Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
Search Results
Item Полковник Армії УНР Василь Филонович - організатор українського життя в Болгарії і розвідник (штрихи до біографії, 1921 р.)(Державна архівна служба України, 2024) Власенко, Валерій Миколайович; Vlasenko, Valerii Mykolaiovych; Срібняк, І.В.Мета роботи — уточнити деякі аспекти життєдіяльності української політичної еміграції та російських монархічних сил у Болгарії в 1921 р. крізь призму доповіді полковника Василя Филоновича Головному Ота-ману Військ УНР Симону Петлюрі. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, науковості та системності. Застосовано загальнонауко-ві (аналіз, синтез, узагальнення), спеціальні історичні (історико-критичний, проблемно-хронологічний) та джерелознавчі (архівної евристики, зовнішньої та внутрішньої критики джерел) методи. Наукова новизна дослідження по-лягає у введенні до наукового обігу доповіді В. Филоновича С. Петлюрі від 21 серпня 1921 р., в якій ідеться про формування організаційної структури української еміграції в умовах русофільства болгарської влади та численного російського емігрантського оточення. Документ раніше не публікувався. Його було виявлено в фондах Центрального військового архіву Польщі (Centralne Archiwum Wojskowe (CAW)). Перспектива подальших досліджень полягає в актуалізації документів, які розкривають особливості формування україн-ської політичної еміграції в Болгарії на початку міжвоєнного періоду. Завдяки їм можна з’ясувати головних персонажів й організаційну структуру еміграції в цій балканській країні. Висновки. Досліджена й опублікована доповідь полков-ника В. Филоновича Головному Отаману Військ УНР С. Петлюрі від 21 серпня 1921 р. розкриває процес створення тільки-но прибулими до Болгарії україн-ськими емігрантами перших громадських організацій, деталізує організацій-ні заходи ініціаторів створення та керівників Української громади, товариства «Січ» і Культурно-просвітницького гуртка, висвітлює склад, настрої і плани групи російських монархістів щодо повернення в Україну, з’ясовує ставлення болгарської влади і населення до українського національно-визвольного руху взагалі й української еміграції зокрема.