Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
59 results
Search Results
Item Прозоре управління як умова сталого екологічного розвитку: взаємозв’язок корупції та «зеленої» економіки(Ужгородський національний університет, 2025) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Rieznik, Oleh MykolaiovychCтаття присвячена встановленню взаємозв’язку між рівнем прозорості державного управління, проявами корупції та ефективністю реалізації політики «зеленої економіки», визначенню правових та інституційних механізмів, здатних забезпечити сталий екологічний розвиток країни. З’ясовано, що «зелена» економіка є невід’ємною складовою стратегії сталого розвитку. Наведено доктринальний та нормативний зміст понять «зелена» економіка та корупція. Встановлено, що «зелена» економіка як модель екологічно збалансованого розвитку потребує ефективного, прозорого та доброчесного управління. Розкрито провідну роль держави у розвитку «зеленої» економіки через забезпечення розробки та реалізацію відповідної державної політики, координацію між інституціями та ефективний розподіл фінансових ресурсів. Зазначено, що корупція, незважаючи на зусилля держави щодо її мінімізації, залишається серйозним бар’єром, що істотно гальмує екологічні реформи, спотворює реалізацію кліматичних ініціатив, підриває довіру громадян до органів державної та місцевої влади і перешкоджає досягненню сталого зростання. Акцентовано увагу на крайніх дослідженнях результати яких свідчать про негативний вплив корупції на реалізацію державних програм, підвищення вартості проєктів, спотворення ринкових умов, зниження довіри до влади, гальмування розвитку відновлюваної енергетики тощо. Вказано на доцільність зміцнення прозорості, відкритості та підзвітності органів влади, разом із посиленням антикорупційної політики, як необхідних умов для досягнення сталого екологічного зростання та реалізації ефективної «зеленої» трансформації економіки країни. Запропоновано прийняти національну стратегію «зеленої» економіки України як першочергову умову для створення ефективної антикорупційної політики у цій сфері. Зроблено висновок, що «зелена» економіка та корупція взаємопов’язані між собою: корупція стримує впровадження «зелених» технологій, тоді як «зелена» економіка вимагає прозорості, відкритості та довіри, відповідно «зелена» трансформація зміцнює доброчесне управління.Item Аналіз реформування органів прокуратури в країнах ЄС: уроки для України(Аналітик, 2024) Горбань, Олександр Павлович; Horban, Oleksandr Pavlovych; Баєва, Л.В.; Лівак, А.П.У статті акцентовано на особливостях реформування органів прокуратури в країнах ЄС. Проаналізовано й розкрито характерні особливості функціонування прокуратури в різних державах та на основі цього визначено деякі уроки для України. Робота містить погляди вітчизняних науковців-процесуалістів на удосконалення діяльності органів прокуратури. Застосовуючи зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення діяльності прокуратури, важливо враховувати, що зовнішні стандарти можуть впливати на внутрішню модель національної прокуратури й призводити до підміни її специфічних особливостей на користь загальних зовнішніх стандартів, які відповідають загальній динаміці глобалізації.Item Взаємозв’язок корупції та фінансово-економічної безпеки України: аналіз причинно-наслідкового зв’язку(Запорізький національний університет, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii MykolaiovychСтаття «Взаємозв’язок корупції та фінансово-економічної безпеки України: аналіз причинно-наслідкового зв’язку» пропонує глибокий аналіз проблеми корупції та її вплив на фінансово-економічну безпеку України. Автори проводять аналіз факторів, що обумовлюють зростання корупції та розглядають його наслідки для економіки країни. У статті доведено, що спрямовані на ефективний контроль та попередження корупційних практик заходи мають включати в себе подальше ефективне реформування правового середовища, впровадження дієвих механізмів контролю та спостереження за використанням публічних коштів, а також активне впровадження технологій е-управління та електронного контролю, що різко зменшить людський фактор та можливості для корупції. Стаття акцентує увагу на важливості розуміння причинно-наслідкового зв’язку між цими явищами та розробці ефективних стратегій подолання корупції для забезпечення стабільності фінансово-економічного сектору. Автори висвітлюють різноманітні аспекти проблеми, включаючи вплив корупції на інвестиційний клімат, рівень довіри до інституцій, та загрози для фінансової стійкості. Вони детально аналізують роль корупції у втраті державним бюджетом значних коштів та негативний вплив на соціально-економічний розвиток. Дослідження також звертає увагу на важливість впровадження ефективних антикорупційних стратегій та політик для створення умов фінансової стабільності та забезпечення сталого економічного розвитку. Робота визначає конкретні виклики, з якими стикається Україна у боротьбі з корупцією, особливо в умовах воєнного стану, та надає пропозиції щодо удосконалення сучасних стратегій з протидії цьому негативному явищу. Таким чином, стаття слугує цінним ресурсом для вчених, політиків та громадян, які зацікавлені в розвитку ефективних механізмів протистояння корупції та зміцненні фінансово-економічної безпеки України.Item Місце і роль Вищого антикорупційного суду в Україні в державному механізмі протидії корупції(Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, 2022) Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna; Мурач, В.В.Стаття присвячена комплексному аналізу державного механізму протидії корупції в Україні. Досліджено положення чинного вітчизняного законодавства у сфері протидії корупції. Також у ході цього аналізу виділено систему суб’єктів протидії корупції в Україні. Окреслено ключові функції суб’єктів системи протидії корупції в Україні. Досліджено місце та роль Вищого антикорупційного суду України у системі суб’єктів протидії корупції. Досліджено положення, думки окремих науковців та практиків щодо доцільності запровадження Вищого антикорупційного суду України як окремого суб’єкта вчинення правосуддя щодо осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Висвітлено проблему дисгенезії чинного організаційного та нормативно-правового забезпечення системи суб’єктів протидії корупції в Україні. Дано оцінку щодо сучасної ситуації з корупцією в Україні та вказано на основні деструктивні фактори, що сприяли цьому. Авторами визначено, що одним із таких факторів є проблема «застою» справ у судах першої інстанції та корупція серед суддів судів загальної юрисдикції. У роботі з’ясовано, що державний механізм протидії корупції в Україні являє собою цільну та узгоджену систему суб’єктів протидії корупції, кожен з яких виконує конкретні, визначені чинним законодавством, завдання та функції з розслідування, судового обвинувачення та безпосереднього вчинення правосуддя щодо осіб, які здійснили корупційне правопорушення. Доведено, що вирішальне завдання в цьому механізмі покладене саме на судову гілку влади, яка фактично вчиняє правосуддя. Визначено, що центральним елементом цього механізму є Вищий антикорупційний суд України. Відповідно, авторами наголошується на необхідності вдосконалення організаційно-правових основ діяльності цього суду задля забезпечення в Україні міжнародних стандартів антикорупційного судочинства. Зазначено, що вдосконалення організації діяльності Вищого антикорупційного суду України дозволить значно покращити економічну ситуацію в країні та збільшить довіру населення до судової гілки влади.Item Типологізація корупції: теоретико-прикладні критерії(Ужгородський національний університет, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro VolodymyrovychКорупція як соціальний феномен є предметом наукового аналізу багатьох наук. Ми переконані, що для характеристики будь-якого явища важливий аналіз не лише його природи, а й видів. Важливу роль у цьому завданні відіграє типологізація корупції. Враховуючи складний і неоднозначний характер корупції, а також відсутність єдиного наукового підходу до тлумачення її сутності, у наукових колах не існує єдиного бачення виокремлення типів цього явища. Сенс класифікації завжди істотний і дуалістичний: концептуальний і прикладний. Отже концептуальність полягає в тому, що для більш оптимального розвитку сутності понять, явищ, процесів, категорій їх поділяють. Тому вивчення поглядів окремих правознавців завжди пов’язане з аналізом типологій (класифікацій), оскільки вони дають можливість уточнити погляди вченого на сутність корупції, її кримінальне право та кримінологію. Прикладний елемент: класифікація корупції дозволяє зручніше ідентифікувати та розробити стратегії боротьби з цим явищем, визначає тенденції оновлення та доповнення законів, окреслює діяльність органів державної влади загалом та правоохоронних органів зокрема. Метою статті є виділення критеріїв класифікації корупції та характеристика їх сутності. Ми пропонуємо проаналізувати кілька підходів до типологізації корупції. Перша типологізація заснована на рівні корупції. За цим критерієм корупція буває: інертною, поступовою та активною. Другим типологізаційним критерієм є сфера реалізації. Згідно з ним виділяють корупцію у законодавчій, виконавчій, судовій владі та корупцію в діяльності юридичних осіб приватного права та осіб, які надають публічні послуги. Третя типологізація корупції базується на критерії періодичності корупції. За цим критерієм корупція може бути випадковою, системною та клептократичною. За четвертим типологізаційним критерієм корупцію пропонується поділити на поступову та раптову. П’ятий типологізаційний критерій базується на ступені організованості та поширеності корупційних відносин. За цим критерієм існує корупція на низовому рівні, регіональному рівні, політичному рівні та міжнародному рівні.Item Трансформаційні процеси у корупційних проявах в умовах військових дії на території України(Київський університет права, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry VladimirovichСтаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці рівня та сутності впливу війни на корупційні процеси в України. Автори зауважують, що Україна – це європейська держава, що довгий час розвивалася під впливом тоталітарних принципів. Це у свою чергу неминуче вплинуло на сприйняття державницьких процесів громадянами, рівень їх правової культури та правової свідомості. Проблема протидії корупції завжди була однією з основних під час формування державної політики кожної демократичної та правової держави. А відтак центральною під час двох революцій у новітній історії України. Поза тим, не зважаючи на численні правові та організаційні реформи, все ж рівень корупції в Україні лишається досить високим. У лютому 2022 року в історії нашої держави відбулася подія, що докорінно вплинула на життя та свідомість кожного громадянина нашої держави. А відтак на усвідомлення та сприйняття корупції як явища. Аналізування інформаційних ресурсів та сучасних політичних процесів дає можливість виділити дві основні тенденції у корупційних проявах. Перша із них – позитивна та пов’язана з феноменом національної єдності, ключову роль у якому посідає громадськість. Досвід багатьох країн демонструє, що громадська активність є ключовою передумовою подолання корупції, тому що представники громадського суспільства особисто зацікавлені не лише в декларативному існуванні правової, демократичної та соціальної держави, а й у фактичному. Військові дії зуміли об’єднати абсолютно всіх громадян України для протидії спільному ворогу. Ми вважаємо, що це унікальне відчуття єдності може бути використано й у подальшому мирному життя для протидії корупції. Адже, зараз підвищилося значення кожного громадянина, адже кожен намагається сприяти державі у протидії агресору всіма можливими способами: захищаючи державу у лавах ЗСУ чи територіальної оборони, волонтерством чи продовжуючи працювати з метою наповнення державного бюджету. Друга – негативна, що пов’язана з пристосуванням корупційної складової до нових реалій суспільного життя. Як відомо корупція завжди слідує за грошовими потоками, свідченням цього є й зростання медичної корупції під час пандемії COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах військових дій корупція активно перемістилася у діяльність Державної прикордонної служби.Item Теоретико-правові засади дослідження відмивання корупційних доходів у медичній сфері(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmytro Vladimirovich; Малеєв, М.О.Проблеми корупції завжди перебувають у центрі уваги громадськості, особливо якщо вони стосуються основоположних благ і цінностей. Проблеми боротьби з відмиванням корупційних доходів актуальні для всіх сфер управління, в тому числі і управління системою охорони здоров’я. На жаль, доводиться визнати наявність корупції у сфері надання медичної допомоги та медичних послуг. Вона завдає серйозної шкоди репутації всієї сфери охорони здоров’я. Вона дає можливість порушникам уникнути відповідальності за протиправні діяння, що породжує безкарність, внаслідок чого відбувається падіння репутації органів державної влади в цілому. Це породжує таке явище, як правовий нігілізм. Саме цим зумовлюється актуальність вирішення зазначеної проблеми, що стоїть перед суспільством і державою. У статті наводиться аналіз тих дій, які в даний час проводяться, і дається оцінка їх ефективності. Приділено увагу традиційним механізмам мінімізації корупції, запропоновано авторські моделі протидії цьому явищу. Також пропонуються і деякі напрями вдосконалення протидії корупції у сфері охорони здоров’я. У багатьох областях України поширені кримінальні правопорушення корупційної спрямованості в системі охорони здоров’я. У сфері охорони здоров’я поширені такі корупційні кримінальні правопорушення: нецільове використання коштів, що виділяються з бюджету на реалізацію державних програм; отримання або давання хабара, протиправні дії у сфері державних закупівель та обігу недоброякісної лікарської продукції; протиправні дії в платіжних системах; зловживання посадовими повноваженнями тощо. Відомо, що корупційні прояви чинять негативний вплив на розвиток економіки, соціальної інфраструктури, руйнуючи органи державної влади. Через корумпованість значної частини медичної сфери надання обов’язкових безкоштовних послуг у сфері охорони здоров’я стає для громадян платнимItem Міжнародно-правові аспекти боротьби з корупцією в митних органах: досвід Сінгапуру.(Юридичний науковий електронний журнал, 2021) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych; Денисенко, Сергій Іванович; Денисенко, Сергей Иванович; Denysenko, Serhii IvanovychВ статті проаналізовано міжнародне законодавство у сфері боротьби з корупцією в митних органах. Приділено увагу розгляду типових видів корупції що виникають в митних органах, визначені їх чинники, негативні наслідки та стратегії протидії. Визначено, що ефективна протидія корупції в митних органах здійснюється на трьох основних рівнях: універсальному – співробітництво держав у межах міжнародних організацій; регіональному рівні – співробітництво у межах економічних інтеграційних об’єднань та міжнародних організацій певного географічного регіону та національному рівні. Встановлено, що базові принципи професійної етики та боротьби з корупцією у митній сфері регламентовано Декларацією про сумлінність митних службовців, відомої як Арушська декларація 1993 р. Визначено, що Україна досить активно і широко залучена до процесу протидії корупції в митних органах, підписано низку важливих міжнародних угод у цій сфері. Досвід ефективної протидії корупції в Сінгапурі, як успішної держави Південно-східної Азії, може стати корисним для України. Наводяться ефективні елементи стратегії боротьби з корупцією в Сінгапурі, а саме: впроваджено досконале антикорупційне законодавство, сформовано єдиний спеціальний органів по боротьбі з корупцією, здійснюється особливий нагляд за тими видами діяльності, де владні повноваження можуть бути використані для вилучення особистої вигоди; спрощено проведення митних процедур, збільшена заробітна плата всім державним службовцям у тому числі і митникам, здійснюється якісне та неупереджене судочинство за корупційними справами. Необхідно зазначити, що вся антикорупційна стратегія в Сінгапурі є дуже продуманою, системною та послідовною. Ретельне вивчення досвіду Сінгапуру у боротьбі з корупцією та впровадження заходів, які найкращим чином підходять для України, дає можливість стверджувати що у стимулюванні антикорупційної поведінки посадових осіб митних органів провідне місце повинно бути відведено переконанню, підкріпленому системою заохочувальних і стимулюючих заходів.Item Загальні питання криміналістичної характеристики легалізації корупційних доходів(Сумський державний університет, 2021) Думчиков, Михайло Олександрович; Думчиков, Михаил Александрович; Dumchykov, Mykhailo Oleksandrovych; Бондаренко, Ольга Олександрівна; Бондаренко, Ольга Александровна; Bondarenko, Olha Oleksandrivna; Уткіна, Марина Сергіївна; Уткина, Марина Сергеевна; Utkina, Maryna SerhiivnaУ статті здійснено аналіз різних підходів до формування сутності та складових елементів криміналістичної характеристики легалізації корупційних доходів (ст. 209 Кримінального кодексу України). Описано елементи криміналістичної характеристики зазначеного кримінального правопорушення. Зроблено висновок про доцільність виокремлення серед таких елементів: основних (типові сліди правопорушення, його суб’єкт, спосіб вчинення); додаткових (предмет кримінального правопорушення, його час, сфера вчинення, обстановка правопорушення, джерело походження «брудних коштів»).Item Організаційно-правові аспекти міжнародного співробітництва у сфері протидії легалізації злочинних доходів(Запорізький національний університет, 2021) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Чернадчук, Олександр Вікторович; Чернадчук, Александр Викторович; Chernadchuk, Oleksandr ViktorovychМетою статті є адміністративно-правова характеристика організаційно-правових аспектів міжнародного співробітництва у сфері протидії легалізації злочинних доходів. Легалізації злочинних доходів визнана злочином міжнародного характеру. Саме тому, протидія цьому деструктивному явищу є завданням не однієї конкретної держави, а всієї міжнародної спільноти. Міжнародна співробітництво у сфері протидії легалізації злочинних доходів розвивається досить динамічно. Це багато в чому пояснюється тим, що передумови міжнародно-правового регулювання були закладені багатосторонніми та двосторонніми міжнародними договорами про взаємну правову допомогу у кримінальних справах 50-х рр. ХХ ст. Серед міжнародних організацій, які значну увагу приділяють корупції, як джерелу накопичення коштів, що можуть брати участь у легалізації злочинних доходів, особливе місце посідає Financial Action Task Forse (FATF). FATF здійснює моніторинг країн, щоб переконатися, що вони повністю та ефективно впроваджують Стандарти FATF, і притягує країни до відповідальності, які їх не виконують. Історія взаємодії України та FATF почалася із здобуття Україною незалежності та свідчить про недостатнє використання Україною інструментарію протидії корупції та легалізації злочинних доходів, якими володіє ця міжнародна організація. Включення до «чорного списку» стало своєрідною шоковою терапією для українського суспільства та зумовило проведення певних реформ. Відповідальність за дотримання законодавства про боротьбу з відмиванням грошей у Європейському Союзі в першу чергу покладається на національні компетентні органи, призначені державами-членами при транспонуванні Директив щодо боротьби з відмиванням грошей. Стосовно організації міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів в Україні, то воно здійснюється за принципом взаємності відповідно міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів.