Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 9 of 9
  • Item
    Основні аспекти розвитку митної справи в Україні через призму європейського досвіду.
    (Liha-Pres, 2023) Усенко, Я.В.
    Метою роботи є визначення на основі аналізу чинного законодавства України сутності, особливостей та змісту організаційно-правових основ управлінської діяльності в митних органах, а також вироблення обґрунтованих пропозиції та рекомендацій щодо її удосконалення.
  • Item
    Правові засади міжнародного співробітництва Національного банку України у контексті євроінтеграції
    (Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2022) Плотнікова, Марія Володимирівна; Плотникова, Мария Владимировна; Plotnikova, Mariia Volodymyrivna
    Розглядаються аспекти міжнародного співробітництва Національного банку України із міжнародними фінансовими організаціями, з центральними банками інших держав. Аналізується українське законодавство та Угода про асоціацію з ЄС щодо регламентування порядку здійснення міжнародного співробітництва з органами та установами Європейського Союзу.
  • Item
    Деякі аспекти міграційної політики Європейського Союзу щодо осіб, які потребують тимчасового захисту
    (Сумський державний університет, 2022) Швагер, Ольга Андріївна; Швагер, Ольга Андреевна; Shvaher, Olha Andriivna
    Війна Росії проти України підняла питання щодо того, як країни Європейського Союзу мають реагувати на міграцію людей, які тікають від війни. Відкриті кордони різних країн на вияв солідарності із народом України зумовили необхідність забезпечення колективного тимчасового захисту. 4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу одноголосно ухвалила рішення про введення в дію Директиви про тимчасовий захист від 2001 року (далі - TPD)[1]. Щоб краще пояснити та роз’яснити положення Директиви та рішення Ради Європейського Союзу щодо імплементації її положень в контексті надання тимчасового захисту людям, які втікають від війни в Україні, 21 березня 2022 року Європейська Комісія видала Оперативні настанови щодо імплементації Рішення Ради 2022/382 про встановлення масового припливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС, що має наслідком введення тимчасового захисту (2022/C 126 I/01).
  • Item
    Популістські рухи в країнах Європейського Союзу: між політичним маргінесом і суспільним впливом
    (Сумський державний університет, 2022) Мартинов, А.Ю.
    Відносини між європейцями та мусульманами тлумачаться по-різному. Відомий італійський експерт з питань історії ісламу Ф. Кардіні вважає, що джерелом міжкультурної ворожнечі християн і мусульман є взаємне непорозуміння як результат конкуренції інтересів та способів життя [1, с. 35]. Досить суперечливими є оцінки стану і перспектив розвитку мусульманських громадянських суспільств у європейських країнах. Зокрема, контраверсійними є характеристики ступеня впливу прихильників ісламського фундаменталізму у середовищі європейських мусульман та їхні зв’язки з арабською спільнотою. Стрімкий розвиток процесу глобалізації, принаймні до часу початку світової економічної кризи восени 2008 р., зробив досить популярною тезу про домінування мультикультурності. Зазначена тенденція розглядалася як сутнісний елемент нової політики ідентичності, пов’язаної із гарантуванням широких громадянських прав різним меншинам. Реалізація відповідного політичного курсу відбувається в умовах досить гострої суспільно-політичної дискусії щодо основних тез «зіткнення культур», які відстоював С. Гантінгтон [2, с. 37]. Ці ідеї були перенесені у площину проблем функціонування мультикультурних демократичних суспільств. Оптимісти вважають, що за нових історичних умов можливо забезпечити мирне співіснування та співпрацю громадянських суспільств як результату історичного розвитку національних демократичних держав та мультикультурних структур. Більш інформовані оптимісти, або реалісти, навпаки, аргументовано доводять, що така толерантність є даниною політичній коректності, а насправді більше нагадує утопію. Зокрема, А. Сен пише про ризики конфлікту культур всередині мультикультурних громадянських суспільств.
  • Item
    Роль Європейського Союзу у залагодженні конфліктів на території колишньої Югославії
    (Сумський державний університет, 2022) Баранюк, Т.М.
    Питання безпеки завжди було і наразі постає все більш важливим суперечливим, складним та спільним для всього світового співтовариства. Виходячи з того, що різні збройні конфлікти та війни продовжують виникати в різних куточках світу, посилюються різноманітні загрози безпеці саме в площині збройних конфліктів. Європейський Союз (далі ЄС), будучи первісно суто економічним утворенням, вимушений нині брати на себе роль актора на міжнародній безпековій арені, формувати власну безпекову політику. При цьому мова йде не лише про забезпечення безпеки всередині ЄС, адже це не є усуненням проблеми в глобальному світі. Відповідно існує потреба досягнення такої безпеки і за кордонами Союзу. Вирішенню проблем безпеки в Європі й світі покликана слугувати спільна зовнішня і безпекова політика ЄС.
  • Item
    Стратегічний компас безпеки і оборони Європейського Союзу
    (Сумський державний університет, 2022) Негрій, Ю.М.
    Стратегічний компас для безпеки і оброни ЄС (Strategic Compass for Security and Defence) – це перша в історії Європейського Союзу спільна амбіційна ініціатива держав-членів у галузі безпеки та оборони. Новостворений формат діяльності став визначним моментом в історії існування ЄС. Стратегію, яка визначає план посилення політики безпеки та оборони ЄС до 2030 року, схвалили міністри закордонних справ та оборони 27 країн 24 березня 2022 року в Брюсселі. Її проект розроблявся впродовж декількох років, однак зазнав суттєвих змін у зв’язку з серйозними геополітичними змінами, гібридними недружніми діями, зокрема, штучно створеною кризою з мігрантами на польсько-білоруському кордоні, російською агресією проти України, усвідомленням ЄС нової реальності і нових загроз, що постали перед цивілізованим світом. Стратегічний компас має чітке спрямування на забезпечення не лише безпеки країн ЄС, але й миру для всього міжнародного співтовариства. Слід відзначити, що ухвалення цього документу є визначним прогресом у розвитку спільної оборонної і безпекової політики ЄС. Він передбачає спільні кроки, на які до цього часу не зважувалися найбільші прихильники поглиблення європейської інтеграції.
  • Item
    Зобов’язання України відповідно до угоди про асоціацію з ЄС щодо торговельних марок
    (Сумський державний університет, 2020) Дегтяр, Р.О.; Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr Vasylovych
    Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована в 2014 р., містить широкий обсяг зобов’язань сторін у тому числі не оминаючи питання з охорони інтелектуальної власності [1]. Такі зобов’язання України перед Європейським Союзом полягають у поступовому та поетапному процесі реформ та адаптації законодавства в України до нормативно-правових актів ЄС, що є пріоритетною складовою такого процесу. У даній співпраці чималої уваги потребує саме сфера інтелектуальної власності через те, що держави члени Європейського Союзу забезпечують високий рівень правої охорони та реалізації прав у цій царині. На сьогодні положення українського законодавства щодо торговельних марок не забезпечує ефективного комплексного правового регулювання. Надійний захист даного об’єкту інтелектуальної власності в Україні дозволить відповідним суб’єктам, які запускають на ринок новий продукт, реалізовувати свої права в повному обсязі і збільшувати прибутки.
  • Item
    Забезпечення гендерної рівності в ЄС
    (Сумський державний університет, 2020) Хуторянець, Ж.В.; Славко, Анна Сергіївна; Славко, Анна Сергеевна; Slavko, Anna Serhiivna
    У ХХ-ХХІ століттях все більше уваги членів демократичних суспільств приділяється досягненню рівності прав чоловіків і жінок. Відповідаючи викликам сучасного світу, міжнародні організації ще у 50-60 роках ХХ століття спрямували свої зусилля на створення законодавчих механізмів досягнення гендерної рівності. Серед актів універсального рівня на увагу заслуговують: Конвенція про політичні права жінок від 1952 року; Конвенція про згоду на вступ до шлюбу, шлюбний вік і реєстрацію шлюбів від 1962 року; Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1979 року тощо. Четверта Всесвітня конференція зі становища жінок у Пекіні 1995 року ознаменувалась ухваленням Пекінської декларації і Платформи дій. Відповідно до них гендерна рівність навіть на міжнародному рівні визнається цінністю, дотримання якої допоможе досягти справедливості та суспільного розвитку.
  • Item
    До питання про виконання україною угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері інтелектуальної власності
    (Сумський державний університет, 2019) Дегтяр, Р.О.; Пахомов, Володимир Васильович; Пахомов, Владимир Васильевич; Pakhomov, Volodymyr Vasylovych
    Інтеграційний рух України до Європейського Союзу зумовлює необхідність у адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що є пріоритетною складовою такого процесу. Адаптація нормативно-правових актів у сфері інтелектуальної власності потребує значної уваги, у зв‘язку з тим, що у державах-членах ЄС існує високий рівень правового забезпечення та реалізації прав у даній сфері. Основними нормативно-правовими актами з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС є: Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 18 березня 2004 року, у якому поняття "адаптація законодавства" визначається як процес приведення законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність з acquis communautaire (доробок Співтовариств) [1] та Закон України "Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" від 21 листопада 2002 року, де визначається поняття саме "адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу" як поетапне прийняття та впровадження нормативно-правових актів України розроблених з урахуванням законодавства Європейського Союзу [2].