Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
19 results
Search Results
Item Прокуратура як субєкт протидії та запобігання злочинності(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Миргород, Валерія Валеріївна; Myrhorod, Valeriia ValeriivnaСтаття присвячення аналізу ролі органів прокуратури у сфері протидії злочинності, її функцій та діяльності, які прямо чи дотично межують з нею. Прокуратура є невід’ємною частиною системи правоохоронних органів та має досить широкий спектр функцій, який передбачає здійснення діяльності щодо захисту прав та інтересів держави і громадян шляхом представлення публічного обвинувачення в суді, а також контролю за дотриманням законодавства та виконання судових рішень на різних етапах кримінального провадження або під час виконання покарання у відповідних установах. Саме тому у процесі реалізації покладених на неї завдань прокуратура стикається з різними криміногенними ситуаціями, які потребують додаткового вивчення та висвітлення задля подальшого доопрацювання законодавства у сфері протидії злочинності у різних галузях. Крім того, важливим є пошук рішень, які можуть знизити відсоток злочинності в різних регіонах та серед різних соціальних груп, що також потребує додаткової співпраці з органами пробації, установами виконання покарань тощо. Тут відповідна інституція займає головуюче положення з огляду на те, що отримує усю необхідну інформацію щодо стану злочинності, умов розкриття злочинів, виконання покарань установами тощо та має змогу цілісно формувати підхід до вирішення актуальних питань у сфері боротьби зі злочинністю. Для цього також необхідно проаналізувати законодавство, яке регламентує діяльність прокуратури, простежити джерела та завдання тих, що саме стосуються відповідного питання. Наразі ця сфера не є законодавчо розвиненою та містить кілька нормативно-правових актів, які передбачають роботу прокуратури як суб’єкта протидії злочинності. При цьому, самою прокуратурою наразі сформовано загальний підхід до роботи, який передбачає в якості основних дій: проведення координаційних нарад із керівниками правоохоронних органів, проведення спільних нарад керівників правоохоронних та інших державних органів, створення міжвідомчих робочих груп, обмін аналітичною інформацією, проведення спільних аналітичних досліджень, контроль за виконанням спільних узгоджених заходів.Item Участь правоохоронних органів у процесі забезпечення економічної безпеки держави(Видавничий дім «Гельветика», 2023) Савчук, В.О.; Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha SerhiivnaСтаття фокусується на виокремленні ролі правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки України. Проблема недостатньої організації та значної кількості правоохоронних органів в Україні серйозно впливає на ефективність заходів, спрямованих на забезпечення економічної безпеки країни. Замість єдиної та сполученої системи спостерігається розсіювання завдань і навіть конфлікти компетенцій між різними органами. Більше того, часті зміни в законодавстві викликають плутанину у діяльності правоохоронних органів, оскільки їм доводиться адаптуватися до нових норм та правил. Наявність різних версій законів, тлумачень та додаткових документів часто створює неоднозначність та розбіжності в роботі органів, що призводить до недоліків у виявленні та запобіганні економічним кримінальним правопорушенням. Це в свою чергу призводить до дестабілізації економічної безпеки України. У даний час в Україні функціонує ряд правоохоронних органів, відповідальних за різні аспекти забезпечення економічної безпеки, такі як Державна митна служба, Державна податкова служба, Національна поліція України, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України та інші. Однак така фрагментація діяльності часто призводить до дублювання зусиль та неефективного використання ресурсів. Відсутність координації між органами викликає проблеми з обміном інформації та виявленням складних фінансових злочинних схем. Це може призвести до того, що деякі аспекти діяльності органів через заплутаність їх системи можуть залишитися непоміченими або будуть виявлені занадто пізно, що загрожує економічній безпеці країни. Відзначається, що класифікація органів як правоохоронних ускладнюється через відсутність чіткого законодавчого визначення терміну «правоохоронні органи», а також через існування значного переліку державних органів, які також можуть відноситися до цієї категорії. Таким чином, ми пропонуємо авторський перелік ключових правоохоронних органів, які своєю ефективною роботою можуть сприяти забезпеченню економічної безпеки. Зауважується, що протягом останніх п’яти років були здійснені значні зусилля з покращення ефективності діяльності правоохоронних органів у забезпеченні економічної безпеки. Зокрема, сфера безпеки та оборони отримала оновлене законодавство, були прийняті заходи з економічної стабілізації та покращення інвестиційного клімату. Крім того, були внесені зміни до системи протидії корупції та організованій злочинності, а також створені нові державні органи, такі як Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки та безліч інших. Акцентується, що ефективна співпраця між правоохоронними органами передбачає тісну взаємодію, обмін інформацією, спільне розслідування та взаємну довіру. Ці аспекти допомагають забезпечити безпеку громадян та зміцнити правовий порядок у суспільстві.Item Антикорупційна спеціалізація в діяльності прокуратури: інституційні та правові засади(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Янишевская, Екатерина Дмитриевна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia ValeriivnaВ умовах трансформаційних змін, зумовлених євроінтеграційними прагненнями України та фактичним набуттям нашою державою статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу, загострюється питання протидії корупції на належному рівні. Антикорупційний підхід не має бути декларативним та повинен передбачати ряд змін інституційного, правового, просвітницького та освітнього характеру. Одним із найбільш важливих аспектів антикорупційних змін стало утворення значної кількості антикорупційних інституцій. Зазначене обумовлене різними управлінськими моделями антикорупційних інституцій та вимогами міжнародних антикорупційних конвенцій, прийнятих у рамках ООН та Ради Європи. Так, у структурі органів прокуратури було утворено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. Враховуючи значущість міжнародного досвіду для протидії корупції, метою статті є вивчення особливостей та значення діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів прокуратури у зарубіжних державах та моделі організації Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Україні. Методологічний інструментарій дослідження представлений комплексним поєднанням загальнологічних та спеціально-юридичних методів наукового пізнання. Комплексне компонування яких дозволило досягти цілей наукового дослідження. Зокрема, було використано метод аналізу, синтезу, узагальнення, а також формально-юридичний, порівняльно-правовий та інші. З’ясовано, що діяльність антикорупційних інституцій в цілому та окремі аспекти діяльності спеціалізованих антикорупційних підрозділів у структурі органів прокуратури як в Україні, так і закордоном були предметом наукового інтересу багатьох вчених. У статті на основі критичного аналізу висвітлено питання кореляції діяльності спеціальних антикорупційних підрозділів у зарубіжних державах та рівня корупції. Охарактеризовано сутність, значення та рівень успішності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зроблено висновок, що, обрана Україною модель організації діяльності спеціального антикорупційного підрозділу у структурі Офісу Генерального прокурора є раціональною та ефективною. Водночас для результативності її діяльності важливим є забезпечення єдності та взаємоузгодженості дій, як в межах системи органів прокуратури України, так і в контексті співпраці антикорупційних інституцій в цілому. Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо у порівняльно-правовій характеристиці результативності основних антикорупційних інституційних моделей.Item Способи оптимізації співпраці правоохоронних органів з метою протидії легалізації злочинних доходів(Запорізький національний університет, 2022) Мотузна, А.В.; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychСтаттю присвячено дослідженню співпраці правоохоронних органів з метою протидії легалізації злочинних доходів, а також, визначенню способів оптимізації взаємодії правоохоронних органів між собою та з іншими державними та міжнародними інституціями. Зазначено, що сучасне українське законодавство загалом відповідає вимогам нормативних актів міжнародних організацій, котрі займаються протидією відмивання злочинних доходів. У статті визначено, що правопорушники уникають країн із налагодженою правоохоронною системою та дієвим механізмом протидії легалізації. Тому, оптимізація взаємодії українських правоохоронних органів із вітчизняними та міжнародними інституціями є пріоритетним завданням в рамках протидії легалізації злочинних доходів. Визначено роль співпраці правоохоронних органів із Державною службою фінансового моніторингу. Зауважено, що необхідною є взаємодія, направлена на виконання Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL. Акцентовано увагу на тому, що значний вплив на результативну співпрацю правоохоронних органів справляє корупція. Корумповані правоохоронці можуть створювати перешкоди у проведенні антилегалізаційної діяльності. Обмін інформацією був визначений як основний спосіб взаємодії правоохоронних органів із іншими національними та іноземними органами в сфері протидії легалізації злочинних доходів. Зауважено, що основним критерієм цього виду співпраці є оперативність. У статті вказані основні аспекти співпраці правоохоронних органів, котрі потребують оптимізації: міжнародна співпраця, способи комунікації, вимоги до оформлення запитів, співпраця із громадськістю. Зроблено висновок, що оптимізація співпраці правоохоронних органів призведе до підвищення ефективності їх діяльності та зниження рівня легалізації злочинних доходів. Для цього необхідно приділити особливу увагу протидії корупції, модернізації інформаційної комунікації між інституціями та підвищенню рівня довіри громадян до правоохоронних органів.Item Правоохоронні органи як суб’єкти запобігання та протидії корупції: основні недоліки адміністративно-правового регулювання(Сумський державний університет, 2020) Бурбика, Віталій Олександрович; Бурбика, Виталий Александрович; Burbyka, Vitalii OleksandrovychПитання запобігання та протидії корупції має важливе значення для України, адже є глобальною загрозою національній безпеці. Суб’єктами, які безпосередньо виявляють, припиняють та розслідують корупційні правопорушення чи правопорушення, пов’язані з корупцією, є правоохоронні органи. При цьому ефективність запобігання та протидії корупції правоохоронними органами залежить від стану адміністративно-правового регулювання. В умовах реформування правоохоронних органів актуалізується питання удосконалення адміністративного законодавства щодо запобігання та протидії корупції. У зв’язку з цим доцільно розглянути основні недоліки законодавства, що впливають на стан запобігання та протидії корупції правоохоронними органами.Item Механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Класичний приватний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена дослідженню механізму оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розкрито сутність категорії «механізм», понять «механізм правового регулювання» та «механізм адміністративно-правового регулювання». Розглянуто існуючі наукові підходи до розуміння структури механізму адміністративно-правового регулювання. Зроблено висновок, що механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України включає норми права, юридичні факти, правовідносини, правова культура суб’єктів правовідносин, протиправна поведінка та санкції за порушення норм права. Встановлено, що на сьогодні відсутні норми права, які би закріплювали критерії оцінювання діяльності зазначених правоохоронних органів. Обгрунтовано необхідність визначення на законодавчому рівні критеріїв оцінювання діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Запропоновано створити спеціальну службу, за прикладом Північної Ірландії та Великої Британії (за винятком Шотландії) з метою удосконалення правовідносин щодо оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України.Item Адміністративно-правові форми оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Ужгородський національний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена висвітленню адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розглянуто доктринальні підходи до розуміння понять «форма», «адміністративно-правова форма», наголошено, що спільним для всіх них є акцент саме на зовнішньому вираженні змісту, зважаючи на це сформульовано авторське визначення «адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України». Розкрито сутність підходів до класифікації адміністративно-правових форм. Класифіковано адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України залежно від настання юридичних наслідків на правові та неправові, за суб’єктами здійснення на зовнішні, внутрішні та змішані, залежно від правових норм, які регламентують здійснення такого оцінювання на процесуальні та матеріальні. Визначено, що оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України за часом його проведення може бути попереднім, поточним та кінцевим. Розкрито особливості виділених адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Зроблено висновок, що належним чином оцінити діяльність правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави можна лише за умови поєднання всіх форм такого оцінювання, оскільки реалізація будь-яких адміністративно-правових норм здійснюється за допомогою різних адміністративно-правових форм.Item Атестація як внутрішній критерій оцінювання діяльності співробітників правоохоронних органів України, які забезпечують фінансово-економічну безпеку держави(Visegrad Journal on Human Rights, 2018) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена вивченню особливостей проведення атестації співробітників правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Обґрунтовано необхідність розробки та прийняття загального для всіх правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку держави порядку проведення атестації.Item Участь громадян у підвищенні ефективності правоохоронних органів як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки України(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychСтаття присвячена дослідженню питання участі громадян у підвищенні ефективності правоохоронних органів України як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки держави, що обумовлено євроінтеграційними процесами в державі та відповідно адаптацією повноважень, організаційної структури правоохоронних структур до існуючих загальновизнаних міжнародних стандартів та наближенням правоохоронних органів, у тому числі тих, що захищають фінансово-економічну систему держави до громадськості. Визначено, що така невідповідність умовам розвитку суспільства стримує подальший розвиток правовідносин практично в усіх сферах суспільного й державного життя. Зроблено висновок, що найнижчу оцінку отримала робота Національного антикорупційного бюро України та податкової міліції Державної фіскальної служби України. Виділено чинники, що обумовлюють неефективність зазначених суб’єктів. Наведено критерії за якими доцільно оцінювати діяльність правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Акцентовано увагу на довірі громадян як критерії оцінювання діяльності зазначених суб’єктів. Зроблено висновок, що підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки України має здійснюватися із залученням громадськості до конкурсного відбору на посади, розгляду справ про дисциплінарні правопорушення співробітників, надання громадським організаціям можливості здійснювати моніторинг діяльності правоохоронних органів, періодичного інформування громадян про результати своєї діяльності.Item Організаційні основи діяльності правоохоронних органів України із забезпечення фінансово-економічної безпеки держави(Міжнародний гуманітарний університет, 2018) Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychСтаття присвячена вивченню питання організаційних основ діяльності правоохоронних органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Визначено поняття «організаційні основи діяльності правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави». Розкрито специфіку взаємодії та координації правоохоронних органів у сфері захисту фінансово-економічних інтересів держави, встановлено їх недоліки та сформульовано пропозиції їх усунення.