Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
41 results
Search Results
Item Класифікація та джерела доказів в адміністративному судочинстві.(Університет сучасних знань, 2021) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Пасьовин, І.А.У зазначеній статті розглянуто поняття доказів в адміністративному судочинстві. Наведено класифікацію доказів та проаналізовано джерела доказів в адміністративному судочинстві такі як: пояснення сторін, визнання стороною обставин, показання свідків, письмові докази, речові докази, висновки експертів та електронні докази.Item Загальна характеристика провадження в суді першої інстанції(ГО «Правовий світ», 2022) Чернишова, Я.О.; Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia ViktorivnaІснування в Україні системи адміністративних судів пов’язане з необхідністю забезпечення реалізації права осіб на судовий захист. Так, фізичні та юридичні особи, чиї права та інтереси порушено незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, а у визначених законами випадках і суб’єкти владних повноважень, мають змогу звертатися до суду з відповідними позовами.Item Особливості, соціальне призначення та види проваджень за зверненням громадян(Одеський державний університет внутрішніх справ, 2022) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Сагайдак, В.О.Розбудова соціальної, демократичної та правової держави безпосередньо пов’язана із збалансованим розвитком, який полягає у наданні, забезпеченні, реалізації та зміцненні суб’єктивних прав, свобод та законних інтересів громадян. Одним із способів захисту та забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян є надання державою права звертатися до органів державної влади або місцевих органів влади чи інших організацій з метою подання скарги, пропозиції чи заяви. Водночас вони реалізовують роль, яка полягає у додержанні законності та верховенства права у державному управлінні. Ступінь дотримання принципу законності та верховенства права у державі безпосередньо випливає із рівня участі громадян у державних справах. Однак, наявність дуже великої кількості скарг та зауважень щодо діяльності органів державної влади або органів місцевого самоврядування є негативним показником та знаком тривоги, адже це означає, що в державі треба щось суттєво змінювати, а також реалізувати заходи, які б покращили роботу працівників таких органів та організацій. Одним із найпотужніших кроків до збереження та зміцнення правопорядку є постійне вдосконалення, в першу чергу, законодавства і, насамперед, адміністративно-процесуальних норм, які регламентують надання можливості забезпечувати права та інтереси громадян шляхом звернення, адже без змін до законів на нормативно-правових актів неможливо почати діяти, бо це так званий каркас, який слугує для початку практичної діяльності, тобто реалізації та впровадження норм законодавства на практиці. Звернення громадян є найкращим способом реалізації їх прав та інтересів на законному рівні, адже такі звернення можуть стосуватися найрізноманітніших сторін суспільного життя – від загальнодержавних до суб’єктивних інтересів кожного громадянина. У науковій статті проаналізовано особливості, соціальне призначення, різновиди проваджень за зверненням громадян на основі та за допомогою нормативно-правової бази та праць, а також наукових досліджень вітчизняних українських вчених, які визначають дане питання. Досліджено поняття електронної петиції як різновиду звернень громадян.Item Державна політика у сфері булінгу з боку викладача у зарубіжних країнах.(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Зінченко, Г.С.Стаття присвячена дослідженню досвіду зарубіжних країн у реалізації державної політики у сфері булінгу з боку викладача. Незважаючи на низку вжитих заходів протидії булінгу у шкільному середовищі в Україні, питання цькування залишається актуальним, особливо з боку педагогічного складу стосовно учнів. Нині зустрічаються непоодинокі випадки, коли самі вчителі стають булерами і здійснюють психічне, фізичне, а також економічне насильство щодо учнів. Як показує статистика, близько 67% дітей в Україні стикаються з проблемою булінгу, при цьому 24% з них потерпали від психічного та фізичного насилля з боку учителя. До того ж більшість справ у сфері булінгу закривається у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а саме через відсутність належних доказів. Наявність частих випадків булінгу та рідкість винесення позитивних рішень про адміністративну відповідальність за вчинення булінгу, зокрема з боку вчителя щодо учнів, свідчать про недосконалість державної політики у сфері булінгу в Україні. Зважаючи на це, ми пропонуємо розглянути особливості державного регулювання у сфері булінгу провідних країн, таких як Канада, США, Чехія, Республіка Філіппіни, Австралія та Франція. Ми з’ясували, що у досліджених країнах немає загальних нормативно-правових актів, які би передбачали юридичну відповідальність за вчинення булінгу з боку викладача, попри це, вони мають відповідні закони та інші акти, які визначають діяльність закладів освіти та обов’язки учасників навчального процесу щодо інформування, застереження та протидії булінгу. У статті запропоновано шляхи удосконалення політики України у сфері булінгу, які включать закріплення у чинному законодавстві норми про адміністративну відповідальність особи, яка стала свідком чи якій стало відомо про факт вчинення булінгу щодо іншої особи, моніторинг усіх закладів освіти щодо випадків булінгу та створення державного додатку “Fight For!” («Борися!»).Item Зарубіжні моделі адміністративної юстиції на прикладі Австралії, Італії і Швейцарії(Видавничий дім «Гельветика», 2022) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Кучмістенко, О.В.Інститут адміністративної юстиції є важливим правовим явищем сучасності. Адміністративну юстицію можна розглядати як діяльність спеціальних адміністративних судів або квазісудових органів, на які покладена функція вирішення адміністративних спорів, що виникають на ґрунті неправомірних дій, рішень або бездіяльності органів виконавчої влади. Звісно, нині не всі країни пішли шляхом створення спеціальних судових органів, існують і такі у яких контроль за діяльністю виконавчої влади здійснюють суди загальної юрисдикції. Загалом, більшість авторів виділяють дві моделі введення адміністративної юстиції – континентальну й англосаксонську, але кілька основних моделей не виключають існування і інших. Так, деякі вчені-адміністративісти говорять про функціонування східноєвропейської, азіатської форми тощо. Моделі адміністративного правосуддя дають можливість проаналізувати, яка країна та яким способом впливає на втілення можливості особи захистити свої права та законні інтереси під час виникнення адміністративного спору. У статті було проаналізовано досвід ведення адміністративної юстиції на прикладі Австралії, Італії та Швейцарії. Австралійський Союз є представником англосаксонської моделі юстиції, яка є досить складним та багаторівневим механізмом захисту прав громадян від порушень зі сторони виконавчої влади в цій країні. Італійська Республіка відноситься до континентальної моделі, де органи адміністративної юстиції сформувалися в окрему гілку правосуддя. Також існує ряд спеціалізованих адміністративних судів, які якісно забезпечують можливість грома- дять захищати свої права. Швейцарія представляє романо-германський тип правової сім’ї, тому її також відносять до континентальної моделі ведення адміністративної юстиції. У Швейцарській Конфедерації прийнято ряд нормативно-правових актів, які регулюють адміністративне правосуддя на федеральному рівні, а також діяльність органів юстиції регулюється і на рівні кантонів, у яких можуть створюватися спеціалізовані адміністративні суди. На нашу думку, проаналізований зарубіжний досвід може стати у нагоді під час формування сучасної української моделі адміністративної юстиції, адже адміністративне правосуддя виступає важливим атрибутом правової країни.Item Теоретичні аспекти визначення змісту адміністративно-деліктних відносин.(Сумський державний університет, 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia ViktorivnaОстаннє десятиліття ознаменувалося великою кількістю соціальних, економічних, геополітичних, політичних та інших змін, які в свою чергу вплинули на розвиток і реформування права. Інститут адміністративної відповідальності не став виключенням, оскільки його перебудова досі здійснюється на радянських ідейних засадах, які не є актуальними в сучасній демократичній і правовій державі, в поєднанні зі встановленням відносин, які не існували на той час.Item Правовий статус арбітражного керуючого, як суб’єкта адміністративних правовідносин(ГО «ВАДНД», 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Зуєва, О.М.В сучасному суспільстві, все більш гостріше постає питання правового статусу арбітражного керуючого, як суб’єкта адміністративних правовідносин, це зумовлено тим, що інститут банкрутства в Україні с кожним днем все більше набирає актуальності.Item Застосування практики Європейського суду з прав людини в адміністративному судочинстві України(Дніпровський гуманітарний університет, 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Печена, Т.В статті досліджено проблематику застосування практики Європейського суду з прав людини в сфері адміністративного судочинства. Європейський суд з прав людини – організація створена для контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина закріплених в Європейській конвенції з прав людини, яка була ратифікована в 1953 році. Європейська Конвенція з прав людини передбачає, що Суд встановлює свої власні правила і визначає свою процедуру. Актуальність звернення до цієї проблеми пояснюється не лише суто теоретичними міркуваннями, а й рядом безпосередніх практичних проблем. Реформування адміністративного судочинства України зумовлена відсутністю ефективної управлінської структури, що перешкоджає виконанню положень Конституції України а також міжнародно-правових актів, про які піде мова в статті. Основною метою реформи адміністративного судочинства є створення судової системи та системи державного управління, які б відповідали нормам демократичної правової держави, а також потребам та запитам кожного громадянина. Для вирішення проблеми імплементації європейських стандартів у вітчизняне законодавство розглянуто зміст основоположних принципів права та адміністративного судочинства, їх обов’язковість використання при розв’язані судових справ. Наголошено на обов’язковості виконання рішень Європейського суду з прав людини та досліджено критерії застосування судами міжнародної та європейської судової практики. В статті також проаналізовано актуальні проблеми застосування практики Європейського суду з прав людини через призму правових прогалин законодавства України. Авторами зазначено, що Україна робить значні успіхи на міжнародній судовій арені, в деяких аспектах випереджаючи своїх закордонних партнерів, втім адміністративне судочинство досі потребує довготривалих ретельних реформ.Item Деякі проблемні питання сучасного стану касаційного розгляду адміністративних справ(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia ViktorivnaЗ урахуванням сучасних державотворчих тенденцій та усебічного переосмислення звичних правових інститутів касаційний розгляд є одним із потенційних об’єктів майбутнього реформування й дослідження у наукових колах. Питання реформування були предметом дослідження багатьох українських науковців, основна мета, яких - це створення прозорої та ефективної судової системи. Судова реформа являє собою низку законодавчих, інституційних та кадрових змін, метою яких є покращення та удосконалення всієї Судової системи України. Слід зважати, що у результаті чергової реформи правосуддя 15 грудня 2017 року в Україні розпочав функціонувати новий Верховний Суд, який став найвищою судовою інстанцією замість Верховного Суду України. Водночас з того моменту розпочали діяти нові редакції трьох процесуальних кодексів – Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України. Ці кодекси стали більш наближеними між собою та кардинально змінили процесуальне законодавство, що було базою для судів в Україні. Окрім того, у 2020 році були введені нові «процесуальні касаційні фільтри», які суттєво змінили порядок звернення до суду касаційної інстанції та можливість оскарження у касаційному порядку судові рішення. У зв’язку з реформуванням судової системи й процесуального законодавства низка фундаментальних наукових праць та досліджень втратили актуальність. Значний відсоток розробок з питань касаційного розгляду адміністративних справ наразі спрямований на визначення окремих проблемних напрямків роботи суду касаційної інстанції (наприклад, специфіки передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду), у той час як доктринальне оснащення безпосередньо загальних засад касаційного розгляду, їхніх тенденцій розвитку та перспектив залишається скромним. При цьому доцільно виокремити дисертаційні дослідження К.В. Стафійчук (2022) та А.А. Нестеренко (2021), у яких власне підіймаються питання нової парадигми касаційного розгляду адміністративних справ.Item Адміністративно-процесуальна складова заборони політичної партії в Україні(ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2023) Колеснікова, Марія Вікторівна; Kolesnikova, Mariia Viktorivna; Шеїн, ДСтаття присвячена дослідженню питання адміністративно-процесуальної складової заборони політичних партій в Україні. Повномасштабне вторгнення росії стало точкою екстремуму для активізації заходів із забезпечення державної та національної безпеки України, у тому числі шляхом унеможливлення діяльності проросійських політичних сил. Практика заборони функціонування та діяльності політичних партій є одним із механізмів захисту суверенітету та традиційно належить до інструментарію войовничої демократії (militant democracy). Наголошено, що правова основа процедури заборони політичних партій була сформована відносно нещодавно та під впливом воєнного стану (Закон України № 2243-IX від 03.05.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій). Резюмовано, що у зв'язку з великою політичною та соціальною значущістю що адміністративні справи про заборону політичної партії інстанційно належить до підсудності апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Констатовано, що наразі правова природа розглядуваної процедури багато в чому залишається неоднозначною, зокрема в частині підстав для відкриття провадження й звернення з адміністративним позовом для заборони політичної партії, а також механізмів судового розгляду й повноважень суду при вирішенні такої справи (щодо заборони та передачі майна партії у власність держави). Адміністративне провадження відносно заборони політичної партії є специфічним і характеризується низкою різноманітних відмінностей у порівнянні із загальними засадами адміністративного провадження в суді. Заборона політичної партії під час судового розгляду є публічним процесом із обов’язковим залученням Верховної Ради України та Міністерства юстиції України до легалізації цього адміністративного провадження.