Наукові видання (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/157
Browse
25 results
Search Results
Item Міжнародні та європейські стандарти регулювання інституту викривачів(Ужгородський національний університет, 2024) Горобець, Надія Сергіївна; Horobets, Nadiia SerhiivnaСтаттю присвячено з’ясуванню особливостей міжнародних та європейських стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що викривачі відіграють важливу роль у виявленні порушень, які можуть завдати істотної шкоди суспільству, відповідно міжнародними та європейськими стандартами не лише захищається право кожної людини на розкриття інформації, що становить суспільний інтерес, але й права осіб, які повідомляють таку інформацію (викривачів). Встановлено, що поняття «викривач» найширше тлумачить Директива 2019/1937 ЄС та Ради ЄС про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Союзу. Визначе-но, що стандарти захисту прав викривачів, але лише в сфері корупції, містяться в Конвенції ООН проти корупції, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією, серед них зокрема обов’язок держав, які приєднались до них, визначити компетентний орган(и) для повідомлень викри-вачів, а також можливість забезпечити їм необхідний захист. Разом з тим акцентовано увагу на тому, що Директива 2019/1937 ЄС, на відміну від зазначених актів, ширше визначає стандарти захисту прав викривачів, зокрема: поширює свою дію одночасно на приватний і публічний сектор, передбачає захист не лише осіб, які повідомляють про порушення, але й осіб, які сприяли такому повідомленню, родичів, колег викривачів тощо, а також осіб, які постраждали від неправдивих повідомлень викривачів, що мінімізує зловживання останніми своїм статусом (захистом). Наголошено на істотній ролі практики ЄСПЛ у становленні стандартів регулювання інституту викривачів. З’ясовано, що ЄСПЛ саме поняття «викриття» детермінує як один із проявів свободи вираження поглядів, що гарантується статтею 10 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і передбачає належний захист викривачам від свавільного втручання у реалізацію цієї свободи та помсти за наслідками її реалізації. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що суд поступово розширює стандарти захисту викривачів, підкреслюючи їх роль у викритті порушень в різних сферах і захисті громадських інтересів.Item Захист цифрової особистості: вивчення досвіду Європейського Союзу та України(Запорізький національний університет, 2024) Бондаренко, Ольга Сергіївна; Bondarenko, Olha Serhiivna; Думчиков, Михайло Олександрович; Dumchykov, Mykhailo OleksandrovychСтаття присвячена важливій та актуальній темі особливостям захисту цифрової особистості в Європейському Союзі (далі – ЄС) та в Україні. У цифрову епоху відбувається обмін та обробка індивідуальних даних, які залишаються окремими складовими економічних та соціальних процесів. Ця особлива інформація має велике значення, адже цифровізація суспільства вимагає ефективного захисту цифрової особистості. Саме тому, у структурі цифрових прав громадян саме захист персональних даних є ключовим елементом, особливо в контексті кібербезпеки держави. Цифрова особистість представляє собою складову індивідуальності, що існує в онлайн середовищі. Цифрова особистість має значення в сучасному світі технологій, оскільки вона стала важливою складовою індивідуальної ідентичності в онлайн-середовищі. Зростання використання цифрових технологій, соціальних мереж, онлайн-сервісів та електронних платформ призвело до того, що багато аспектів життя людини стали відображатися в цифровому просторі. Порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні може включати декілька аспектів. Насамперед – це законодавство про захист персональних даних в ЄС та Україні. Так, в ЄС пакет документів стосовно захисту даних, прийнятий у травні 2016 року, має на меті зробити Європу придатною для цифрової ери. Другим аспектом, порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є рівень використання технологій. У країнах ЄС високий рівень цифрової технологізації пов’язаний з широким використанням онлайн-сервісів, електронного урядування та інших інновацій. Третім аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є доступ до високошвидкісного Інтернету. Четвертим аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є цифрова грамотність. П’ятим аспектом порівняння цифрової особистості в ЄС та в Україні є кібербезпека. Порівнюючи досвід ЄС та України, стаття привертає увагу до ключових питань, таких як законодавча база, рівень освіченості населення щодо цифрової безпеки та заходи, спрямовані на захист особистих даних в Інтернеті. Захист цифрової особистості стає дедалі важливішим в контексті зростання кількості онлайн-загроз та використання особистих даних, особливо в умовах воєнного стану в Україні. Наголошується на важливості подальших заходів у вдосконаленні законодавства, збільшенні рівня свідомості населення та впровадженні ефективних технологічних рішень для захисту персональних даних.Item Contractual delegation of sovereignty in supranational entities(Oktan Print, 2021) Zavalna, Zh.V.; Старинський, Микола Володимирович; Starynskyi, Mykola VolodymyrovychУ статті аналізуються договірні основи державного суверенітету як встановлені та реалізовано в Європейському Союзі. Дослідження спрямоване на вивчення договірного регулювання використовується державами-членами ЄС для створення стабільної позиції України на шляху до становлення член Європейського Союзу. Дослідження дозволило з'ясувати, що країни-члени цього не роблять передавати свої повноваження в економічній і соціальній сферах, а лише делегувати їх. Аналіз в договорів щодо заснування та функціонування Європейського Союзу доводить існування конкретних заходів організаційного та правового втручання, на які країни погоджуються при вступі договірний союз. Перерозподіл повноважень між ЄС та його членом на основі угоди держави дозволяють останнім отримати свою спеціальну правосуб'єктність щодо укладення угод між собою і в той же час зберігають повний економічний суверенітет у своїх відносинах з країнами, які не є членами ЄС. При вступі до Європейського Союзу його держави-члени добровільно та на договірній основі погоджуються на певні обмеження та заборони обов'язковість у своїй економіці. Крім того, Договір ЄС передбачає покращений захист інтересів економічного співтовариства порівняно із захистом національних інтересів держав-членів, хоча не виключено, що останні можуть бути взяті до уваги, коли адаптація національного законодавства держави-члена до законодавства ЄС.Item Основні аспекти розвитку митної справи в Україні через призму європейського досвіду.(Liha-Pres, 2023) Усенко, Я.В.Метою роботи є визначення на основі аналізу чинного законодавства України сутності, особливостей та змісту організаційно-правових основ управлінської діяльності в митних органах, а також вироблення обґрунтованих пропозиції та рекомендацій щодо її удосконалення.Item Правові засади міжнародного співробітництва Національного банку України у контексті євроінтеграції(Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2022) Плотнікова, Марія Володимирівна; Плотникова, Мария Владимировна; Plotnikova, Mariia VolodymyrivnaРозглядаються аспекти міжнародного співробітництва Національного банку України із міжнародними фінансовими організаціями, з центральними банками інших держав. Аналізується українське законодавство та Угода про асоціацію з ЄС щодо регламентування порядку здійснення міжнародного співробітництва з органами та установами Європейського Союзу.Item Foreign element in legal regulation on succession: the experience of Regulation (EU) Nº 650/2012(Portucalense Institute for Legal Research, 2022) Гончарова, Аліна В`ячеславівна; Гончарова, Алина Вячеславовна; Honcharova, Alina Viacheslavivna; Fursa, S.; Chuikova, V.; Danylenko, O.; Глущенко, Наталія Володимирівна; Глущенко, Наталия Владимировна; Hlushchenko, Nataliia VolodymyrivnaGlobalization has affected all spheres of human life, and civil legal relations are no exception. In the light of the expansion of comprehensive ties between states, the issue of the universal character of the legal regulation of inheritance relations is growing. The conflicts of laws in this area further enhance the relevance of this study. This article aims to study and analyze Regulation (EU) Nº 650/2012 in terms of the European Certificate of Success as a unified approach to resolving disputes caused by differences in the legal regulation of inheritance. The study found that the rejection of the accepted principle for determining particular legislation according to the criterion of a civil testator will ensure the free movement of human resources within the EU and the development of services in matters of cross-border issues. An analysis of the norms of this document showed that it can eliminate such a problem as the fragmented nature of the inherited property, which makes it almost impossible for a conflict to arise around the inherited property.Item Деякі аспекти міграційної політики Європейського Союзу щодо осіб, які потребують тимчасового захисту(Сумський державний університет, 2022) Швагер, Ольга Андріївна; Швагер, Ольга Андреевна; Shvaher, Olha AndriivnaВійна Росії проти України підняла питання щодо того, як країни Європейського Союзу мають реагувати на міграцію людей, які тікають від війни. Відкриті кордони різних країн на вияв солідарності із народом України зумовили необхідність забезпечення колективного тимчасового захисту. 4 березня 2022 року Рада Європейського Союзу одноголосно ухвалила рішення про введення в дію Директиви про тимчасовий захист від 2001 року (далі - TPD)[1]. Щоб краще пояснити та роз’яснити положення Директиви та рішення Ради Європейського Союзу щодо імплементації її положень в контексті надання тимчасового захисту людям, які втікають від війни в Україні, 21 березня 2022 року Європейська Комісія видала Оперативні настанови щодо імплементації Рішення Ради 2022/382 про встановлення масового припливу переміщених осіб з України у розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС, що має наслідком введення тимчасового захисту (2022/C 126 I/01).Item Популістські рухи в країнах Європейського Союзу: між політичним маргінесом і суспільним впливом(Сумський державний університет, 2022) Мартинов, А.Ю.Відносини між європейцями та мусульманами тлумачаться по-різному. Відомий італійський експерт з питань історії ісламу Ф. Кардіні вважає, що джерелом міжкультурної ворожнечі християн і мусульман є взаємне непорозуміння як результат конкуренції інтересів та способів життя [1, с. 35]. Досить суперечливими є оцінки стану і перспектив розвитку мусульманських громадянських суспільств у європейських країнах. Зокрема, контраверсійними є характеристики ступеня впливу прихильників ісламського фундаменталізму у середовищі європейських мусульман та їхні зв’язки з арабською спільнотою. Стрімкий розвиток процесу глобалізації, принаймні до часу початку світової економічної кризи восени 2008 р., зробив досить популярною тезу про домінування мультикультурності. Зазначена тенденція розглядалася як сутнісний елемент нової політики ідентичності, пов’язаної із гарантуванням широких громадянських прав різним меншинам. Реалізація відповідного політичного курсу відбувається в умовах досить гострої суспільно-політичної дискусії щодо основних тез «зіткнення культур», які відстоював С. Гантінгтон [2, с. 37]. Ці ідеї були перенесені у площину проблем функціонування мультикультурних демократичних суспільств. Оптимісти вважають, що за нових історичних умов можливо забезпечити мирне співіснування та співпрацю громадянських суспільств як результату історичного розвитку національних демократичних держав та мультикультурних структур. Більш інформовані оптимісти, або реалісти, навпаки, аргументовано доводять, що така толерантність є даниною політичній коректності, а насправді більше нагадує утопію. Зокрема, А. Сен пише про ризики конфлікту культур всередині мультикультурних громадянських суспільств.Item Роль Європейського Союзу у залагодженні конфліктів на території колишньої Югославії(Сумський державний університет, 2022) Баранюк, Т.М.Питання безпеки завжди було і наразі постає все більш важливим суперечливим, складним та спільним для всього світового співтовариства. Виходячи з того, що різні збройні конфлікти та війни продовжують виникати в різних куточках світу, посилюються різноманітні загрози безпеці саме в площині збройних конфліктів. Європейський Союз (далі ЄС), будучи первісно суто економічним утворенням, вимушений нині брати на себе роль актора на міжнародній безпековій арені, формувати власну безпекову політику. При цьому мова йде не лише про забезпечення безпеки всередині ЄС, адже це не є усуненням проблеми в глобальному світі. Відповідно існує потреба досягнення такої безпеки і за кордонами Союзу. Вирішенню проблем безпеки в Європі й світі покликана слугувати спільна зовнішня і безпекова політика ЄС.Item Стратегічний компас безпеки і оборони Європейського Союзу(Сумський державний університет, 2022) Негрій, Ю.М.Стратегічний компас для безпеки і оброни ЄС (Strategic Compass for Security and Defence) – це перша в історії Європейського Союзу спільна амбіційна ініціатива держав-членів у галузі безпеки та оборони. Новостворений формат діяльності став визначним моментом в історії існування ЄС. Стратегію, яка визначає план посилення політики безпеки та оборони ЄС до 2030 року, схвалили міністри закордонних справ та оборони 27 країн 24 березня 2022 року в Брюсселі. Її проект розроблявся впродовж декількох років, однак зазнав суттєвих змін у зв’язку з серйозними геополітичними змінами, гібридними недружніми діями, зокрема, штучно створеною кризою з мігрантами на польсько-білоруському кордоні, російською агресією проти України, усвідомленням ЄС нової реальності і нових загроз, що постали перед цивілізованим світом. Стратегічний компас має чітке спрямування на забезпечення не лише безпеки країн ЄС, але й миру для всього міжнародного співтовариства. Слід відзначити, що ухвалення цього документу є визначним прогресом у розвитку спільної оборонної і безпекової політики ЄС. Він передбачає спільні кроки, на які до цього часу не зважувалися найбільші прихильники поглиблення європейської інтеграції.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »