Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 23
  • Item
    Дотримання правил підсудності як гарантія права на доступ до суду, встановленого законом
    (Сумський державний університет, 2025) Шевчук, М.І.
    Дотримання правил підсудності є необхідною умовою здійснення кримінального провадження судом, встановленим законом, який відповідає вимогам незалежності та неупередженості, відповідно до засад доступу до правосуддя, рівності перед законом і судом, які є невід’ємними складовими права на справедливий суд.
  • Item
    Міжнародні стандарти надання правничої допомоги особі у кримінальному провадженні
    (Сумський державний університет, 2025) Романаускас, К.А.
    В умовах правового режиму воєнного стану попит на правничу допомогу суттєво зріс. Громадяни звертаються як за консультаційною підтримкою, так і за професійним супроводом у кримінальних провадженнях, зокрема як потерпілі, свідки або особи, які потребують захисту від кримінального переслідування. Оскільки діяльність адвокатів та інших правників чітко регламентується законодавством, її здійснення має базуватись на дотриманні правових принципів. Для реалізації покладених на адвокатуру функцій держава передбачила комплекс правових гарантій, які мають забезпечити ефективне й безперешкодне виконання професійних обов’язків. Окреме місце в забезпеченні ефективності правничої допомоги займають міжнародні та національні стандарти, що визначають фундаментальні засади такої діяльності.
  • Item
    Доступ до правосуддя у кримінальному провадженні: дискусійні питання тлумачення
    (Сумський державний університет, 2025) Політова, А.С.
    Дискусійні питання щодо тлумачення терміну «доступ до правосуддя» у кримінальному провадженні тривають. Вважаємо, що така ситуація пов’язана з тим, що ЄСПЛ використовує доволі широке тлумачення цієї термінології, використовуючи таку термінологію як справедливість, публічність, рівність.
  • Item
    Забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні: процесуальні аспекти
    (Ужгородський національний університет, 2019) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Бенько, А.В.
    У статті розглянуто питання щодо забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, досліджено світовий досвід та запропоновано шляхи щодо усунення проблемних питань у сфері забезпечення безпеки осіб у кримінальному провадженні. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Необхідно констатувати той факт, що значна кількість кримінальних правопорушень залишається нерозкритими через відмову потерпілих або свідків надавати обвинувальні показання, у зв’язку із побоюваннями впливу зі сторони обвинувачених. Тож існуюча ситуація може підірвати систему кримінальної юстиції. Міжнародною спільнотою ще з середини минулого століття було започатковано впровадження інституту захисту шляхом нормативного закріплення стандартів щодо надання гарантій особам, які надають свідчення і тим самим сприяють реалізації кримінального провадження. Можемо навести приклади найвагоміших нормативно-правових актів: Загальна декларація прав людини, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадські й політичні права, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, положення якої покладають обов’язок уживати заходів для забезпечення захисту позивача та свідків від будь-яких форм неналежного поводження. На даний час в світі особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки осіб, які сприяють правосуддю. Механізми реального захисту від різних видів впливу на свідків з боку злочинців далеко недосконалі і потребують ретельного опрацювання та використання найкращих світових практик. Аналіз норм національного законодавства – положень Кримінального процесуального кодексу України свідчить, що питання забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному процесі залишається неврегульованим. Ключові слова: кримінальне провадження, безпека осіб, заходи безпеки, захист, гарантії, учасники кримінального провадження, міжнародний досвід.
  • Item
    Застава як запобіжних захід у кримінальному провадженні: процесуально-правові аспекти
    (Ужгородський національний університет, 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Шульга, М.О.
    У статті розглянуто роль та значення застави як запобіжного заходу в кримінальному провадженні. Досліджено процесуальні та правові аспекти застосування цього запобіжного заходу, а також розглянуто проблеми, що виникають у зв'язку з його застосуванням. Детально проаналізовано процесуальні та правові аспекти застави, зокрема її призначення, механізми застосування та обмеження. Зосереджено увагу на дослідженні механізмів визначення застави, її ролі у попередженні злочинів та впливу на кримінальне провадження. Проаналізовано процедури призначення застави з урахуванням ризиків, що виникають через можливе необережне чи несправедливе застосування цього запобіжного заходу. Узято до уваги ризики, пов'язані з можливим неправильним чи необгрунтованим використанням цього запобіжного заходу. Виявлені можливі недоліки у призначенні застави, які можуть призвести до порушення прав особи, підозрюваної у злочині. Описано необхідність удосконалення законодавства для визначення процедур встановлення легальності походження заставних коштів, що є актуальним питанням у кримінальному провадженні. Зокрема, звернута увага на рішення Європейського суду з прав людини в справі "В. проти Швейцарії" щодо відмови у застосуванні застави в разі, якщо особа, яка пропонує кошти, не забезпечує відповідних доказів їх легальності. Для забезпечення прозорості та ефективності запобіжних заходів важливо встановити механізми перевірки походження коштів, використовуваних як застава. Це сприятиме уникненню ситуацій, де джерело коштів залишається невідомим або коли особа, яка вносить заставу, має сумнівну репутацію, що може порушити законність цих коштів. Висвітлено проблеми у застосуванні застави, таких як можливість дискримінації, відсутність однакового стандарту призначення, а також можливість використання застави для тиску на підозрюваних чи обвинувачених. Акцентовано увагу на важливості збалансованого підходу до застосування застави у кримінальному провадженні, де враховуються індивідуальні обставини кожної справи та забезпечується рівновага між інтересами правосуддя та захистом прав підозрюваних чи обвинувачених осіб. Зроблено висновки та запропоновано рекомендації для вдосконалення законодавства та практики застосування застави, спрямовані на підвищення ефективності правосуддя та забезпечення рівних умов для усіх учасників кримінального процесу. Аналіз може слугувати основою для подальших досліджень та поліпшень у цій сфері.
  • Item
    До питання специфіки кримінальних проваджень щодо неповнолітніх
    (Ужгородський національний університет, 2024) Ільченко, Олександр Васильович; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Ткаченко, О.А.
    Стаття присвячена дослідженню специфіки кримінальних проваджень за участі неповнолітніх осіб, в контексті норм національного законодавства та окремих наукових праць. Встановлено, що особливе процесуальне становище дітей в кримінальному судочинстві детерміноване віковими особливостями даних субʼєктів. Розглянуто актуальні міжнародні стандарти, що стосуються порядку кримінальної процесуальної діяльності у провадженнях за участю неповнолітніх осіб. Відмічається, що на національному рівні специфіка проваджень у справах неповнолітніх репрезентується насамперед у відокремленості законодавчого регулювання кримінальних процесуальних відносин за участі даних індивідів, про що свідчать положення глави 38 Кримінального процесуального кодексу України «Кримінальне провадження щодо неповнолітніх». У ході дослідження було проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо найбільш проблемних питань, пов'язаних з процесуальними особливостями кримінальних проваджень щодо осіб, які не досягли повноліття. В результаті комплексного аналізу правових норм кримінально-процесуального законодавства було доведено, що окремі процедури та правила кримінального судочинства адаптуються саме до потреб неповнолітніх, хоча їхнім базисом є загальні правові норми. Зокрема про даний факт свідчить дуалістичне представництво інтересів неповнолітнього підозрюваного та обвинуваченого, особливий субʼєктний склад учасників провадження у кримінальних справах щодо неповнолітніх та окремі специфічні аспекти як на стадії досудового розслідування злочинів неповнолітніх, так і під час подальшого судового провадження. Також в статті було визначено ряд проблематичних аспектів пов'язаних з реалізацією даних положень на практичному рівні, в контексті чого запропоновано внесення певних доповнень та змін до Кримінально-процесуального кодексу України. Вважається за необхідне закріпити спеціальні засади кримінального провадження щодо неповнолітніх осіб на законодавчому рівні у вигляді окремої статті. У висновку акцентовано увагу на тому, що незважаючи на наявність окремих недоліків в правовому регулюванні провадження у справах щодо неповнолітніх, кримінально-процесуальне законодавство України розвивається в правильному напрямі.
  • Item
    Спеціфика кримінальних проваджень щодо неповнолітніх осіб: правові аспекти
    (Сумський державний університет, 2024) Ткаченко, О.А.
    Незважаючи на окремі проблематичні категорії, кримінальне процесуальне законодавство України розвивається в правильному векторі, зокрема в напрямку забезпечення гуманного ставлення до неповнолітніх підозрюваних, обвинувачених і особливого підходу до розгляду та розслідування кримінальних проваджень.
  • Item
    Міжнародний досвід щодо визнання показань з чужих слів доказом у кримінальному провадженні
    (Сумський державний університет, 2023) Зінченко, Г.С.
    У 2012 році, з прийняттям Кримінального процесуального кодексу, ст. 97 було закріплено новий вид доказів як показання з чужих слів, яке визначається як висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи. Під час застосування цієї норми виникла значна кількість суперечливих питань, зокрема щодо самого поняття показань з чужих слів та невизначеності інших можливих компонентів, що можуть входити до таких показань.
  • Item
    Роль внутрішнього переконання під час оцінки доказів у кримінальному провадженні
    (Сумський державний університет, 2023) Геворгян, А.В.
    Однією з найважливіших та основоположних засад здійснення правосуддя в Україні є встановлення істини у кримінальному провадженні, що є неможливим без законодавчо врегульованого процесу доказування у кожній справі в суді. На всіх стадіях кримінального провадження основною частиною діяльності є робота з доказами.
  • Item
    Процесуальний статус слідчого судді: процесуальні аспекти
    (Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych
    Необхідність охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження в Україні, а також забезпечення неупередженого та ефективного розслідування зумовлюють розробку та запровадження нових правових інститутів для вдосконалення системи кримінальних процесуальних гарантій. (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Сам е на інститут сідчого судді у кримінальному процесі покладено здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження на стадії досудового розслідування. Термін «слідчий суддя» та його процесуальний статус визначені у пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з яким ним є суддя суду першої ін- станції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, перед- баченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, – голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.