Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти (ННІП)
Permanent URI for this collectionhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/67298
Browse
2 results
Search Results
Item Військово-політичні події у Тихоокеанському регіоні 1941-1943 років (за матеріалами газети «Сумський вісник»)(Сумський державний університет, 2024) Мороз, І.Є.Мета кваліфікаційної роботи є аналіз подій та методів висвітлення Тихоокеанського театру бойових дій 1941-1943 років у контексті повідомлень німецької окупаційної газети «Сумський вісник». Актуальність теми обумовлена тим, що Друга світова війна за своїми масштабами охопила більшу частину світу. Тихоокеанський театр бойових дій є однією із ключових її частин, що вплинув на історію та глобальний післявоєнний устрій. Розуміння причин, передумов та подій 1941-1943 років допомагає проаналізувати загальний перебіг війни та наслідки до яких ці явища привели. Враховуючи політичний контекст у якому знаходилася Сумщина в період виходу «Сумського вісника», газета може багато чого розповісти про цензуру та пропаганду. Аналіз військово-політичних подій на Тихому океані через призму окупаційної преси допомагає зрозуміти як пропагандистські матеріали впливали на сприйняття інформації у локальних масштабах та як ці події вплинули на місцеве населення. У першому розділі в загальних рисах висвітлено причини й передумови японської експансії на Тихому океані, а також перші кроки по реалізації так званого «меморандуму Танаки». Основний матеріал викладено в другому розділі, який ґрунтується на матеріалах газети «Сумський вісник». Автор, серед іншого, приходить до висновків, що: «Сумським вісником» активно висвітлювалася інформація про бойові дії, втрату живої сили та техніки. Вона відображала пропагандистську риторику, яка не змінювалася протягом війни навіть під час поразок Японії. Значні перемоги союзних військ на атолі Мідуей та Кораловому морі, а також переломна битва за Гуадалканал практично не згадувалися або подавалися із японської перспективи. Натомість у важкі для імперської армії часи акцент робився на переможних боях в Бірмі та Китаї, задля підкреслення своїх військових досягнень. Тобто інформація про втрати замовчувалася навмисно задля підтримки морального духу. Останні номери Сумського вісника вийшли коли радянська армія розпочала контрнаступальні дії. Паралельно з цим переломний момент наступив і на Тихоокеанському театрі бойових дій на якому Японія увійшла в стадію глибокої оборони.Item Міністерство преси і пропаганди УНР: склад, структура, завдання (1919-1921 рр.)(Сумський державний університет, 2023) Зьоменко, М.В.Актуальність теми полягає, по-перше, у вивченні історичного досвіду державотворення періоду воєн і революцій 1917-1921 рр. в сучасних умовах, коли Україна зазнала широкомасштабного збройного нападу, по-друге, вона не була ще об’єктом дослідження. Об’єкт дослідження – Міністерство преси та пропаганди УНР у 1919 –1921 рр., предмет – організація, структура, соціальний та керівний склад Міністерства преси та пропаганди УНР у 1919–1921 рр. Мета дослідження - на основі аналізу архівних джерел розкрити процес створення та функціонування Міністерства преси та пропаганди УНР, його структуру, напрямки діяльності та соціальний склад співробітників. Відповідно до мети сформульовано наступні завдання: проаналізувати історіографію проблеми, охарактеризувати джерельну та методологічну бази дослідження; розкрити процес створення та функціонування МПП, з’ясувати структуру та соціальний склад його; показати діяльність керівників міністерства у розбудові відомства, поширенні інформації та пропаганди. Використано методологічні принципи історизму, науковості, системності, об’єктивності, загальнонаукові (аналіз, синтез, аналогія, узагальнення), міждисциплінарні (статистики) та спеціальні методи дослідження (проблемно-хронологічний, структурно-логічний). Введено до наукового обігу раніше невідомі архівні документи щодо соціального складу співробітників міністерства та біографій керівників.