Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
13 results
Search Results
Item Правові засади формування та функціонування авторитарного режиму: антиномія лібералізму і тоталітаризму(ЮНЕСКО-СОЦІО, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychСтаття присвячена проблематиці правових засад формування та функціонування авторитарного режиму в його ліберальному та тоталітарному вимірах. При цьому, оскільки президентська трансформація української республіки таїть у собі небезпеку відновлення авторитарних тенденцій, які проявлялися у минулому нашої держави, дослідження авторитарного режиму має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є правові засади формування та функціонування авторитарного режиму у контексті його взаємодії з лібералізмом і тоталітаризмом. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що якщо ідея запровадження в Україні президентської республіки викликана певними авторитарними сподіваннями, то слід мати на увазі, що, окрім певного позитивного досвіду запровадження авторитарного режиму, існує й негативний бік подібного кроку. З’ясовано, що, на відміну від демократії, де в основу функціонування держави покладена діяльність інституцій, в умовах авторитаризму істотним чином зростає суб’єктивний чинник. Доведено, що чилійська пінократія (влада А. Піночета) характеризується авторитаризмом у сфері політики і лібералізмом у сфері економіки. Стаття містить висновок про те, що якщо економічний розвиток авторитарної держави може мати успіх як в її ліберальному, так і тоталітарному вимірі, то авторитарний персоналізм може обернутися великими проблемами. Наголошується, що досвід тоталітарного авторитаризму в нацистській Німеччині свідчить, що остання зазнала поразки у II Світовій війні унаслідок помилок А. Гітлера, тоді як досвід ліберального авторитаризму пінократичної Чилі прямо вказує, що авторитарний режим, перш за все, збагатив родину А. Піночета та наближених до нього осіб. При цьому відзначається, що присутність в умовах авторитарного режиму потужного репресивного механізму обернулося порушеннями прав людини. З’ясовано, що в умовах III Рейху політика голокосту набула характеру геноциду, а в Чилі доби правління А. Піночета широкого поширення набули катування та довільне правосуддя. Практична цінність роботи полягає у необхідності створення запобіжників авторитаризму навіть в умовах запровадження на теренах України президентської республіки.Item Система економічної безпеки України: проблеми та перспективи у юридичному вимірі(Державний податковий університет, 2023) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сластьоненко, О.О.Стаття присвячена аналізу юридичного виміру проблем і перспектив системи економічної безпеки України. При цьому питання юридичного виміру означеної системи становить певний інтерес, оскільки розглядає її організацію й функціонування під правовим кутом зору. Отже, метою цього дослідження є аналіз системи економічної безпеки України у юридичному вимірі її проблем та перспектив. У статті обґрунтовано, що конституційне закріплення терміна «економічна безпека» створило передумову для визначення й утворення системи економічної безпеки, розробки відповідної законодавчої бази, визначення засад правового статусу органів державної влади як суб’єктів забезпечення безпеки означеного типу. З’ясовано, що немає єдиної думку й щодо визначення терміна «економічна безпека» серед науковців, хоча в теорії та на практиці розрізняють різні типи безпеки. Доведено, що через війну в Україні та недостатню наукову розробленість система залишається незбалансованою для того, щоб оперативно реагувати та результативно протидіяти суворим викликам сьогодення. Стаття містить висновок про те, що економічна безпека України є складним і багатогранним явищем, що містить у собі такі види безпеки, як виробнича, енергетична, зовнішньоекономічна, демографічна, продовольча, соціальна, фінансова, інвестиційно-інноваційна та макроекономічна тощо. Наголошується, що й досі не існує легальної дефініції поняття «система економічної безпеки України», хоча наукова спільнота й оперує рядом потужних доктринальних визначень. При цьому визначається, що, вдосконалюючи систему економічної безпеки, варто також звернути увагу на її функції, оскільки вони є необхідним атрибутом будь-якої системи минулого і сучасності, адже визначають напрям діяльності системи економічної безпеки. Крім того, доведено, що система економічної безпеки має змінюватися з часом, оскільки може набувати нових рис і ознак, змінювати пріоритети, цілі та завдання, виконувати функції, що будуть актуальними в конкретній ситуації. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про економічну безпеку як систему та доведенні легального закріплення поняття «система економічної безпеки України».Item Глава держави як елемент фінансово-правового регулювання(Державний податковий університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychУ роботі досліджується фінансова функція держави. Зокрема, детально розглядається вплив на фінансово-правове регулювання глави держави. Основна увага приділяється ролі монарха в реалізації фінансової державної функціїItem Кримінальне правопорушення як вид правопорушення: проблематика диференціації покарання(ЮНЕСКО Соціо, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття присвячена проблематиці диференціації покарання за кримінальне правопорушення як виду правопорушення. При цьому, питання диференціації покарань становить певний інтерес для вітчизняної юриспруденції, оскільки розглядає категорію «покарання» з більш високого синергетичного рівня. Отже, метою цього дослідження є аналіз диференціації покарань за кримінальне правопорушення, яке є одним з основних видів правопорушення. У статті обґрунтовано, що чинний Кримінальний кодекс України практично не має самостійної кримінально-правової норми, де були б зазначені спеціальні принципи призначення покарання, які відносяться до диференціації і індивідуалізації саме покарання, а не кримінальної відповідальності, яка має більш широке трактування. З’ясовано, що диференціація покарання – це встановлення в кримінальному законі меж конкретних видів покарання за конкретний вид кримінального правопорушення залежно від загально-прийнятих у кримінальному праві характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння і особистості винуватого. Доведено, що в сучасному кримінальному праві диференціацію покарання за її видами можна класифікувати залежно від знаходження її підстав в Загальній і Особливій частинах КК України і способів її здійснення. Стаття містить висновок про те, що кваліфікуючі та привілейовані ознаки утворюють складний комплексний інститут кримінального права, основою якого є функціональна спрямованість, що проявляється у диференціації покарання. Наголошується, що метою диференціації покарання є забезпечення саме його співвідношення тяжкості обставинам кримінального правопорушення, що сприяли його вчиненню і, як уже зазначалося, особистим якостям, що характеризують суб’єкт кримінального правопорушення. При цьому, визначається, що серед науковців до цього часу нема єдиної думки щодо самостійності диференціації покарання. Її розглядають разом з індивідуалізацією, яка втілюється в індивідуалізації покарання в законі та в індивідуалізації покарання в суді. Практична цінність роботи полягає в обґрунтуванні необхідності змін уявлення про межі диференціації покарання, а також його індивідуалізація при відправленні правосуддяItem Керівник: адміністративно-правовий вимір(Університетська книга, 2022) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Куліш, Анатолій Миколайович; Кулиш, Анатолий Николаевич; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Білокінь, Р.М.Пропонована монографія є комплексним дослідженням інституту керівника в адміністративно-правовому вимірі. Проаналізовано управлінську діяльність керівника в її гносеологічно-функціональному, юридичному та процесуальному вимірах. Монографія буде корисна професорсько-викладацькому складу, працівникам органів державної влади і місцевого самоврядування, а особливо очільникам закладів вищої освіти, а також усім, хто цікавиться правовими проблемами університетського й загального менеджменту.Item Політичний режим як юридична категорія: дихотомія моністичної та дуалістичної парадигм(Сумський державний університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychПолітичний режим є одним з елементів форми держави. На сьогодні існує декілька проблем щодо характеристики цієї категорії. Перша з них полягає у тому, що не існує якогось загальноприйнятого розуміння політичного режиму. Але умовно у ньому можна виділити три компоненти. Перший компонент, що складає зміст цієї категорії, це спосіб взаємодії держави, суспільства і громадянина. Саме цей компонент визначає права і свободи особи, пріоритетний тип її політико-правової культури, поведінки, свідомості і менталітету. При цьому його сутність визначається тим, що в державі є пріоритетного – права держави, права суспільства чи права громадянина, що з переліку прав, закріплених у Загальній декларації прав людини 1948 року, держава визнає, гарантує або обмежує. Другий компонент політичного режиму має декілька вимірів, обумовлених рівнем і якістю соціально-економічного розвитку суспільства, принципом поділу влади, способом формування органів державної влади, статусами партійної системи, політичної опозиції, ЗМІ, армії, поліції, церкви тощо. Третій компонент передбачає систему методів здійснення державної влади, способи врегулювання і розв’язання соціальних, політичних і правових конфліктів.Item Питання забезпечення економічної безпеки на сучасному етапі(Університет Державної Фіскальної Служби України, 2021) Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr ViktorovychУ роботі досліджується економічна безпека. Зокрема, детально розглядаються питання забезпечення економічної безпеки на сучасному етапі. Основна увага приділяється правовим засадам забезпечення економічної безпекиItem Teleological Statism in State Building: Doctrinal, Constitutional,and Historical Analysis(Sumy State University, 2021) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor Volodymyrovych; Stoyanov, S.Забезпечення державних інтересів як провідний напрям діяльності держави є достатньо актуальною проблемою сучасної України. Саме тому, метою статті є дослідження телеологічного етатизму в державному будівництві в його доктринальному, конституційному й історичному вимірах. Методологічну основу статті становлять синергетичний та аналітичний підходи, загальнонаукові (праксеологічний, історичний та діалектичний) та спеціальні (формально-юридичний, порівняльно-правовий) методи наукового пізнання. У статті з’ясовано, що на концептуальному рівні доктринальний аспект телеологічного етатизму в державному будівництві виникає ще в «Епоху Революцій» XVI–XVIII ст. у формі теорії регуляторної держави. Водночас доведено, що у XX ст. він реалізується в теоріях тоталітарної та корпоративної держави. Співавторами обґрунтовано, що процеси втілення телеологічного етатизму в державному будівництві здебільшого закріплюються на рівні окремих законів, котрі мають характер конституційних. Доведено, що Італія доби фашистської диктатури, яка розглядала тоталітаризм як засадничий принцип своєї державності, фактично не набула етатистського характеру. Також встановлено, що Іспанія під час фактичного регентства Ф. Франко Баамонде та Португалія доби диктатур А. Салазара та М. Каетану мали відверто етатистський характер, незважаючи на те, що світова спільнота формально їх тоталітарними не визнала. У статті з’ясовано, що ідеї «корпоративної держави» найбільш ефективно були реалізовані в Італії доби Б. Муссоліні, Іспанії періоду правління Ф. Франко, Португалії під час диктатури А. Салазара та, до певної міри, III Рейху А. Гітлера. Співавторами обґрунтовано, що у витоків ідеалів самовладдя, які характерні для сучасної Росії, була ситуація, що склалася у Володимиро-Суздальському князівстві. Завдяки аналізу історичних особливостей реалізації телеологічного етатизму у державному будівництві Росії доведено, що існує два підходи щодо його реалізації – персоналізм та стейтизм. Заразом з’ясовано, що втіленням персоналістського підходу було правління московських Рюриковичів від Івана III до Федора Івановича. Обґрунтовано, що доба стейтизму в Росії тривала з часів правління Петра I до початку правління його племінниці – Анни Іоанівни. Практична цінність цієї статті полягає у тому, що вона може бути використана як у подальшій науковій роботі, так і в процесі викладання юридичних дисциплін державознавчого циклуItem Культ особи Й. Сталіна як втілення лівої моделі тоталітарного державно-правового режиму: особливості генезису(Юридична лінія, 2020) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychВ роботі досліджується культ особи Й. Сталіна як втілення лівої моделі тоталітарного державно-правового режиму. Зокрема, детально розглядається початок сталінських репресій. Основна увага зосереджена на зовнішніх та внутрішніх чинниках, які призвели до початку масових репресій.Item Державний механізм забезпечення національної безпеки: інституціонально-правова та технологічна парадигми(Університетська книга, 2019) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Сухонос, Віктор Володимирович; Сухонос, Виктор Владимирович; Sukhonos, Viktor VolodymyrovychУ книзі досліджується державний механізм забезпечення національної безпеки. Зокрема, досліджується інституціонально-структурна складова цього механізму, у тому числі історія та організація правоохоронних органів і державних військових формувань різних країн, а також характеризується його функціонально-технологічний вимір. Значна увага приділяється історії розвитку Збройних Сил України