Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
62 results
Search Results
Item До питання об’єктів та суб’єктів інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій(Наукового віснику ХДУ. Серія «Юридичні науки», 2017) Глущенко, Надія Володимирівна; Глущенко, Надежда Владимировна; Hlushchenko, Nadiia Volodymyrivna; Глущенко, Наталія Володимирівна; Глущенко, Наталия Владимировна; Hlushchenko, Nataliia VolodymyrivnaСтаття присвячена визначенню та узагальненню особливостей, притаманних об’єктам та суб’єктам інтелектуальної власності у сфері медицини та біотехнологій.Item Щодо питання протидії "патентному тролінгу"(Сумський державний університет, 2020) Чернадчук, Олександр Вікторович; Чернадчук, Александр Викторович; Chernadchuk, Oleksandr ViktorovychПитання протидії патентному тролінгу як одному з видів порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності набуває актуального значення, що пов’язано зі швидким збільшенням кількості патентів, і, як наслідок, поширенням такого явища як патентний тролінг, існування якого нівелює ідею захисту інтелектуальної власності загалом. Згідно рейтингу World Intellectual Property Organization за патентною активністю в 2017 році Україна посіла 27 місце із 176 країн [1], випередивши при цьому Польщу, економіка якої у 4 рази перевищує українську за ВВП. В той же час, підписавши Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом Україна взяла на себе ряд зобов’язань в тому числі в сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо належного рівня захисту прав інтелектуальної власності та гармонізації національної системи охорони прав інтелектуальної власності. Зважаючи на зазначене, одним із головних завдань України є створення такої правової бази, яка б протидіяла появі патентного тролінгу та сприяла притягненню винних осіб до юридичної відповідальності. Протидія цьому негативному явищу додатково актуалізується потребою покращення інвестиційного клімату та євроінтеграційними процесами, що відбуваються.Item Щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення через митний кордон(Сумський державний університет, 2020) Улізко, О.В.; Золота, Леся Володимирівна; Золотая, Леся Владимировна; Zolota, Lesya VolodymyrivnaУсі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об’єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. Але об’єкти права інтелектуальної власності порівняно зі звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України. У січні 2020 року Європейська комісія здійснила публікацію звіту про захист та забезпечення прав інтелектуальної власності у третіх країнах, згідно з яким, попри всі превентивні заходи та прийняття законів, наша країна вже вкотре потрапляє до списку країн, де існують серйозні системні проблеми у галузі охорони і захисту прав інтелектуальної власності, нанесення значної шкоди бізнесу ЄС. Зокрема, згідно з дослідженням Відомства з інтелектуальної власності ЄС щодо тенденцій торгівлі фальсифікованими та піратськими товарами, Україна продовжує залишатися одним із чотирьох основних пунктів транзиту підроблених товарів на ринок ЄС,особливо у таких галузях: продовольчі товари; годинники та ювелірні вироби; іграшки; одяг; оптичне, фотографічне та медичне обладнання [1].Item Щодо майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування(Сумський державний університет, 2020) Русак, Г.В.; Золота, Леся Володимирівна; Золотая, Леся Владимировна; Zolota, Lesya VolodymyrivnaІнтеграційний курс нашої держави до Європейського Союзу, процеси гармонізації вітчизняного законодавства зі законодавством ЄС та світовими стандартами вимагає більшої уваги до регулювання відносин в сфері інтелектуальної власності у нашій країні. Міжнародні стандарти у сфері інтелектуальної власності вимагають більш ефективного забезпечення правового захисту об’єктів інтелектуальної власності, до яких належить комерційне найменування. Комерційне найменування було предметом дослідження таких науковців Ю. Л. Бошицький, В. М. Крижна, В. М. Мартин, Л. Л. Тарасенко та інші. Особливо детально комерційне найменування,як предмет інтелектуальної власності розглядає Кривошеїна І. В. у своїй роботі "Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України".Item Специфіка майнових і немайнових прав в системі права інтелектуальної власності(Сумський державний університет, 2020) Хрідочкін, А.В.Право інтелектуальної власності виступає ключовою ланкою категорії "інтелектуальна власність". При цьому слід підкреслити, що мова йде про право інтелектуальної власності, а не традиційне право власності, між якими існують визначальні розбіжності. Якщо право власності спрямоване на панування власника над належними йому речами, а заборона втручання третіх осіб має при цьому додатковий, забезпечувальний характер, то право інтелектуальної власності забороняє використання третім особам результатів інтелектуальної творчої діяльності. До права інтелектуальної власності, на відміну від права власності, не можна застосовувати набуття за давністю, знахідкою, відчуженням (адже творець не втрачає повністю зв'язок з результатом своєї інтелектуальної творчої діяльності - він продовжує існувати у формі немайнового права творця) та приватизацією. Це право не можливо також припинити у зв’язку зі знищенням, реквізицією або конфіскацією об’єкта інтелектуальної власності.Item Сучасний стан захисту прав інтелектуальної власності в Україні(Сумський державний університет, 2020) Гришко, І.Ю.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПроблема плагіату мабуть є "хворобою" ХХІ століття, нашого сьогодення. Саме через побоювання бути суб’єктом плагіату більшість представників наукової спільноти з певним острахом відносяться до створення того чи іншого об’єкта права інтелектуальної власності. Аналізуючи законодавчу базу України, слід наголосити, що положенням Цивільного кодексу України щодо права інтелектуальної власності в частині захисту прав інтелектуальної власності значно відрізнялися від аналогічних положень, передбачених спеціальними законами України про інтелектуальну власність. Кожен з цих законів автономно визначав засоби захисту порушених прав, і як наслідок існувала колізія. Згодом у положеннях Цивільного кодексуУкраїни цей недолік був врахований, а саме всі норми про захист права інтелектуальної власності зосереджені у Загальній частині книги четвертої. Вони компактно згруповані та стосуються усіх об’єктів права інтелектуальної власності.Item On the issues of the artificial intelligence and intellectual property(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaOne of the most important direction of the science development in general is an artificial intelligence. It is an experimental unit as for scholars in technology path, IT research and even for lawyers, especially who interrogates intellectual property sphere. Director General of the World Intellectual Property Organization Francis Gurry in one of his interviews noted that an artificial intelligence will influence on traditional concepts and approaches of the intellectual property. It means that in a little while an artificial intelligence will fuel commercial musical works and create inventions. As a result it will adduce such categories as "composer", "author" and "inventor" [1]. At the close of interview Director Gurry also outlined that artificial intelligence usage also will have consequences as to the legislation and policy in the intellectual property sphere, as to intellectual property system administration all over the world.Item Щодо взаємодії органів правової охорони права інтелектуальної власності(Сумський державний університет, 2020) Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr VasylovychУ енциклопедичному словнику В. І. Шинкарука взаємодія визначається як філософська категорія, яка відображає особливий тип відношення між об’єктами, при якому кожен з об’єктів діє (впливає) на інші об’єкти, приводячи їх до зміни, і водночас зазнає дії (впливу) з боку кожного з цих об’єктів, що, у свою чергу, зумовлює зміну його стану [1, с. 512]. С. Л. Недов стверджує, що взаємодія проявляється в процесі взаємовпливу і використання можливостей один одного для досягнення власних цілей. Він наголошує на тому, що взаємодія виникає тамі тоді, коли взаємозв’язок між суб’єктами об’єднаний спільною метою [2, с. 125]. Таким чином,взаємодія учасників правової охорони права інтелектуальної власності – це відповідний процес, який полягає у взаємному впливові, співпраці органів державної влади, які реалізують державну політику щодо інтелектуальної власності, урядових та неурядових організацій, різних громадських формувань (громадських організацій), самих авторів та інших суб’єктів у напрямкустворення дієвої системи правової охорони інтелектуальних прав авторів, шляхом передання такими суб’єктами набутого досвіду, обміну інформацією, проведення публічних обговорень, колективних переговорів, конференцій (здійснення соціального діалогу).Item Розвиток інституту авторського права в Україні та Латвії: порівняльний аналіз(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaІнститут авторського права є одним із ключових в системі права інтелектуальної власності в цілому. В Україні підвалини його становлення та розвитку були закладені давно. Проте, превалює думка, що як вітчизняне, так і латвійське законодавство у вищезазначеній сфері абсолютно повністю ґрунтується на радянському. Саме тому, актуалізується питання дослідження розвитку інституту авторського права в Україні та Латвії (в рамках наукового дослідження в Університеті Латвії (м. Рига) як пострадянських країн. При чому, одна із країн входить до складу Європейського союзу, інша – перебуває на стадії євроінтеграційних процесів. Цілком природнім є те, що усі пост-радянські країни мають певні схожі ознаки розвитку авторського права. Цілком вірною та зрозумілою є теза з приводу того, що під час перебування цих двох країн у складі СРСР, на їх територіях було чинним законодавство Радянського Союзу. Таким чином, в цілому, у розвитку авторського права України та Латвії можна виокремити наступні етапи: - пост-революційний період (1917-1925); - перша кодифікація радянського цивільного права (1922-1962); - друга кодифікація радянського цивільного права (1961-1991); - пост-радянський період авторського права Латвії та України.Item Охорона прав на "trade dress": досвід зарубіжних країн(Сумський державний університет, 2020) Савицька, І.В.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПитання щодо охорони таких об’єктів інтелектуальної власності як знаки для товарів і послуг, комерційні найменування, тобто засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, які необхідні в умовах сучасного ринку актуалізується в усьому світі. Проте, доволі рідко розглядається така категорія як "trade dress" або ж "фірмовий стиль" саме в контексті надання йому охорони як об’єкта інтелектуальної власності. На нашу думку, це зумовлено тим, що дану категорію часто ототожнюють із вищеперерахованими об’єктами і не надають їй статусу самостійного повноцінного елемента. Для того, щоб захист "trade dress" мав успіх, необхідно, у першу чергу, аргументувати, що "trade dress" є унікальним, не обумовленим функціональною потребою, а також є добре впізнаваним та відомим серед покупців, посягання на який наносить великі збитки його власнику. Це стосується як конкретних збитків, завданих через недобросовісну конкуренцію або вироблення підробного товару, так і посягання на право інтелектуальної власності особи, яка розробила цю концепцію, що обумовлює більш глобальні проблеми порушення прав людини. Тому визнання захисту "trade dress" є важливим кроком для будь-якої правової, соціальної держави.