Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
Search Results
Item Децентралізація публічної влади: особливості реалізації в державах із різними формами державного устрою(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, концентруючи свою увагу на особливостях децентралізації у європейських державах з різними формами державного устрою. Особливу увагу дослідник приділяє аналізу та різнобічним оцінкам процесів децентралізації сучасними європейськими вченими. Щодо децентралізації в Іспанії, то ця унітарна держава з високим ступенем регіоналізації визначається як квазіфедерація з широкими компетенціями регіонів. Як приклад асиметричної квазіфедерації автор розглядає Великобританію, де децентралізація базувалась на деконцентрації центральних повноважень. Зроблено висновок, що традиційна британська система зазнала децентралізації шляхом деволюції. Особливу увагу автор приділяє вивченню особливостей децентралізації у федеративних державах, які трактує як окрему, самостійну модель децентралізації. У країнах із федеративним устроєм суб’єкти федерації мають широкі повноваження і виконують завдання регіонального розвитку, тоді як центральний уряд має обмежені повноваження в цій галузі. Окремим типом децентралізації влади автор вважає федеративну модель зі спільною компетенцією держави та місцевого самоврядування (Німеччина, Австрія, Бельгія). Автор зазначає, що компетенції органів місцевого самоврядування залежать від розміру країни, системи місцевого самоврядування та загальної моделі регіонального розвитку. У статті зроблено висновок, що відмінності в організації публічної влади у централізованій, децентралізованій та федеративній системі зберігаються, але можна спостерігати кілька трансформацій моделей децентралізації публічної влади за останні десятиліття. Основними тенденціями децентралізації є: посилення компетенції органів місцевого самоврядування з кінця ХХ ст. до нашого часу; отримання органами місцевого самоврядування другого рівня компетенцій у галузі регіонального планування; перетворення колишніх центральних органів на міжмуніципальні.Item Деволюція у Великобританії: результати реформи(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, зосереджуючи свою увагу на деволюції як формі децентралізації у Великобританії. Автор наголошує, що децентралізація влади стала глобальною тенденцією у світі з кінця ХХ століття, але відбувалася в різних формах та з відмінними результатами. Найчастіше, на думку автора, використовувалося делегування та адміністративна деконцентрація. Основними причинами децентралізації публічної влади автор називає наступні: необхідність ефективного управління різ- ними субнаціональними ідентичностями та культурами, що все частіше співіснують у межах однієї спільноти; потребу у зменшенні недоліків надмірної бюрократизації, пов'язаної із надмірною централізацією. Автор дослі- джує реформу деволюції у Шотландії, Уельсі й Північній Ірландії, звертає увагу, що ці заходи були запроваджені в рамках конституційних параметрів Вестмінстерської моделі та зосереджені на периферії, тобто найбільша скла- дова Великобританії, Англія, залишилася поза межами цієї реформи. Автор наголошує, що причиною децентралізації влади у Великобританії, на відміну від більшості країн, була не неефективність публічної влади, а потреба у новій моделі відносин центр–периферія, яка мала б забезпечити цілісність Сполученого Королівства. Деволюція публічної влади була обрана як модель, яка здатна функціонувати у межах особливостей Вестмінстерської моделі демократії. Автор користується аналітичним підходом Дж. Балпіта, запропонованим у його «Територія та влада у Великій Британії». Аналіз відносин центру із місцевими владами Англії демонструє, що реальний перерозподіл публічних повноважень та ресурсів часто витіснявся швидкими формальними угодами про передачу повноважень. Англійське врядування характеризується сталими відносинами між центром і периферією, тому не має підстав говорити про революційні зміни у цих відносинах. Автор констатує ускладнення інституційного дизайну публічної влади, відсутність підтримки громадськості, і навіть протидію реформам децентралізації з боку місцевих акторів.Item Децентралізація публічної влади: особливості реалізації в державах із різними формами державного устрою(Juris Europensis Scientia, 2022) Стогова, Ольга Володимирівна; Stohova, Olha VolodymyrivnaУ статті автор продовжує вивчення проблеми децентралізації публічної влади, концентруючи свою увагу на особливостях децентралізації у європейських державах з різними формами державного устрою. Особливу увагу дослідник приділяє аналізу та різнобічним оцінкам процесів децентралізації сучасними європейськими вченими. Щодо децентралізації в Іспанії, то ця унітарна держава з високим ступенем регіоналізації визначається як квазіфедерація з широкими компетенціями регіонів. Як приклад асиметричної квазіфедерації автор розглядає Великобританію, де децентралізація базувалась на деконцентрації центральних повноважень. Зроблено висновок, що традиційна британська система зазнала децентралізації шляхом деволюції. Особливу увагу автор приділяє вивченню особливостей децентралізації у федеративних державах, які трактує як окрему, самостійну модель децентралізації. У країнах із федеративним устроєм суб’єкти федерації мають широкі повноваження і виконують завдання регіонального розвитку, тоді як центральний уряд має обмежені повноваження в цій галузі. Окремим типом децентралізації влади автор вважає федеративну модель зі спільною компетенцією держави та місцевого самоврядування (Німеччина, Австрія, Бельгія). Автор зазначає, що компетенції органів місцевого самоврядування залежать від розміру країни, системи місцевого самоврядування та загальної моделі регіонального розвитку. У статті зроблено висновок, що відмінності в організації публічної влади у централізованій, децентралізованій та федеративній системі зберігаються, але можна спостерігати кілька трансформацій моделей децентралізації публічної влади за останні десятиліття. Основними тенденціями децентралізації є: посилення компетенції органів місцевого самоврядування з кінця ХХ ст. до нашого часу; отримання органами місцевого самоврядування другого рівня компекомпетенцій у галузі регіонального планування; перетворення колишніх центральних органів на міжмуніципальні.