Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
15 results
Search Results
Item Організаційно-правові засади діяльності правоохоронних органів щодо забезпечення публічної безпеки під час дії правового режиму воєнного стану(Baltija Publishing, 2025) Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychНаукову роботу присвячено дослідженню організаційно-правових засад діяльності правоохоронних органів у сфері забезпечення публічної безпеки в умовах дії правового режиму воєнного стану. Акцентовано увагу на специфіці функціонування Національної поліції України та Національної гвардії України в умовах підвищених загроз, пов'язаних з воєнним станом. Визначено, що правоохоронні органи виконують розширений комплекс функцій, які поєднують класичні поліцейські завдання з оборонними, безпековими та гуманітарними. Окреслено ключові напрями участі поліції у патрулюванні територій, протидії диверсійним загрозам, затриманні підозрілих осіб, а також у забезпеченні публічного порядку у районах бойових дій. Проаналізовано роль Національної гвардії як правоохоронного органу з військовим статусом, зокрема щодо охорони стратегічних об'єктів, перевірки документів та підтримання режиму комендантської години. Особливу увагу приділено аналізу чинної нормативно-правової бази, що регламентує діяльність вказаних органів у надзвичайних умовах. Обґрунтовано потребу у вдосконаленні механізмів взаємодії між Національною поліцією та Національною гвардією, зокрема через створення спільних центрів управління, спільну підготовку особового складу та єдину систему комунікації. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення правового регулювання та практичної організації забезпечення публічної безпеки в умовах воєнного стану.Item Прокуратура як субєкт протидії та запобігання злочинності(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Миргород, Валерія Валеріївна; Myrhorod, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячення аналізу ролі органів прокуратури у сфері протидії злочинності, її функцій та діяльності, які прямо чи дотично межують з нею. Прокуратура є невід’ємною частиною системи правоохоронних органів та має досить широкий спектр функцій, який передбачає здійснення діяльності щодо захисту прав та інтересів держави і громадян шляхом представлення публічного обвинувачення в суді, а також контролю за дотриманням законодавства та виконання судових рішень на різних етапах кримінального провадження або під час виконання покарання у відповідних установах. Саме тому у процесі реалізації покладених на неї завдань прокуратура стикається з різними криміногенними ситуаціями, які потребують додаткового вивчення та висвітлення задля подальшого доопрацювання законодавства у сфері протидії злочинності у різних галузях. Крім того, важливим є пошук рішень, які можуть знизити відсоток злочинності в різних регіонах та серед різних соціальних груп, що також потребує додаткової співпраці з органами пробації, установами виконання покарань тощо. Тут відповідна інституція займає головуюче положення з огляду на те, що отримує усю необхідну інформацію щодо стану злочинності, умов розкриття злочинів, виконання покарань установами тощо та має змогу цілісно формувати підхід до вирішення актуальних питань у сфері боротьби зі злочинністю. Для цього також необхідно проаналізувати законодавство, яке регламентує діяльність прокуратури, простежити джерела та завдання тих, що саме стосуються відповідного питання. Наразі ця сфера не є законодавчо розвиненою та містить кілька нормативно-правових актів, які передбачають роботу прокуратури як суб’єкта протидії злочинності. При цьому, самою прокуратурою наразі сформовано загальний підхід до роботи, який передбачає в якості основних дій: проведення координаційних нарад із керівниками правоохоронних органів, проведення спільних нарад керівників правоохоронних та інших державних органів, створення міжвідомчих робочих груп, обмін аналітичною інформацією, проведення спільних аналітичних досліджень, контроль за виконанням спільних узгоджених заходів.Item Закономірності модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки(Дніпровський гуманітарний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці закономірностей модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Зокрема, у статті стверджується, що існує декілька загальних орієнтирів, які можуть послужити основою для розуміння процесу реформування правоохоронних органів. Першим закономірним кроком є необхідність зміцнення правової бази. Це означає, що реформи повинні базуватись на прийнятті нових законів та нормативних актів, які регулюють діяльність правоохоронних органів. Важливими напрямками можуть бути впровадження антикорупційного законодавства, законів про фінансову дисципліну та митні правила. Однак автори наголошують, що конкретні заходи та стратегії реформ будуть залежати від внутрішніх та зовнішніх факторів, а також від потреб і можливостей країни. Стверджується, що підвищення професійного рівня працівників є важливою передумовою успішного реформування правоохоронних органів у контексті економічної безпеки країни. Важливим напрямом також, безперечно, є впровадження міжнародних стандартів діяльності правоохоронних органів. Акцентується, що забезпечення економічної безпеки вимагає співпраці та координації між різними правоохоронними органами, а також з іншими відомствами і організаціями. Особливу увагу зосереджено на тому, що реформи можуть бути спрямовані на забезпечення незалежності правоохоронних органів від політичного впливу та корупції. Доведено, що забезпечення економічної безпеки вимагає використання сучасних технологій для виявлення, аналізу та розслідування економічних кримінальних правопорушень. Зазначається, що закономірності реформування правоохоронних органів у контексті забезпечення економічної безпеки держави можуть варіюватися залежно від конкретних умов, політичних, соціальних і економічних чинників, а також від рівня розвитку країни. Зокрема, навіть в Україні у період до повномасштабного вторгнення мали місце одні тенденції, в умовах воєнного стану вони трансформувалися. Так, в умовах війни в Україні, реформування правоохоронних органів для забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення, оскільки є важливою складовою для сталого розвитку держави та захисту інтересів її громадян і бізнесу.Item Участь правоохоронних органів у процесі забезпечення економічної безпеки держави(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Савчук, В.О.; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття фокусується на виокремленні ролі правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки України. Проблема недостатньої організації та значної кількості правоохоронних органів в Україні серйозно впливає на ефективність заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки країни. Замість єдиної та сполученої системи спостерігається розсіювання завдань і навіть конфлікти компетенцій між різними органами. Більше того, часті зміни в законодавстві викликають плутанину у діяльності правоохоронних органів, оскільки їм доводиться адаптуватися до нових норм та правил. Наявність різних версій законів, тлумачень та додаткових документів часто створює неоднозначність та розбіжності в роботі органів, що призводить до недоліків у виявленні та запобіганні економічним кримінальним правопорушенням. Це в свою чергу призводить до дестабілізації економічної безпеки України. У даний час в Україні функціонує ряд правоохоронних органів, відповідальних за різні аспекти забезпечення економічної безпеки, такі як Державна митна служба, Державна податкова служба, Національна поліція України, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України та інші. Однак така фрагментація діяльності часто призводить до дублювання зусиль та неефективного використання ресурсів. Відсутність координації між органами викликає проблеми з обміном інформації та виявленням складних фінансових злочинних схем. Це може призвести до того, що деякі аспекти діяльності органів через заплутаність їх системи можуть залишитися непоміченими або будуть виявлені занадто пізно, що загрожує економічній безпеці країни. Відзначається, що класифікація органів як правоохоронних ускладнюється через відсутність чіткого законодавчого визначення терміну «правоохоронні органи», а також через існування значного переліку державних органів, які також можуть відноситися до цієї категорії. Таким чином, ми пропонуємо авторський перелік ключових правоохоронних органів, які своєю ефективною роботою можуть сприяти забезпеченню економічної безпеки. Зауважується, що протягом останніх п’яти років були здійснені значні зусилля з покращення ефективності діяльності правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки. Зокрема, сфера безпеки та оборони отримала оновлене законодавство, були прийняті заходи з економічної стабілізації та покращення інвестиційного клімату. Крім того, були внесені зміни до системи протидії корупції та організованій злочинності, а також створені нові державні органи, такі як Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та безліч інших. Акцентується, що ефективна співпраця між правоохоронними органами передбачає тісну взаємодію, обмін інформацією, спільне розслідування та взаємну довіру. Ці аспекти допомагають забезпечити безпеку громадян та зміцнити правовий порядок у суспільстві.Item Антикорупційна спеціалізація в діяльності прокуратури: інституційні та правові засади(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaВ умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним та повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так, у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій в цілому та окремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і закордоном були предметом наукового інтересу багатьох вчених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зроблено висновок, що, обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу у структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як в межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій в цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.Item Корупція в правоохоронних органах: причини та система заходів протидії(Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaКорупція завжди була тим негативним явищем, що істотно деформувала інституційне призначення державних органів та органів державної влади та підривало довіру населення до них. Особливо гостро, на жаль, завжди стояло питання корупції у правоохоронних органах. Більше того, саме зараз в умовах повномасштабної війни правоохоронні органи мають стояти на захисті внутрішнього суверенітету, національної єдності держави, забезпечувати охорону та функціонування різних державних механізмів. Варто відмітити, що інституційна структура правоохоронної системи постійно змінюється, на фоні чого створюються інституції, метою яких є безпосередня профілактика корупції та корупційних діянь. Класичний підхід полягає у віднесенні конкретного органу державної влади до правоохоронних органів за фактичним виконанням правоохоронних функцій. Поза тим, пропонується врахування й компетенції, повноважень, мети, а також завдань. Обґрунтовано, необхідність та актуальність кримінологічної характеристики причин та важливість та нагальність розробки системи заходів протидії корупції у правоохоронних органах. Зазначається, що корупційні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів, найчастіше є різноманітними відхиленнями та порушеннями чинного законодавства, що регулює правоохоронну та правоохоронну діяльність цих органів. Основною причиною корупції у цій сфері ми бачимо високу латентність корупційних правопорушень; кадрові проблеми та деформування ролі та значення керівного складу. Заходи щодо протидії корупції в правоохоронних органах передбачають: оптимізацію процесу підбору кадрів; покращення внутрішніх і зовнішніх каналів зв’язку для викривачів корупції; сприяння відомчому фінансовому нагляду та контролю за побутом правоохоронців та постійне навчання та підвищення кваліфікації кожного правоохоронця, необхідність проходження щорічної психологічної атестації. Робиться висновок, що розробка заходів протидії корупції не повинна мати загального характеру. Більш ефективним є саме адресний підхід, заснований на виявлені причин та умов корупції у окремій сфері, у даному випадку сфері діяльності правоохоронних органів, та розроблені на основі цих детермінант конкретних галузево-орієнтованих, адресних заходів протидії корупції.Item Способи оптимізації співпраці правоохоронних органів з метою протидії легалізації злочинних доходів(Запорізький національний університет, 2022) Мотузна, А.В.; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychСтаттю присвячено дослідженню співпраці правоохоронних органів з метою протидії легалізації злочинних доходів, а також, визначенню способів оптимізації взаємодії правоохоронних органів між собою та з іншими державними та міжнародними інституціями. Зазначено, що сучасне українське законодавство загалом відповідає вимогам нормативних актів міжнародних організацій, котрі займаються протидією відмивання злочинних доходів. У статті визначено, що правопорушники уникають країн із налагодженою правоохоронною системою та дієвим механізмом протидії легалізації. Тому, оптимізація взаємодії українських правоохоронних органів із вітчизняними та міжнародними інституціями є пріоритетним завданням в рамках протидії легалізації злочинних доходів. Визначено роль співпраці правоохоронних органів із Державною службою фінансового моніторингу. Зауважено, що необхідною є взаємодія, направлена на виконання Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL. Акцентовано увагу на тому, що значний вплив на результативну співпрацю правоохоронних органів справляє корупція. Корумповані правоохоронці можуть створювати перешкоди у проведенні антилегалізаційної діяльності. Обмін інформацією був визначений як основний спосіб взаємодії правоохоронних органів із іншими національними та іноземними органами в сфері протидії легалізації злочинних доходів. Зауважено, що основним критерієм цього виду співпраці є оперативність. У статті вказані основні аспекти співпраці правоохоронних органів, котрі потребують оптимізації: міжнародна співпраця, способи комунікації, вимоги до оформлення запитів, співпраця із громадськістю. Зроблено висновок, що оптимізація співпраці правоохоронних органів призведе до підвищення ефективності їх діяльності та зниження рівня легалізації злочинних доходів. Для цього необхідно приділити особливу увагу протидії корупції, модернізації інформаційної комунікації між інституціями та підвищенню рівня довіри громадян до правоохоронних органів.Item The concept of implementing equality as one of the eu values in the ukrainian structure of law enforcement agencies(Sumy State University, 2022) Kochkina, D.D.; Tsareva, I.V.In today's world, joining the European Union is not a whim, but a necessity. As everyone knows, on February 24, 2022, Russia invaded Ukraine, which led to the application for EU membership. Before joining the EU, Ukraine will be assessed for its ability to obtain EU candidate status. The European Union has six core values, the adherence to which is the key to success in joining it, because this union is not only about trade, but also about the worldview.Item Правоохоронні органи як суб’єкти забезпечення кібербезпеки в інформаційному просторі(Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Корощенко, К.Р.Інформаційна безпека в Україні є важливою галуззю з забезпечення простору від внутрішніх та зовнішніх загроз. Варто зауважити, що інформація безпека держави – широке поле для аналізу як вченими, так і для законодавчого врегулювання. Адже не припиняються намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації. Положення України в інформаційному полі є відображенням здатності держави захистити себе на всіх можливих рівнях. Дуже важливою частиною інформаційної безпеки є кібербезпека держави, ця галузь є значно вужчою для регулювання. В останні роки в Україні почали діяти реформи та модернізаційні процеси щодо цієї галузі. Неодмінно необхідно наголосити на тому, що всі процеси тісно пов'язі з євроінтеграційними заходами, це може підтвердити значна фінансова та інформаційна допомога партнерів. Сьогодні поняття "інформаційна безпека" розглядається в аспекті "кіберпезпека". Закон України “Про основні засади забезпечення кібербезпеки України” від 05.10.2017 № 2163-VIII визначає правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики у сфері кібербезпеки, повноваження державних органів, підприємств, установ, організацій, осіб та громадян у цій сфері, основні засади координації їхньої діяльності із забезпечення кібербезпеки. Загрози кібербезпеці і безпеці інформаційних ресурсів визначаються в уразливості об’єктів критичної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів до кібератак, а також у фізичній і моральній застарілості системи охорони державної таємниці та інших видів інформації з обмеженим доступом.Item Особливості діяльності деяких правоохоронних органів в умовах воєнного стану в Україні(Сумський державний університет, 2022) Горобець, Надія Сергіївна; Горобец, Надежда Сергеевна; Horobets, Nadiia SerhiivnaВ умовах воєнного стану в Україні діяльність правоохоронних органів держави зазначала деяких змін зважаючи на необхідність захисту суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її сталого розвитку на основі найвищих цінностей демократії, верховенства права тощо. Основним нормативним актом, що визначає правовий режим воєнного стану є Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року. Вказаним законом передбачено, що військові формування та правоохоронні органи за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України залучаються до вирішення завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.