Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 4 of 4
  • Item
    Процесуальний статус слідчого судді: процесуальні аспекти
    (Сумський державний університет, 2022) Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych
    Необхідність охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження в Україні, а також забезпечення неупередженого та ефективного розслідування зумовлюють розробку та запровадження нових правових інститутів для вдосконалення системи кримінальних процесуальних гарантій. (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Сам е на інститут сідчого судді у кримінальному процесі покладено здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь у кримінальному процесі, та забезпечення законності провадження на стадії досудового розслідування. Термін «слідчий суддя» та його процесуальний статус визначені у пункті 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з яким ним є суддя суду першої ін- станції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, перед- баченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК, – голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
  • Item
    Сутність показань з чужих слів у кримінальному провадженні
    (Сумський державний університет, 2022) Зінченко, Г.С.; Ільченко, Олександр Васильович; Ильченко, Александр Васильевич; Ilchenko, Oleksandr Vasylovych
    Перш за все, слід наголосити на тому, що інститут показань з чужих слів вже досить давно існує у англо-американській правовій системі. На прикладі законодавства США та Англії подібний інститут було законодавчо закріплено і в Україні у 2012 р. із прийняттям нового КПК. Разом з тим, можливість використання показань з чужих слів під час доказування у кримінальному провадженні передбачено практикою ЄСПЛ, яка відповідно до ст.9 КУ є частиною національного законодавства і з врахуванням якої застосовується кримінальне процесуальне законодавство України.
  • Item
    Окремі питання участі перекладача у кримінальному провадженні
    (Сумський державний університет, 2022) Заковеря, Ю.А.
    Кримінальне провадження це по своїй суті певний вид людської діяльності. При чому це доволі специфічний вид людської діяльності, у ході якої завжди є в наявності як мінімум дві протилежні за інтересами сторони. Слід наголосити на тому, що у перебігу такої діяльності дуже важливим є спілкування між цими сторонами. Від такого спілкування по суті залежить вся кримінальна процесуальна діяльність. А як бути, якщо сторони такої діяльності спілкуються різними мовами? Звісно єдиним способом забезпечити спілкування між сторонами такої діяльності є залучення перекладача. Але хто може бути перекладачем у кримінальному провадженні, чи є до нього якісь особливі вимоги. Спершу з’ясуємо, хто ж такий перекладач? Для розв’язання цього питання звернемося до довідкової літератури. Тлумачний словник юридичних термінів вказує: "Перекладачем у кримінальному провадженні є особа, яка вільно володіє державною мовою, технікою спілкування з глухими, німими та глухонімими особами, а також вільно володіє мовою учасника процесу, який потребує перекладу на мову, якою він володіє, та щодо якого винесено постанову (ухвалу) уповноваженими на те особами (органами)".
  • Item
    Проблематика правового регулювання інституту забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні: позитивний міжнародний досвід для України
    (Сумський державний університет, 2020) Бенько, А.В.; Думчиков, Михайло Олександрович; Думчиков, Михаил Александрович; Dumchykov, Mykhailo Oleksandrovych
    На сьогодні значна кількість кримінальних правопорушень залишається нерозкритими через відмову потерпілих або свідків надавати обвинувальні показання, у зв’язку із побоюваннями впливу зі сторони обвинувачених. Така ситуація певним чином підриває систему кримінальної юстиції. Застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, має на меті, перш за все, забезпечення можливості таким учасникам (свідкам та потерпілим) надавати правдиві свідчення про обставини злочинів, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, що можуть бути спровоковані внаслідок надання обвинувальних свідчень [1, с. 115]. Аналізуючи позиції більшості вітчизняних науковців можна виділити дві категорії проблемних питань з приводу застосування положень Кримінального процесуального законодавства України задля забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні – правові та організаційні.