Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67298
Browse
13 results
Search Results
Item Правові та біоетичні підходи до клонування у контексті стандартів Ради Європи(Сумський державний університет, 2025) Бойко, В.О.Актуальність теми дипломної роботи зумовлена кількома факторами. По-перше, стрімкий розвиток біотехнологій та генетичної інженерії ставить перед суспільством нові етичні та правові виклики, що потребують негайного вирішення на національному та міжнародному рівнях. По-друге, питання клонування, зокрема репродуктивного та терапевтичного, викликає значні суперечки у наукових, правових та релігійних колах, що вимагає виваженого правового регулювання з дотриманням фундаментальних прав людини. По-третє, Рада Європи, як провідна міжнародна організація з питань прав людини та біоетики, розробила систему стандартів, які мають бути імплементовані країнами-членами, включаючи Україну, що актуалізує дослідження відповідності національних законодавств європейським біоетичним нормам. Робота присвячена дослідженню правових та біоетичних аспектів клонування в контексті стандартів Ради Європи. Метою роботи є комплексний аналіз правового регулювання клонування в європейських країнах, визначення відповідності національних законодавств біоетичним стандартам Ради Європи та розробка пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання у цій сфері. У межах дослідження розглянуто теоретико-правові засади клонування, зокрема поняття та види клонування (репродуктивне, терапевтичне, генетичне), еволюцію законодавства та етичних принципів у цій сфері. Проаналізовано ключові документи Ради Європи з біоетики, особливо Конвенцію про права людини і біомедицину (Ов'єдську конвенцію) та відповідні протоколи. Досліджено біоетичні підходи Ради Європи до клонування людини, правові обмеження та заборони, що базуються на принципах людської гідності та захисту прав людини. Окрему увагу приділено порівняльному аналізу законодавства країн-членів Ради Європи (Франція, Німеччина, Велика Британія) щодо клонування та виявленню основних правових і етичних викликів у цій сфері. У результаті дослідження сформульовано висновки щодо стану правового регулювання клонування в європейських країнах та запропоновано практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства з дотриманням біоетичних стандартів Ради Європи. Основними результатами кваліфікаційної роботи є системний аналіз правового регулювання клонування в контексті біоетичних стандартів Ради Європи; порівняльне дослідження національних підходів до регулювання різних видів клонування; виявлено прогалини та суперечності у правовому регулюванні клонування на національному рівні; обґрунтовано необхідність гармонізації національних законодавств з європейськими біоетичними стандартами, а також сформульовано практичні рекомендації щодо вдосконалення правових механізмів регулювання клонування з метою забезпечення балансу між науковим прогресом та захистом фундаментальних прав і свобод людини.Item Інституційний механізм забезпечення принципу гендерної рівності в національному та міжнародному праві(Сумський державний університет, 2025) Зудінова, М.Ю.Актуальність теми дипломної роботи зумовлена кількома факторами. По-перше, Україна, як держава, що прагне європейської інтеграції, взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності, зокрема в рамках Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Стамбульської конвенції та Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 «Жінки, мир, безпека». По-друге, збройний конфлікт в Україні, що триває з 2014 року, загострив проблему ГЗН, зокрема сексуального насильства, яке використовується як тактика війни, створюючи нові виклики для захисту прав постраждалих. По-третє, попри наявність розвиненої нормативно-правової бази, в Україні зберігаються проблеми з практичною реалізацією принципів гендерної рівності, що вимагає глибокого аналізу механізмів їх забезпечення та ефективності протидії ГЗН. Робота присвячена дослідженню інституційного механізму забезпечення принципу гендерної рівності у національному та міжнародному праві. Метою роботи є комплексний аналіз нормативно-правових засад і практик реалізації гендерної рівності, а також виявлення проблем і перспектив вдосконалення відповідних механізмів в Україні. У межах дослідження розглянуто поняття гендерної рівності, її закріплення у міжнародних документах, таких як Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (CEDAW), Стамбульська конвенція, резолюція Ради Безпеки ООН 1325 та інші. Проаналізовано структуру національного механізму забезпечення гендерної рівності, зокрема діяльність уповноважених органів державної влади, нормативно-правове забезпечення, взаємодію з громадським сектором. Окрему увагу приділено питанням гендерно-зумовленого насильства, зокрема в умовах збройного конфлікту в Україні. У результаті дослідження сформульовано висновки щодо стану реалізації гендерної політики в Україні та запропоновано практичні рекомендації щодо її вдосконалення з урахуванням міжнародних стандартів. Основними результатами кваліфікаційної роботи є системний аналіз інституційного механізму забезпечення гендерної рівності в Україні у контексті міжнародно-правових стандартів; визначено прогалини у нормативному регулюванні, виявлено проблеми координації між суб’єктами гендерної політики, обґрунтовано необхідність імплементації положень Стамбульської конвенції, а також сформульовано практичні рекомендації щодо посилення ефективності роботи уповноважених органів, удосконалення механізмів запобігання гендерно-зумовленому насильству та забезпечення рівних прав і можливостей для жінок і чоловіків в умовах сучасних викликів.Item Правовий статус мігрантів у міжнародному праві: сучасні виклики і перспективи вдосконалення(Сумський державний університет, 2025) Зацаринна, А.Ю.Актуальність теми дослідження пов'язана з інтенсифікацією міграційних процесів у світі та необхідністю вдосконалення міжнародно-правових механізмів захисту прав мігрантів. Масштабні переміщення населення, спричинені збройними конфліктами, економічними кризами, кліматичними змінами та іншими факторами, створюють нові виклики для міжнародної спільноти та національних правових систем. Військова агресія Російської Федерації проти України призвела до найбільшої в Європі з часів Другої світової війни міграційної кризи, що актуалізує потребу переосмислення існуючих підходів до міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів. Мета роботи – здійснити комплексний аналіз сучасного стану міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів, виявити проблемні аспекти та розробити пропозиції щодо вдосконалення механізмів захисту їхніх прав. Об'єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що виникають у процесі регулювання статусу мігрантів. Предметом дослідження є міжнародно-правове регулювання статусу мігрантів, включаючи норми міжнародного права, регіональні механізми захисту прав мігрантів та національне законодавство України у цій сфері. Основними результатами роботи стало: запропоновано авторське визначення поняття «міжнародно-правовий статус мігранта»; розроблено комплексну класифікацію мігрантів; систематизовано сучасні виклики у сфері захисту прав мігрантів; удосконалено теоретичні положення щодо системи джерел міжнародно-правового регулювання статусу мігрантів; розроблено пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства України відповідно до міжнародних стандартів.Item Доступ до правосуддя людей з психічними розладами: європейські стандарти та національна практика(Сумський державний університет, 2025) Кубах, І.В.У роботі визначено та опрацьовано ключові міжнародно-правові документи у сфері захисту прав осіб з психічними розладами (Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, Європейська конвенція з прав людини, практика ЄСПЛ), а також виявлені правові прогалини і структурні бар’єри у національній системі доступу до правосуддя. Завдяки дослідженню було доведено, що українське законодавство потребує глибшої гармонізації з міжнародними стандартами, зокрема через впровадження моделі підтриманого прийняття рішень, розвиток інституцій правової допомоги, удосконалення процедур визнання дієздатності, адаптацію судового процесу до потреб осіб з психічними розладами, а також подолання соціальної стигматизації. Запропоновано рекомендації щодо законодавчих та інституційних змін, спрямованих на ефективну реалізацію права на доступ до правосуддя.Item Міжнародно-правові засоби протидії дискримінації за національністю чи ознакою мови(Сумський державний університет, 2024) Степка, М.Б.У роботі розглянуто поняття та види дискримінації за національністю чи ознакою мови. Проаналізовано теоретичні засади протидії дискримінації, включаючи визначення, причини та наслідки цього явища. Проведено аналіз різних видів дискримінації за національністю чи ознакою мови, що допомагає краще зрозуміти масштаби і форми цієї проблеми. Встановлено, що міжнародно-правові стандарти протидії дискримінації включають загальні міжнародно-правові принципи рівності та недискримінації, закріплені у таких документах, як: Загальна декларація прав людини, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та Європейська конвенція з прав людини. Досліджено національно-правові засоби протидії дискримінації за національністю чи ознакою мови, зокрема конституційно-правові засади в різних країнах, включаючи Україну, та вплив війни на протидію дискримінації, особливо щодо внутрішньо переміщених осіб та біженців. Запропоновано кілька варіантів вирішення проблеми дискримінації за національністю чи ознакою мови, серед яких інформування населення про їхні права та механізми захисту, підвищення довіри між державою та громадянами через прозорі процедури та відкритий діалог, покращення законодавчої бази відповідно до міжнародних стандартів, створення спеціалізованих органів для захисту прав людини, підвищення кваліфікації правозастосовчих органів, співпраця з міжнародними організаціями та впровадження системи моніторингу та звітності щодо випадків дискримінації. Дослідження виконано в рамках наукового проєкту «Легітимні обмеження свободи вираження поглядів в умовах зовнішньої агресії та/або гібридної війни» (0124U000546) за підтримки Міністерства освіти і науки України.Item Забезпечення права на свободу віросповідання: національні та міжнародні стандарти(Сумський державний університет, 2024) Негрій, Ю.М.Актуальність теми дослідження полягає в проблемі захисту свободи совісті та віросповідання в сучасному міжнародно правовому аспекті, оскільки вона стосується кожної людини. Загалом можна виділити кілька причин: по-перше, права та основоположні свободи людини – це основна цінність й пріоритет сучасного світу; по-друге, захист релігійних прав та свобод має значення не лише на індивідуальному рівні, але й у контексті міжнародних відносин, демократії та толерантності суспільства. А досліджуючи міжнародні та національні механізми захисту можна визначити ефективність їх застосування, і власне їх вплив на реальні ситуації. Мета роботи полягає в здійсненні комплексного аналізу і дослідження міжнародних та національних механізмів забезпечення свободи совісті та віросповідання, виявленні основних викликів і проблем у цій сфері, а також розробці рекомендацій щодо вдосконалення правового регулювання для ефективного захисту цього фундаментального права. Об’єктом дослідження є відносини, що виникають у сфері захисту права на свободу совісті та віросповідання на національному, європейському та універсальному рівні. Предметом дослідження виступають міжнародні та національні механізми захисту свободи совісті та віросповідання. Основними результатами роботи стало дослідження термінології наявних механізмів захисту права на свободу совісті та віросповідання як на міжнародному, так і національному рівнях, задля підвищення обізнаності громадян. Розроблення порад, які підвищать краще розуміння потреб і проблем різних релігійних груп, допоможуть знаходити компромісні рішення і забезпечувати стабільність та розвиток суспільства в цілому, підтримувати освітні та просвітницькі програми, які б підвищували рівень релігійної толерантності та взаєморозуміння серед громадян. Дослідження виконано в рамках наукового проєкту «Механізми суспільної солідаризації в умовах криз: історичний досвід та виклики сучасності» (0123U101851) за підтримки Міністерства освіти і науки України.Item Право на життя у практиці ЄСПЛ: виклики режиму воєнного стану(Сумський державний університет, 2024) Чала, К.В.Робота присвячена аналізу права на життя в практиці ЄСПЛ в умовах воєнного стану. Об’єктом дослідження є право на життя як основоположне право людини. Предметом дослідження є практика Європейського суду з прав людини у сфері захисту права на життя в умовах воєнного стану. Практичне значення роботи полягає в можливості вдосконалити національне законодавство в сфері захисту права на життя, сприяти підвищенню професійної кваліфікації юристів та відіграти роль в інформуванні громадськості про важливість та механізми захисту основоположного права на життя.Item Розширення повноважень поліцейських на період введення в Україні воєнного стану: проблеми забезпечення захисту прав і свобод людини(Сумський державний університет, 2024) Шаповалов, Д.А.Актуальність теми дослідження пов’язана з надзвичайно важливою складовою функціонування будь-яких правоохоронних органів – дотриманням та захистом прав і свобод людини. Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. В умовах введення в Україні воєнного стану повноваження працівників поліції були дещо розширені, а конституційні права людини суттєво обмежені. Саме тому постає проблема висвітлення проблеми забезпечення, дотримання та захисту прав людини в діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану. В роботі проведено аналіз норм як міжнародного, так і національного права, а також судової практики з питань захисту прав людини в сфері діяльності правоохоронних органів, а також узагальнено існуючі проблеми дотримання, забезпечення та захисту прав людини поліцейськими під час дії воєнного стану, та запропоновано перспективи їх вирішення в українській державі. Метою роботи є проведення порівняльно-правового дослідження розширення повноважень поліцейських на період введення в Україні воєнного стану та проблем забезпечення захисту прав і свобод людини за українським законодавством та міжнародним, визначення спільних та відмінних рис, розробка пропозицій по удосконаленню національного законодавства. Основними результатами роботи стало узагальнення існуючих міжнародних та європейських стандартів щодо забезпечення та дотримання прав людини в діяльності поліції, виявлення особливостей захисту прав людини правоохоронними органами, а також дослідження національного механізму забезпечення та захисту прав людини в рамках розширення повноважень поліцейських в умовах введення правового режиму воєнного стану.Item Міжнародно-правові стандарти у сфері захисту прав осіб з психічними та поведінковими розладами(Сумський державний університет, 2024) Пилипенко, Л.В.За останній час, загострення появи розладу психічного здоров’я, невпинно зростає. Адже, каталізатором може бути будь яка подія в світі або особистий тригер внутрішнього потрясіння особи, що спричиняє додатковий тиск на психічне здоров’я людей, особливо серед молоді та тих, хто вже має психічні розлади. Люди, які мають захворювання психічного та ментального здоров’я, створюють найуразливішу категорію населення, яка через стигматизацію соціуму, не здатна придатним чином, подбати про свої права. В більшості випадків соціум, негативно налаштований на дану категорію населення, внаслідок чого, особи що мають розлади психіки та поведінки страждають через дискримінацію в свою сторону. У зв’язку з цим, постає питання про дієвий механізм захисту, який в свою чергу буде забезпечувати права осіб з розладами психіки. Мета роботи полягала в дослідженні міжнародно-правових стандартів, стосовно захисту прав осіб з психічними розладами, а також порівняльна характеристика правового регулювання захисту прав осіб з психічними розладами в Україні. Об’єктом дослідження є механізм міжнародно-правового захисту осіб з психічними розладами. Предметом дослідження є положення стосовно захисту прав осіб з психічними розладами, щодо реалізації їх прав і свобод в рамках міжнародних організацій та застосування міжнародно-правових стандартів в Україні. Основними результатами роботи стало дослідження реалізації міжнародного механізму захисту прав осіб з психічними розладами, зокрема увага була присвячена роботі Ради Європи та ООН; характеристика захисту прав осіб з психічними розладами в розрізі міжнародних стандартів та національного законодавства.Item Міжнародні стандарти охорони психічного здоровʼя дітей та підлітків(Сумський державний університет, 2023) Ягиченко, Д.О.Актуальність теми дослідження полягає в тому що у сфері психічного здоров’я ціла купа питань, які потребують значно більшої уваги, інформування, навчання та розповсюдження, а також важливою є боротьба зі стигматизацією даної сфери. Діти та підлітки, в свою чергу є вразливою категорією і мають бути якомога краще захищеними, а також вони є майбутнім кожної нації, тому питання психічного здоров'я завжди буде актуальним. Також важливо зазначити, що за останні роки значно зріс рівень суїцидів і значно більша кількість людей стикається з депресивними станами, тривожними розладами та низкою інших розповсюджених захворювань. За даними ВООЗ психічні захворювання проявляються у віці до 14 років, але дуже часто ці захворювання не виявляють і не лікують. Тому дуже важливо приділяти увагу в ранньому віці і на ранніх етапах. Метою дослідження є характеристика міжнародно-правового механізму та міжнародних стандарти охорони здоровʼя дітей та підлітків. Об’єктом дослідження є суспільні відносини в сфері охорони психічного здоров’я дітей та підлітків. Предметом дослідження є міжнародні стандарти охорони психічного здоров’я дітей та підлітків. Основними результатами роботи стало дослідження міжнародних стандартів в сфері охорони психічного здоровʼя дітей та підлітків; характеристика систему міжнародних актів в сфері охорони здоров’я дітей та підлітків та визначення основних напрямів діяльності міжнародних організацій, які займаються питаннями охорони психічного здоровʼя дітей та підлітків.