Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
47 results
Search Results
Item Система оцінювання роботи судів в умовах судової реформи(Запорізький національний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaВідповідно до основних правових принципів побудови демократичної держави, що знайшли своє закріплення у Конституції України, влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. При чому всі гілки влади є рівними, адже функціонують на основі системи взаємних стримувань та противаг. Важливо відмітити, що роль судової влади у цьому владному трикутнику надзвичайно суттєва, адже саме на неї покладено завдання зі здійснення правосуддя, захисту правових принципів та захисту інтересів всієї держави і кожного окремого громадянина. Враховуючи значущість цього завдання, особливого значення набуває кадрове питання у судовій владі. Так, до особи, яка претендує на посаду судді висувається ряд освітніх, кваліфікаційних, моральних та психологічних вимог. Крім того, завдання держави за таких умов забезпечити не лише первинний кваліфікований добір суддів, а й розробити дієву систему заходів постійного моніторингу та оцінювання професійних та особистих якостей вже діючих суддів. В Україні це питання стоїть особливо гостро, оскільки рівень довіри до судової влади надзвичайно низький. Враховуючи викладене, розроблення та провадження дійсно ефективної системи оцінювання роботи суддів є надзвичайно важливим та нагальним завданням, що стало одним із пріоритетних під час чергового етапу судової реформи в Україні. Наголошено, що запорукою ефективності оцінювання роботи суддів є визначення та належна реалізація критеріїв такого оціню- вання. Методологія професійного оцінювання закріплена Рішенням Ради суддів України від 11 грудня 2015 року № 14. Згідно з якою кри- теріями кваліфікаційного оцінювання судді є: 1) професійна компетентність; 2) особиста компетентність; 3) соціальна компетентність; 4) здатність підвищувати свій фаховий рівень; 5) здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня; 6) відповідність судді етичним критеріям; 7) відповідність судді антикорупційним критеріям. Наголошено, що запровадження процедури оцінювання суддів як один із заходів судової реформи спрямоване на підвищення довіри до судової системи в цілому та окремих суддів зокрема. Поза тим, розроблення самої вимоги не є запорукою успіху, не менш важли- вим є і вибудування чіткої системи та раціональних механізмів оцінювання різними суб’єктами та відповідністю оцінювання засадам об’єктивності, гласності та прозорості. Чинні критерії оцінки роботи суддів, на нашу думку, є цілком виваженими, проте потребують про- цесуальної деталізації способів, методів та конкретних заходів їх реалізації.Item Правові засади здійснення фінансового моніторингу в Україні(Сумський державний університет, 2022) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaУспішність фінансово-економічного благополуччя кожної країни можна репрезентувати через певні покажчики її розвитку. Зокрема, сюди слід віднести якісний та стабільний рівень функціонування дійсної дієвої фінансово-економічної системи. У свою чергу, активні реформаційні та глобалізаційні процеси, що мають місце, удосконалення вже існуючих та поява нових технологій дозволяють пришвидшити та певною мірою спростити фінансові операції. Проте, в такому контексті підвищуються ризики та загрози для фінансово-економічної безпеки, зокрема – нові прояви легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. З урахуванням цього, заходи в контексті протидії легалізації так званих злочинних доходів, мають мати абсолютно нову сутність та відповідати вимогам сьогодення. Тому, Україна встала на шлях вдосконалення процедури здійснення фінансового моніторингу як одного із дієвого засобів в системі протидії легалізації, зокрема – врахування міжнародних стандартів.Item Загальні питання криміналістичної характеристики легалізації корупційних доходів(Сумський державний університет, 2021) Думчиков, Михайло Олександрович; Думчиков, Михаил Александрович; Dumchykov, Mykhailo Oleksandrovych; Бондаренко, Ольга Олександрівна; Бондаренко, Ольга Александровна; Bondarenko, Olha Oleksandrivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaУ статті здійснено аналіз різних підходів до формування сутності та складових елементів криміналістичної характеристики легалізації корупційних доходів (ст. 209 Кримінального кодексу України). Описано елементи криміналістичної характеристики зазначеного кримінального правопорушення. Зроблено висновок про доцільність виокремлення серед таких елементів: основних (типові сліди правопорушення, його суб’єкт, спосіб вчинення); додаткових (предмет кримінального правопорушення, його час, сфера вчинення, обстановка правопорушення, джерело походження «брудних коштів»).Item Щодо електронних послуг в Україні: юридична природа, ознаки та принципи(Видавничий дім "Гельветика", 2021) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Харченко, А.Л.У статті охарактеризовано доктринальні та нормативні підходи до визначення таких понять, як «послуга» та «електронна послуга». У контексті реформ, що мають місце в Україні, необхідно наголосити на тому, що одним із напрямів діяльності Уряду є створення цифрової держави шляхом цифровізації послуг. Авторами виокремлено основні ознаки реалізації електронних послуг з урахуванням трактування цієї категорії. Зазначено, що, аналізуючи принципи надання електронних послуг, було визначено, що стаття 4 Закону України «Про адмі- ністративні послуги» містить перелік загальних принципів надання електронних послуг. Цей закон варто розглядати у зв’язку із тим, що принципи надання електронних послуг становлять собою сукупність міжгалузевих принципів правової та управлінських сфер. До загальних належать принципи: 1) верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) стабільності; 3) рівності перед законом; 4) відкритості та прозорості; 5) оперативності та своєчасності; 6) доступності інформації про надання електронних послуг; 7) захищеності персональних даних; 8) раціональної мінімізації кількості документів та процедурних дій, що вимагаються для отримання електронних послуг; 9) неупередженості та справедливості; 10) доступності та зручності для суб’єктів звернень. Спеціальні принципи надання електронних послуг мають бути спрямовані на досягнення таких фундаментальних цілей, як підтримка балансу між інтересами держави й інтересами скаржників та підвищення довіри таких органів до діяльності адміністративних та державних органів влади. Автори зазначили, що до таких представники наукової спільноти відносять принципи: безперервності, результативності, професійності, відповідальності; єдності, підпорядкованості, територіально-галузевий та зонально-предметний; своєчасності, зручності, доступності, мовчазної згоди.Item Теоретико-правові аспекти використання реклами як об’єкта авторського права(Запорізький національний університет, 2021) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Коваленко, Є.В.Світ розвивається швидкими темпами, оволодіваючи новими технологіями, освоюючи нові професії та даючи нові можливості. Масштаби прогресу потребують відповідних моделей його забезпечення та просування. Сьогодні будь-яка діяльність не обходиться без розширення своїх меж і популяризації серед населення. Основним сучасним методом просування послуг, продукції, діяльності та будь-якого інформування є реклама. Нині ця сфера має широке розгалуження, що полягає у різних видах реалізації реклами та сферах її застосування. Реклама – це безмежна платформа, у реалізації якої використовуються різноманітні об’єкти інтелектуальної власності, що, у свою чергу, потребують відповідного законодавчо правильного застосування та регламентації. Рекламна інформація націлена на формування чи підтримку інтересу до осіб, які згадуються в ній, і (чи) продукції, сприяє реалізації продукції, впливає на потенційних споживачів реклами, формує в них певне уявлення про конкретних фізичних і юридичних осіб, спрямована на невизначене коло споживачів. Отже, одержання прибутку є метою не реклами, а рекламодавця, для здійснення якої він поширює рекламну інформацію, тобто здійснює рекламну діяльність. Тому мета реклами призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес до такої особи чи сприяння продажу, купівлі, оренді товару, або спрямована на досягнення соціального результату бажаного для рекламодавців. Через потреби суспільства й основні засади рекламної індустрії, її популярність і необхідність у сучасному суспільстві актуалізується питання щодо окремих аспектів реалізації рекламної діяльності. У контексті здійснення своєї діяльності рекламісти або особи, які займаються таким просуванням, допускають значних помилок, зокрема щодо реалізації свого продукту за допомогою залучення різних видів об’єктів інтелектуальної власності. Здебільшого такі помилки трактуються як порушення права інтелектуальної власності. З огляду на це тематика є актуальною та становить предмет дослідження для науково-дослідної роботи. У статті було проаналізовано поняття реклами як виду інформації, визначено та проаналізовано її ознаки та законодавчі вимоги до реклами як виду інформації. Автори визначили рекламну продукцію як об’єкт авторського права. Також було проаналізовано нормативно-правову базу становлення у сфері правового регулювання реклами.Item Сучасний стан захисту прав інтелектуальної власності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Гришко, І.Ю.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПроблема плагіату мабуть є "хворобою" ХХІ століття, нашого сьогодення. Саме через побоювання бути суб’єктом плагіату більшість представників наукової спільноти з певним острахом відносяться до створення того чи іншого об’єкта права інтелектуальної власності. Аналізуючи законодавчу базу України, слід наголосити, що положенням Цивільного кодексу України щодо права інтелектуальної власності в частині захисту прав інтелектуальної власності значно відрізнялися від аналогічних положень, передбачених спеціальними законами України про інтелектуальну власність. Кожен з цих законів автономно визначав засоби захисту порушених прав, і як наслідок існувала колізія. Згодом у положеннях Цивільного кодексуУкраїни цей недолік був врахований, а саме всі норми про захист права інтелектуальної власності зосереджені у Загальній частині книги четвертої. Вони компактно згруповані та стосуються усіх об’єктів права інтелектуальної власності.Item On the issues of the artificial intelligence and intellectual property(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaOne of the most important direction of the science development in general is an artificial intelligence. It is an experimental unit as for scholars in technology path, IT research and even for lawyers, especially who interrogates intellectual property sphere. Director General of the World Intellectual Property Organization Francis Gurry in one of his interviews noted that an artificial intelligence will influence on traditional concepts and approaches of the intellectual property. It means that in a little while an artificial intelligence will fuel commercial musical works and create inventions. As a result it will adduce such categories as "composer", "author" and "inventor" [1]. At the close of interview Director Gurry also outlined that artificial intelligence usage also will have consequences as to the legislation and policy in the intellectual property sphere, as to intellectual property system administration all over the world.Item Розвиток інституту авторського права в Україні та Латвії: порівняльний аналіз(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaІнститут авторського права є одним із ключових в системі права інтелектуальної власності в цілому. В Україні підвалини його становлення та розвитку були закладені давно. Проте, превалює думка, що як вітчизняне, так і латвійське законодавство у вищезазначеній сфері абсолютно повністю ґрунтується на радянському. Саме тому, актуалізується питання дослідження розвитку інституту авторського права в Україні та Латвії (в рамках наукового дослідження в Університеті Латвії (м. Рига) як пострадянських країн. При чому, одна із країн входить до складу Європейського союзу, інша – перебуває на стадії євроінтеграційних процесів. Цілком природнім є те, що усі пост-радянські країни мають певні схожі ознаки розвитку авторського права. Цілком вірною та зрозумілою є теза з приводу того, що під час перебування цих двох країн у складі СРСР, на їх територіях було чинним законодавство Радянського Союзу. Таким чином, в цілому, у розвитку авторського права України та Латвії можна виокремити наступні етапи: - пост-революційний період (1917-1925); - перша кодифікація радянського цивільного права (1922-1962); - друга кодифікація радянського цивільного права (1961-1991); - пост-радянський період авторського права Латвії та України.Item Використання та публічне використання музичних творів(Сумський державний університет, 2020) Головач, А.І.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaІснує переважно два основних види заробітку в сфері музики, що можуть бути представлені у вигляді активного та пасивного. Перший вид заробітку полягає у концертній діяльності, а другий (пасивний) – у монетизації прав автора на твір шляхом його використання різними способами. Зокрема, слід виокремлювати наступні способи монетизаціїї музичної складової як : - продаж цифрового контенту за допомогою сервісів мережі Інтернет, різних он-лайнових та стрімінгових платформ та систем; - продаж контенту за допомогою мобільних операторів; - прибуток за публічну демонстрацію такого об’єкта (із звуковим супроводженням або ж за його відсутності) у місцях, що є відкритими та вільними для повселюдного візиту; - гонорари за вживання музики у засобах рекламування, а також різних телепрограмах; - роялті за публічне сповіщення – використання музики на радіостанціях і телеканалах; - роялті за публічне виконання – використання музики у ресторанах, кафе, торговельних центрах тощо [1].Item Охорона прав на "trade dress": досвід зарубіжних країн(Сумський державний університет, 2020) Савицька, І.В.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПитання щодо охорони таких об’єктів інтелектуальної власності як знаки для товарів і послуг, комерційні найменування, тобто засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, які необхідні в умовах сучасного ринку актуалізується в усьому світі. Проте, доволі рідко розглядається така категорія як "trade dress" або ж "фірмовий стиль" саме в контексті надання йому охорони як об’єкта інтелектуальної власності. На нашу думку, це зумовлено тим, що дану категорію часто ототожнюють із вищеперерахованими об’єктами і не надають їй статусу самостійного повноцінного елемента. Для того, щоб захист "trade dress" мав успіх, необхідно, у першу чергу, аргументувати, що "trade dress" є унікальним, не обумовленим функціональною потребою, а також є добре впізнаваним та відомим серед покупців, посягання на який наносить великі збитки його власнику. Це стосується як конкретних збитків, завданих через недобросовісну конкуренцію або вироблення підробного товару, так і посягання на право інтелектуальної власності особи, яка розробила цю концепцію, що обумовлює більш глобальні проблеми порушення прав людини. Тому визнання захисту "trade dress" є важливим кроком для будь-якої правової, соціальної держави.