Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
6 results
Search Results
Item До питання демаркації об’єктів мистецтва в авторському праві України(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2024) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Мурач, Д.В.Стаття присвячена комплексному дослідженню класифікації творів, які захищаються авторським правом, на літературні, мистецькі та наукові. Авторами показано, що згадана класифікація творів за галуззю є доволі умовною та потребує вдосконалення. Визначено ключові логічні проблеми цієї класифікації, зокрема відсутність у чинному законодавстві України достатніх інтенсіональних визначень, і, відповідно критеріїв для диференціації творів мистецтва, літератури та науки. Акцентовано увагу на важливості наявності цих критеріїв як необхідної умови для досягнення мети юрисдикції форми захисту авторського права на твір. Паралельно до цього наголошено, що в основі цього становища лежать інші проблеми, такі як фундаментальна проблема демаркації першого порядку, згідно якої наразі в академічній спільноті досі немає жодного консенсуального та когерентного визначення науки, яке б дозволяло відділити її від «не науки». Як наслідок наголошено, що будь-які спроби визначити приналежність твору до певної галузі можуть вважатися помилковими (хибність висновків через хибність засновків). У відповідності до цього було запропоновано застосування певних підходів до визначення науки, які ґрунтуються на прагматичному аргументі, що співвідноситься з утилітарною направленістю всього права як такого. У такий спосіб, а також в результаті компонування закріплених в легальних та доктринальних джерелах ознак мистецтва та мистецького твору, у роботі було надано дефініцію «об’єкта мистецтва» і культивовано критерії для розмежування об’єктів мистецтва та науки.Item Проблема інституту cпівавторства за авторським правом України та роль медіації в її подоланні(Наукова установа «Інститут науково-технічної інтеграції та співпраці», 2024) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Мурач, Д.В.; Крисько, А.С.Значна кількість творів, незалежно від їх виду чи змісту, культивуються двома або більше авторами, тобто авторським колективом. Такий стан речей має юридичне значення, адже від кількості авторів твору залежить подальша доля пакету прав на нього. Так, відповідно до статті 162 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року права автора літературного або художнього твору в розумінні статті 2 Бернської конвенції є чинними протягом його життя і ще 70 років після його смерті, однак якщо твір було створено у співавторстві, то зазначений строк обчислюється з дати смерті останнього з авторів [1]. Зазначений пакет прав включає в себе, визначений статтями 11 та 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 15.04.2023 року (далі – Закон № 2811-IX), вичерпний перелік особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на твір [2], наявність яких є необхідною умовою для його монетизації і без яких її вчинити не видається можливим. За таких обставин юридичне визнання факту співавторства має наслідком обмеження вільного та безоплатного використання твору з боку сторонніх осіб для реалізації власних корисливих цілей. Існує також низка схожих ситуацій, де доведення або спростування факту співавторства може бути вигідно для певної особи, і, відповідно виступає предметом спору. До прикладу, встановлення факту співавторства може знадобитись для підтвердження наукової діяльності при захисті дисертації [3], для підтвердження прав на патент або винахід [4], для підтвердження права на логотип організації [5] тощо. Додатково в доктрині висловлюється позиція щодо прогалин правого регулювання співавторства такого аудіовізуального твору як театральна постановка, а також музичного твору та інших [6]. Враховуючи наведені факти актуальним стає питання: яким чином довести, що частина твору може (тоді вона автономний твір) або не може (тоді вона елемент автономного твору) використовуватися незалежно від інших частин?Item Поняття фотографічного твору як особливого об’єкта авторського права(Сумський державний університет, 2020) Загорулько, В.М.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaРозвиток авторського права в Україні з кожним роком набирає нових обертів, що породжує значну кількість як теоретичних, так і практичних питань. Не є виключенням також фотографічний твір, який знайшов своє місце серед об’єктів, котрим надається правовий режим охорони авторським правом згідно з ч.1 ст. 433 Цивільного кодексу України [1]. Пізніше був прийнятий Закон України "Про авторське право і суміжні права" де серед об’єктів авторського права, у п. 10 ч. 1 ст. 8, вказано про "фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії" [2]. З цього можна зазначити, що Закон надає більш ширше положення щодо об’єкту та поділяє його на "фотографічний твір" та "твори, що виконані способами, подібними до фотографії", що викликає чимало питань, особливо в з’ясуванні сутності та визначенні поняття фотографічного твору, яке, на сьогодні, не визначено жодним нормативно-правовим актом України.Item Деякі аспекти кримінальної відповідальності за порушення авторського та суміжних прав(Сумський державний університет, 2020) Скидан, М.С.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaПроцес інтеграції нашої держави в європейський простір віднесено до пріоритетних національних інтересів. Проте, як відомо, таке членство потребує відповідності певним критеріям. Так, у країнах Європейського союзу є пріоритетом посилення кримінально-правового захисту прав інтелектуальної власності.Внаслідок цього Україна намагається належним чином забезпечити охорону та захист прав інтелектуальної власності, зокрема, авторського права та суміжних прав, адже забезпечення належного рівня охорони та захисту інтелектуальної власності є необхідною умовою членства нашої країни в Європейському союзі. До того ж, статистичні дані Генеральної прокуратури України про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування за 2019 рік свідчать, що правопорушень, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 176 КК України, було обліковано 147, кількість вручених повідомлень про підозру – 68, а направлено до суду з обвинувальним актом 66 [1].Item Деякі аспекти захисту авторського права України в порівнянні з законодавством Європейського Союзу(Сумський державний університет, 2019) Верещака, Я.В.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaНа даний момент людство проживає в тисячолітті, що характеризується не лише зміцненням загальнолюдських цінностей, а й невпинним розвитком людського інтелекту. Зростання ролі й значення інтелектуальної діяльності та інтелектуальної власності зумовлює необхідність посилення ефективності їх правової охорони і захисту. Зараз уже ніхто не заперечуватиме, що інтелектуальна діяльність та її результати все більше набувають пріоритетного значення в усьому світі. Досвід показує, що творча інтелектуальна діяльність стає визначальною і вирішальною рушійною силою будь-якого розвитку [1, с.11]. Та, на жаль, з огляду на значну кількість правопорушень у сфері інтелектуальної власності проблема захисту авторських прав залишається актуальною в Україні.Item Деякі аспекти кримінально-правового регулювання інтелектуальної власності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Білик, Г.В.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaНа сьогодні, питання захисту прав інтелектуальної власності залишається актуальним. Адже розвиток науки, техніки, культури та мистецтва породжує нові досягнення, а тому регулювання взаємодії з ними, визначення їх правового статусу та права власності є важливим етапом функціонування правового соціуму, який забезпечений правовими нормами захисту прав та свобод, а також надання окремим визначеним суб’єктам певних обов’язків. Захист прав суб’єктів інтелектуальної власності полягає в дотриманні передбачених законодавством заходів з їх визначення, припиненні їх порушення та в застосування до їх порушників нормативно визначених санкцій шляхом притягнення до юридичної відповідальності.Так, важливе місце в правовій системі посідає певний механізм регулювання даних відносин, суть якого полягає в тому, щоб шляхом застосування визначених державою засобів примусу захистити права суб’єктів, які їм належать на законодавчому рівні.