Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Item
    Взаємовплив громадянського суспільства та сил оборони України: правовий та економічний виміри
    (ЮНЕСКО-СОЦІО, 2023) Сухонос, Володимир Вікторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Янішевська, Катерина Дмитрівна; Yanishevska, Kateryna Dmytrivna
    Стаття присвячена проблематиці конституційно-правового та економічного вимірів взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. При цьому, оскільки саме громадянське суспільство України виявилося тим чинником, що на перших порах протистояло російській агресії, а згодом істотно вплинуло на процеси формування та функціонування сил оборони України, що не могло не мати зворотного характеру, дослідження подібного взаємовпливу має актуальний характер. Отже, метою цього дослідження є конституційно-правовий та економічний виміри взаємовпливу громадянського суспільства та сил оборони України. Реалізація зазначеної мети потребує виконання низки наукових завдань. У статті обґрунтовано, що правові засади формування та функціонування громадянського суспільства сформульовані у вітчизняному законодавстві. З’ясовано, що громадянське суспільство України є важливим елементом вітчизняного соціуму, оскільки бере на себе частку регуляторної ролі суспільства і при цьому взаємодіє із державою в якості рівноправного суб’єкта. Доведено, що вплив громадянського суспільства на сили оборони України є вкрай важливим, адже стосується як його безпосередньо прямої участі в обороні України в лавах, зокрема, ЗСУ, так і опосередкованої – через допомогу силам оборони. Стаття містить висновок про те, що вплив сили оборони України на громадянське суспільство матиме значний характер під час повоєнної ситуації в Україні. Наголошується, що під час широкомасштабного вторгнення 2022 р. на перших порах особливо відзначилися сили територіальної оборони, оскільки на деяких ділянках російсько-українського кордону стали тією силою, яка призупинила рух російського агресора. При цьому, визначається, що одним з напрямів, яким українське громадянське суспільство відзначилося під час опору, стали волонтери, значна частина який були дрібними та середніми підприємцями. З’ясовано, що вплив сил оборони України на громадянське суспільство нині здійснюється самим фактом існування та діяльності сил оборони, які захищають Україну та українське громадянське суспільство, а в майбутньому подальша технологізація сил оборони сприятиме розвитку громадянського сектора економіки, а демобілізовані ветерани можуть долучитися до політичної діяльності в лавах політичних партій. Практична цінність роботи полягає у необхідності початку вироблення стратегії розвитку громадянського суспільства та сил оборони України не лише в реаліях сьогодення, а й на майбутнє.
  • Item
    Підприємницький статус держави: історико-теоретичні та юридичні аспекти
    (Запорізький національний університет, 2022) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych; Кобзєва, Тетяна Анатоліївна; Кобзева, Татьяна Анатольевна; Kobzieva, Tetiana Anatoliivna; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Миргород-Карпова, Валерия Валерьевна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna
    Стаття присвячена історико-теоретичним та юридичним аспектам підприємницького статусу держави. Актуальність цього дослідження полягає у необхідності дослідити економічну та пов’язану із нею діяльність, яка має підприємницький характер. Метою даного дослідження виступає аналіз історико-теоретичних та юридичних аспектів підприємницького статусу держави, що ставить перед авторами ряд завдань: 1) охарактеризувати державне підприємство, зупинившись на позитивних і негативних аспектах цього інституту; 2) проаналізувати підприємницьку роль держави за межами країни; 3) дослідити роль підприємницьку роль держави всередині країни. З’ясовано, що ефективність підприємств залежить не стільки від форми власності, скільки від відповідного менеджменту та стратегії. Обґрунтовано, що збільшенню витрат виробництва й обігу в радянській економіці склалося не стільки через державний статус радянських підприємств, скільки через їх абсолютно монопольне становище всередині країни та відсутність конкуренції. Розкрито, що державні підприємства є доволі ефективними лише у випадку, коли виробляють абсолютно нову продукцію або беруть участь в реалізації стратегічних цілей держави. Доведено, що стратегічний характер державних підприємств полягає у тому, що їхня діяльність відповідає стратегічним цілям Української держави. Обґрунтовано, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. З’ясовано, що за межами країни держава здатна організувати суспільство для об’єднання його зусиль у напрямі досягнення суспільно важливих цілей. Доведено, що запровадження Україною технологій адхократії та електронного урядування свідчить про початок її переходу до держави постіндустріального типу. В рамках дослідження дійшли висновку, що головна підприємницька роль держави всередині країни полягає у створенні якогось абсолютно нового продукту та віддати його громадянському суспільству, а вже потім останнє доведе цей продукт до досконалості. Практична цінність цього дослідження полягає в подальшому усвідомленні підприємницького статусу держави та більш чіткому розумінні державного підприємства як важливої складової державного механізму.
  • Item
    Трансформаційні процеси у корупційних проявах в умовах військових дії на території України
    (Київський університет права, 2022) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Малетов, Дмитро Володимирович; Малетов, Дмитрий Владимирович; Maletov, Dmitry Vladimirovich
    Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці рівня та сутності впливу війни на корупційні процеси в України. Автори зауважують, що Україна – це європейська держава, що довгий час розвивалася під впливом тоталітарних принципів. Це у свою чергу неминуче вплинуло на сприйняття державницьких процесів громадянами, рівень їх правової культури та правової свідомості. Проблема протидії корупції завжди була однією з основних під час формування державної політики кожної демократичної та правової держави. А відтак центральною під час двох революцій у новітній історії України. Поза тим, не зважаючи на численні правові та організаційні реформи, все ж рівень корупції в Україні лишається досить високим. У лютому 2022 року в історії нашої держави відбулася подія, що докорінно вплинула на життя та свідомість кожного громадянина нашої держави. А відтак на усвідомлення та сприйняття корупції як явища. Аналізування інформаційних ресурсів та сучасних політичних процесів дає можливість виділити дві основні тенденції у корупційних проявах. Перша із них – позитивна та пов’язана з феноменом національної єдності, ключову роль у якому посідає громадськість. Досвід багатьох країн демонструє, що громадська активність є ключовою передумовою подолання корупції, тому що представники громадського суспільства особисто зацікавлені не лише в декларативному існуванні правової, демократичної та соціальної держави, а й у фактичному. Військові дії зуміли об’єднати абсолютно всіх громадян України для протидії спільному ворогу. Ми вважаємо, що це унікальне відчуття єдності може бути використано й у подальшому мирному життя для протидії корупції. Адже, зараз підвищилося значення кожного громадянина, адже кожен намагається сприяти державі у протидії агресору всіма можливими способами: захищаючи державу у лавах ЗСУ чи територіальної оборони, волонтерством чи продовжуючи працювати з метою наповнення державного бюджету. Друга – негативна, що пов’язана з пристосуванням корупційної складової до нових реалій суспільного життя. Як відомо корупція завжди слідує за грошовими потоками, свідченням цього є й зростання медичної корупції під час пандемії COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. В умовах військових дій корупція активно перемістилася у діяльність Державної прикордонної служби.
  • Item
    Глава держави і інститути громадянського суспільства: проблеми взаємодії
    (Юридична думка, 2018) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych
    Розділ присвячено главі держави в умовах демократичної, ліберальної, авторитарної і тоталітарної моделі взаємодії держави із громадянським суспільством. Питома увага приділяється статусу лідера в умовах анархії. Детально проаналізовано статус глави держави та голови уряду
  • Item
    Децентралізація як напрям формування «мінімальної держави»
    (Одеська юридична академія, 2020) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych
    У роботі досліджується «мінімальна держава». Зокрема, детально розглядаються функції «мінімальної держави». Основна увага приділяється децентралізації як напряму формування «мінімальної держави»
  • Item
    Жінки в Українській гельсінській групі
    (Сумський державний університет, 2020) Лісова, К.С.; Завгородня, Владислава Миколаївна; Завгородняя, Владислава Николаевна; Zavhorodnia, Vladyslava Mykolaivna
    Тоталітарні режими характеризуються повним контролем держави над всіма сферами життя, диктатурою, відсутністю демократичних свобод, репресіями. Їх жертвами впродовж минулого століття стали мільйони людей. Проте, головна небезпека тоталітаризму, на нашу думку, – це трансформація людської свідомості під впливом страху, маніпуляцій і пропаганди, втрата людьми критичної оцінки дійсності, адекватного розуміння дій влади, причин і наслідків подій, що відбуваються навколо. СРСР зник з карти світу тридцять років тому, але він продовжує жити в ментальності тих, хто й досі не позбувся впливу тоталітарних міфів.
  • Item
    «Селянська Радянська Республіка» Нестора Махна як втілення анархічної моделі організації громадянського суспільства в Україні
    (Сумський державний університет, 2018) Сухонос, Володимир Вікторович; Сухонос, Владимир Викторович; Sukhonos, Volodymyr Viktorovych
    Філософія анархізму передбачає розвиток громадського самоврядування всупереч розвитку держави, а тому віддає перевагу громадянському суспільству. Анархічна модель історично є досить близькою для України, про що свідчить історія нашої країни. Зокрема, можна загадати, що вона була реалізована на теренах України у ХХ ст. в рамках «Селянської Радянської Республіки» з центром у Гуляйполі, лідером якої був Нестор Махно.
  • Item
    Громадянське суспільство в Україні: ознаки і проблеми
    (Сумський державний університет, 2017) Ляшенко, Л.В.
    У будь-якій демократичній країні свобода, гідність та право на самовизначення є основними та невід’ємними атрибутами життя громадян. Як відомо, захист цих прав, відстоювання та їх розширення залежить не від держави, а від свідомих громадян, які в своїй єдності утворюють громадянське суспільсто.
  • Item
    Громадянське суспільство як головний чинник активізації діяльності правоохоронних органів, що забезпечують економічну безпеку України
    (Харківський національний університет внутрішніх справ, 2017) Логвиненко, Микола Іванович; Логвиненко, Николай Иванович; Lohvynenko, Mykola Ivanovych; Леунова Н.В.
    Обгрунтовано необхідно посилення ролі громадянського суспільства в Україні, підвищуючи політичну і правову свідомість громадян.
  • Item
    Протидія торгівлі людьми: європейський досвід та Українські реалії
    (Сумський державний університет, 2017) Безверха, А.
    Отримавши незалежність після розпаду СРСР, Україна не відразу обрала вектор зовнішньої політики. Позиція щодо Європейського Союзу вперше була сформульована у 1993 р. в Основних напрямах зовнішньої політики України. Даною постановою Кабінету Міністрів України визначалося, що метою української зовнішньої політики є членство держави в Європейських Співтовариствах, а також інших західноєвропейських або загальноєвропейських структурах за умови, що це не шкодитиме її національним інтересам.