які надають право вибору правової поведінки, чи відносять прийняття відповідного правового рішення до компетенції національного митного органу. В цьому i виявляється поєднання імперативності та диспозитивності норм цієї конвенції. Необхідно відмітити, що у межах оновленої Кіотської конвенції, механізм прийняття митних стандартів занадто складний. Функція Керівного комітету конвенції (стаття 6 оновленої Кіотської конвенції) дублюється з функцією яку має Рада Всесвітньої митної організації, яка є вищим органом цієї організації, (стаття 3 Конвенції Про створення Ради митного співробітництва) щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції. Також оновлена Кіотська конвенція не містить базових понять на яких будується цей міжнародний дого вір, а саме: «митні процедури», «спрощення митних процедур», що не сприяє повній відповідності національного митного законодавства її положеннямItem Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні: процесуальні аспекти(Ужгородський національний університет, 2019) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Бенько, А.В.У статті розглянуто питання щодо забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, досліджено світовий досвід та запропоновано шляхи щодо усунення проблемних питань у сфері забезпечення безпеки осіб у кримінальному провадженні. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Необхідно констатувати той факт, що значна кількість кримінальних правопорушень залишається нерозкритими через відмову потерпілих або свідків надавати обвинувальні показання, у зв’язку із побоюваннями впливу зі сторони обвинувачених. Тож існуюча ситуація може підірвати систему кримінальної юстиції. Міжнародною спільнотою ще з середини минулого століття було започатковано впровадження інституту захисту шляхом нормативного закріплення стандартів щодо надання гарантій особам, які надають свідчення і тим самим сприяють реалізації кримінального провадження. Можемо навести приклади найвагоміших нормативно-правових актів: Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадські й політичні права, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, положення якої покладають обов’язок уживати заходів для забезпечення захисту позивача та свідків від будь-яких форм неналежного поводження. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Ключові слова: кримінальне провадження, безпека осіб, заходи безпеки, захист, гарантії, учасники кримінального провадження, міжнародний досвід.Item Система джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychМіжнародно-правове регулювання спрощення та гармонізації митних процедур здійснюється нормами міжнародного митного права,у зв’язку з чим систему джерел їх правового регулювання доцільно розглядати у сфері міжнародного права. Статут Міжнародного суду ООН (п. 1 ст. 38), закріплює перелік таких джерел як: міжнародні конвенції; міжнародні звичаї; загальні принципи права; судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй. До трьох основних джерел міжнародного митного права, що регулюють спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері між- народної торгівлі, можна віднести такі як: міжнародні договори: конвенції, угоди (наприклад, Міжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973р., тощо); міжнародні звичаї (найвідомішим прикладом уніфікації міжнародних звичаїв, що також стосується спрощення національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності, є ІНКОТЕРМС 2010 р.); загальні правові принципи, визнані цивілізованими націями (наприклад, Генеральна угода з тарифів i торгівлі 1947 р.). Однак установлено, що, крім джерел, визначених у ст. 38 Статуту МС ООН, до допоміжних джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур можна також віднести : резолюції та рішення міжнародних організацій (наприклад: Резолюція Ради ВМО «Про Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації» 2005 р); типові (модельні) закони (наприклад, Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи ООН 2001 р.); діюча практика у сфері міжнародних митних правовідносин (наприклад, практика застосування рентгенотехніки як ефективного інструменту для виявлення контрабанди або практика здійснення співробітництва митних органів на кордонах); внутрішнє законодавство держав (наприклад, Конституція України, Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»); національна судова практика (наприклад, лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 № 720/100/13-08 про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства). Ключові слова: джерела міжнародного митного права, міжнародні договори, міжнародні звичаї, загальні правові принципи, резолюції та рішення міжнародних організацій, типові (модельні) закони, діюча митна практика, національне законодавство, національна судова практика.Item Organization of operation of courts and prosecutor’s officein terms of martial law: experience of Ukraine(Universidade Católica de Petrópolis, 2024) Holodnyk, Y.; Boiko, V.; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Glukh, M.; Chudyk, N.; Podkopaev, S.; Vasylenko, M.Надзвичайно актуальним є питання організації роботи суду та прокуратури в умовах воєнного стану. Відтоді Україна вперше за багато років зіткнулася з проблемою, пов’язаною з необхідністю реорганізації діяльності судів і прокуратури для продовження виконання своїх функцій в умовах збройної агресії. Нинішня ситуація показала, що українська судова система та прокуратура не були належним чином готові до війни. Яскравим підтвердженням є відсутність заздалегідь розроблених чітких планів чи програм функціонування суду та прокуратури в умовах війни чи надзвичайної ситуації. Тому набутий досвід роботи органів судів і прокуратури в умовах гострої фази російсько-української війни може бути корисним для інших країн. Вирішення існуючих проблем із забезпеченням справедливого суду в мирний час ускладнювалося низкою додаткових викликів, викликаних війною. Тому перед Україною постало подвійне завдання: по-перше, забезпечити функціонування судової системи в умовах воєнного стану, по-друге, продовжити виконання своїх зобов’язань щодо впровадження судової реформи, що є необхідною умовою для приєднання України до Європейський Союз. Автори статті дослідили основні проблеми організації діяльності судів і органів прокуратури в умовах воєнного стану та запропонували можливі шляхи їх вирішення.Item Сучасні підходи та інноваційні методи боротьби з контрабандою в діяльності митних органів(Видавничий дім "Інтернаука", 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Каріх, Ігор Володимирович; Karikh, Ihor VolodymyrovychУ статті досліджено сучасні підходи та інноваційні методи боротьби з контрабандою, що застосовуються в діяльності митних органів для забезпечення митної безпеки, як складової національної безпеки України. Автори аналізують новітні технології, які допомагають підвищити ефективність виявлення, попередження та протидії незаконному переміщенню товарів через державні кордони. Основну увагу зосереджено на впровадженні цифровізації, автоматизації процесів та використанні аналітичних інструментів, таких як штучний інтелект і машинне навчання, для моніторингу ризиків і моделювання поведінкових патернів контрабандистів. Розглянуто переваги використання великих даних (Big Data) у поєднанні з системами прогнозування для виявлення аномалій у товаропотоках та оптимізації процесу перевірки. Також у статті підкреслюється важливість інтеграції міжнародних баз даних і посилення співпраці між митними органами різних країн для більш ефективного обміну інформацією щодо потенційних загроз. Аналізуються успішні приклади використання блокчейн-технологій для забезпечення прозорості ланцюгів поставок, що дозволяє відслідковувати кожен етап руху товарів і запобігати підробкам та контрабанді. Мета. Мета цієї статті полягає у дослідженні сучасних тенденцій у сфері контрабанди, оцінка ефективності традиційних методів боротьби з нею та розробка пропозицій щодо вдосконалення діяльності митних органів з використанням інноваційних технологій та підходів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження є: 1) нормативно-правове забезпечення діяльності митних органів щодо протидії проявам контрабанди; 2) наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних авторів у сфері забезпечення митної безпеки України. В процесі проведеного дослідження було використано наступні наукові методи: аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення та групування, формалізації, логічного узагальнення результатів (формулювання висновків). Результати. У результаті дослідження зроблено висновок, що комплексний підхід до протидії контрабанді, який включає використання інноваційних технологій, вдосконалення методів аналізу та посилення міжнародної співпраці, значно підвищує ефективність діяльності митних органів та сприяє безпеці економічних кордонів держави. Перспективи. З появою нових технологій та змін у міжнародній торгівлі, виникають нові виклики в діяльності митних органів, в подальших наукових дослідженнях пропонується зосередити увагу на впровадженні новітніх технологій у діяльності митних органів, направлених на попередження та виявлення контрабанди, а саме, використання штучного інтелекту у їх діяльності. Це надасть змогу розробити сучасні методи боротьби з контрабандою.Item Common customs transit procedure for Ukraine: legal aspects(Visegrad Journal on Human Rights, 2023) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychСтаття присвячена дослідженню актуальних питань щодо приєднання України до норм Конвенції про спільний транзит та особливостей їх реалізації. З 1 жовтня 2022 року в Україні набули чинності положення Конвенції про процедуру спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами, що означає запровадження режиму спільного транзиту (NCTS), або так званої «митниці». безвіз». Це означає, що українські підприємства та перевізники мають право перевозити товари по всій території Європи за стандартизованими процедурами, тобто на одне перевезення потрібна лише одна декларація та одна гарантія. Процес приєднання України до Конвенції про порядок спільного транзиту розпочався одразу після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом і тривав досить інтенсивним графіком навіть під час повномасштабного військового вторгнення Росії. Наразі митне законодавство України та розроблені процедури повністю відповідають Митному кодексу Європейського Союзу. Приєднання України до положення Конвенції про процедуру спільного транзиту дає Україні можливість приєднатися до міжнародного застосування електронної транзитної системи NCTS – нової комп’ютеризованої транзитної системи та імплементувати європейські практики у здійсненні митної справи в Україні та слід позитивно вплинуть на покращення логістики та підвищення конкурентоспроможності українських товарів у Європі. максимально спрощує міжнародне переміщення вантажів з 35 країнами-учасницями конвенції, вантаж може перетинати кордони кількох країн за одним транзитним документом, що заощадить час та кошти на оформлення документів та виконання інших митних процедур, мінімізує корупційні ризики під час оформлення документів та переміщення товарів. Ключові слова: конвенція, процедура спільного транзиту, уніфікація митних процедур, спрощення та гармонізація митних процедур, європейські стандарти спрощення митної процедури.Item Правові аспекти проведення слідчо розшукових дій, пов’язаних з проникненням в житло(Ужгородський національний університет, 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Голоха, А.Р.Право на недоторканність житла є однією з фундаментальних засад демократичного суспільства та принципу верховенства права. У роботі докладно аналізується конституційне право на недоторканність житла в Україні та його реалізація на практиці. Ґрунтовно розглядаються відповідні норми Конституції України, Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та інших нормативно-правових актів щодо умов законного і незаконного втручання у житло чи інше володіння особи. Детально проаналізовано випадки виправданого обмеження державними органами права на недоторканність житла задля забезпечення громадської безпеки, запобігання злочинам чи охорони публічного порядку. Аналізуючи низку постанов Пленуму Верховного Суду України щодо тлумачення понять "проникнення", "житло" та "інше володіння особи" в контексті кримінальної відповідальності за порушення недоторканності житла. Зокрема, детально розглянуто визначення "проникнення" у постановах Пленуму ВС СРСР 1983 р. та Пленуму ВС УРСР 1984 р. Проаналізовано також низку судових рішень щодо кваліфікації дій правоохоронців як "проникнення у житло". Окремий підрозділ присвячено детальному аналізу правового регулювання та судової практики щодо обмеження права на недоторканність житла в США, Канаді та країнах ЄС. Зокрема, проаналізовано практику Верховного Суду США щодо проникнення в житло без ордеру за певних умов, порівняно з відповідними нормами Основного Закону ФРН та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі дослідження зроблено висновок щодо необхідності забезпечення належного балансу між реалізацією правоохоронної функції держави та гарантуванням конституційного права на недоторканність житла відповідно до європейських стандартів у сфері прав людини. На основі проведеного дослідження сформульовано низку конкретних пропозицій для вдосконалення положень КПК України та оперативно-розшукового законодавства з метою чіткішого регламентування підстав і процедури можливого обмеження права на недоторканність житла відповідно до європейської практики. Загалом у роботі комплексно проаналізовано чинне законодавство, що регулює право на недоторканність житла в Україні, та практику його застосування у порівнянні з міжнародним досвідом. Сформульовано конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та практики його реалізації з урахуванням європейських стандартів у цій сфері.Item Поняття та особливості митної безпеки як складової національної безпеки України(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Каріх, Ігор Володимирович; Karikh, Ihor VolodymyrovychОднією з особливостей митної справи є те, що вона не є перманентним явищем, а постійно розвивається та зазнає суттєвих трансформаційних змін. Всі зміни які мають ключове значення для захисту національної безпеки у сфері захисту митних інтересів України повинні базуватися насамперед на науково-правових обґрунтованих дослідженнях із подальшим їх впровадженням у практичну діяльність. Події в Україні, що пов’язані із збройною агресією Російської федерації значно прискорили євроінтегрaційні процеси, які направлені на інтеграцію України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору, розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами. Особливого знaчення як для зовнішньо-, тaк і внутрішньополітичної діяльності держави нaбувaє митнa політикa держaви, якa спрямовaнa, нa зaхист митних інтересів тa зaбезпечення митної безпеки Укрaїни. Cлід звернути увагу, що реaлізaція зaвдaнь митної політики держави потребує чіткого виробленого понятійно-кaтегоріaльного aпaрaту в цій сфері, який розкривaє її сутність і може бути використаний в правовому полі, що значно полегшує роботу прaвозaстосовувaчів, сприяє підвищенню результaтів їх діяльності. Однією з фундaментaльних прaвових кaтегорій, які хaрaктеризують держaвну митну політику, можнa нaзвaти митну безпеку. Отже митна справа стає не лише інструментом зовнішньоекономічної діяльності, а й відіграє більш важливу роль. Як зазначає законодавець, головною метою митної безпеки є забезпечення захисту митних інтересів країни, отже, її суттю є забезпечення захисту життєво важливих потреб, інтересів та цінностей людини, суспільства, держави від внутрішньо- та зовнішньоекономічних загроз. Враховуючи вищезазначені умови є необхідністю проведення актуальних досліджень поняття митної безпеки як важливої складової національної безпеки України. У статті проведено науковий аналіз та узагальнено теоретичні поняття митної безпеки як складової національної безпеки держави, деяких її складових частин. Визначено місце, роль та мету митної безпеки, розглянуто статус суб’єктів забезпечення митної безпеки. Запропоновано визначати митну безпеку з позицій особливого правового порядку діяльності уповноважених суб’єктів щодо забезпечення виконання учасниками митних відносин загальнообов’язкових правил у сфері державної митної справи.Item Застава як запобіжних захід у кримінальному провадженні: процесуально-правові аспекти(Ужгородський національний університет, 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Шульга, М.О.У статті розглянуто роль та значення застави як запобіжного заходу в кримінальному провадженні. Досліджено процесуальні та правові аспекти застосування цього запобіжного заходу, а також розглянуто проблеми, що виникають у зв'язку з його застосуванням. Детально проаналізовано процесуальні та правові аспекти застави, зокрема її призначення, механізми застосування та обмеження. Зосереджено увагу на дослідженні механізмів визначення застави, її ролі у попередженні злочинів та впливу на кримінальне провадження. Проаналізовано процедури призначення застави з урахуванням ризиків, що виникають через можливе необережне чи несправедливе застосування цього запобіжного заходу. Узято до уваги ризики, пов'язані з можливим неправильним чи необгрунтованим використанням цього запобіжного заходу. Виявлені можливі недоліки у призначенні застави, які можуть призвести до порушення прав особи, підозрюваної у злочині. Описано необхідність удосконалення законодавства для визначення процедур встановлення легальності походження заставних коштів, що є актуальним питанням у кримінальному провадженні. Зокрема, звернута увага на рішення Європейського суду з прав людини в справі "В. проти Швейцарії" щодо відмови у застосуванні застави в разі, якщо особа, яка пропонує кошти, не забезпечує відповідних доказів їх легальності. Для забезпечення прозорості та ефективності запобіжних заходів важливо встановити механізми перевірки походження коштів, використовуваних як застава. Це сприятиме уникненню ситуацій, де джерело коштів залишається невідомим або коли особа, яка вносить заставу, має сумнівну репутацію, що може порушити законність цих коштів. Висвітлено проблеми у застосуванні застави, таких як можливість дискримінації, відсутність однакового стандарту призначення, а також можливість використання застави для тиску на підозрюваних чи обвинувачених. Акцентовано увагу на важливості збалансованого підходу до застосування застави у кримінальному провадженні, де враховуються індивідуальні обставини кожної справи та забезпечується рівновага між інтересами правосуддя та захистом прав підозрюваних чи обвинувачених осіб. Зроблено висновки та запропоновано рекомендації для вдосконалення законодавства та практики застосування застави, спрямовані на підвищення ефективності правосуддя та забезпечення рівних умов для усіх учасників кримінального процесу. Аналіз може слугувати основою для подальших досліджень та поліпшень у цій сфері.Item До питання специфіки кримінальних проваджень щодо неповнолітніх(Ужгородський національний університет, 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Ткаченко, О.А.Стаття присвячена дослідженню специфіки кримінальних проваджень за участі неповнолітніх осіб, в контексті норм національного законодавства та окремих наукових праць. Встановлено, що особливе процесуальне становище дітей в кримінальному судочинстві детерміноване віковими особливостями даних субʼєктів. Розглянуто актуальні міжнародні стандарти, що стосуються порядку кримінальної процесуальної діяльності у провадженнях за участю неповнолітніх осіб. Відмічається, що на національному рівні специфіка проваджень у справах неповнолітніх репрезентується насамперед у відокремленості законодавчого регулювання кримінальних процесуальних відносин за участі даних індивідів, про що свідчать положення глави 38 Кримінального процесуального кодексу України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх». У ході дослідження було проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо найбільш проблемних питань, пов'язаних з процесуальними особливостями кримінальних проваджень щодо осіб, які не досягли повноліття. В результаті комплексного аналізу правових норм кримінально-процесуального законодавства було доведено, що окремі процедури та правила кримінального судочинства адаптуються саме до потреб неповнолітніх, хоча їхнім базисом є загальні правові норми. Зокрема про даний факт свідчить дуалістичне представництво інтересів неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого, особливий субʼєктний склад учасників провадження у кримінальних справах щодо неповнолітніх та окремі специфічні аспекти як на стадії досудового розслідування злочинів неповнолітніх, так і під час подальшого судового провадження. Також в статті було визначено ряд проблематичних аспектів пов'язаних з реалізацією даних положень на практичному рівні, в контексті чого запропоновано внесення певних доповнень та змін до Кримінально-процесуального кодексу України. Вважається за необхідне закріпити спеціальні засади кримінального провадження щодо неповнолітніх осіб на законодавчому рівні у вигляді окремої статті. У висновку акцентовано увагу на тому, що незважаючи на наявність окремих недоліків в правовому регулюванні провадження у справах щодо неповнолітніх, кримінально-процесуальне законодавство України розвивається в правильному напрямі.