Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
19 results
Search Results
Item Сучасний стан захисту прав інтелектуальної власності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Гришко, І.Ю.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПроблема плагіату мабуть є "хворобою" ХХІ століття, нашого сьогодення. Саме через побоювання бути суб’єктом плагіату більшість представників наукової спільноти з певним острахом відносяться до створення того чи іншого об’єкта права інтелектуальної власності. Аналізуючи законодавчу базу України, слід наголосити, що положенням Цивільного кодексу України щодо права інтелектуальної власності в частині захисту прав інтелектуальної власності значно відрізнялися від аналогічних положень, передбачених спеціальними законами України про інтелектуальну власність. Кожен з цих законів автономно визначав засоби захисту порушених прав, і як наслідок існувала колізія. Згодом у положеннях Цивільного кодексуУкраїни цей недолік був врахований, а саме всі норми про захист права інтелектуальної власності зосереджені у Загальній частині книги четвертої. Вони компактно згруповані та стосуються усіх об’єктів права інтелектуальної власності.Item On the issues of the artificial intelligence and intellectual property(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaOne of the most important direction of the science development in general is an artificial intelligence. It is an experimental unit as for scholars in technology path, IT research and even for lawyers, especially who interrogates intellectual property sphere. Director General of the World Intellectual Property Organization Francis Gurry in one of his interviews noted that an artificial intelligence will influence on traditional concepts and approaches of the intellectual property. It means that in a little while an artificial intelligence will fuel commercial musical works and create inventions. As a result it will adduce such categories as "composer", "author" and "inventor" [1]. At the close of interview Director Gurry also outlined that artificial intelligence usage also will have consequences as to the legislation and policy in the intellectual property sphere, as to intellectual property system administration all over the world.Item Розвиток інституту авторського права в Україні та Латвії: порівняльний аналіз(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaІнститут авторського права є одним із ключових в системі права інтелектуальної власності в цілому. В Україні підвалини його становлення та розвитку були закладені давно. Проте, превалює думка, що як вітчизняне, так і латвійське законодавство у вищезазначеній сфері абсолютно повністю ґрунтується на радянському. Саме тому, актуалізується питання дослідження розвитку інституту авторського права в Україні та Латвії (в рамках наукового дослідження в Університеті Латвії (м. Рига) як пострадянських країн. При чому, одна із країн входить до складу Європейського союзу, інша – перебуває на стадії євроінтеграційних процесів. Цілком природнім є те, що усі пост-радянські країни мають певні схожі ознаки розвитку авторського права. Цілком вірною та зрозумілою є теза з приводу того, що під час перебування цих двох країн у складі СРСР, на їх територіях було чинним законодавство Радянського Союзу. Таким чином, в цілому, у розвитку авторського права України та Латвії можна виокремити наступні етапи: - пост-революційний період (1917-1925); - перша кодифікація радянського цивільного права (1922-1962); - друга кодифікація радянського цивільного права (1961-1991); - пост-радянський період авторського права Латвії та України.Item Охорона прав на "trade dress": досвід зарубіжних країн(Сумський державний університет, 2020) Савицька, І.В.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПитання щодо охорони таких об’єктів інтелектуальної власності як знаки для товарів і послуг, комерційні найменування, тобто засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, які необхідні в умовах сучасного ринку актуалізується в усьому світі. Проте, доволі рідко розглядається така категорія як "trade dress" або ж "фірмовий стиль" саме в контексті надання йому охорони як об’єкта інтелектуальної власності. На нашу думку, це зумовлено тим, що дану категорію часто ототожнюють із вищеперерахованими об’єктами і не надають їй статусу самостійного повноцінного елемента. Для того, щоб захист "trade dress" мав успіх, необхідно, у першу чергу, аргументувати, що "trade dress" є унікальним, не обумовленим функціональною потребою, а також є добре впізнаваним та відомим серед покупців, посягання на який наносить великі збитки його власнику. Це стосується як конкретних збитків, завданих через недобросовісну конкуренцію або вироблення підробного товару, так і посягання на право інтелектуальної власності особи, яка розробила цю концепцію, що обумовлює більш глобальні проблеми порушення прав людини. Тому визнання захисту "trade dress" є важливим кроком для будь-якої правової, соціальної держави.Item Проблеми та сучасний стан правового регулювання інтелектуальної власності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Божко, Є.І.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaУкраїна на даному етапі становить собою незалежну та молоду державу у періоді її розвитку. Органи державної влади активно впроваджують різноманітні програми щодо покращення тієї чи іншої сфери життя суспільства та проводять реформаторські заходи Не стала винятком і сфера права інтелектуальної власності, яку не оминули реформаційні процеси. Внаслідок підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом вищезазначена сфера становить собою найбільш пріоритетний напрям реформування внутрішньополітичних процесів. Аналізуючи сучасний стан правового регулювання інтелектуальної власності в Україні в цілому, слід констатувати, що існує низка дискусійних та проблемних питань. Серед них зокрема : наявність колізій з міжнародним правом, неефективний рівень захисту суб’єктів права інтелектуальної власності, проблема підготовки кваліфікованих кадрів тощо.Item Blockchain як один із засобів захисту права інтелектуальної власності(Сумський державний університет, 2019) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaОстанніми роками актуалізується питання щодо пошуку оптимальних механізмів та засобів захисту права інтелектуальної власності в цілому, а також – її об‘єктів зокрема. Все це зумовлено тим, що із розвитком комп‘ютерних технологій, все частіше виникають питання саме щодо захисту прав на результати інтелектуальної діяльності. Зважаючи на єдиний цифровий ринок та загальноприйняті положення у сфері інтелектуальної власності, важливим є саме баланс між новими технологічними умовами та такими цінностями інтелектуальної власності. Зважаючи на той факт, що на даний час обертів набирає дослідження нової технології Blockchain, пропонуємо розглянути можливості її використання у сфері захисту права інтелектуальної власності. На нашу думку, така технологія буде найбільш оптимальною для захисту авторського права таких суб‘єктів як письменники, фотографи та музиканти.Item Плагіат як один із видів порушення права інтелектуальної власності(Сумський державний університет, 2019) Струтинський, К.А.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaНа сучасному етапі розвитку інтелектуальної власності все більшої уваги потребує питання щодо захисту від будь-яких проявів та видів порушення інтелектуальної власності. Одне із найбільш "гострих" питань, яке актуалізується у сфері захисту інтелектуальної власності на сьогоднішній день, - це плагіат. Дане питання є "ахіллесовою п‘ятою" та нагальним не лише для вітчизняної практичної площини, але й для зарубіжної. У першу чергу, на нашу думку, все це зумовлено розвитком науково-технічного прогресу в цілому, та активним використанням Інтернет-мережі зокрема. Так, коли будь-який твір потрапляє до мережі Інтернет, він стає відомим широкому загалу людей, дотримуватись певних правил авторського права та положень, які регулюють ці відносини є складним, а тому – зрозуміти первісного автора взагалі буває іноді неможливо. Розглядаючи дане явище, слід наголосити, що останнім часом "плагіат" популяризується не лише у літературі та мистецтві, а у науці та освіті. Тож, першочергово, для того, щоб можна було знайти шляхи подолання та захисту від явища "плагіату", необхідно звернутися до тлумачення вищезазначеної категорії.Item Захист права власності на фотографічні твори в мережі Інтернет(2019) Тарасенко, А.О.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaВ епоху розвитку науково-технічного прогресу, а також – загальнодоступності засобів соціальної комунікації та поширення інформаційних технологій із значною швидкістю, особливої уваги заслуговує питання щодо забезпечення права власності на фотографічні твори в мережі Інтернет. Це зумовлено тим, що у зв‘язку із порушенням права інтелектуальної власності у мережі Інтернет, специфічності та особливостей набуває саме відновлення такого порушеного права. На сьогоднішній день актуальним та болючим залишається питання щодо порушень у сфері інтелектуальної власності в мережі Інтернет, зважаючи на відсутність чіткого алгоритму, який би доводив факт порушення такого права, а також – типового способу встановлення особи-порушника.Item Правове регулювання використання творів мистецтва: зарубіжний досвід(HeinOnline, 2019) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Шепотько, А.О.У статті розглянуто правове регулювання використання творів мистецтва на різних етапах формування авторського права у зарубіжних країнах. На прикладі свободи панорами розглянуто правове регулювання використання творів мистецтва, що розташовані у вільнодоступних місцях. Увага акцентована на відсутності в національному законодавстві поняття «свобода панорами», що в подальшому призводить до плюралізму наукових думок.Item Можливість віднесення творів, створених штучним інтелектом, до об’єктів інтелектуальної власності(Сумський державний університет, 2019) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaСтрімкий розвиток інформаційних систем в цілому призводить до того, що з’являються нові абсолютно нові технології. Для вирішення питань, пов’язаних із застосуванням штучного інтелекту, зосереджені великі зусилля фахівців у різних галузях досліджень. Це зумовлено тим, що за прогнозами науковців вже в найближчі 50 років досягнення та напрацювання в галузі штучного інтелекту майже повністю замінять людей та будуть виконувати більшість роботи, яка на даний момент виконується ними. У свою чергу, на даний час, зважаючи на той факт, що відбувається стрімкий розвиток інноваційної та інтелектуальної сфер, слід констатувати, що саме штучний інтелект може принциповим чином вплинути на основоположні концепції їх розвитку. На даний час ми спостерігаємо, що штучний інтелект може використовуватися не лише для наукових цілей, але й безпосередньо для створення нових об’єктів, творів. Проте, не існує одностайності з приводу того, чи буде такий твір належати до об’єктів інтелектуальної власності, чи ні. У статті було визначено, що існує нагальна необхідність у зв’язку із активним розвитком інформаційних технологій, нормативного закріплення та правового регулювання питань, пов’язаних із штучним інтелектом. Також було проаналізовано положення щодо якісно нового цифрового авторства, відповідно до якого штучний інтелект буде самостійно створювати твори, які будуть ідентичними та не будуть відрізнятись від творів автора. Пропонується розглянути два ключових підходи щодо творів та розподілити їх на дві категорії: твори, створені безпосередньо штучним інтелектом та твори, створені за допомогою (при використанні) штучного інтелекту та які мають принципово різні положення. Також у статті розглядається питання щодо терміну «електронна особа». Вона буде мати певну правосуб’єктність, що безпосередньо і дасть можливість визнавати її окремим суб’єктом правовідносин – у даному випадку – автором твору.