Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Поняття та цілі управління внутрішнім державним боргом як складовою фінансово-економічної безпеки України
    (Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna
    Стаття присвячена вивченню поняття та цілей управління внутрішнім державним боргом як складовою частиною фінансово-економічної безпеки України. Наведено показники внутрішнього державного боргу у 2018–2020 рр. в Україні та наголошено на очевидній тенденції до збільшення суми внутрішнього державного боргу. Підкреслено, що внутрішня заборгованість держави є важливим показником, який враховується під час розрахунку рівня економічної безпеки держави, що свідчить про важливість обсягів внутрішнього державного боргу для забезпечення економічних інтересів держави. Водночас з’ясовано, що недоцільно ототожнювати внутрішній державний борг лише з негативними наслідками, оскільки ефективне використання можливостей державного боргу може сприяти економічному зростанню, забезпеченню рівномірного надходження платежів до бюджету, регулюванню грошового обігу в країні, тоді як неефективне управління ринком внутрішніх державних запозичень стримує економічний розвиток країни, знижує рівень іноземних інвестицій, обумовлює зростання рівня інфляції. Зроблено висновок про те, що для мінімізації можливих негативних наслідків внутрішньої заборгованості держави необхідно вдосконалити управління внутрішнім державним боргом та визначити пріоритетні цілі його здійснення. Акцентовано увагу на тому, що внутрішній державний борг можна розглядати як економічну та фінансово-правову категорію. Розкрито зміст управління внутрішнім державним боргом у вузькому та широкому підходах. Розглянуто наявні у науковій доктрині підходи до розуміння цілей управління внутрішнім державним боргом, особливу увагу приділено специфіці стратегічних, тактичних, оперативних цілей управління внутрішнім державним боргом. Зроблено висновок про те, що до визначення змісту управління внутрішнім державним боргом як невід’ємної частини фінансово-економічної політики держави необхідно підходити комплексно з визначенням адміністративно-правових засад управління внутрішнім державним боргом, переліку заходів, спрямованих на оптимізацію боргових зобов’язань держави, суб’єктів, уповноважених вживати цих заходів та здійснювати юридичну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Запропоновано основною метою управління боргом вважати його оптимізацію, тобто зменшення обсягів внутрішньої заборгованості держави.
  • Item
    Правові основи функціонування органів публічної влади у системі гарантування фінансово-економічних інтересів України
    (Сумський державний університет, 2024) Мірошніченко, М.В.
    Правові основи функціонування органів публічної влади у системі гарантування фінансово-економічних інтересів країни є вкрай важливими для забезпечення сталого розвитку національної економіки та захисту її інтересів. Ця система регулюється низкою законодавчих актів, які визначають повноваження та механізми діяльності відповідних органів. Система правових норм, що регулює діяльність органів публічної влади у сфері гарантування фінансово-економічних інтересів країни, є комплексною та багатогранною. Вона покликана забезпечити ефективне функціонування національної економіки, захист прав та інтересів суб'єктів господарювання, сприяти інвестиційній діяльності та міжнародному економічному співробітництву, а також гарантувати економічну безпеку держави.
  • Item
    Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України
    (Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Красилюк, М.О.
    У статті розглянуто особливості оцінки корупційних ризиків як форми оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розкрито зміст поняття «корупція», закріпленого на законодавчому рівні. Наголошено на причинах існування корупції в правоохоронних органах та негативних наслідках, зумовлених нею. Зазначено, що оцінка корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, – це одна з форм оцінювання виконання ними завдань, яка дає їх керівникам можливість виявити недоліки в діяльності правоохоронних органів і вжити заходів для їх усунення. Визначено, що цілі прийняття антикорупційних програм Національної поліції, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України є подібними. Розкрито етапи оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розглянуто статистику скоєння співробітниками правоохоронних орга нів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, корупційних право порушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Запропоновано доповнити процес оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку, контролем за виконанням складеного звіту, що дозволить закріпити заходи щодо мінімізації корупційних ризиків у ді яльності правоохоронного органу та спонукати керівництво до здійснення заходів з метою усунення (мінімізації) корупційних ризиків. Така пропозиція обґрунтована законодавчим положенням, відповідно до якого керівництво органу несе відпові дальність за реалізацію антикорупційної стратегії. Однак зауважено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України не містять норм, що закріплюють відповідальність керівника державного органу за незабезпечення реалізації Антикорупційної стратегії. Тому в Законі України «Про запобігання корупції» мають бути конкретизовані види юридичної відповідальності керівника державного органу.