Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
2 results
Search Results
Item Процедура “squezze-out” в Україні: порівняльно-правовий аналіз та проблематика реалізації(Ужгородський національний університет, 2019) Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla Dmytrivna; Бенько, А.В.У статті розглядається механізм примусового продажу акцій акціонерного товариства міноритарними акціонерами на вимогу мажори- тарного акціонера – “squeeze-out”. Ідея щодо впровадження такої процедури корпоративного контролю не так давно почала обговорюватися серед вітчизняної наукової спільноти, в тому числі, у зв’язку із процесами євроінтеграції та відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, згідно з якою Україна зобов’язана з-поміж іншого впровадити положення Директиви № 2004/25/ЄС Європейсько- го парламенту та Ради від 21.04.2004 стосовно пропозицій про поглинання. Не дивлячись на переслідування позитивної мети – гармоніза- цію відносин між мажоритарними та міноритарними акціонерами – механізм значно критикується українським суспільством. З метою дослідження особливостей функціонування відповідного механізму у статті розглядаються дефініції терміну “squeeze-out” (витіснення), проводиться аналіз його особливостей задля відмежування від суміжних категорій, таких як “freeze-out” (заморожування) та “sell-out” (розпродаж). У роботі визначаються передумови, які призводять до потреби впровадження механізму «витіснення» та ті пози- тивні можливості, які він надає як мажоритарним акціонерам, так і міноритарним. Статтею передбачено не лише аналіз законодавчих нововведень, а й особливостей реалізації інтегрованих процедур, дослідження ряду питань, які виникають у процесі. В такому аспекті законодавство повною мірою не відповідає на всі питання, що виникають під час застосування “squeeze-out”, а єдиної судової практики не було сформовано з огляду на нещодавність впровадження такого права. У статті проводиться аналіз практики європейських країн щодо застосування механізму корпоративного контролю “squeeze-out”, а також практики Європейського суду з прав людини з приводу відчуження об’єктів права приватної власності міноритарних акціонерів та висновки суду стосовно існування або відсутності порушення у випадку застосування “squeeze-out”. В роботі також розглядаються рекомендації щодо вдосконалення такого інституту задля забезпечення прав не лише мажоритарних акціонерів, а й міноритарних, аби уникнути зловживань зі сторони перших, «очищення» компанії від міноритаріїв та одноосібного управління товариством.Item "Squezze-out" в україні: порівняльно-правовий аналіз, проблеми реалізації(Сумський державний університет, 2020) Бенько, А.В.; Руденко, Людмила Дмитрівна; Руденко, Людмила Дмитриевна; Rudenko, Liudmyla DmytrivnaПроцедуру продажу акцій "squeeze-out" впроваджено в українське законодавство у 2017 році. Подія була зумовлена імплементацією Директиви 2004/25/ ЄС Європейського Парламенту та Ради в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Проте, не зважаючи на головну мету реалізації "squeeze-out", а саме- забезпечення інтересів і мажоритарних, і міноритарних акціонерів, досі не вирішеними залишаються питання встановлення ціни акцій та законності процедури. Потребує узагальнення як практика Європейського суду з прав людини, так і національних господарських судів щодо реалізації процедури "squeeze-out". Визначаючи переваги та недоліки механізму, необхідно виділити наступне. Аргументи на користь "squeeze-out" були наведені Winter Group при розробці Директиви 2004/25/EC про поглинання [1].