Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
7 results
Search Results
Item До питання про законність комісії за обслуговування кредиту як умови договору споживчого кредитування(Сумський державний університет, 2024) Руденко, Людмила Дмитрівна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaПроведений аналіз вказує на доцільність приведення у відповідність положень Закону України «Про споживче кредитування» в частині комісії кредитодавця за споживчим кредитом (пов'язаної з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення як частини загальних витрат) з реальної договірною практикою фінансових установ, які зловживають свободою укладення договору, дискримінаційним положенням споживача фінансових послуг.Item Problems of construction of national financial system under the influence of globalization processes(Rushing Water Publishers Ltd, 2019) Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla Dmytrivna; Barash, Ye.; Petrova, I.; Bohdaniuk, I.У статті досліджуються теоретико-правові аспекти функціонування національних фінансових систем під впливом процесів глобалізації. Мета дослідження – на основі узагальнення наявних теоретичних досягнень юридичної науки визначити сутність та правову природу світової фінансової системи та міжнародних фінансових відносин, дослідити проблеми побудови національної фінансової системи під впливом процеси глобалізації. Методи дослідження обираються з урахуванням мети і завдань дослідження, його об’єкта і предмета. У дослідженні використовувалися загальнонаукові та специфічні методи юридичної науки. Аналізуються питання глобалізації, визначення міжнародних фінансів, міжнародних фінансових відносин. Досліджено міжнародні фінансові організації як складові структури фінансової системи.Item Врегулювання спору за участю судді(Сумський державний університет, 2020) Двойних, В.В.; Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaОднією із самих обговорюваних та революційних новацій Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року є введення інституту врегулювання спору за участю судді. До цього часу суддя був обмежений в можливості непроцесуального спілкування зі сторонами. Сам механізм досудового врегулювання був перейнятий з Каліфорнії (США). Ще у 1982 році прийняті практичні директиви щодо застосування цього механізму на тимчасовій основі. А у 1989 році розпочалось повноцінне застосування процедури для врегулювання шлюборозлучних процесів. Зараз у провінції Саскачеван (Канада) всі справи (крім тих, які розглядаються за спрощеною процедурою, прогнозованою тривалістю не більше одного дня) в обов’язковому порядку спрямовуються на досудове врегулювання. Таким чином, приблизно 85% спорів вирішується примиренням [1, 2]. Розглянемо суть новели. Врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. У перелік справ, в яких не застосовується цей порядок увійшли справи про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.Item Щодо механізму судового тлумачення у господарському процесі(Сумський державний університет, 2020) Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaВідносно нетривалий період побудови національної незалежної судової системи у демократичних умовах у порівнянні з розвиненими демократіями актуалізував дослідження питання тлумачення судами норм права. Судове тлумачення у господарському процесі обумовлене: необхідністю забезпечення єдності та сталості судової практики; вирішенням конкретного господарського спору по суті; прогалинами та колізіями у чинному законодавстві; наявністю оціночних понять як у господарському, так і в господарському процесуальному законодавстві. Незважаючи на те, що суд є єдиним правозастосовчим органом, як у теорії господарського процесу, та і у судовій практиці відсутні грунтовні підходи до механізму судового тлумачення. Механізм судового тлумачення передбачає з’ясування і роз’яснення змісту норм права для їх застосування у конкретних правовідносинах. Такий механізм передбачає низку стадій: 1) визначення норм права, що підлягають застосуванню; 2) граматичне опрацювання змісту норми права; 3) виявлення правових норм, які текстуально не закріплені в актах законодавства, а закріплені лише логічно і стосовно яких необхідно вирішити питання про їх застосування до правовідносин, що є предметом судового розгляду; 4) системне тлумачення з метою уточнення змісту нормативних положень та вирішення колізій між правовими нормами; 5) історичне і телеологічне тлумачення; 6) виявлення підстав для застосування аналогії закону; 7) перевірка зроблених висновків на предмет їх відповідності принципу верховенства права і виявлення можливості застосування цього принципу; 8) викладення результатів тлумачення в мотивувальній частині судового рішення в обгрунтування цього рішення (його резолютивної частини) [1, с. 14, 15].Item Щодо особливостей провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб(Сумський державний університет, 2020) Жительний, М.Д.; Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaПрийняття Кодексу України з процедур банкрутства надало можливість реалізовувати судові процедури банкрутства щодо фізичних осіб, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. Внесення таких змін обумовлене необхідністю наближення національного законодавства до права ЄС. Проте банкрутство фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, має істотні особливості у порівнянні з іншими категоріями неплатоспроможних суб’єктів. Внесення такої категорії осіб у Кодекс України з процедур банкрутства обумовлена необхідністю вирішення питання з заборгованостями перед банками та іншими фінансовими установами для оздоровлення фінансової системи в цілому. Проте фінансові можливості таких осіб є достатньо обмеженими та норми Кодексу України з процедур банкрутства у цій частині потребують детального аналізу на предмет відповідності меті зменшення фінансового тягаря для фізичних осіб та оздоровлення фінансової системи.Item Історія виникнення інституту приватних акціонерних товариств в Україні(Сумський державний університет, 2020) Орлов, О.Л.; Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaПротягом останніх десятирічь в усіх сферах суспільного та державного життя України запроваджено багато принципових змін. Значна кількість з них стосуєтьсягосподарських відносин. Так, громадяни отримали право самостійно з власної ініціативи та на власний ризик здійснювати систематичну господарську діяльність, одержуючи за показаними результатами прибуток, тобто займатися підприємництвом. У якості одного з шляхівздійснення такого права виступає інститут приватного акціонерного товариства. За сталою думкою, в Європі прообрази сучасних господарських та акціонерних товариств були відомі ще в епоху античності, коли спочатку давні греки, а потім і римлянипочали об’єднуватись у торговельні, ремісничі та земельні товариства. На зламі епох в Римській Імперії вже активно створювались і діяли так звані "товариства публіканів" (лат. "societates vecigalium publicanorium"), що зараз сприймаються як прототипи сучасних закритих та приватних акціонерних товариств. Публікани, будучи особливою торговельно-фінансовою кастою всередині стану вершників, виступали відкупниками державного та муніципального майна, доходів, підрядів та поставок [1, с. 62-83].Item "Squezze-out" в україні: порівняльно-правовий аналіз, проблеми реалізації(Сумський державний університет, 2020) Бенько, А.В.; Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaПроцедуру продажу акцій "squeeze-out" впроваджено в українське законодавство у 2017 році. Подія була зумовлена імплементацією Директиви 2004/25/ ЄС Європейського Парламенту та Ради в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Проте, не зважаючи на головну мету реалізації "squeeze-out", а саме- забезпечення інтересів і мажоритарних, і міноритарних акціонерів, досі не вирішеними залишаються питання встановлення ціни акцій та законності процедури. Потребує узагальнення як практика Європейського суду з прав людини, так і національних господарських судів щодо реалізації процедури "squeeze-out". Визначаючи переваги та недоліки механізму, необхідно виділити наступне. Аргументи на користь "squeeze-out" були наведені Winter Group при розробці Директиви 2004/25/EC про поглинання [1].