Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
27 results
Search Results
Item Поняття та цілі управління внутрішнім державним боргом як складовою фінансово-економічної безпеки України(Видавничий дім «Гельветика», 2021) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена вивченню поняття та цілей управління внутрішнім державним боргом як складовою частиною фінансово-економічної безпеки України. Наведено показники внутрішнього державного боргу у 2018–2020 рр. в Україні та наголошено на очевидній тенденції до збільшення суми внутрішнього державного боргу. Підкреслено, що внутрішня заборгованість держави є важливим показником, який враховується під час розрахунку рівня економічної безпеки держави, що свідчить про важливість обсягів внутрішнього державного боргу для забезпечення економічних інтересів держави. Водночас з’ясовано, що недоцільно ототожнювати внутрішній державний борг лише з негативними наслідками, оскільки ефективне використання можливостей державного боргу може сприяти економічному зростанню, забезпеченню рівномірного надходження платежів до бюджету, регулюванню грошового обігу в країні, тоді як неефективне управління ринком внутрішніх державних запозичень стримує економічний розвиток країни, знижує рівень іноземних інвестицій, обумовлює зростання рівня інфляції. Зроблено висновок про те, що для мінімізації можливих негативних наслідків внутрішньої заборгованості держави необхідно вдосконалити управління внутрішнім державним боргом та визначити пріоритетні цілі його здійснення. Акцентовано увагу на тому, що внутрішній державний борг можна розглядати як економічну та фінансово-правову категорію. Розкрито зміст управління внутрішнім державним боргом у вузькому та широкому підходах. Розглянуто наявні у науковій доктрині підходи до розуміння цілей управління внутрішнім державним боргом, особливу увагу приділено специфіці стратегічних, тактичних, оперативних цілей управління внутрішнім державним боргом. Зроблено висновок про те, що до визначення змісту управління внутрішнім державним боргом як невід’ємної частини фінансово-економічної політики держави необхідно підходити комплексно з визначенням адміністративно-правових засад управління внутрішнім державним боргом, переліку заходів, спрямованих на оптимізацію боргових зобов’язань держави, суб’єктів, уповноважених вживати цих заходів та здійснювати юридичну відповідальність за порушення законодавства у цій сфері. Запропоновано основною метою управління боргом вважати його оптимізацію, тобто зменшення обсягів внутрішньої заборгованості держави.Item Правові основи функціонування органів публічної влади у системі гарантування фінансово-економічних інтересів України(Сумський державний університет, 2024) Мірошніченко, М.В.Правові основи функціонування органів публічної влади у системі гарантування фінансово-економічних інтересів країни є вкрай важливими для забезпечення сталого розвитку національної економіки та захисту її інтересів. Ця система регулюється низкою законодавчих актів, які визначають повноваження та механізми діяльності відповідних органів. Система правових норм, що регулює діяльність органів публічної влади у сфері гарантування фінансово-економічних інтересів країни, є комплексною та багатогранною. Вона покликана забезпечити ефективне функціонування національної економіки, захист прав та інтересів суб'єктів господарювання, сприяти інвестиційній діяльності та міжнародному економічному співробітництву, а також гарантувати економічну безпеку держави.Item Взаємозв’язок корупції та фінансово-економічної безпеки України: аналіз причинно-наслідкового зв’язку(Запорізький національний університет, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Куліш, Анатолій Миколайович; Kulish, Anatolii MykolaiovychСтаття «Взаємозв’язок корупції та фінансово-економічної безпеки України: аналіз причинно-наслідкового зв’язку» пропонує глибокий аналіз проблеми корупції та її вплив на фінансово-економічну безпеку України. Автори проводять аналіз факторів, що обумовлюють зростання корупції та розглядають його наслідки для економіки країни. У статті доведено, що спрямовані на ефективний контроль та попередження корупційних практик заходи мають включати в себе подальше ефективне реформування правового середовища, впровадження дієвих механізмів контролю та спостереження за використанням публічних коштів, а також активне впровадження технологій е-управління та електронного контролю, що різко зменшить людський фактор та можливості для корупції. Стаття акцентує увагу на важливості розуміння причинно-наслідкового зв’язку між цими явищами та розробці ефективних стратегій подолання корупції для забезпечення стабільності фінансово-економічного сектору. Автори висвітлюють різноманітні аспекти проблеми, включаючи вплив корупції на інвестиційний клімат, рівень довіри до інституцій, та загрози для фінансової стійкості. Вони детально аналізують роль корупції у втраті державним бюджетом значних коштів та негативний вплив на соціально-економічний розвиток. Дослідження також звертає увагу на важливість впровадження ефективних антикорупційних стратегій та політик для створення умов фінансової стабільності та забезпечення сталого економічного розвитку. Робота визначає конкретні виклики, з якими стикається Україна у боротьбі з корупцією, особливо в умовах воєнного стану, та надає пропозиції щодо удосконалення сучасних стратегій з протидії цьому негативному явищу. Таким чином, стаття слугує цінним ресурсом для вчених, політиків та громадян, які зацікавлені в розвитку ефективних механізмів протистояння корупції та зміцненні фінансово-економічної безпеки України.Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Видавничий дім «Гельветика», 2020) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia Serhiivna; Красилюк, М.О.У статті розглянуто особливості оцінки корупційних ризиків як форми оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розкрито зміст поняття «корупція», закріпленого на законодавчому рівні. Наголошено на причинах існування корупції в правоохоронних органах та негативних наслідках, зумовлених нею. Зазначено, що оцінка корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, – це одна з форм оцінювання виконання ними завдань, яка дає їх керівникам можливість виявити недоліки в діяльності правоохоронних органів і вжити заходів для їх усунення. Визначено, що цілі прийняття антикорупційних програм Національної поліції, Служби безпеки, Національного антикорупційного бюро України є подібними. Розкрито етапи оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України. Розглянуто статистику скоєння співробітниками правоохоронних орга нів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України, корупційних право порушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Запропоновано доповнити процес оцінки корупційних ризиків у діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку, контролем за виконанням складеного звіту, що дозволить закріпити заходи щодо мінімізації корупційних ризиків у ді яльності правоохоронного органу та спонукати керівництво до здійснення заходів з метою усунення (мінімізації) корупційних ризиків. Така пропозиція обґрунтована законодавчим положенням, відповідно до якого керівництво органу несе відпові дальність за реалізацію антикорупційної стратегії. Однак зауважено, що Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України не містять норм, що закріплюють відповідальність керівника державного органу за незабезпечення реалізації Антикорупційної стратегії. Тому в Законі України «Про запобігання корупції» мають бути конкретизовані види юридичної відповідальності керівника державного органу.Item Оцінка корупційних ризиків як форма оцінювання діяльності правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку України(Сумський державний університет, 2020) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaНа сьогодні однією з перешкод ефективного виконання правоохоронними органами України покладених на них завдань та функцій, зокрема у сфері забезпечення фінансовоекономічної безпеки держави, є корупція. Відповідно до дослідження Transparency International «Індекс сприйняття корупції» (CPI), проведеного у 2017 році, Україна здобула 30 балів зі 100 можливих і посіла 130-те місце (зі 180 країн) [1]. А тому не дивно, що відповідно до Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020», основною метою антикорупційних реформ є істотне зменшення корупції в Україні, зменшення втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції [2].Item Реформування органів із забезпечення фінансово-економічної безпеки України враховуючи європейський досвід(Сумський державний університет, 2020) Полянська, Є.А.; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychЄвроінтеграція є триваючим процесом на території України. Держава повинна мати високий економічний рівень, щоб забезпечити достатній рівень життя свого населення, розвиток держави в цілому, бути конкурентоспроможною на міжнародній арені тощо. На сьогодні фінансово-економічну безпеку в Україні забезпечують Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Антимонопольний комітет України.Створення єдиного дієвого правоохоронного органу для боротьби з економічними злочинами є кроком до розбудови сильної, незалежної країни, та пріоритетною вимогою Міжнародного Валютного Фонду, яка була включена до Меморандумів про економічну та фінансову політику за 2017 та 2018 роки.Item Механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Класичний приватний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена дослідженню механізму оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розкрито сутність категорії «механізм», понять «механізм правового регулювання» та «механізм адміністративно-правового регулювання». Розглянуто існуючі наукові підходи до розуміння структури механізму адміністративно-правового регулювання. Зроблено висновок, що механізм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України включає норми права, юридичні факти, правовідносини, правова культура суб’єктів правовідносин, протиправна поведінка та санкції за порушення норм права. Встановлено, що на сьогодні відсутні норми права, які би закріплювали критерії оцінювання діяльності зазначених правоохоронних органів. Обгрунтовано необхідність визначення на законодавчому рівні критеріїв оцінювання діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Запропоновано створити спеціальну службу, за прикладом Північної Ірландії та Великої Британії (за винятком Шотландії) з метою удосконалення правовідносин щодо оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України.Item Адміністративно-правові форми оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України(Ужгородський національний університет, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена висвітленню адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Розглянуто доктринальні підходи до розуміння понять «форма», «адміністративно-правова форма», наголошено, що спільним для всіх них є акцент саме на зовнішньому вираженні змісту, зважаючи на це сформульовано авторське визначення «адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України». Розкрито сутність підходів до класифікації адміністративно-правових форм. Класифіковано адміністративно-правові форми оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України залежно від настання юридичних наслідків на правові та неправові, за суб’єктами здійснення на зовнішні, внутрішні та змішані, залежно від правових норм, які регламентують здійснення такого оцінювання на процесуальні та матеріальні. Визначено, що оцінювання ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України за часом його проведення може бути попереднім, поточним та кінцевим. Розкрито особливості виділених адміністративно-правових форм оцінювання ефективності правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки України. Зроблено висновок, що належним чином оцінити діяльність правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави можна лише за умови поєднання всіх форм такого оцінювання, оскільки реалізація будь-яких адміністративно-правових норм здійснюється за допомогою різних адміністративно-правових форм.Item Атестація як внутрішній критерій оцінювання діяльності співробітників правоохоронних органів України, які забезпечують фінансово-економічну безпеку держави(Visegrad Journal on Human Rights, 2018) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia SerhiivnaСтаття присвячена вивченню особливостей проведення атестації співробітників правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Обґрунтовано необхідність розробки та прийняття загального для всіх правоохоронних органів, що забезпечують фінансово-економічну безпеку держави порядку проведення атестації.Item Участь громадян у підвищенні ефективності правоохоронних органів як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки України(Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2019) Андрійченко, Надія Сергіївна; Андрейченко, Надежда Сергеевна; Andriichenko, Nadiia Serhiivna; Рєзнік, Олег Миколайович; Резник, Олег Николаевич; Rieznik, Oleh MykolaiovychСтаття присвячена дослідженню питання участі громадян у підвищенні ефективності правоохоронних органів України як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки держави, що обумовлено євроінтеграційними процесами в державі та відповідно адаптацією повноважень, організаційної структури правоохоронних структур до існуючих загальновизнаних міжнародних стандартів та наближенням правоохоронних органів, у тому числі тих, що захищають фінансово-економічну систему держави до громадськості. Визначено, що така невідповідність умовам розвитку суспільства стримує подальший розвиток правовідносин практично в усіх сферах суспільного й державного життя. Зроблено висновок, що найнижчу оцінку отримала робота Національного антикорупційного бюро України та податкової міліції Державної фіскальної служби України. Виділено чинники, що обумовлюють неефективність зазначених суб’єктів. Наведено критерії за якими доцільно оцінювати діяльність правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення фінансово-економічної безпеки держави. Акцентовано увагу на довірі громадян як критерії оцінювання діяльності зазначених суб’єктів. Зроблено висновок, що підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів як суб’єктів захисту фінансово-економічної безпеки України має здійснюватися із залученням громадськості до конкурсного відбору на посади, розгляду справ про дисциплінарні правопорушення співробітників, надання громадським організаціям можливості здійснювати моніторинг діяльності правоохоронних органів, періодичного інформування громадян про результати своєї діяльності.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »