Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
10 results
Search Results
Item Контроверсійність моральних та правових приписів під час реалізації антикорупційних заходів(Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці сутності моральних та правових приписів, а також з’ясувати ступінь контроверсійності. Автори зауважують, що протидія корупції є складним та багатогранним завданням. Нині в Україні діє дуже потужна нормативно-правова база антикорупційного спрямування, яке заснована на міжнародним стандартах протидії корупції. Однак, очікування міжнародних партнерів від України стосовно результативності антикорупційних реформ не можуть бути виправданні. Адже, Україна та більшість її міжнародних партнерів перебувають абсолютно на різних етапах становлення державності, розвитку правової свідомості і культури. Наголошено, що для результативності антикорупційних реформ в Україні надзвичайно важливо змінити у свідомості громадян ставлення до цього явища, шляхом усунення толерування та нейтралізації «позитивних» якостей корупції. як моральні, так і правові норми є різновидами соціальних норм, що покликані врегулювати відносини в суспільстві. Водночас моральні норми є своєрідним базисом, що історично виникли набагато раніше, є більш усталеними у свідомості громадян. І не зважаючи на відсутність «єдиної моралі» для всіх, все ж моральні орієнтири людини змінити, оновити чи взагалі сформувати набагато складніше, ніж правові. Адже, правові норми завжди можуть озброїтися засобами державного примусу. Враховуючи викладене, для ефективного та раціонального запровадження тих чи інших норм, потрібна їх відповідність моральним. Це дозволить спростити правозастосування. Моральні норми стали основою для правових, водночас їх суттєва відмінність полягає у тому, що правові норми можуть бути менш «суворими», адже допускають відносність та диспозитивність. Натомість моральні норми є більш імперативними й коригуються досить рідко. На превеликий жаль рівень правової культури та правової свідомості населення в Україні достатньо низький. А відтак правопорушення не вчиняються громадянами не через повагу до права, а лише через елементарний страх покарання.Item Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії(Ужгородський національний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychКорупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища. Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності. Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною. Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною. За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову. П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.Item Трансформаційні процеси у корупційних проявах в умовах військових дії на території України(Київський університет права, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці рівня та сутності впливу війни на корупційні процеси в України. Автори зауважують, що Україна – це європейська держава, що довгий час розвивалася під впливом тоталітарних принципів. Це у свою чергу неминуче вплинуло на сприйняття державницьких процесів громадянами, рівень їх правової культури та правової свідомості. Проблема протидії корупції завжди була однією з основних під час формування державної політики кожної демократичної та правової держави. А відтак центральною під час двох революцій у новітній історії України. Поза тим, не зважаючи на численні правові та організаційні реформи, все ж рівень корупції в Україні лишається досить високим. У лютому 2022 року в історії нашої держави відбулася подія, що докорінно вплинула на життя та свідомість кожного громадянина нашої держави. А відтак на усвідомлення та сприйняття корупції як явища. Аналізування інформаційних ресурсів та сучасних політичних процесів дає можливість виділити дві основні тенденції у корупційних проявах. Перша із них – позитивна та пов’язана з феноменом національної єдності, ключову роль у якому посідає громадськість. Досвід багатьох країн демонструє, що громадська активність є ключовою передумовою подолання корупції, тому що представники громадського суспільства особисто зацікавлені не лише в декларативному існуванні правової, демократичної та соціальної держави, а й у фактичному. Військові дії зуміли об’єднати абсолютно всіх громадян України для протидії спільному ворогу. Ми вважаємо, що це унікальне відчуття єдності може бути використано й у подальшому мирному життя для протидії корупції. Адже, зараз підвищилося значення кожного громадянина, адже кожен намагається сприяти державі у протидії агресору всіма можливими способами: захищаючи державу у лавах ЗСУ чи територіальної оборони, волонтерством чи продовжуючи працювати з метою наповнення державного бюджету. Друга – негативна, що пов’язана з пристосуванням корупційної складової до нових реалій суспільного життя. Як відомо корупція завжди слідує за грошовими потоками, свідченням цього є й зростання медичної корупції під час пандемії COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах військових дій корупція активно перемістилася у діяльність Державної прикордонної служби.Item Запобігання кіберзлочинам за допомогою додатку "Дія"(Сумський державний університет, 2022) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry Vladimirovich; Печена, Т.О.Двадцять перше століття безумовно можна назвати ерою цифрових технологій. Бюрократизм змінюється онлайн-операціями, а звичні паперові документи заміщуються зручним електронним варіантом. Таку концепцію називають «Державою в смартфоні». Певна річ, ця система має значну кількість переваг, а в умовах всесвітньої пандемії та війни в України – є необхідним кроком. В ситуації обмеженого пересування громадян країною сплачувати податки, реєструвати документи та здійснювати інші юридичні дії можна просто в один клік. Разом з розвитком цифрового світу поширюється кіберзлочинність, яка зросла до міжнародних масштабів. Так, за даними спеціалістів компанії McAfee та Центру стратегічних і міжнародних досліджень, загальна кількість витрат від комп’ютерних злодіїв на 2020 рік становила один відсоток від світового ВВП. Найбільш розповсюджені кіберзлочини пов’язані з використанням програм-вірусів, фішингових програм, викрадення інформації з баз даних тощо. Збільшення кібернетичних атак в Україні безпосередньо пов’язано із запровадженням вищезгаданої концепції та її активного розвитку. Для плодотворної роботи "Держави в смартфоні" необхідно багато персональних даних помістити в бази або додатки. Саме тому в 2019 році було презентовано мобільний додаток "Дія", основною функцією якого є зберігання найважливіших документів та реалізація юридичних дій в простому електронному форматі. При цьому, всі правочини, що здійснюються через програму мають таку саму юридичну силу, що і паперові варіанти. Таким чином, Україна стала першою державою в світі електронний паспорт якої має таке саме вагоме значення, як і його класичний друкований вигляд. Юридично закріплено це було внесенням змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують її особу або спеціальний статус".Item Досвід Бразилії щодо скорочення терміну відбування покарання у виді позбавлення волі(Сумський державний університет, 2022) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry Vladimirovich; Зінченко, Г.С.Як нам відомо, однією з основних функцій призначення покарання у виді позбавлення волі є виховання засудженого. Згідно ч.1 ст.123 КВК, соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів. До того ж, варто додати, що загалом виховна робота є засобом духовного впливу на засудженого та способом прищеплення навичок правильної орієнтації в системі духовно-моральних цінностей, психологічної та іншої підготовки засудженого до ведення морального, соціально-корисного способу життя після звільнення з місць позбавлення волі. На жаль, в Україні рівень злочинності серед раніше засуджених осіб до позбавлення волі продовжує зростати. Нині, за словами Д. Малюськи, міністра юстиції, рівень рецидиву "надзвичайно високий" – понад 30%. Причиною такого, насамперед, є низький рівень ефективності роботи персоналу органів та установ виконання покарань. З огляду на це, міністр пропонує розглянути досвід зарубіжних країн, де рівень ув’язнення низький, а безпеки — високий, оскільки сформований особливий підхід до засуджених, у результаті якого, людина ресоціалізується і готова жити у суспільстві. На нашу думку, дійсно цікавим та незвичайним є підхід Бразилії до засуджених, який ми і пропонуємо розглянути.Item Перспективи впровадження інституту офіцера з кіберзахисту в Україні(Сумський державний університет, 2022) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry Vladimirovich; Ковтун, А.А.Збільшення кількості кіберзагроз на економічну соціальну складову нашої держави все актуальнішим робить питання оптимізації правового регулювання даної сфери. В світлі повномасштабної війни з Росією та євроінтеграційних процесів важливою для України є демонстрація того, що ми готові протистояти загрозам найстрімкіше зростаючому виду злочинності. Окрім того, в сучасних умовах важливою є готовність приймати необхідні зміни, що відповідатимуть стандартам, встановленим на європейському та світовому рівнях. Явище "безпека" нерозривно пов’язане з поняттям "національні інтереси" і, можливо, в якомусь сенсі є похідним від нього, тому що, перш за все, функція національної безпеки – це забезпечення гарантій невразливості найголовніших інтересів національного суверенітету, територіальної цілісності держави, захисту населення – власне, тих інтересів, через які держава бореться і не погоджується на поступки. Національна безпека – це стратегія, необхідна для забезпечення інтересів держави.Item Адміністративно-правові засади організації та реформування індонезійського Антикорупційоного суду Тіпікор(Юридичний вісник, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichУ статті здійснюється дослі-дження процесу історичного фор-мування антикорупційного законо-давства Індонезії. Особливу увагу автор приділяє розкриттю питання створення та реформування спеці-алізованих антикорупційних судів Тіпікор. В Індонезії антикорупційний суд було створено у 2002 році, із при-йняттям відповідного закону. Він знаходився в Джакарті – столиці країни. Після реформи 2009 року у всіх 34 індонезійських провін-ціях були створені антикорупційні Тіпікор суди. У статті з’ясовані наслідки такої реформи та надана оцінка її доцільності.Проаналізовано, що головною проблемою такої реорганізації став дефіцит кадрів, котрі від-повідають кваліфікаційним вимо-гам, прописаним у законодавстві. Зроблено висновок, що відповідні супутні виклики є тимчасовими й можуть бути усунені, а переваги такого реформування є відчут-ними. Вони полягають у збільшенні рівня доступності антикорупцій-ного правосуддя у регіонах, змен-шенні часових та матеріальних витрат на доставлення матеріа-лів справи та свідків до суду. Від-сутність пониження оцінки з 2009 по 2019 рік Індонезії в міжнарод-ному індексі сприйняття світової корупції свідчить про повільний, але успішний рух країни у протидії цьому негативному явищу.Також було встановлено, що з утворенням регіональних анти-корупційних судів підвищується рівень спеціалізації суддів у їх про-фесійній сфері – розгляді злочинів, пов’язаних зі корупцією. Внаслідок цього судовий процес стає більш якісним та ефективним. З’ясовано, що при проведенні таких реформ ключовим має бути збереження та поширення на регіональні суди позитивних здобутків та досвіду функціонування «пілотного» суду Тіпікор, який успішно себе зареко-мендував у роки своєї роботи.На основі аналізу робіт зарубіж-них вчених було окреслено подальші шляхи вдосконалення роботи спеці-алізованих антикорупційних судових інституцій Індонезії. З’ясовано, що такою «зоною росту» є подальша повна діджиталізація судового про-цесу. Ураховуючі географічні особли-вості країни, це покращення є особ-ливо актуальним. Зроблено висновок, що провадження електронного суду значно вплине на оптимізацію про-цесу та дасть змогу заощадити дер-жавні коштиItem Теоретико-правові засади дослідження відмивання корупційних доходів у медичній сфері(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro Vladimirovich; Малеєв, М.О.Проблеми корупції завжди перебувають у центрі уваги громадськості, особливо якщо вони стосуються основоположних благ і цінностей. Проблеми боротьби з відмиванням корупційних доходів актуальні для всіх сфер управління, в тому числі і управління системою охорони здоров’я. На жаль, доводиться визнати наявність корупції у сфері надання медичної допомоги та медичних послуг. Вона завдає серйозної шкоди репутації всієї сфери охорони здоров’я. Вона дає можливість порушникам уникнути відповідальності за протиправні діяння, що породжує безкарність, внаслідок чого відбувається падіння репутації органів державної влади в цілому. Це породжує таке явище, як правовий нігілізм. Саме цим зумовлюється актуальність вирішення зазначеної проблеми, що стоїть перед суспільством і державою. У статті наводиться аналіз тих дій, які в даний час проводяться, і дається оцінка їх ефективності. Приділено увагу традиційним механізмам мінімізації корупції, запропоновано авторські моделі протидії цьому явищу. Також пропонуються і деякі напрями вдосконалення протидії корупції у сфері охорони здоров’я. У багатьох областях України поширені кримінальні правопорушення корупційної спрямованості в системі охорони здоров’я. У сфері охорони здоров’я поширені такі корупційні кримінальні правопорушення: нецільове використання коштів, що виділяються з бюджету на реалізацію державних програм; отримання або давання хабара, протиправні дії у сфері державних закупівель та обігу недоброякісної лікарської продукції; протиправні дії в платіжних системах; зловживання посадовими повноваженнями тощо. Відомо, що корупційні прояви чинять негативний вплив на розвиток економіки, соціальної інфраструктури, руйнуючи органи державної влади. Через корумпованість значної частини медичної сфери надання обов’язкових безкоштовних послуг у сфері охорони здоров’я стає для громадян платнимItem Сучасний стан цифровізації антикорупційного правосуддя в Україні(Грааль науки, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychЦифрова трансформація є незворотнім процесом, котрий розповсюджується та впливає на всі сфери життєдіяльності соціуму, в тому числі на відносини громадянина з державною владою. Одним з актуальних та перспективних напрямів вдосконалення таких відносин є цифрова трансформація судової гілки влади в Україні. Відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки, однією з основних проблем, яка потребує негайного вирішення шляхом покращення організації функціонування судової системи є:«недостатній рівень впровадження цифрових технологій у здійсненні правосуддя»Item Виконання рекомендацій з запобігання корупції в судовій системі в контексті оціночного звіту GRECO(Сумський державний університет, 2020) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichГрупа держав проти корупції (The Group of States against Corruption, скорочено - GRECO) – орган антикорупційного моніторингу створений Радою Європи в 1999 році. Зазначений орган складається з Секретаріату, Бюро й Членів та спостерігачів країнучасниць. Штаб-квартира розміщена у Страсбурзі, Франція [1]. Основна мета GRECO – це покращення спроможності країн-учасниць протидіяти корупції шляхом взаємного оцінювання динаміки змін та надання рекомендацій для дотримання зобов’язань у цій сфері [2]. Досягається задекларована мета за рахунок того, що члени GRECO здійснюють моніторинг законодавства один одного та аналізують недосконалості в ньому, що потребують покращення. Після цього вони звітують, паралельно зазначаючи свої рекомендацій для країни-суб’єкта вивчення.