Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
6 results
Search Results
Item Федералізм після холодної війни: проблема вибору й реалізації(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті проаналізовано федеративні структури, причини їх запровадження й особливості функціонування федералізму в період після холодної війни. З’ясовано, що наявні теоретичні концепції федералізму аналізують сталі федеративні системи, що склалися до початку Другої світової війни. Наголошено, що після завершення холодної війни в різних частинах світу виникли нові федеративні системи або запроваджені окремі федеративні структури в унітарних державах, які ще системно не досліджено. На підставі аналізу сучасної федеративної практики визначено, що нові федеративні інституції в неоднорідних суспільствах часто підкріплюються неформальними каналами, вплив яких є діаметральним суті федералізму. На фоні домінування в класичних теоріях федералізму ототожнення федералізації і демократизації доведено, що в сучасних режимах перехідного типу створення федеративних інституцій може мати зворотний ефект. Проаналізовано «авторитарний федералізм», доведено, що цей варіант федеративного устрою не є справжньою федерацією. Крізь призму федералізму проаналізовано територіальну політику України. Основні висновки дослідження: федералізм варто розуміти як процес, а не як фіксований інституційний дизайн; федералізація державного устрою в сучасних державах не є кінцевою метою; найпоширенішою обставиною, що сприяє запровадженню федеративних структур, є «федеративне суспільство», але сама різноманітність, у тому числі й етнолінгвістична, ще не є «федеративним суспільством». Зроблено висновок про недоцільність запровадження федералізму в Україні, аргументовано надано перевагу децентралізованій унітарній системі. Визначено перспективи подальшого дослідження: аналіз запровадження й функціонування федеративних структур у державах з різними політичними режимами та їхній вплив на вирішення проблем неоднорідних суспільств.Item Проблема території та територіальності у конституційному праві(Видавничий дім «Гельветика», 2025) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті розглянуто поняття території та територіальності у конституційному праві, запропоновано їх визначення. Метою дослідження є уточнення та систематизація підходів до розуміння поняття «територія» і концепту «територіальності» та їх відображення в дискурсі конституційного права. Територія як факт передує своїй теоретичній концептуалізації, проте територія також є об'єктом моделювання правом. Територіальність є відображенням території в конституціоналізмі, тобто є визначенням території як факту та інституції в науковому дискурсі. Територію автор розглядає за трьома підходами: емпіричним (фактичним), нормативно-інституційним та концептуальним. Концепт територіальності аналізується в парадигмах вестфальської, поствестфальської та неовестфальської моделей державності. Зроблено висновок, що територія є об’єктом подвійного представлення – у політико-правовому порядку як реально існуючий життєвий простір та у конституціоналізмі у формі територіальності. Саме цей подвійний статус території, на думку автора, є джерелом непорозумінь. Фактична територія має трансформуватися в правову категорію з нормативно-інституційним виміром і з проекцією в людській свідомості. Наголошується, що уявлення про територію, що сформувалося у колективній свідомості певного народу має велике значення для територіальної політики. Підсумовано, що територія та територіальність переживають глибоку кризу, адже ми є свідками появи атериторіальних і навіть позатериторіальних форм влади. Розглянуто проблему територіальної політики через концепт територіальності. Виділені основні види територіальної політики. Автор звертає увагу на відмінності між унітарною, федеративною та конфедеративною територіальною політикою.Item Моделі децентралізації публічної влади(Видавничий дім «Гельветика», 2024) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтором виділені три основні моделі децентралізації публічної влади: з високим, середнім та низьким ступенем децентралізації. Кожній моделі надано характеристику, проаналізовані основні принципи розподілу владних повноважень за рівнями влади. Зроблено висновки, що модель з високим ступенем децентралізації співвідноситься з федеративною формою державного устрою. Друга модель із середнім ступенем децентралізації влади повторює характеристики першої з відмінністю, що мінімум законодавчої влади передається субнаціональному рівню влади. У моделі з низьким ступенем децентралізації влади центральний уряд зберігає за собою повноту влади.Item Відкриті он-лайн курси як складова ефективної самостійної роботи студентів(2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтор аналізує використання відкритих онлайн курсів для самостійної роботи студентівItem Reform of Public Power in the Slovak Republic: Achievements and Prospects(Sumy State University, 2021) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha Volodymyrivna; Pasek, Igor; Kovac, DamienУ статті розглядається проблема реформування публічної влади у Словацькій Республіці. Аналізуються основні етапи реформи за період 1989–2020 років на основі праць словацьких дослідників вказаної проблематики. Автори роблять висновок, що реформування публічної влади у Словацькій Республіці є частково успішним, адже носить несистемний і непослідовний характер. Значну увагу у статті приділено аналізу реформ публічної влади, які здійснювалися урядами Словацької Республіки. Наголошується на невмотивованості частини реформ, адже деякі з них проводилися з тією метою, щоб відрізнятися від попереднього уряду. Крім того, автори роблять висновок, що реформування публічної служби відбувалося під впливом і навіть тиском Європейського Союзу. Найбільш результативною автор дослідження вважає реформу децентралізації влади та місцевого самоуправління, яка стала реальним засобом забезпечення повноважень муніципалітетів. Автори звертають увагу на недостатність правової бази фінансової децентралізації та головним недоліком цієї реформи називає значну фрагментованість муніципалітетів. У статті приділено увагу повноваженням муніципалітетів і виділені основні форми міжмуніципального співробітництва, які здатні нейтралізувати недоліки надмірної фрагментації. Зроблено висновок, що, виходячи із відсутності політичної волі щодо укрупнення муніципалітетів, міжмуніципальне співробітництво залишається дієвою формою реалізації муніципалітетами своїх повноважень. Автори роблять висновок про коливання у реформуванні публічної влади від спеціалізованої неконцентрованої системи державного управління до загальної неконцентрованої системи і навпакиItem Participation of Ukraine in International Cooperation against Corruption(Universidad de la Amazonia, 2020) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondaenko, Olha Sergeevna; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh Mykolaiovych; Garmash, Y.; Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia Serhiivna; Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha VolodymyrivnaСтаття присвячена важливій та актуальній темі – участі України у міжнародному співробітництві у сфері протидії корупції. Автори наголошують, що задля ефективної, комплексної та всеохоплюючої протидії цьому деструктивному явищу, заходів, які вживаються виключно на внутрішньодержавному рівні – недостатньо. Саме тому, такого важливого значення набуває міжнародні співпраця у сфері протидії корупції. Автори аналізують позицію наукової доктрини щодо сутності та значення міжнародного співробітництва. З’ясовано, що єдиного уніфікованого підходу стосовно визначення, місця та значення міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції серед вчених немає. У статті використовувалися загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання, що забезпечило об’єктивний аналіз мети дослідження. Методи дослідження використовувалися в статті у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність і повноту дослідження, істинність отриманих наукових результатів. Пропонується проаналізувати участь України у міжнародному співробітництві у сфері протидії корупції крізь призму міжнародно-правових актів антикорупційного спрямування. У першу чергу автори зосереджують увагу на Конвенції ООН проти корупції. Потім аналізують документи, прийняті в рамках діяльності Ради Європи, а також Групи держав проти корупції (GRECO). Зокрема, Кримінальна конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173), Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 174), Конвенція Ради Європи про маніпулювання спортивними змаганнями (CETS 215), Рекомендації про кодекси поведінки державних посадових осіб (Рекомендація № R (2000)10), Рекомендації про загальні правила боротьби з корупцією під час фінансування політичних партій та виборчих кампаній (Рекомендація Rec (2003) 4). Особливу увагу зосереджено на Антикорупційній ініціативі ЄС (EUACI), що фінансується Європейським Союзом та співфінансується і впроваджується Міністерством закордонних справ Данії. Ця ініціатива існує для сприяння антикорупційним реформам. Аналізується угода «Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні – фаза ІІ», укладена між Урядом України та Європейською Комісією. Робиться висновок про необхідність та важливість міжнародної співпраці у сфері протидії корупції. Однак, зазначається, що для ефективної протидії корупції важливим є й врахування історичного досвіду конкретної держави.