Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
27 results
Search Results
Item До питання демаркації об’єктів мистецтва в авторському праві України(Спеціалізоване видавництво «ЮНЕСКО-СОЦІО», 2024) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Мурач, Д.В.Стаття присвячена комплексному дослідженню класифікації творів, які захищаються авторським правом, на літературні, мистецькі та наукові. Авторами показано, що згадана класифікація творів за галуззю є доволі умовною та потребує вдосконалення. Визначено ключові логічні проблеми цієї класифікації, зокрема відсутність у чинному законодавстві України достатніх інтенсіональних визначень, і, відповідно критеріїв для диференціації творів мистецтва, літератури та науки. Акцентовано увагу на важливості наявності цих критеріїв як необхідної умови для досягнення мети юрисдикції форми захисту авторського права на твір. Паралельно до цього наголошено, що в основі цього становища лежать інші проблеми, такі як фундаментальна проблема демаркації першого порядку, згідно якої наразі в академічній спільноті досі немає жодного консенсуального та когерентного визначення науки, яке б дозволяло відділити її від «не науки». Як наслідок наголошено, що будь-які спроби визначити приналежність твору до певної галузі можуть вважатися помилковими (хибність висновків через хибність засновків). У відповідності до цього було запропоновано застосування певних підходів до визначення науки, які ґрунтуються на прагматичному аргументі, що співвідноситься з утилітарною направленістю всього права як такого. У такий спосіб, а також в результаті компонування закріплених в легальних та доктринальних джерелах ознак мистецтва та мистецького твору, у роботі було надано дефініцію «об’єкта мистецтва» і культивовано критерії для розмежування об’єктів мистецтва та науки.Item Проблема інституту cпівавторства за авторським правом України та роль медіації в її подоланні(Наукова установа «Інститут науково-технічної інтеграції та співпраці», 2024) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Мурач, Д.В.; Крисько, А.С.Значна кількість творів, незалежно від їх виду чи змісту, культивуються двома або більше авторами, тобто авторським колективом. Такий стан речей має юридичне значення, адже від кількості авторів твору залежить подальша доля пакету прав на нього. Так, відповідно до статті 162 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 року права автора літературного або художнього твору в розумінні статті 2 Бернської конвенції є чинними протягом його життя і ще 70 років після його смерті, однак якщо твір було створено у співавторстві, то зазначений строк обчислюється з дати смерті останнього з авторів [1]. Зазначений пакет прав включає в себе, визначений статтями 11 та 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 15.04.2023 року (далі – Закон № 2811-IX), вичерпний перелік особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності на твір [2], наявність яких є необхідною умовою для його монетизації і без яких її вчинити не видається можливим. За таких обставин юридичне визнання факту співавторства має наслідком обмеження вільного та безоплатного використання твору з боку сторонніх осіб для реалізації власних корисливих цілей. Існує також низка схожих ситуацій, де доведення або спростування факту співавторства може бути вигідно для певної особи, і, відповідно виступає предметом спору. До прикладу, встановлення факту співавторства може знадобитись для підтвердження наукової діяльності при захисті дисертації [3], для підтвердження прав на патент або винахід [4], для підтвердження права на логотип організації [5] тощо. Додатково в доктрині висловлюється позиція щодо прогалин правого регулювання співавторства такого аудіовізуального твору як театральна постановка, а також музичного твору та інших [6]. Враховуючи наведені факти актуальним стає питання: яким чином довести, що частина твору може (тоді вона автономний твір) або не може (тоді вона елемент автономного твору) використовуватися незалежно від інших частин?Item Теоретико-правові аспекти використання реклами як об’єкта авторського права(Запорізький національний університет, 2021) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Коваленко, Є.В.Світ розвивається швидкими темпами, оволодіваючи новими технологіями, освоюючи нові професії та даючи нові можливості. Масштаби прогресу потребують відповідних моделей його забезпечення та просування. Сьогодні будь-яка діяльність не обходиться без розширення своїх меж і популяризації серед населення. Основним сучасним методом просування послуг, продукції, діяльності та будь-якого інформування є реклама. Нині ця сфера має широке розгалуження, що полягає у різних видах реалізації реклами та сферах її застосування. Реклама – це безмежна платформа, у реалізації якої використовуються різноманітні об’єкти інтелектуальної власності, що, у свою чергу, потребують відповідного законодавчо правильного застосування та регламентації. Рекламна інформація націлена на формування чи підтримку інтересу до осіб, які згадуються в ній, і (чи) продукції, сприяє реалізації продукції, впливає на потенційних споживачів реклами, формує в них певне уявлення про конкретних фізичних і юридичних осіб, спрямована на невизначене коло споживачів. Отже, одержання прибутку є метою не реклами, а рекламодавця, для здійснення якої він поширює рекламну інформацію, тобто здійснює рекламну діяльність. Тому мета реклами призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес до такої особи чи сприяння продажу, купівлі, оренді товару, або спрямована на досягнення соціального результату бажаного для рекламодавців. Через потреби суспільства й основні засади рекламної індустрії, її популярність і необхідність у сучасному суспільстві актуалізується питання щодо окремих аспектів реалізації рекламної діяльності. У контексті здійснення своєї діяльності рекламісти або особи, які займаються таким просуванням, допускають значних помилок, зокрема щодо реалізації свого продукту за допомогою залучення різних видів об’єктів інтелектуальної власності. Здебільшого такі помилки трактуються як порушення права інтелектуальної власності. З огляду на це тематика є актуальною та становить предмет дослідження для науково-дослідної роботи. У статті було проаналізовано поняття реклами як виду інформації, визначено та проаналізовано її ознаки та законодавчі вимоги до реклами як виду інформації. Автори визначили рекламну продукцію як об’єкт авторського права. Також було проаналізовано нормативно-правову базу становлення у сфері правового регулювання реклами.Item Поняття фотографічного твору як особливого об’єкта авторського права(Сумський державний університет, 2020) Загорулько, В.М.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaРозвиток авторського права в Україні з кожним роком набирає нових обертів, що породжує значну кількість як теоретичних, так і практичних питань. Не є виключенням також фотографічний твір, який знайшов своє місце серед об’єктів, котрим надається правовий режим охорони авторським правом згідно з ч.1 ст. 433 Цивільного кодексу України [1]. Пізніше був прийнятий Закон України "Про авторське право і суміжні права" де серед об’єктів авторського права, у п. 10 ч. 1 ст. 8, вказано про "фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії" [2]. З цього можна зазначити, що Закон надає більш ширше положення щодо об’єкту та поділяє його на "фотографічний твір" та "твори, що виконані способами, подібними до фотографії", що викликає чимало питань, особливо в з’ясуванні сутності та визначенні поняття фотографічного твору, яке, на сьогодні, не визначено жодним нормативно-правовим актом України.Item Розвиток інституту авторського права в Україні та Латвії: порівняльний аналіз(Сумський державний університет, 2020) Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna Serhiivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha SerhiivnaІнститут авторського права є одним із ключових в системі права інтелектуальної власності в цілому. В Україні підвалини його становлення та розвитку були закладені давно. Проте, превалює думка, що як вітчизняне, так і латвійське законодавство у вищезазначеній сфері абсолютно повністю ґрунтується на радянському. Саме тому, актуалізується питання дослідження розвитку інституту авторського права в Україні та Латвії (в рамках наукового дослідження в Університеті Латвії (м. Рига) як пострадянських країн. При чому, одна із країн входить до складу Європейського союзу, інша – перебуває на стадії євроінтеграційних процесів. Цілком природнім є те, що усі пост-радянські країни мають певні схожі ознаки розвитку авторського права. Цілком вірною та зрозумілою є теза з приводу того, що під час перебування цих двох країн у складі СРСР, на їх територіях було чинним законодавство Радянського Союзу. Таким чином, в цілому, у розвитку авторського права України та Латвії можна виокремити наступні етапи: - пост-революційний період (1917-1925); - перша кодифікація радянського цивільного права (1922-1962); - друга кодифікація радянського цивільного права (1961-1991); - пост-радянський період авторського права Латвії та України.Item Використання та публічне використання музичних творів(Сумський державний університет, 2020) Головач, А.І.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaІснує переважно два основних види заробітку в сфері музики, що можуть бути представлені у вигляді активного та пасивного. Перший вид заробітку полягає у концертній діяльності, а другий (пасивний) – у монетизації прав автора на твір шляхом його використання різними способами. Зокрема, слід виокремлювати наступні способи монетизаціїї музичної складової як : - продаж цифрового контенту за допомогою сервісів мережі Інтернет, різних он-лайнових та стрімінгових платформ та систем; - продаж контенту за допомогою мобільних операторів; - прибуток за публічну демонстрацію такого об’єкта (із звуковим супроводженням або ж за його відсутності) у місцях, що є відкритими та вільними для повселюдного візиту; - гонорари за вживання музики у засобах рекламування, а також різних телепрограмах; - роялті за публічне сповіщення – використання музики на радіостанціях і телеканалах; - роялті за публічне виконання – використання музики у ресторанах, кафе, торговельних центрах тощо [1].Item Службовий твір як об’єкт авторського права(Сумський державний університет, 2020) Русак, Г.В.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaВнаслідок виконання посадових обов’язків представниками творчих професій, можуть створюватися твори літератури, культури та мистецтва та набувати тієї чи іншої матеріальної форми. Сьогодні на постійній основі зростає кількість таких творів, які створюються під час виконання службових обов’язків, - службових творів. Відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права», службовий твір необхіднорозглядати як твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем [1]. В цілому, необхіднопогодитись із Л. Літвіновою щодо можливості виокремлення наступних ознак як ознак службового твору: 1) твір має бути створений автором внаслідок виконання службових обов’язків; 2) твір має бути створений відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між автором і роботодавцем; 3) виконання роботи може бути здійснено як протягом робочого часу, так й у позаробочий час, незалежно від місця створення службового твору; як із застосуванням таких засобів та матеріалів [2].Item Деякі аспекти кримінальної відповідальності за порушення авторського та суміжних прав(Сумський державний університет, 2020) Скидан, М.С.; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna DmytrivnaПроцес інтеграції нашої держави в європейський простір віднесено до пріоритетних національних інтересів. Проте, як відомо, таке членство потребує відповідності певним критеріям. Так, у країнах Європейського союзу є пріоритетом посилення кримінально-правового захисту прав інтелектуальної власності.Внаслідок цього Україна намагається належним чином забезпечити охорону та захист прав інтелектуальної власності, зокрема, авторського права та суміжних прав, адже забезпечення належного рівня охорони та захисту інтелектуальної власності є необхідною умовою членства нашої країни в Європейському союзі. До того ж, статистичні дані Генеральної прокуратури України про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування за 2019 рік свідчать, що правопорушень, кримінальна відповідальність за які передбачена ст. 176 КК України, було обліковано 147, кількість вручених повідомлень про підозру – 68, а направлено до суду з обвинувальним актом 66 [1].Item Переклад як похідний твір авторського права(Сумський державний університет, 2020) Дегтяр, Р.О.; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaПохідні твори у вітчизняному законодавстві становлять собою об’єкт авторського права. Зокрема, ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»надає наступне визначення поняттю «похідний твір». Це твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів) [1]. Таким чином, відповідно до даного визначення, похідному твору притаманна певна особливість, яка виділяє його з-поміж інших творів. Так, особливістю похідного твору є саме його створення на підставі переробки або іншого використання творів, однак важливою умовою є те, щоб при цьому такий твір був оригінальним та самобутнім, не був частковим або повним відтворенням іншого твору та відповідав вимогам чинного законодавства щодо охороноздатності. Одним із видів похідного твору є переклад. Похідними творами переклади стають у результаті реалізації виключного права автора на переклад, яке визначене п. 5 ч. 3 ст. 15 ЗаконуУкраїни «Про авторське право і суміжні права». Виключне право на переклад передбачено також у міжнародних нормативно-правових актах. Зокрема, у ст. 5 Всесвітньої конвенції про авторське право і ст. 8 Бернської конвенції. Обидві ці конвенції передбачають обмеження виключності права на переклад шляхом примусових ліцензій.Item Міжнародний досвід регулювання вільних ліцензій(Сумський державний університет, 2020) Філоненко, С.С.; Думчиков, Михайло Олександрович; Думчиков, Михаил Александрович; Dumchykov, Mykhailo OleksandrovychВ результаті розвитку суспільних відносин, пов’язаних з укладенням договорів щодо передачі права на доступ до об’єктів інтелектуальної власності, стрімко розвивається інститут вільних ліцензій, за допомогою якого здійснюється укладення договору щодо вільного доступу до творів чи інших авторських прав у цифровому просторі. Останнім часом, досить поширеним явищем стало бажання правовласників передати повністю або тільки частину твору для загальносуспільного використання. Саме це стало підставою виникнення такого виду договору як вільні публічні ліцензії. Головна особливість даного виду правовідносин полягає втому, що автор повідомляє користувача про обмеження свого авторського права. Прикладом може бути ситуація, коли правоволоділець надає право третій особі використовувати твір й вносити до нього поправки, виправлення, але лише для некомерційних цілей. Варто підкреслити, що під вільної ліцензією варто розуміти не обов’язково безкоштовну, а таку, що буде існувати на умовах вільного ринку, торгівлі, свободи волі. Однак, у більшості випадках вільна ліцензія існує на безоплатній основі. Під час обмеження обсягу захисту авторського об’єктаправоволодільцем інтереси потенційних користувачів не враховуються. На них лише покладається право прийняття або неприйняття права на доступ до твору на умовах вільної ліцензії.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »