Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
12 results
Search Results
Item Децентралізація публічної влади: особливості реалізації в державах із різними формами державного устрою(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, концентруючи свою увагу на особливостях децентралізації у європейських державах з різними формами державного устрою. Особливу увагу дослідник приділяє аналізу та різнобічним оцінкам процесів децентралізації сучасними європейськими вченими. Щодо децентралізації в Іспанії, то ця унітарна держава з високим ступенем регіоналізації визначається як квазіфедерація з широкими компетенціями регіонів. Як приклад асиметричної квазіфедерації автор розглядає Великобританію, де децентралізація базувалась на деконцентрації центральних повноважень. Зроблено висновок, що традиційна британська система зазнала децентралізації шляхом деволюції. Особливу увагу автор приділяє вивченню особливостей децентралізації у федеративних державах, які трактує як окрему, самостійну модель децентралізації. У країнах із федеративним устроєм суб’єкти федерації мають широкі повноваження і виконують завдання регіонального розвитку, тоді як центральний уряд має обмежені повноваження в цій галузі. Окремим типом децентралізації влади автор вважає федеративну модель зі спільною компетенцією держави та місцевого самоврядування (Німеччина, Австрія, Бельгія). Автор зазначає, що компетенції органів місцевого самоврядування залежать від розміру країни, системи місцевого самоврядування та загальної моделі регіонального розвитку. У статті зроблено висновок, що відмінності в організації публічної влади у централізованій, децентралізованій та федеративній системі зберігаються, але можна спостерігати кілька трансформацій моделей децентралізації публічної влади за останні десятиліття. Основними тенденціями децентралізації є: посилення компетенції органів місцевого самоврядування з кінця ХХ ст. до нашого часу; отримання органами місцевого самоврядування другого рівня компетенцій у галузі регіонального планування; перетворення колишніх центральних органів на міжмуніципальні.Item Деволюція у Великобританії: результати реформи(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, зосереджуючи свою увагу на деволюції як формі децентралізації у Великобританії. Автор наголошує, що децентралізація влади стала глобальною тенденцією у світі з кінця ХХ століття, але відбувалася в різних формах та з відмінними результатами. Найчастіше, на думку автора, використовувалося делегування та адміністративна деконцентрація. Основними причинами децентралізації публічної влади автор називає наступні: необхідність ефективного управління різ- ними субнаціональними ідентичностями та культурами, що все частіше співіснують у межах однієї спільноти; потребу у зменшенні недоліків надмірної бюрократизації, пов'язаної із надмірною централізацією. Автор дослі- джує реформу деволюції у Шотландії, Уельсі й Північній Ірландії, звертає увагу, що ці заходи були запроваджені в рамках конституційних параметрів Вестмінстерської моделі та зосереджені на периферії, тобто найбільша скла- дова Великобританії, Англія, залишилася поза межами цієї реформи. Автор наголошує, що причиною децентралізації влади у Великобританії, на відміну від більшості країн, була не неефективність публічної влади, а потреба у новій моделі відносин центр–периферія, яка мала б забезпечити цілісність Сполученого Королівства. Деволюція публічної влади була обрана як модель, яка здатна функціонувати у межах особливостей Вестмінстерської моделі демократії. Автор користується аналітичним підходом Дж. Балпіта, запропонованим у його «Територія та влада у Великій Британії». Аналіз відносин центру із місцевими владами Англії демонструє, що реальний перерозподіл публічних повноважень та ресурсів часто витіснявся швидкими формальними угодами про передачу повноважень. Англійське врядування характеризується сталими відносинами між центром і периферією, тому не має підстав говорити про революційні зміни у цих відносинах. Автор констатує ускладнення інституційного дизайну публічної влади, відсутність підтримки громадськості, і навіть протидію реформам децентралізації з боку місцевих акторів.Item Досвід децентралізації публічної влади у Франції(Cумський державний університет, 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтор аналізує процес децентралізації публічної влади у ФранціїItem Децентралізація публічної влади: особливості реалізації в державах із різними формами державного устрою(Juris Europensis Scientia, 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, концентруючи свою увагу на особливостях децентралізації у європейських державах з різними формами державного устрою. Особливу увагу дослідник приділяє аналізу та різнобічним оцінкам процесів децентралізації сучасними європейськими вченими. Щодо децентралізації в Іспанії, то ця унітарна держава з високим ступенем регіоналізації визначається як квазіфедерація з широкими компетенціями регіонів. Як приклад асиметричної квазіфедерації автор розглядає Великобританію, де децентралізація базувалась на деконцентрації центральних повноважень. Зроблено висновок, що традиційна британська система зазнала децентралізації шляхом деволюції. Особливу увагу автор приділяє вивченню особливостей децентралізації у федеративних державах, які трактує як окрему, самостійну модель децентралізації. У країнах із федеративним устроєм суб’єкти федерації мають широкі повноваження і виконують завдання регіонального розвитку, тоді як центральний уряд має обмежені повноваження в цій галузі. Окремим типом децентралізації влади автор вважає федеративну модель зі спільною компетенцією держави та місцевого самоврядування (Німеччина, Австрія, Бельгія). Автор зазначає, що компетенції органів місцевого самоврядування залежать від розміру країни, системи місцевого самоврядування та загальної моделі регіонального розвитку. У статті зроблено висновок, що відмінності в організації публічної влади у централізованій, децентралізованій та федеративній системі зберігаються, але можна спостерігати кілька трансформацій моделей децентралізації публічної влади за останні десятиліття. Основними тенденціями децентралізації є: посилення компетенції органів місцевого самоврядування з кінця ХХ ст. до нашого часу; отримання органами місцевого самоврядування другого рівня компекомпетенцій у галузі регіонального планування; перетворення колишніх центральних органів на міжмуніципальні.Item Reform of Public Power in the Slovak Republic: Achievements and Prospects(Sumy State University, 2021) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha Volodymyrivna; Pasek, Igor; Kovac, DamienУ статті розглядається проблема реформування публічної влади у Словацькій Республіці. Аналізуються основні етапи реформи за період 1989–2020 років на основі праць словацьких дослідників вказаної проблематики. Автори роблять висновок, що реформування публічної влади у Словацькій Республіці є частково успішним, адже носить несистемний і непослідовний характер. Значну увагу у статті приділено аналізу реформ публічної влади, які здійснювалися урядами Словацької Республіки. Наголошується на невмотивованості частини реформ, адже деякі з них проводилися з тією метою, щоб відрізнятися від попереднього уряду. Крім того, автори роблять висновок, що реформування публічної служби відбувалося під впливом і навіть тиском Європейського Союзу. Найбільш результативною автор дослідження вважає реформу децентралізації влади та місцевого самоуправління, яка стала реальним засобом забезпечення повноважень муніципалітетів. Автори звертають увагу на недостатність правової бази фінансової децентралізації та головним недоліком цієї реформи називає значну фрагментованість муніципалітетів. У статті приділено увагу повноваженням муніципалітетів і виділені основні форми міжмуніципального співробітництва, які здатні нейтралізувати недоліки надмірної фрагментації. Зроблено висновок, що, виходячи із відсутності політичної волі щодо укрупнення муніципалітетів, міжмуніципальне співробітництво залишається дієвою формою реалізації муніципалітетами своїх повноважень. Автори роблять висновок про коливання у реформуванні публічної влади від спеціалізованої неконцентрованої системи державного управління до загальної неконцентрованої системи і навпакиItem Децентралізація та моделі місцевого управління у державах-членах ЄС(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтор аналізує основні моделі місцевого управління в країнах-членах ЄС та вплив децентралізації на їх еволюцію. Централізована модель найчастіше реалізується в невеликих за територією країнах та базується на визначальній ролі центрального уряду та його відомств. У цій моделі місцеві та регіональні органи управління мають обмежені компетенції в галузі регіонального розвитку та планування. Така модель реалізується в невеликих державахчленах Європейського Союзу, насамперед у країнах, які мають однорівневу систему місцевого самоврядування. Зроблено висновок, що модель місцевого управління визначається розміром країни та системою регіонального розвитку. Виділяють централізовані, децентралізовані та федеральні моделі. У статті проаналізовано основні елементи адміністративного управління регіональним плануванням та розвитком у централізованих та децентралізованих державах. У нових державах-членах ЄС централізована модель є домінуючою через менший розмір країн та значну роль фондів ЄС у регіональному розвитку. Розподіл цих ресурсів контролюється центральним урядом та його відомствами, але в кількох країнах сформовані спеціальні гібридні органи. Таким чином, децентралізація в невеликих за розмірами державах стимулювалася коштами фондів ЄС. Після кризи 2008 року в управлінні регіональним розвитком запанували нові підходи: централізація та концентрація. Ці тенденції можна спостерігати в централізованих системах, які раніше частково децентралізували регіональний розвиток. Так, регіональні органи та агенції було скасовано, у регіоналізованих країнах регіональні одиниці було об’єднано, а тенденції федералізації було призупинено. У нових державах-членах та в середземноморських країнах вплив законодавства Європейського Союзу є більш значним, оскільки їхні регіональні одиниці переважно менш розвинені та є основними одержувачами коштів фондів ЄСItem Вплив децентралізації публічної влади на ставлення громадян до Європейського Союзу(Одеська національна юридична академія, 2021) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті проаналізовано вплив децентралізації публічної влади на ставлення громадян до Європейського Союзу з метою оцінити, чи існує потенційний компроміс між «локалізмом» та „європеїзмом”. Автором зазначено, що децентралізація традиційно розглядалася як ключовий фактор, який визначає просування справедливості та ефективності на місцевому, регіональному, національному та європейському рівнях, але ступінь децентралізації у країнах і регіонах Європи залишається нерівномірним. У результаті дослідження визначено, що відмінності в реалізації регіональної влади впливають на ступінь прихильності громадян до європейського проекту. Децентралізацію у країнах ЄС розглядають як один із сприятливих наслідків європейського проєкту, але збільшення субнаціональної автономії підживлює «локалізм», часто на шкоду європейській єдності. Визначено, що у кризові періоди громадяни більш скептично відносяться до оцінки переваг європейської інтеграції, а під час економічного зростання – частіше підтримують європейську інтеграцію. З іншого боку, децентралізація і регіональна автономія здатні підірвати можливості центральної влади держав ЄС у виконанні важливої функції – вирівнювання соціальних можливостей громадян різних регіонів. У дослідженні наголошено, що відмінності в підтримці різними державами європейської інтеграції зросли після розширення ЄС та економічної кризи, причому більшість дослідників погоджуються з негативною роллю економічної кризи в посиленні опозиції європейській інтеграції. Потенційний вплив децентралізації влади на сприйняття громадянами ЄС автор пояснює теорією утилітарних оцінок інтегративної політики, оскільки громадяни ЄС по-різному відчувають плюси й мінуси децентралізації, отже, з цих відмінностей формується їхнє сприйняття і ставлення до європейської інтеграції. Зроблено висновок про суттєві розбіжності у ставленні громадян до цієї спільноти у просторі й часі в кожній країні-члені ЄС.Item Правовое регулирование децентрализации власти в Украине(Брестский государственный университет имени А. С. Пушкина, 2019) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтором здійснено аналіз правового забезпечення процесу децентралізації влади в Україні.Item Децентралізація публічної влади: досвід країн Балтії(Суми, 2016) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaРозглядається досвід країн Балтії у проведенні децентралізації на початку ХХІ ст. Зроблено висновок, що загальними проблемами реформування місцевого самоврядування країн Балтії стала надмірна затягнутість реформ у часі. Суттєвим недоліком є також посилення тенденцій централізації влади в ході проведення реформ.Item Децентралізація публічної влади: досвід Данії(Сумський національний аграрний університет, 2017) Стогова, Ольга Володимирівна; Стогова, Ольга Владимировна; Stohova, Olha VolodymyrivnaАвтор розглядає досвід Данії у проведенні рефори децентралізації влади.