Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
6 results
Search Results
Item Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії(Ужгородський національний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychКорупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища. Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності. Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною. Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною. За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову. П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.Item Трансформаційні процеси у корупційних проявах в умовах військових дії на території України(Київський університет права, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці рівня та сутності впливу війни на корупційні процеси в України. Автори зауважують, що Україна – це європейська держава, що довгий час розвивалася під впливом тоталітарних принципів. Це у свою чергу неминуче вплинуло на сприйняття державницьких процесів громадянами, рівень їх правової культури та правової свідомості. Проблема протидії корупції завжди була однією з основних під час формування державної політики кожної демократичної та правової держави. А відтак центральною під час двох революцій у новітній історії України. Поза тим, не зважаючи на численні правові та організаційні реформи, все ж рівень корупції в Україні лишається досить високим. У лютому 2022 року в історії нашої держави відбулася подія, що докорінно вплинула на життя та свідомість кожного громадянина нашої держави. А відтак на усвідомлення та сприйняття корупції як явища. Аналізування інформаційних ресурсів та сучасних політичних процесів дає можливість виділити дві основні тенденції у корупційних проявах. Перша із них – позитивна та пов’язана з феноменом національної єдності, ключову роль у якому посідає громадськість. Досвід багатьох країн демонструє, що громадська активність є ключовою передумовою подолання корупції, тому що представники громадського суспільства особисто зацікавлені не лише в декларативному існуванні правової, демократичної та соціальної держави, а й у фактичному. Військові дії зуміли об’єднати абсолютно всіх громадян України для протидії спільному ворогу. Ми вважаємо, що це унікальне відчуття єдності може бути використано й у подальшому мирному життя для протидії корупції. Адже, зараз підвищилося значення кожного громадянина, адже кожен намагається сприяти державі у протидії агресору всіма можливими способами: захищаючи державу у лавах ЗСУ чи територіальної оборони, волонтерством чи продовжуючи працювати з метою наповнення державного бюджету. Друга – негативна, що пов’язана з пристосуванням корупційної складової до нових реалій суспільного життя. Як відомо корупція завжди слідує за грошовими потоками, свідченням цього є й зростання медичної корупції під час пандемії COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах військових дій корупція активно перемістилася у діяльність Державної прикордонної служби.Item Адміністративно-правові засади організації та реформування індонезійського Антикорупційоного суду Тіпікор(Юридичний вісник, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichУ статті здійснюється дослі-дження процесу історичного фор-мування антикорупційного законо-давства Індонезії. Особливу увагу автор приділяє розкриттю питання створення та реформування спеці-алізованих антикорупційних судів Тіпікор. В Індонезії антикорупційний суд було створено у 2002 році, із при-йняттям відповідного закону. Він знаходився в Джакарті – столиці країни. Після реформи 2009 року у всіх 34 індонезійських провін-ціях були створені антикорупційні Тіпікор суди. У статті з’ясовані наслідки такої реформи та надана оцінка її доцільності.Проаналізовано, що головною проблемою такої реорганізації став дефіцит кадрів, котрі від-повідають кваліфікаційним вимо-гам, прописаним у законодавстві. Зроблено висновок, що відповідні супутні виклики є тимчасовими й можуть бути усунені, а переваги такого реформування є відчут-ними. Вони полягають у збільшенні рівня доступності антикорупцій-ного правосуддя у регіонах, змен-шенні часових та матеріальних витрат на доставлення матеріа-лів справи та свідків до суду. Від-сутність пониження оцінки з 2009 по 2019 рік Індонезії в міжнарод-ному індексі сприйняття світової корупції свідчить про повільний, але успішний рух країни у протидії цьому негативному явищу.Також було встановлено, що з утворенням регіональних анти-корупційних судів підвищується рівень спеціалізації суддів у їх про-фесійній сфері – розгляді злочинів, пов’язаних зі корупцією. Внаслідок цього судовий процес стає більш якісним та ефективним. З’ясовано, що при проведенні таких реформ ключовим має бути збереження та поширення на регіональні суди позитивних здобутків та досвіду функціонування «пілотного» суду Тіпікор, який успішно себе зареко-мендував у роки своєї роботи.На основі аналізу робіт зарубіж-них вчених було окреслено подальші шляхи вдосконалення роботи спеці-алізованих антикорупційних судових інституцій Індонезії. З’ясовано, що такою «зоною росту» є подальша повна діджиталізація судового про-цесу. Ураховуючі географічні особли-вості країни, це покращення є особ-ливо актуальним. Зроблено висновок, що провадження електронного суду значно вплине на оптимізацію про-цесу та дасть змогу заощадити дер-жавні коштиItem Теоретико-правові засади дослідження відмивання корупційних доходів у медичній сфері(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro Vladimirovich; Малеєв, М.О.Проблеми корупції завжди перебувають у центрі уваги громадськості, особливо якщо вони стосуються основоположних благ і цінностей. Проблеми боротьби з відмиванням корупційних доходів актуальні для всіх сфер управління, в тому числі і управління системою охорони здоров’я. На жаль, доводиться визнати наявність корупції у сфері надання медичної допомоги та медичних послуг. Вона завдає серйозної шкоди репутації всієї сфери охорони здоров’я. Вона дає можливість порушникам уникнути відповідальності за протиправні діяння, що породжує безкарність, внаслідок чого відбувається падіння репутації органів державної влади в цілому. Це породжує таке явище, як правовий нігілізм. Саме цим зумовлюється актуальність вирішення зазначеної проблеми, що стоїть перед суспільством і державою. У статті наводиться аналіз тих дій, які в даний час проводяться, і дається оцінка їх ефективності. Приділено увагу традиційним механізмам мінімізації корупції, запропоновано авторські моделі протидії цьому явищу. Також пропонуються і деякі напрями вдосконалення протидії корупції у сфері охорони здоров’я. У багатьох областях України поширені кримінальні правопорушення корупційної спрямованості в системі охорони здоров’я. У сфері охорони здоров’я поширені такі корупційні кримінальні правопорушення: нецільове використання коштів, що виділяються з бюджету на реалізацію державних програм; отримання або давання хабара, протиправні дії у сфері державних закупівель та обігу недоброякісної лікарської продукції; протиправні дії в платіжних системах; зловживання посадовими повноваженнями тощо. Відомо, що корупційні прояви чинять негативний вплив на розвиток економіки, соціальної інфраструктури, руйнуючи органи державної влади. Через корумпованість значної частини медичної сфери надання обов’язкових безкоштовних послуг у сфері охорони здоров’я стає для громадян платнимItem Сучасний стан цифровізації антикорупційного правосуддя в Україні(Грааль науки, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychЦифрова трансформація є незворотнім процесом, котрий розповсюджується та впливає на всі сфери життєдіяльності соціуму, в тому числі на відносини громадянина з державною владою. Одним з актуальних та перспективних напрямів вдосконалення таких відносин є цифрова трансформація судової гілки влади в Україні. Відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, однією з основних проблем, яка потребує негайного вирішення шляхом покращення організації функціонування судової системи є:«недостатній рівень впровадження цифрових технологій у здійсненні правосуддя»Item Виконання рекомендацій з запобігання корупції в судовій системі в контексті оціночного звіту GRECO(Сумський державний університет, 2020) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichГрупа держав проти корупції (The Group of States against Corruption, скорочено - GRECO) – орган антикорупційного моніторингу створений Радою Європи в 1999 році. Зазначений орган складається з Секретаріату, Бюро й Членів та спостерігачів країнучасниць. Штаб-квартира розміщена у Страсбурзі, Франція [1]. Основна мета GRECO – це покращення спроможності країн-учасниць протидіяти корупції шляхом взаємного оцінювання динаміки змін та надання рекомендацій для дотримання зобов’язань у цій сфері [2]. Досягається задекларована мета за рахунок того, що члени GRECO здійснюють моніторинг законодавства один одного та аналізують недосконалості в ньому, що потребують покращення. Після цього вони звітують, паралельно зазначаючи свої рекомендацій для країни-суб’єкта вивчення.