Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 21
  • Item
    Медіаційна процедура, як спосіб вирішення податкових спорів між представниками приватного бізнесу (субʼєктами підприємницької діяльності) та державою
    (Спеціалізоване видавництво "ЮНЕСКО Соціо", 2022) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Необхідність проведення податкових реформ для досягнення консенсусу між приватним бізнесом та державою є невід’ємною складовою розвитку економіки на сьогодні, оскільки проблематика питання щодо оподаткування, завжди є актуальною, зміст проблемного питання виявляється наступним чином: “представники державної влади хочуть збільшити розмір сплати податків, а суб’єкти підприємницької діяльності не розуміють навіщо платити більше”. Для вирішення цього проблемного питання важливим є застосування прогресивних та ефективних способів та механізмів вирішення спорів, з метою досягнення консенсусу між приватним бізнесом та державою, одним з яких може стати податкова медіація. Такий механізм уже активно використовується у країнах з найрозвинутішими економіка та верховенством права, серед них Бельгія, США, Велика Британія, Нідерланди, Канада, Німеччина, досвід яких і використаний у статті. При цьому, сам інститут медіації вже існує в Україні на законодавчому рівні з грудня 2021 року, тому має величезні перспективи розвитку, оскільки імплементовано його не в усі сфери суспільного життя, а робота над недоліками Закону за остнній рік була не на часі. Сам інститут медіації існував в Україні неформально з часів незалежності держави, люди завжди хотіли знаходити компроміси, при цьому ці компроміси мають фіксуватися та мати силу, рівну судовому рішенню, щоб ні одна зі сторін не мала можливості відходити від домовленостей. Так, фактично всі розуміють що є домовленості в багатьох ситуаціях між державою та біз- несом, але переважно зараз усі ці домовленості є тіньовими та мають корупційну складову, має створюватись майданчик, де бізнес зможе знаходити компроміси з державою, при цьому публічно та справедливо. Іноземний досвід провідних країн світу розглядається з боку практичного застосування в Україні відповідно до наших реалій сьогодення. Визначено позитивні ефекти податкової медіації, що мають вплив як на податкові органи, так і на платників податків. Детально проаналізовано позитивні та негативні фактори використання податкової медіації, з урахуванням досвіду зарубіжних країн, у яких правова практика оподаткування має надзвичайно багатий інструментарій альтернативного вирішення податкових спорів між суб’єктами підприємницької діяльності та представниками державної влади. Розроблено пропозиції щодо врегулювання механізму податкової медіації на законодавчому рівні.
  • Item
    Принцип верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України
    (Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО СОЦІО», 2023) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna
    Стаття присвячена визначенню змісту принципу верховенства права в практиці Європейського суду з прав людини та законодавстві України. З’ясовано, що принцип верховенства права взаємопов’язаний з правами людини та демократією, відповідно означений принцип є фундаментальним не лише у забезпеченні дотримання та захисту прав людини, але й подолання прогалин у національному законодавстві. Визначено, що принцип верховенства права утілений в положеннях Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також продемонстроване у низці рішень Європейського суду з прав людини. Останні є важливим джерелом тлумачення принципу верховенства права та правильного його застосування судами України під час відправлення правосуддя. Встановлено, що в вітчизняний науковий обіг верховенство права увійшло з прийняттям Конституції України, водночас про цей принцип йде мова в низці нормативно-правових актів та рішень суду, зокрема Кодексі адміністративного судочинства України, рішеннях Конституційного Суду України тощо. З’ясовано, що останній вживає щодо даного поняття досить абстрактну формулу: «верховенство права – це панування права у суспільстві», тоді як природно-правові, євроінтеграційні та міжнародно-правові аспекти значення принципу верховенства права ширші. Акцентовано на відмінностях принципу «верховенства права» та принципу «верховенства закону». Наведено елементи принципу верховенства права. Особливу увагу приділено змісту правової визначеності як однієї з умов ефективної дії верховенства права. З’ясовано, що правова визначеність вимагає не лише передбачуваності до закону та законодавчої політики, але й поваги до остаточного рішення суду. Зроблено висновок, що лише разі забезпечення державою на практиці всіх елементів принципу верховенства права можна стверджувати про реалізацію принципу верховенства права загалом, що дозволить розв’язати низку проблем правової системи держави.
  • Item
    Етика спілкування медіаторів
    (Сумський державний університет, 2024) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Медіатор є важливою частиною процесу медіації. Ураховуючи всі повноваження медіатора при вирішенні конфліктних ситуацій підвищується роль його етики – моральних принципів. До етичних принципів медіаторів можна віднести пріоритетність надання підтримки, відповідальність, реінтеграція (відновлення), розв’язання конфліктної ситуації, тобто оцінки наслідків та впливу аморального вчинку на життя людини, а також чесність, відкритість, проактивність, гуманізм, законність, професійність. Галузь потребує розвитку та імплементації європейських норм задля ефективної дії.
  • Item
    Конституційна відповідальність як вид юридичної відповідальності: проспективний та ретроспективний аспекти
    (ЮНЕСКО-Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Стаття присвячена проблематиці проспективного та ретроспективного аспектів конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. При цьому, питання аналізу обох аспектів є вкрай актуальним для вітчизняної конституційної юриспруденції, оскільки доводить, що цей вид юридичної юриспруденції може бути не лише репресивним, а й мотивувальним. Отже, метою нашого дослідження мають стати проспективний та ретроспективний аспекти конституційної відповідальності як виду юридичної відповідальності. У статті з’ясовано, що за негативним аспектом виділяються класичні види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна і матеріальна. Обґрунтовано, що ретроспективна конституційна відповідальність може мати два виміри, залежно від того типу законодавства, де містяться санкції за порушення чинного конституційного законодавства. Доведено, що конституційно-бланкетну відповідальність можна визначити як вид конституційної відповідальності, що передбачає запровадження санкцій адміністративно-правового чи кримінально-правового характеру за порушення конституційних приписів. З’ясовано, що єдиною формою юридичної відповідальності президента країни є імпічмент, процедура якого може бути своєрідним втіленням звільнення Президента України з роботи, а тому, виходячи з цього, імпічмент є своєрідною формою дисциплінарної відповідальності, і, отже, його можна віднести до конституційно-бланкетної відповідальності. Стаття містить висновок про те, що тривалий час найбільш проблемним залишався етап проведення розслідування за фактом державної зради або будь-якого іншого злочину тимчасовою слідчою комісією, оскільки в Україні не існувало законодавства про останню. При цьому, визначається, що екстраполюючи проспективний аспект на конституційну відповідальність, ми розуміємо її як відповідальність суб’єкта конституційного права за чітке ініціативне здійснення ним своїх конституційних повноважень та обов’язків. Практична цінність роботи полягає у обґрунтуванні необхідності зміни уявлення про конституційну відповідальність, як суто каральний вид юридичної відповідальності.
  • Item
    Підприємницький статус держави: історико-теоретичні та юридичні аспекти
    (Запорізький національний університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna
    Стаття присвячена історико-теоретичним та юридичним аспектам підприємницького статусу держави. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності дослідити економічну та пов’язану із нею діяльність, яка має підприємницький характер. Метою даного дослідження виступає аналіз історико-теоретичних та юридичних аспектів підприємницького статусу держави, що ставить перед авторами ряд завдань: 1) охарактеризувати державне підприємство, зупинившись на позитивних і негативних аспектах цього інституту; 2) проаналізувати підприємницьку роль держави за межами країни; 3) дослідити роль підприємницьку роль держави всередині країни. З’ясовано, що ефективність підприємств залежить не стільки від форми власності, скільки від відповідного менеджменту та стратегії. Обґрунтовано, що збільшенню витрат виробництва й обігу в радянській економіці склалося не стільки через державний статус радянських підприємств, скільки через їх абсолютно монопольне становище всередині країни та відсутність конкуренції. Розкрито, що державні підприємства є доволі ефективними лише у випадку, коли виробляють абсолютно нову продукцію або беруть участь в реалізації стратегічних цілей держави. Доведено, що стратегічний характер державних підприємств полягає у тому, що їхня діяльність відповідає стратегічним цілям Української держави. Обґрунтовано, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. З’ясовано, що за межами країни держава здатна організувати суспільство для об’єднання його зусиль у напрямі досягнення суспільно важливих цілей. Доведено, що запровадження Україною технологій адхократії та електронного урядування свідчить про початок її переходу до держави постіндустріального типу. В рамках дослідження дійшли висновку, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. Практична цінність цього дослідження полягає в подальшому усвідомленні підприємницького статусу держави та більш чіткому розумінні державного підприємства як важливої складової державного механізму.
  • Item
    Необхідність запровадження військового судочинства в Україні
    (Сумський державний університет, 2020) Мурач, Д.В.; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Питання організації та діяльності оборонної та правоохоронної систем в Україні посідає значне місце у загальній проблематиці правових досліджень. Реформування правоохоронної системи в державі розтягується у часі та супроводжується запеклими обговореннями, які досі, вочевидь, не вдалося повною мірою втілити у життя. З урахуванням досвіду, набутого Україною минулих поколінь, створення військової юстиції - нагальна необхідність для підтримання боєздатності, дисципліни й правопорядку у військових формуваннях Збройних Сил України. В країні сформувалась така думка, що не потрібно запроваджувати створення військової юстиції. Проведення на Сході України антитерористичної операції змусило переосмислити необхідність у таких інституціях. Тим самим, підкреслюється нагальна соціальна необхідність створення військового судочинства [1].
  • Item
    Порівняльна характеристика функцій НАБУ та ДБР
    (Сумський державний університет, 2020) Наумов, А.С.; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    В сучасній Україні проблема вчинення злочинів вищими посадовими особами постає особливо актуально. Так, для прикладу, лише за період 2017 року, на території, яка належить до Територіального управління Державного бюро розслідувань, що розташоване у місті Києві, кількість кримінальних проваджень, які розслідуються слідчими цього територіального управління складає 130-140 кримінальних проваджень на одного слідчого станом на 30 листопада 2019 р. [4]. Ця негативна статистика підтверджує той факт, що сфера української правоохоронної діяльності потребує реформування, одним з напрямків з реалізації цієї діяльності й виражається у створення нових правоохоронних органів таких як Державне бюро розслідувань (далі ДБР) й Національного антикорупційного бюро (далі НАБУ), й порівняння функцій цих двох новостворених органів охорони правопорядку є особливо цікавими й актуальними для сучасних науковців.
  • Item
    Теоретико-правовий аспект понять: "правоохоронні органи" та "правоохоронна система" в умовах сьогодення
    (Сумський державний університет, 2020) Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Історично Україна завжди боролась за свою незалежність та можливість будувати державу зі своїм правопорядком, але перебуваючи у складі інших земель, правоохоронна система змінювалася відповідно до чинних на її території законів. На рахунку незалежної Української держави вже п’ять спроб проведення реформування правоохоронної системи, але поки що жодна з них не була ефективною та не давала бажаного результату. На сьогоднішній день поняття правоохоронна система не прописано в жодному нормативно-правому акті. Воно зустрічається в ряді різних законодавчих та підзаконних актів, але лише як характеристика певного суб’єкта або при вказівці на суб’єкт реалізації правоохоронної функції держави. На жаль відсутній єдиний погляд на визначення понять: "правоохоронні органи" та "правоохоронна система" в науці адміністративного права.
  • Item
    Лізингова програма щодо житлового забезпечення поліцейських
    (Сумський державний університет, 2020) Полулях, О.В.; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    На сьогодні, придбання житла у приватну власність є актуальним питанням майже серед кожного другого громадянина України. Задля перспективізації правоохоронних професій та закріплення працівників в правоохоронній системі на постійній основі - здійснюється та реалізовується державна політика щодо надання певних заохочувальних переваг для правоохоронців у вигляді компенсації частини суми вартості житла. Статтею 62 Закону України (далі – ЗУ) «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII закріплено гарантії професійної діяльності поліцейського. Однією із таких є гарантія щодо соціального захисту [1]. На виконання цієї гарантії, а також статті 96 ЗУ «Про національну поліцію» щодо житлового забезпечення поліцейських постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1201 було затверджено «Порядок забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) [2]. Основна мета лізингової програми - мотивація поліцейського у вигляді надання можливості придбання власного житла за мінімальними витратами.
  • Item
    Теоретико-правовий аспект понять: "образа", "наклеп" та "дифамація" в українському законодавстві
    (Сумський державний університет, 2020) Куліш, Владислава Сергіївна; Кулиш, Владислава Сергеевна; Kulish, Vladyslava Serhiivna; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna
    Захист прав та свобод людини є фундаментальною основою демократичного законодавства та уряду. Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Але це право на свободу вираження думок дуже часто межує з такими поняттями як наклеп та образа.