Наукові видання (ННІП)

Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 12
  • Item
    Правове забезпечення реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану: виклики та перспективи
    (Сумський державний університет, 2024) Гоч, Л.М.
    В умовах воєнного стану правове забезпечення реєстрації актів цивільного стану стає важливою складовою функціонування суспільства, а збереження системи реєстрації народжень, шлюбів, розлучень, зміни імені та смертей в умовах війни є викликом, який вимагає не лише високого професійного рівня від фахівців, але й адаптації правового поля до певних обставин.
  • Item
    Формування банківської стратегії для забезпечення фінансових послуг в умовах воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2024) Корнева, Т.В.; Сірочук, І.В.
    Перед Національним банком України на даний час стоять нелегкі завдання щодо збереження стійкості фінансового сектору під час воєнного стану, а саме: складні та нові види санкцій і правил, відсутність роз’яснень щодо застосування санкцій і відповідальності за їх порушення, використання нестандартних платіжних/комерційних практик, децентралізовані функції комплаєнсу та непослідовне застосування системи комплаєнс, перемовини з МВФ, активізація ринку ОВДП, подальший розвиток фінансових послуг тощо.
  • Item
    Закономірності модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки
    (Дніпровський гуманітарний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii Mykolaiovych; Миргород-Карпова, Валерія Валеріївна; Myrhorod-Karpova, Valeriia Valeriivna
    Стаття присвячена важливій та актуальній темі – характеристиці закономірностей модернізації і реформування правоохоронних органів у контексті ефективного забезпечення економічної безпеки, особливо в умовах воєнного стану. Зокрема, у статті стверджується, що існує декілька загальних орієнтирів, які можуть послужити основою для розуміння процесу реформування правоохоронних органів. Першим закономірним кроком є необхідність зміцнення правової бази. Це означає, що реформи повинні базуватись на прийнятті нових законів та нормативних актів, які регулюють діяльність правоохоронних органів. Важливими напрямками можуть бути впровадження антикорупційного законодавства, законів про фінансову дисципліну та митні правила. Однак автори наголошують, що конкретні заходи та стратегії реформ будуть залежати від внутрішніх та зовнішніх факторів, а також від потреб і можливостей країни. Стверджується, що підвищення професійного рівня працівників є важливою передумовою успішного реформування правоохоронних органів у контексті економічної безпеки країни. Важливим напрямом також, безперечно, є впровадження міжнародних стандартів діяльності правоохоронних органів. Акцентується, що забезпечення економічної безпеки вимагає співпраці та координації між різними правоохоронними органами, а також з іншими відомствами і організаціями. Особливу увагу зосереджено на тому, що реформи можуть бути спрямовані на забезпечення незалежності правоохоронних органів від політичного впливу та корупції. Доведено, що забезпечення економічної безпеки вимагає використання сучасних технологій для виявлення, аналізу та розслідування економічних кримінальних правопорушень. Зазначається, що закономірності реформування правоохоронних органів у контексті забезпечення економічної безпеки держави можуть варіюватися залежно від конкретних умов, політичних, соціальних і економічних чинників, а також від рівня розвитку країни. Зокрема, навіть в Україні у період до повномасштабного вторгнення мали місце одні тенденції, в умовах воєнного стану вони трансформувалися. Так, в умовах війни в Україні, реформування правоохоронних органів для забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення, оскільки є важливою складовою для сталого розвитку держави та захисту інтересів її громадян і бізнесу.
  • Item
    Особливості реалізації кримінально-правових норм в умовах воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2023) Горіченко, С.О.
    Безсумнівно, запровадження воєнного стану на всій території України потребує деяких змін в законодавстві та впливає на особливості його застосування. Є. Стрельцов переконаний, що введення цього правового режиму потребує обов’язкового удосконалення системи права в цілому та кожної галузі права з метою створення необхідної нормативної бази для здійснення запланованих заходів. В зв’язку з цим, починаючи з періоду введення воєнного стану, була внесено низку змін (прийняття нових нормативно-правових актів, доповнення та уточнення існуючих тощо) до Кримінального кодексу України [2, с. 244]. Саме тому розглянемо, які особливості реалізації норм права під час дії воєнного стану на прикладі кримінального законодавства.
  • Item
    Specific issues of the activities of the Bureau of economic security under the conditions of the state of martial
    (Сумський державний університет, 2023) Стеблянко, Аліна Володимирівна; Стеблянко, Алина Владимировна; Steblianko, Alina Volodymyrivna; Ghaffarpour, N.
    На сьогоднішній день в умовах військової агресії Росії економіка України страждає. Водночас захищає економічні інтереси України порівняно недавно створене Бюро економічної безпеки України. Його компетенція полягає в аналізі інформації через свої бази даних, виявленні та протидії економічним правопорушенням. Його функціонування є дуже важливим не лише у воєнний, а й у мирний час, оскільки економічна сфера тісно пов’язана з іншими сферами життя.
  • Item
    Корупційні прояви в оборонному секторі в умовах воєнного стану та післявоєнний період: характеристика та заходи нівелювання.
    (Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Національна безпека держави завжди є пріоритетною сферою для кожної держави, особливо в умовах збройного конфлікту. Корупція в оборонному секторі є проблемою, яка становить серйозну загрозу національній безпеці, економічній стабільності та суспільній довірі. Оборонний сектор, який охоплює військову сферу, оборонні закупівлі та суміжні галузі, відіграє вирішальну роль у захисті суверенітету країни та її громадян, особливо в умовах воєнного стану. Однак, коли корупція проникає в цей сектор, це може мати далекосяжні негативні наслідки. Однією з основних проблем, пов’язаних з корупцією в оборонному секторі, є компрометація національної безпеки. Такі корупційні дії, як підкуп та розкрадання можуть послабити обороноздатність країни через погіршення якості та ефективності військового обладнання та послуг. Це, у свою чергу, ставить під загрозу життя військовослужбовців та безпеку всієї нації. Корупція також спотворює процеси оборонних закупівель, що призводить до завищених витрат, неякісного обладнання та обмеженої конкуренції. Неетичні практики, такі як «відкати» та фаворитизм, можуть підірвати справедливі та прозорі процедури торгів, перешкоджаючи вибору найбільш спроможних та економічно ефективних постачальників. У результаті обмежені ресурси розподіляються неправильно, а гроші платників податків витрачаються даремно, відволікаючи кошти від основних потреб оборони та підриваючи довіру суспільства до державних установ. Для боротьби з корупцією в оборонному секторі вкрай важливо визначали пріоритетність антикорупційних заходів і впроваджували комплексні стратегії. Це включає створення міцної законодавчої бази та регуляторних механізмів, забезпечення прозорості та розвиток напрямів міжнародного співробітництва. Доведено, що міжнародне співробітництво у сфері оборони є платформою для колективних дій, обміну знаннями та взаємної підтримки у боротьбі з корупцією. Це зміцнює доброчесність оборонних установ, сприяє прозорості процесів закупівель і створенню глобального середовища, у якому менша ймовірність процвітання корупції. Обґрунтовано, що успішність антикорупційних заходів у будь-якій сфері суттєво залежить не тільки від уміння реагувати на поточні корупційні прояви та розробляти дієві заходи протидії, а й уміння прогнозувати перспективні зміни та трансформаційні процеси у корупції та розробляти заходи протидії. Саме тому, вже зараз важливо оцінити потенційний «розвиток» корупції в обраному секторі в умовах післявоєнної відбудови.
  • Item
    Проблематика у сфері цивільно-правових відносин в умовах воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2023) Крисько, А.С.; Міщенко, Т.М.
    Повномасштабне вторгнення стало однією з найрезонансніших подій у світі. Наслідки війни стали актуальними й для правової системи країни, зокрема вони створюють виклики для цивільно-правових відносин, оскільки вони порушують звичайну життєдіяльність та порядок у суспільстві. Цивільно-правові відносини, які виникають в умовах воєнного стану та збройної агресії є набагато складнішими та неоднозначними, оскільки вони мають важливі відмінності від звичайних цивільних відносин у сфері права. В умовах постійної небезпеки забезпечення прав та свобод громадян може бути обмежено, що порушує основні принципи цивільного права, є актуальним на сьогоднішній день й потребує аналізу та вивчення у нашому дослідженні. Обрана тематика є доволі новою в сучасних умовах, а отже і досить актуальною.
  • Item
    Корупція в правоохоронних органах: причини та система заходів протидії
    (Ужгородський національний університет, 2023) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Бондаренко, Ольга Сергеевна; Bondarenko, Olha Serhiivna
    Корупція завжди була тим негативним явищем, що істотно деформувала інституційне призначення державних органів та органів державної влади та підривало довіру населення до них. Особливо гостро, на жаль, завжди стояло питання корупції у правоохоронних органах. Більше того, саме зараз в умовах повномасштабної війни правоохоронні органи мають стояти на захисті внутрішнього суверенітету, національної єдності держави, забезпечувати охорону та функціонування різних державних механізмів. Варто відмітити, що інституційна структура правоохоронної системи постійно змінюється, на фоні чого створюються інституції, метою яких є безпосередня профілактика корупції та корупційних діянь. Класичний підхід полягає у віднесенні конкретного органу державної влади до правоохоронних органів за фактичним виконанням правоохоронних функцій. Поза тим, пропонується врахування й компетенції, повноважень, мети, а також завдань. Обґрунтовано, необхідність та актуальність кримінологічної характеристики причин та важливість та нагальність розробки системи заходів протидії корупції у правоохоронних органах. Зазначається, що корупційні правопорушення, вчинені працівниками правоохоронних органів, найчастіше є різноманітними відхиленнями та порушеннями чинного законодавства, що регулює правоохоронну та правоохоронну діяльність цих органів. Основною причиною корупції у цій сфері ми бачимо високу латентність корупційних правопорушень; кадрові проблеми та деформування ролі та значення керівного складу. Заходи щодо протидії корупції в правоохоронних органах передбачають: оптимізацію процесу підбору кадрів; покращення внутрішніх і зовнішніх каналів зв’язку для викривачів корупції; сприяння відомчому фінансовому нагляду та контролю за побутом правоохоронців та постійне навчання та підвищення кваліфікації кожного правоохоронця, необхідність проходження щорічної психологічної атестації. Робиться висновок, що розробка заходів протидії корупції не повинна мати загального характеру. Більш ефективним є саме адресний підхід, заснований на виявлені причин та умов корупції у окремій сфері, у даному випадку сфері діяльності правоохоронних органів, та розроблені на основі цих детермінант конкретних галузево-орієнтованих, адресних заходів протидії корупції.
  • Item
    Досвід використання технологій дистанційного навчання студентів в умовах пандемії та воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2022) Ковальчук, І.В.; Ковальчук, М.О.
    Особливістю освітнього процесу упродовж останніх двох років, в умовах пандемії та воєнного стану, стало застосування різноманітних технологій дистанційного навчання. За цей час в Україні педагогічними та науково-педагогічними працівниками накопичено певний досвід організації дистанційної освіти.
  • Item
    Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань під час воєнного стану
    (Сумський державний університет, 2022) Зарудний, Н.В.
    Кримінальним законодавством України забороняється створення не передбачених законом будь-яких воєнізованих або збройних формувань, участь у їх діяльності, керівництво ними, фінансування, а також постачання зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки (ст. 260 КК України). Однак у зв'язку з початком повномасштабної російсько-української війни та запровадженням воєнного стану у нашій державі, ми спостерігаємо утворення величезної кількості підрозділів, переважно добровольчого характеру, які захищають нашу Батьківщину. Ці питання повною мірою не врегульовані чинним законодавством. Крім того, постає закономірне питання щодо доречності та доцільності ст. 260 КК України та щодо можливості її застосування під час воєнного стану? Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводять у країні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу чи у випадку збройної агресії, небезпеки державній незалежності або її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Тобто під час такого стану органи державної влади, посадові особи та місцеве самоврядування уповноважені координувати Збройні сили на знищення ворога, організовувати мобілізацію резервістів та військовозобов'язаних, всіляко підтримувати цей спротив та залучити усі необхідні засоби задля збереження цілісності та незалежності України. Перш ніж вести мову про незаконні воєнізовані чи збройні формування, для початку необхідно чітко окреслити зазначені категорії, адже через недостатню характеристику у примітках до ст. 260 КК України виникає ряд неоднозначних тлумачень та правозастосовних підходів.