Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
12 results
Search Results
Item Міжнародні стандарти діяльності митних служб та шляхи їх реалізації в Україні(Baltija Publishing, 2024) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii IvanovychВ умовах глобалізації та зростання міжнародної торгівлі важливим фактором розвитку економіки держави стає імплементація міжнародних стандартів діяльності митних служб. Це дозволить не лише полегшити процес переміщення товарів через кордон, але й сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості країни та її інтеграції до світового економічного простору. Треба зазначити, що міжнародні стандарти діяльності митних служб це група договірних принципів, які починають діяти між державами коли ті взяли на себе зобов’язання їх дотримуватись. Головну роль у приведенні діяльності митних служб до міжнародних стандартів відіграє та продовжує відігравати Всесвітня митна організація (ВМО). Дана міжнародна організація формує єдині міжнародні стандарти, які інші держави не можуть не враховувати під час формування національного митного законодавства, навіть за умови, що ці держави не є членами вищезазначеної організації. Треба зазначити, що діяльність ВМО щодо зближення правових систем у сфері митної діяльності є одним з основних її напрямків. Не менш важливу роль у приведенні діяльності митних служб до міжнародних стандартів відіграють також Організація Об’єднаних Націй (ООН), Світова організація торгівлі (СОТ) а також регіональні міжнародні організації та економічні інтеграційні об’єднання (наприклад, ЄС, НАФТА, АСЕАН, та ін.) До основних міжнародних стандартів діяльності митних служб можна віднести ті, які розроблені в межах ВМО, а саме : Міжнародну конвенцію про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973 р., в редакції Протоколу 1999 р. (оновлена Кіотська конвенція) ; Рамкові стандарти безпеки та полегшення світової торгівлі Всесвітньої митної організації 2005 р.; Декларацію про сумлінність митних службовців 1993 р4 Зазначені стандарти визначають принципи та методи роботи митних органів, спрямовані на: спрощення та прозорість митних процедур; застосування ризик-орієнтованого підходу до митного контролю; мінімізацію адміністративного тягаря для бізнесу; максимальне використання інформаційних технологій; підвищення співпраці між митними органами різних країн; прозорість відносин працівників митниці з іншими учасниками митних процедур; практичні й однозначні правила поведінки працівників митниці під час виконання службових обов’язків.Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як основоположний документ у сфері митної справи(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychГоловними досягненнями ВМО є підготовка й підписання Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур від 18 травня 1973 р. (у редакції Брюссельського протоколу 1999 р.) яка містить основні стандартні правила у сфері спрощення та гармонізації митних процедур. До її структури входять Загальний та Спеціальні додатки. Норми Спеціальних додатків оновленої Кіотської конвенції сформульовані у вигляді Стандартних i Рекомендованих правил. Застосування Стандартних правил, як зазначалося вище, є обов’язковим, у цьому виявляється імперативність положень оновленої Кіотської конвенції. Щодо Рекомендованих правил, то держави можуть не брати ці правила до застосування (застереження). Якщо застереження не зроблено, правила підлягають застосуванню автоматично. Міжнародної конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур спрямована на спрощення та гармонізацію митних процедур і зменшення кількості необхідних для митного оформлення документів. Це має на меті сприяти веденню зовнішньої торгівлі та гармонізувати митні формальності, що застосовуються в національних митних нормах. Оновлена Кіотська конвенція містить у собі як обов’язкові для держав, що приєдналися, норми, так i норми, які надають право вибору правової поведінки, чи відносять прийняття відповідного правового рішення до компетенції національного митного органу. В цьому i виявляється поєднання імперативності та диспозитивності норм цієї конвенції. Необхідно відмітити, що у межах оновленої Кіотської конвенції, механізм прийняття митних стандартів занадто складний. Функція Керівного комітету конвенції (стаття 6 оновленої Кіотської конвенції) дублюється з функцією яку має Рада Всесвітньої митної організації, яка є вищим органом цієї організації, (стаття 3 Конвенції Про створення Ради митного співробітництва) щодо внесення змін та доповнень до оновленої Кіотської конвенції. Також оновлена Кіотська конвенція не містить базових понять на яких будується цей міжнародний дого вір, а саме: «митні процедури», «спрощення митних процедур», що не сприяє повній відповідності національного митного законодавства її положеннямItem Система джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур у сфері міжнародної торгівлі(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii Ivanovych; Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr VasylovychМіжнародно-правове регулювання спрощення та гармонізації митних процедур здійснюється нормами міжнародного митного права,у зв’язку з чим систему джерел їх правового регулювання доцільно розглядати у сфері міжнародного права. Статут Міжнародного суду ООН (п. 1 ст. 38), закріплює перелік таких джерел як: міжнародні конвенції; міжнародні звичаї; загальні принципи права; судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй. До трьох основних джерел міжнародного митного права, що регулюють спрощення та гармонізацію митних процедур у сфері між- народної торгівлі, можна віднести такі як: міжнародні договори: конвенції, угоди (наприклад, Міжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур 1973р., тощо); міжнародні звичаї (найвідомішим прикладом уніфікації міжнародних звичаїв, що також стосується спрощення національних митних процедур у зовнішньоторговельній діяльності, є ІНКОТЕРМС 2010 р.); загальні правові принципи, визнані цивілізованими націями (наприклад, Генеральна угода з тарифів i торгівлі 1947 р.). Однак установлено, що, крім джерел, визначених у ст. 38 Статуту МС ООН, до допоміжних джерел міжнародно-правового регулювання спрощення та гармонізації митних процедур можна також віднести : резолюції та рішення міжнародних організацій (наприклад: Резолюція Ради ВМО «Про Рамкові стандарти безпеки та полегшення всесвітньої торгівлі Всесвітньої митної організації» 2005 р); типові (модельні) закони (наприклад, Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи ООН 2001 р.); діюча практика у сфері міжнародних митних правовідносин (наприклад, практика застосування рентгенотехніки як ефективного інструменту для виявлення контрабанди або практика здійснення співробітництва митних органів на кордонах); внутрішнє законодавство держав (наприклад, Конституція України, Митний кодекс України, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»); національна судова практика (наприклад, лист Вищого адміністративного суду України від 23.04.2008 № 720/100/13-08 про деякі питання практики вирішення справ, пов'язаних із застосуванням митного законодавства). Ключові слова: джерела міжнародного митного права, міжнародні договори, міжнародні звичаї, загальні правові принципи, резолюції та рішення міжнародних організацій, типові (модельні) закони, діюча митна практика, національне законодавство, національна судова практика.Item Шляхи реалізації міжнародних стандартів в діяльності митної служби України(Сумський державний університет, 2024) Денисенко, Сергій Іванович; Denysenko, Serhii IvanovychУкраїна як суб’єкт міжнародних митних правовідносин бере активну участь у впровадженні міжнародних стандартів діяльності митних служб. Європейські стандарти митної діяльності є дуже корисними для України, як країни-кандидата до ЄС. На даний час, «митні прототипи» (customs blueprints) являються мінімальними стандартами для митних служб, що спрямовані на розвиток і реалізацію механізму спрощення процедур торгівлі та для зменшення витрат, інформації, документації та часу, необхідного для митних формальностей.Item Міжнародна конвенція про спрощення та гармонізацію митних процедур як базовий міжнародний договір у сфері митної справи(Сумський державний університет, 2023) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychМіжнародна конвенція про спрощення i гармонізацію митних процедур (далі – Кіотська конвенція) від 18 травня 1973 р. є одним із основоположних документів у сфері митної справи, що передбачає створення єдиних принципів митної політики. На сьогодні членами Кіотської конвенції є 82 держави світу (серед яких держави ЄС, США, Китай, Канада, Японія, Україна та ін.). Абсолютно можна погоджуватися з думкою, К. К. Сандровського про те, що Кіотська конвенція без перебільшення вважається своєрідним кодексом поведінки держав у митних відносинах. Треба зазначити, що положення Кіотської конвенції (оновленої) містять у собі поєднання імперативного та диспозитивного методів правового регулювання.Item Reinforcement of the European Union values(Sumy State University, 2022) Kolesnik, N.D.; Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychIn 2007, the Treaty makers ennobled the former fundamental principles of the Treaty on European Union as European values. Respect for human dignity, freedom, democracy, equality, rule of law and the protection of human rights have henceforth transcended the sphere of ‘merely’ legal matters. They have been posited as widely shared and deeply rooted normative orientations and thus the true foundations of the common European house. This step was probably meant to tap a new source of legitimacy and stability.Item Особливості методів викладання курсу «Міжнародне публічне право» для підготовки спеціалістів у галузі юриспруденції(Сумський державний університет, 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychМіжнародне право займає особливе місце серед галузей права та юридичних наук, що регулює міждержавні відносини, яка суттєво відрізняється від системи внутрішньодержавного (національного) права. При цьому вищі навчальні заклади, враховуючи профільні особливості, самостійно визначають завдання та методику викладання курсу «Міжнародне публічне право».Item Проблеми застосування норм міжнародного гуманітарного права в сучасних збройних конфліктах(Сумський державний університет, 2022) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychСучасне міжнародне право забороняє використання збройної агресії проти будь-якої суверенної держави. Так, статтею 2 п.4 Статуту ООН визначено, що: "…всі члени Організації Об’єднаних Націй утримуються в їх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй…". В міжнародному праві визначення самого поняття "агресія" міститься в Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН 1974 року. Відповідно до зазначеної вище Резолюції, агресією є застосування військової сили державою проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави або в будь-який інший спосіб, несумісний із Статутом ООН.Item Актуальні проблеми визнання та виконання іноземних судових рішень в Україні(Сумський державний університет, 2020) Двойних, В.В.; Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychЗгідно із Законом України «Про визнання і виконання в Україні рішень іноземних судів» [1] під рішенням іноземних судів розуміється рішення іноземних судів у цивільних, трудових, сімейних справах, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується конфіскації майна та відшкодування шкоди потерпілим, а також рішення іноземних арбітражів та акти інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних, трудових, сімейних справ, що набули чинності й підлягають визнанню та виконанню на території України відповідно до міжнародних договорів України. Визнання рішення іноземного суду – це поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України, а його виконання – це застосування засобів примусового виконання, аналогічних до виконання рішень державних українських судів.Item Проблеми міжнародно-правового регулювання застосування бойових роботів у сучасних збройних конфліктах(Сумський державний університет, 2020) Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychВ наші дні людське життя має найвищу цінність, тому під час збройних конфліктів більшість держав намагаються зменшити людські втрати усіма можливими способами. На допомогу державам приходить науково-технічний прогрес, який має великий вплив як на умови ведення бойових дій, так і на розвиток військово-промислового комплексу. Одним з результатів такого розвитку стала поява на полі збройного протистояння бойових роботів (дронів). На даний час бойові роботи (дрони) стоять на озброєнні більшості армій світу і мають саме різне призначення. Але їх об’єднує те, що завданнями цих машин є виконання спеціальних бойових операцій, потенційно небезпечних для людини. Іншими словами, бойовий робот (дрон) – це автономний апарат, запрограмований на рішення бойових задач в небесах, на землі і на морі. Причому автономність бойового застосування бойових роботів (дронів) означає, що за ними зберігається цілком певна можливість дій без контролю з боку людини.